Рішення

від 21.10.2020 по справі 120/434/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 жовтня 2020 р. Справа № 120/434/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Драло В.О.

представника позивача: Геєць Т.О.

представників відповідача: Пенської О.,Тимошевської Ю.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Форвард" до: Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області про: визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Форвард" (далі - ТОВ "Бізнес Форвард", товариство, позивач) із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, податковий орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень:

- від 11.11.2019 року № 000198514, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 19 427 грн. і нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 4 857 грн.;

- від 11.11.2019 року № 000200514, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 541 659 грн. і нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 385 415 грн., в частині збільшення суму з ПДВ на суму 890 157 грн. та нарахування штрафних санкцій на суму 222 539, 50 грн.;

- від 11.11.2019 року № 0004991306, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, пені на суму 23 023,43 грн. і нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 9 949, 52 грн.;

- від 11.11.2019 року № 0005001306, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, пені на суму 2 644,45 грн. і нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 1373,50 грн..

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що за наслідком проведеної податковим органом планової виїзної перевірки позивача складено акт, згідно висновків якого встановлено порушення: п.44.1 , 44.2 статті 44, пп.134.1.1 п.134. ст.. 134, пп.185.5.1 п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст. 187, п.198.1-198.3, п. 198.5 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження фінансового результату до оподаткування та суму зобов`язань по ПДВ.

В подальшому, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення, якими визначено суму грошових зобов`язань за платежем податків на додану вартість та на прибуток, ПДФО і військового збору, нараховані штрафні (фінансові) санкції.

Позивач з такими рішеннями не погоджується та вказує, що не брав безпосередньої участі у придбанні молока від населення, а відповідальність за ризики покладено на фізичних осіб - заготівельників. А тому, посадові особи позивача не могли знати та не володіли інформацією про померлих осіб, що вказує на відсутність вини та умислу на завищення витрат з метою збільшення собівартості продукції.

Також, в акті не зазначено жодного доказу того, що готівкові кошти були спрямовані не за цільовим призначенням, не підтверджено відсутності фактів купівлі молока заготівельниками та які саме особи були померлими.

Позивач зазначає, що дохід, який отримують фізичні особи з реалізації власної продукції, не включається до оподаткованого доходу, відтак, не нараховується та не сплачується ПДФО.

Окрім того, позивачем вказано й на те, що ним надано необхідні первинні документи, які підтверджують реальність операції з ТОВ Агромолпром .

Зазначено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Відтак, на думку позивача, спірні рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Ухвалою від 07.02.2020 р. відкрито провадження у справі і призначено підготовче засідання на 11.03.2020 р.

10.03.20 р. надійшов відзив, в якому із посиланням на обставини встановлені під час перевірки, відповідач просив відмовити в задоволенні позову вказуючи на правомірність оскаржуваних рішень.

11.03.2020 р. відкладено підготовче засідання на 01.04.2020 р. та прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову, де окрім заявлених вимог, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001330514 від 06.02.2020 р.

02.04.2020 р. відкладено підготовче засідання на 30.04.2020 р.

30.04.2020 р., 21.05.2020 р., 01.07.2020 р., 31.08.2020 р. підготовчі засідання ухвалами суду відкладались на 21.05.2020 р., 01.07.2020 р., 31.08.2020 р., 09.09.2020 р.

04.09.2020 р. надійшли заперечення від відповідач, а в яких вказав, що в задоволенні позову слід відмовити, оскільки факт допущення порушень податкового законодавства встановлено під час перевірки та не спростовано позивачем.

Також, зазначив, що у разі скасування в порядку адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення приймається нове, яке містить зменшену суму зобов`язання. Попереднє , в цьому випадку, не є чинним.

09.09.2020 р. підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 16.09.2020 р.

16.09.2020 р., 30.09.2020 р., 06.10.2020 р. відкладено розгляд справи на 30.09.2020 р., 06.10.2020 р., 21.10.2020 р.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

На підставі наказу №4234 від 13.08.2019 року державними ревізорами/інспекторами у період з 29.08.2019 року по 18.09.2019 року проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Бізнес Форвард".

За результатом проведеної перевірки складено акт від 25.09.12.2019 року за № 167/0514/40327290, у якому зафіксовані виявлені перевіркою порушення, а саме:

- п.44.1 , 44.2 статті 44, пп.134.1.1 п.134. ст. 134 ПК України, заниження оподаткованого доходу;

- пп.185.5.1 п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст. 187, п.198.1-198.3, п. 198.5 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України в результаті чого занижено ПДВ та завищено від`ємне значення;

- платнику визначено сплату суми військового збору в сумі 2 644, 45 грн.;

- п. 54.2 ст. 54, п.57.1 ст. 57, п. 176.2 ст.17 6, пп. 168.1.2, 168.1.4 п.168.1 статті 168 в результаті чого донараховано ПДФО.

На підставі даного акту 11.11.2019 р. прийнято наступні податкові - повідомлення рішення:

- № 000198514, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 19 427 грн. і нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 4857 грн.;

- № 000200514, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 541 659 грн. і нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 385 415 грн., в частині збільшення суму з ПДВ на суму 890 157 грн. та нарахування штрафних санкцій на суму 222 539, 50 грн.;

- № 0004991306, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, пені на суму 23 023,43 грн. і нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 9 949, 52 грн.;

- № 0005001306, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, пені на суму 2 644,45 грн. і нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 1373,50 грн.;

Не погоджуючись із даними рішеннями, товариство оскаржило їх до ДПС України, за наслідком розгляду яких прийнято рішення №2942/6/99-00-08-05-01-06 від 23.01.2020 р. про скасування податкового повідомлення - рішення № 000200514 в частині заниження податкового зобов`язання з ПДВ на суму 651 502 грн. та штрафних санкцій в розмірі 162 875, 50 грн.

В подальшому, прийнято податкове повідомлення - рішення №0001330514 від 06.02.2020 р., яким збільшено ПДВ на суму 890 517 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 222 539,5 грн.

Не погоджуючись із спірними рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Оцінюючи правомірність спірного рішення № 000198514, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 19 427 грн., суд вказує наступне.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 ПК України, об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1 ст. 135 ПК України).

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу (п.137.1 ст. 137 ПК України).

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, витратами є зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Згідно п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, об`єктами витрат є продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов`язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Пункт 23 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлює, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Із процитованих норм видно, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та визначення бази оподаткування податком на прибуток підприємств.

Слід вказати, що перевіркою встановлено, що товариством завищено собівартість товарів, внаслідок того, що здійснювалось придбання молока готівковими коштами із оформленням приймально - розрахункових відомостей на видачу коштів.

При цьому, до перевірки надано відомості на виплату готівки за молоко, в яких наведені ідентифікаційні коди, що відсутні в Державному реєстрі фізичних осіб, що унеможливлює визначення платника податків.

У зв`язку із чим перевіркою виключено із складу собівартості продукції молоко придбане у фізичних осіб на суму 107 933 грн.

Суд погоджується із висновками контролюючого органу та вказує, що предметом договорів укладених 01.12.2016 р. із заготівельниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 було виконання робіт по заготівлі молока від населення, а не закупівлі молока . Зокрема на виконання даних договорів заготівельники збирали молоко , завантажували його у тару і доставляли до товариства. Тобто надавались послуги по прийманню молока у певних осіб та його та перевезення товариству.

Також, ОСОБА_27 , ОСОБА_28 здійснено розрахунки із населенням на підставі довіреності виданої товариством.

Більш того, в судовому засіданні представника позивача підтвердила, що із фізичними особами, власниками сільськогосподарської продукції окремо укладались договори про закупівлюсаме у них молока та видача коштів здійснювалась на підставі приймально - розрахункових відомостей на видачу коштів. При цьому, в даних відомостях містяться особи, яким здійснювалась видача коштів за молоко, однак такі є померлими, що зафіксовано в акті перевірки.

Відтак, враховуючи, що розрахунки за молоко здійснювались із особами, які на час їх проведення були померлими, контролюючим органом правомірно виключено із складу собівартості продукції молоко придбане у них на суму 107 933 грн., як наслідок збільшено зобов`язання по податку на прибуток. А отже, рішення, яким нараховано зобов`язання по податку на прибуток та штрафні санкції є правомірним та не підлягає скасуванню.

Стосовно правомірності рішення №0004991306, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, пені на суму 23 023,43 грн. і нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 9 949, 52 грн., суд вказує на таке.

Так, перевіркою правильності оподаткування окремих доходів, які мають свої особливості щодо їх нарахування та оподаткування встановлено, що товариством кошти за здане молоко відповідно до наданих для перевірки документів - (приймально- розрахункові відомості про видачу грошей за закуплене молоко від населення) видавались фізичним особам - здавальникам молока, які на день видачі коштів померли, відповідно, не могли фактично отримувати дані кошти. Згідно наданих довідок з сільських (селищних) рад, письмових пояснень заготівельників молочної продукції, а також фізичних осіб - громадян, придбання молока та видача коштів за молоко, а також сум компенсації (дотації) в даних випадках проводилось близьким родичам померлих (син, дочка, чоловік, дружина, батько, мати, невістка і т.д.), які проживали разом з померлими, вели з ними спільне господарство і після смерті даних громадян в окремих випадках здавали молоко та отримували кошти за молоко.

При цьому, в приймально-розрахункових відомостях про видачу грошей за закуплене молоко від населення, відповідно до яких проводилась виплата сум грошових коштів з каси товариства, зазначались саме померлі громадяни - фізичні особи, а не спадкоємці-фактичні виробники с/господарської продукції, що є суттєвим.

Всього перевіркою встановлено виплату протягом перевіряємого періоду готівкових коштів фізичним особам, які фактично на момент видачі коштів померли на загальну суму 109296,82 гривень.

Перевіркою встановлено випадки безпідставного ненарахування, неутримання та неперерахування податку з доходів фізичних осіб, а саме: не пред`явлені належним чином оформлені документи, що надають право фізичній особі на одержання доходу від податкового агента без утримання податку, чим порушено п.п. 168.1.1. п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п.п. а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано 19673,43 грн податку з доходів фізичних осіб, в тому числі: грудень 2016 року - 9598.79 грн. січень 2017 року - 10074,64 гривень.

Оцінюючи таку позицію відповідача, суд вказує наступне.

Відповідно до пункту 54.2 статті 53 ПК України, грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Підпунктами 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 ПК України визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок (п. 76.2 статті 76 ПК України).

Відповідно до підпункту 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення: садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.

Отже, як видно податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, за винятком доходів отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції

Разом з тим, як зазначалось вище, фактично кошти виплачувались невідомим особам, адже виробники власної сільськогосподарської продукції продукції є померлими. При цьому, ПДФО не сплачувалось. Отже, доходи отримані особами від продажу не власної с/г продукції підлягають оподаткуванню, як наслідок, товариство, як податковий агент мало нарахувати та сплати ПДФО на загальну суму 109296,82 гривень, чого ним здійснено не було.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що податковим органом правомірно нараховано ПДФО, відтак, досліджуване рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Оцінюючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення №0005001306 від 11.11.2019 р., суд зазначає про наступне.

Пунктом 16-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до підпункту 1.2. пункту 16-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України, об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, в силу якої об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відтак, база оподаткування є тотожною базі для нарахування податку на доходи фізичних осіб.

Таким чином, з огляду на ту обставину, що донарахування чистого оподатковуваного доходу, який є базою для нарахування військового збору, визнано судом підтвердженим та правомірним, військовий збір також нараховано правомірно, відповідно, рішення не підлягає скасуванню.

Визначаючись щодо позовних вимог в частині скасування спірного рішення №0001330514 від 06.02.2020 р., яким збільшено ПДВ на суму 890 517 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 222 539,50 грн., суд керується та виходить з наступного.

Положеннями пунктів 185.1 статті 185, 186.1 статті 186 та 187.1 статті 187 ПК України, визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Місцем постачання товарів є:

а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту);

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

У відповідності до вимог пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.5 статті 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п.201.1 ст.201 ПК України).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п.201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність'', підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких визначений цією нормою.

Як підсумок вимог наведених правових норм, у податковому обліку господарські операції з придбання товарів (послуг), суми ПДВ за якими відносяться до податкового кредиту, повинні бути підтверджені відповідними документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. Обов`язковим звітним документом в податковому обліку з ПДВ для підтвердження суми податкового кредиту є податкова накладна.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції з метою створення її видимості, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання податковим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідна позиція викладена в постанові ВС від 20.05.2020 р. у справі №520/2703/19.

Так, в акті перевірки вказано, що до складу податкового кредиту включено суму податку на додану вартість з вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей у ТОВ АГРОМОЛПРОМ , а саме, придбання пастеризаційно-охолоджувальної установки Альфа Лаваль вартість якої становила 1 770 000 грн.

До перевірки надано договір купівлі-продажу укладений позивачем з ТОВ АГРОМОЛІІРОМ (Продавець), додаткову угоду специфікацію, видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення (детально наведено в акті перевірки).

За результатами проведеного аналізу встановлено, що основними постачальниками товару ТОВ АГРОМОЛПРОМ , який в подальшому реалізовано на ТОВ БІЗНЕС ФОРВАРД були:

- ТОВ ТМС-ГРУП - (ємкість Нагема н/ж 10 куб: ємкість Обрам н/ж 10 куб; на загальну суму 1356000 грн в т.ч. ПДВ 226000,00 грн., період поставки червень 2017 року та лютий 2018 року). За даними ЄРПН за період з 01.01.2016 по 30.06.2019 придбання товару з кодом УКТ ЗЕД 7309005900 не встановлено. За даними інформаційної системи Єдиний реєстр судових рішень ТОВ ТМС-ГРУП наявна інформація про відкриття кримінального провадження №12016000000000025 від 27.01.2016. за фактом створення та придбання на території м. Києва ряду підприємств з ознаками фіктивності та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом з використанням підроблених документів, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. З ст. 209. ч. 4 ст. 358 КК України. Слідчим зазначено, що грошові кошти від суб`єктів господарювання реального сектору економіки надходять на рахунки суб`єктів господарювання з ознаками транзитності га фіктивності , в т.ч. на розрахункові рахунки в т.ч. ТОВ ТМС-ГРУП . Таким чином, слідчий вказує, що в даній злочинній схемі по незаконному виведенню безготівкових коштів у тіньовий неконтрольований державою обіг перелічені вище підприємства посідають місце обготівкуючих підприємств, а саме являються проміжною ланкою між підприємствами вигодонабувачами - підприємствами реального сектору економіки, які перераховують грошові кошти на рахунки суб`єктів господарювання з ознаками транзитності та фіктивності , з розрахункових рахунків яких здійснюється їх обготівкування;

- ТОВ Генезис фірм (ТОВ ЕЛОЙС РЕМОНТСЕРВІС ) - (ємкість н /ж 50 куб.м. на загальну суму 339720,00 грн. в т.ч. ПДВ 56620,00 грн. в період - лютий 2017 року).Дата державної реєстрації 28.01.2016 р. , дата анулювання свідоцтва -27.02.2018 р. По коду УКТ ЗЕД 8413 (насос відконцентрований) період постачання травень-червень 2018року;

- ТОВ Таір . Згідно з даними ЄРПН зазначений товар отримано від ТОВ АГРОМОЛПРОМ . Обсяг постачання за 2018 рік - 969683,00 гривень по коду УКТ ЗЕД: 8419 (пастеризаційно - охолоджувальні установки Альфа Лаваль) період постачання травень 2018 року - травень 2019 року. ТОВ Таір поставлено в січні, червні, вересні 2018 року та квітні 2019 року пастеризаційно - охолоджувальні установки Альфа Лаваль на загальну суму 2460000.00 грн. т.ч. ПДВ 410000,00 грн. Згідно з даними ЄРПН зазначений товар придбано ТОВ Таір у ТОВ АГРОМОЛПРОМ . Інші постачальники відсутні;

- ТОВ ЛЕНТОКС ПЛЮС поставлено в квітні 2019 року пастеризаційно - охолоджувальну установку Альфа Лаваль вартістю 840000,00 грн. в т.ч. ПДВ 140000,00 грн. У ТОВ Лентокс плюс в податковому кредиті відсутнє придбання пастеризаційно- охолоджувальної установки по коду УКТ ЗЕД 8421 (сепаратор вершкововідділювач вестфалія) період постачання квітень - серпень 2017 року;

- ТОВ ТМС-ГРУП яке в свою чергу, отримаю даний товар лише в травні 2017 року у ТОВ В1КОС-ЕКСПРЕС-КОМПАНІ , яке отримало товар в червні 2016 року від ТОВ ФИБРОЛИТ у якого відсутнє придбання товару - сепаратор вершкововідділювач вестфалія) по коду УКТ ЗЕД 8422 (автомат фасовки М6-АРУ) період постачання за жовтень 2018 року;

- ТОВ Бонорум , яким придбано вказаний товар у ТОВ Ротоз податковий кредит якого складається виключно з придбання сигарет.

При цьому послуги по транспортування придбаних ТМЦ надаватись наступними суб`єктами господарювання:

- ТОВ Спецагрохімпостач , у якого в період взаємовідносин з ТОВ АГРОМОЛПРОМ - березень 2017 року працювало за трудовими договорами 2 особи, серед яких прізвище ОСОБА_29 , яке зазначене в товарно-транспортній накладній, відсутнє. Виплати доходу за ознакою 157 або 102 - відсутні. Основний вид діяльності оптова торгівля зерном, необробленим тютюном , насінням і кормами для тварин.

- ФОП ОСОБА_30 надав послуги по перевезенню, однак проведеним аналізом звітності 1 ДФ ТОВ АГРОМОЛПРОМ за 4 квартал 2018 року інформації щодо здійснених виплати на користь ФОП ОСОБА_30 не встановлено.

- ФОП ОСОБА_31 надава послуги по перевезенню, проведеним аналізом звітності 1 ДФ ТОВ АГРОМОЛПРОМ за 4 квартал 2018 року інформації щодо здійснених виплати на користь ФОП ОСОБА_31 не встановлено.

Відтак, перевіркою зроблено висновки, що задекларована господарська операція товариства із придбання у ТОВ АГРОМОЛПРОМ товарів не відбулась в дійсності. При цьому, товар ідентичний задекларованому по взаємовідносинах з ТОВ АГРОМОЛПРОМ був використаний в господарській діяльності що підтверджується даними рахунку 104 Машини та обладнання та 106 Інструменти, прилади, інвентар, меблі .

Таким чином, фактично мата місце реалізація товару (використання в господарській діяльності), джерело походження якого не встановлене. Наявність факту реалізації ТОВ АГРОМОЛПРОМ сепараторів, ємностей, резервуарів, пастерізаційно-охолоджувальної установки є лише свідченням набуття товариством у власність вищеозначених товарно-матеріальних цінностей.

Первинні документи, які підтверджують дані податкового обліку платника податків повинні бути достовірними, тобто відображати дійсний зміст господарських операцій, які впливають на визначення об`єкта оподаткування. В іншому випадку, первинні документи, які не відображають реального руху активів між учасниками господарської операції є недостовірними. Враховуючи викладене, зважаючи на той факт, шо податкокі накладні видаткові накладні, товарно-транспортні накладні не відповідають фактичному руху (його відсутності в дійсності) активів, останні не можуть враховуватись в даних податкового обліку.

Суд погоджується із висновками податкового органу та вказує, що визначальною ознакою господарської операції взагалі, і для цілей податкового обліку, зокрема, є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Формування фінансових показників, які враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку підприємства, а також податкового кредиту для цілей визначення суми податкових зобов`язань з ПДВ, повинно здійснюватися тільки щодо фактичного здійснення господарських операцій, підтверджених належним чином оформленими первинними документами та іншими обліковими документами, складання яких для оформлення операцій певного виду передбачено правовими нормами. При цьому презюмується, що такі документи є достовірними, а зафіксована в них інформація розкриває справжній зміст господарської операції, свідчить про її економічну вигоду (виправданість, ризик). Якщо певна господарська операція не відбулася або її зміст інший, ніж той, стосовно якого складені документи, підстави для відтворення фінансових показників операції в податковому обліку відсутні (в разі якщо документи складені про людське око) або ж операція відтворюється відповідно до її дійсного змісту, що відповідає такому принципу бухгалтерського обліку, як превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ). Ці положення, в силу норми частини другої статті 3 зазначеного Закону, згідно з якою податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, в повній мірі стосуються і податкового обліку.

При цьому у ланцюгу постачання товару від ТОВ Агромолпром на користь позивача відсутні послуги, у зв`язку з придбанням яких позивач задекларував податковий кредит та витрати, оскільки підтверджено неможливість реального здійснення контрагентом позивача зазначених операцій з урахуванням обсягу матеріально-технічних, трудових ресурсів, об`єктивно необхідних для здійснення господарської операцій, не підтвердження понесення витрат на перевезення товару.

Окремо суд вказує й на те, що у ланцюгу придбання товару прослідковується, що ТОВ Таір було придбано у ТОВ Агромолпром пастеризаційно - охолоджувальну установку, як в подальшому реалізована знову ж таки першим останньому.

Щодо решти наведених контрагентів ТОВ "Агромалпром", то деякі взагалі не займались відповідною діяльністю/продажем товарів, які придбано ТОВ "Агромалпром", відсутні документи податкового обліку, які б підтвержували факт проведння оплат за надані послуги, не збагються по хронології подій дати руху товару тощо.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що реальність господарської операції між ТОВ АГРОМОЛПРОМ та позивачем не підтверджена, а тому факт порушення вимог п. 198.1. п. 198.2. п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством завищено податковий кредит за лютий 2017 року - за травень 2019 року на загальну суму 890156,70 гривень, знайшов своє підтвердження. Відповідно рішення щодо збільшення зобов`язання по ПДВ є правомірним та не підлягає скасуванню.

Визначаючись щодо позовних вимог в частині скасування спірного рішення від 11.11.2019 року № 000200514, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 541 659 грн., то тут суд вказує наступне.

Відповідно до положень розділу V Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом МФУ 28.12.2015 № 1204, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо:

1) контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення;

2) контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання, суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства, що зазначені у раніше прийнятому податковому повідомленні-рішенні;

3) рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується податкове повідомлення-рішення контролюючого органу;

4) рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, сума зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства, що визначені у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу.

У випадках, визначених підпунктом 1 пункту 1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення.

У випадках, визначених підпунктами 2 і 4 пункту 1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Отже, як видно податкове повідомлення - рішення вважається відкликаним у разі скасування прийнятого по цьому ж порушенню (за цією ж перевіркою) попереднього податкового повідомлення - рішення або зменшення нарахованої суми грошового зобов`язання .

При цьому, як видно зі змісту рішення ДПС України №2942/6/99-00-08-05-01-06 від 23.01.2020 р., ним скасованоподаткове повідомлення - рішення № 000200514 в частині заниження податкового зобов`язання з ПДВ на суму 651 502 грн. та штрафних санкцій в розмірі 162 875, 50 грн.

Враховуючи дане рішення, податковим органом зменшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на скасовано суму, про що винесено рішення №№0001330514 від 06.02.2020 р., а отже від 11.11.2019 року № 000200514 вваєа\ться відкликаним.

Суд акцентує увагу, що в картці обліку платника податків також відсутня інформація стосовно наявності рішення від 11.11.2019 року № 000200514.

За таких обставин, суд доходить висновку, що рішення від 11.11.2019 року № 000200514 не підлягає скасуванню, оскільки є відкликаним контролюючим органом.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 19 Конституції України)

За змістом статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вище наведене, на думку суду, відсутні підстави вважати, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень діяв не в межах та не у спосіб визначений чинним законодавством.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Форвард" (вул. Полковника Ганжі, 2,м.Тульчин, Вінницька область, код ЄДРПОУ 40327290).

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (адреса: 21100, вул. Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454).

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна