Ухвала

від 23.10.2023 по справі 308/17378/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/17378/23

1-кс/308/4678/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12023070000000039 прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про арешт майна в межах кримінального провадження №12023070000000039, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.02.2023 року.

З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що до СУ ГУНП в Закарпатській області надійшов рапорт працівника УСБУ в Закарпатській області про те, що група осіб організовують незаконне переправлення осіб чоловічої статті, призовного віку, через державний кордон України, шляхом внесення їх до єдиної бази «ШЛЯХ» або оформлення догляду за людьми, які мають ознаки інвалідності, за що отримують від них грошову винагороду.

Згідно отриманої інформації на виконання доручення слідчого встановлено, що організатором незаконного переправлення осіб через державний кордон України є ОСОБА_4 , секретар Вільховецької сільської ради.

Зазначає, що згідно наявної інформації ОСОБА_4 з погодження голови Вільховецької сільської ради ОСОБА_5 , та керівника Управління соціального захисту населення Вільховецької сільради ОСОБА_6 , виготовляють документи для так званих «клієнтів».

Прокурор вказує, що за оперативною інформацією, ОСОБА_4 підшуковує громадян України, які мають інвалідність та пропонує їм оформити «догляд» за ними. Після надання згоди, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_6 , яка використовуючи своє службове становище оформляє документи про постійний догляд за інвалідом. Додатково, ОСОБА_4 налагодив оформлення зацікавленим особам фіктивної інвалідності. Після оформлення відповідних документів зацікавлена особа має законні підстави виїхати за межі України.

Окрім того, за наявною інформацією ОСОБА_4 залучив ОСОБА_7 , який підшуковує зацікавлених осіб, які за грошову винагороду мають намір виїхати за межі України та не повернутися.

Додатково отримано інформацію, що до вищевказаної протиправної схеми ОСОБА_7 залучив свого батька ОСОБА_8 , який за грошову винагороду перевозить так званих «клієнтів» до пункту пропуску через який вони здійснюють виїзд за кордон, а також підшуковує зацікавлених осіб, які мають намір виїхати за кордон.

Так, 03.10.2023 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.09.2023 було проведено обшук за місцем проживання громадянина ОСОБА_4 в ході проведення якого було вилучено мобільний телефон марки «Samsung A12», синього кольору із SIM-карткою оператора «Київстар» НОМЕР_1 . IMEI1 НОМЕР_2 IMEI2 НОМЕР_3 , належний ОСОБА_4 .

З огляду на викладене, виникла необхідність у зверненні до слідчого суді із клопотанням про накладення арешту на вищевказаний мобільний телефон, оскільки такий має значення в якості речового доказу у даному кримінальному провадженні, а тому прокурор просить накласти на нього арешт.

Прокурор не скористався правом на участь у судовому засіданні та подав заяву, згідно якої просив провести розгляд справи без його участі та задоволити клопотання. Додатково вказав, що власник вилученого майна був повідомлений слідчим про час та місце розгляду клопотання.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Витягом з ЄРДР підтверджено, що СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12023070000000039 від 10.02.2023 року, попередня правова кваліфікація ч. 3 ст. 332 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що 03.10.2023 за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук, в ході проведення якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Samsung A12», синього кольору із SIM-карткою оператора «Київстар» НОМЕР_1 . IMEI1 НОМЕР_2 IMEI2 НОМЕР_3 , належний ОСОБА_4 .

Постановою слідчого від 04.10.2023 вищевказаний мобільний телефон було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166, 170-174 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Таким чином, арешт може бути накладено на майно у вигляді речей, документів (в тому числі цінних паперів, грошей (у будь якій валюті готівкою або безготівковому вигляді), на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права.

Частиною 11 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів, що вилучене 03.10.2023 року в ході проведення обшуку приміщення за місцем проживання ОСОБА_4 майно має значення речового доказу у кримінальному проваджені, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому клопотання підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на вилучене 03.10.2023 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 майно, а саме: мобільний телефон марки «Samsung A12», синього кольору із SIM-карткою оператора «Київстар» НОМЕР_1 . IMEI1 НОМЕР_2 IMEI2 НОМЕР_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1