Ухвала

від 27.02.2024 по справі 308/17378/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/17378/23

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.02.2024 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/645/23, за апеляційною скаргою прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.10.2023.

Цією ухвалою задоволено частково клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури про арешт майна та накладено арештна майно, вилучене 03.10.2023 в ході проведення обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ - 2 НОМЕР_2 з сім картками НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ; мобільний телефон з ІМЕІ НОМЕР_5 з сім карткою НОМЕР_6 ; посвідчення на ім`я ОСОБА_7 ; витяг з територіальної громади на ім`я ОСОБА_8 ; копію паспорту ОСОБА_8 ; копії документів на прізвище ОСОБА_9 на 5 арк; копії документів на 6 арк; копії документів на ім`я ОСОБА_10 на 5 арк; копії документів на ім`я ОСОБА_11 на 5 арк; копії документів на ім`я ОСОБА_12 на 2 арк; довідку на ім`я ОСОБА_13 ; копії документів на ім`я ОСОБА_14 ; копії документів на ім`я ОСОБА_15 , шляхом заборони розпорядження та користування ними.

Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене під час обшуку 03.10.2023 майно, а саме: грошові кошти в сумі 13000 доларів США, а також оригінали документів ОСОБА_16 (паспорт, ідентифікаційний код, свідоцтво про народження) та оригінали документів ОСОБА_17 (паспорт, ідентифікаційний код, пенсійне посвідчення).

З матеріалів судового провадження вбачається, що 09.10.2023 до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури про арешт майна, в кримінальному провадженні, відомості про яке 10.02.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023070000000039, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до СУ ГУ НП в Закарпатській області надійшов рапорт працівника УСБУ в Закарпатській області про те, що група осіб організовують незаконне переправлення осіб чоловічої статті, призовного віку, через державний кордон України, шляхом внесення їх до єдиної бази «Шлях» або оформлення догляду за людьми, які мають ознаки інвалідності, за що отримують від них грошову винагороду.

-2-

Згідно отриманої інформації, на виконання доручення слідчого встановлено, що організатором незаконного переправлення осіб через державний кордон України є ОСОБА_18 , секретар Вільховецької сільської ради, мешканець АДРЕСА_2 . Згідно наявної інформації, ОСОБА_18 за погодженням голови Вільховецької сільської ради ОСОБА_19 та керівника Управління соціального захисту населення Вільховецької сільради ОСОБА_20 , виготовляють документи для так званих «клієнтів».

За оперативною інформацією, ОСОБА_18 підшуковує громадян України, які мають інвалідність та пропонує їм оформити «догляд» за ними. Після надання згоди, ОСОБА_18 спільно з ОСОБА_20 , яка використовуючи своє службове становище, оформляє документи про постійний догляд за інвалідом. Додатково, ОСОБА_18 налагодив оформлення зацікавленим особам фіктивної інвалідності. Після оформлення відповідних документів зацікавлена особа має законні підстави виїхати за межі України. Окрім того, ОСОБА_18 залучив ОСОБА_21 , який підшуковує зацікавлених осіб, які за грошову винагороду мають намір виїхати за межі України.

Також додатково отримано інформацію, що до вищевказаної протиправної схеми ОСОБА_21 залучив свого батька ОСОБА_22 , який за грошову винагороду перевозить так званих «клієнтів» до пункту пропуску, через який вони здійснюють виїзд за кордон, а також підшуковує зацікавлених осіб, які мають намір виїхати за кордон.

03.10.2023 на підставі ухвали слідчого судді від 20.09.2023 було проведено обшук за місцем проживання громадянина ОСОБА_22 в АДРЕСА_1 , в ході проведення якого було вилучено: мобільний телефон ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ - 2 НОМЕР_2 з сім картками НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , належний громадянину ОСОБА_22 ; мобільний телефон з ІМЕІ НОМЕР_5 з сім карткою НОМЕР_6 ; посвідчення на ім`я ОСОБА_7 ; витяг з територіальної громади на ім`я ОСОБА_8 ; копію паспорту ОСОБА_8 ; копії документів на прізвище ОСОБА_9 на 5 арк; копії документів на 6 арк; копії документів на ім`я ОСОБА_10 на 5 арк; копії документів на ім`я ОСОБА_11 на 5 арк; копії документів на ім`я ОСОБА_12 на 2 арк; довідку на ім`я ОСОБА_13 ; оригінали документів ОСОБА_16 (паспорт, ідентифікаційний код, свідоцтво про народження); оригінали документів ОСОБА_17 (паспорт, ідентифікаційний код, пенсійне посвідчення); копії документів на ім`я ОСОБА_14 ; копії документів на ім`я ОСОБА_15 та грошові кошти в сумі 13000 доларів США.

Постановою старшого слідчого СУ ГУ НП в Закарпатській області від 04.10.2023 вказані речі, а також грошові кошти й документи визнано речовими доказами.

Клопотання прокурора мотивовано тим, що вищевказані речі та предмети мають значення в якості речового доказу у даному кримінальному провадженні та можуть підлягати спеціальній конфіскації, а тому, з метою встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення прокурор просив накласти арешт на майно, що було вилучене 03.10.2023 в результаті проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання громадянина ОСОБА_22 в АДРЕСА_1 .

Ухвала слідчого судді в частині задоволення клопотання мотивована тим, що вилучене під час обшуку, проведеного 03.10.2023, за місцем фактичного проживання громадянина ОСОБА_22 за адресою АДРЕСА_1 , майно має значення речових доказів у кримінальному проваджені № 12023070000000039, відомості про яке 10.02.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому з метою використання майна як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя прийшла до висновку про наявність достатніх підстав накладення арешту на майно.

-3-

В частині відмови у задоволенні клопотання, ухвала слідчого судді мотивована тим, що відомості про повідомлення ОСОБА_23 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні відсутні, а доказів незаконності походження вилучених грошових коштів, прокурором надано не було, органом досудового розслідування не доведено, що вищевказані грошові кошти, про арешт яких ставиться питання, мають значення речового доказу в даному кримінальному провадженні у розумінні ст. 98 КПК України, підлягають конфіскації чи спеціальній конфіскації. Також слідчим суддею констатовано про відсутність підстав для накладення арешту на вилучені оригінали документів ОСОБА_16 (паспорт, ідентифікаційний код, свідоцтво про народження) та оригінали документів ОСОБА_17 (паспорт, ідентифікаційний код, пенсійне посвідчення).

В апеляційній скарзі прокурор Закарпатської обласної прокуратури просить ухвалу слідчого судді від 25.10.2023 в частині відмови в накладенні арешту на майно скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023070000000039, відомості про яке 10.02.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що ухвала слідчого судді постановлена без належної оцінки всіх доводів сторони обвинувачення, окремі висновки суду не відповідають фактичним обставинам судового провадження. Вилучені під час проведення обшуку грошові кошти є речовими доказами у кримінальному провадженні, необхідні для встановлення обставин кримінального провадження і незастосування арешту щодо цього майна може призвести до його приховування, пошкодження, псування або знищення. Більш того, вказані грошові кошти разом з мобільними телефонами були приховані та виявлені під ліжком, що свідчить про те, що такі були набуті злочинним шляхом. Про належність цих грошових коштів ОСОБА_23 , в ході проведення обшуку ніким з мешканців не вказувалось, до протоколу обшуку зауваження з цього приводу не вносились.

В запереченні на апеляційну скаргу прокурора адвокат ОСОБА_6 вказує на її безпідставність й необґрунтованість та вважає ухвалу слідчого судді в частині відмови у задоволенні клопотання про накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_22 законною й обґрунтованою. Вказує на пропуск прокурором строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 25.10.2023, який до того ж був присутнім під час проголошення резолютивної частини, а доводи прокурора про отримання копії оскаржуваного судового рішення 14.11.2023, не є в даному випадку підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки такий пропущено не з поважних причин. Зазначає про відсутність підстав для накладення арешту на майно, зокрема, грошові кошти в сумі 13000 доларів США, які належать ОСОБА_23 , оскільки відсутні дані про їх отримання незаконним шляхом, за таких обставин вилучені грошові кошти не відповідають критеріям речового доказу, визначеного ст. 98 КПК України. ОСОБА_23 не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні та взагалі не має відношення до обставин, які досліджуються в даному кримінальному провадженні. Вважає, що слідчий суддя за результатом розгляду клопотання прокурора обґрунтовано відмовив у арешті майна - грошових коштів, що належать ОСОБА_23 , оскільки врахував наявні достатні та беззаперечні докази того, що вказані грошові кошти в сумі 13000 доларів США не мають значення для кримінального провадження та можуть бути використані в подальшому як доказ. У зв`язку з чим просить ухвалу слідчого судді від 25.10.2023 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

-4-

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, пояснення представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а його апеляційна скарга - задоволенню частково, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

17.11.2023 прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 звернувся (здав на поштове відділення) з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.10.2023 та одночасно заявив клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, посилаючись на те, що до 14.11.2023 не знав про мотиви постановленого слідчим суддею рішення, а тому у визначений процесуальним законом п`ятиденний строк не міг навести обґрунтованих доводів щодо незаконності оскаржуваної ухвали.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, ухвала слідчого судді постановлена з викликом прокурора та представника власника майна ОСОБА_22 - адвоката ОСОБА_6 , які були присутніми в судовому засіданні 25.10.2023 під час прийняття відповідного рішення.

При цьому, слідчий суддя, керуючись положеннями ч. 2 ст. 376 КПК України, 25.10.2023 оголосив лише резолютивну частину ухвали, натомість її повний текст було оголошено 27.10.2023, жодних відомостей про присутність прокурора під час проголошення повного тексту ухвали та про направлення її копії заінтересованим особам, в тому числі й прокурору, матеріали судового провадження не містять.

Зазначене, на переконання апеляційного суду перешкодило прокурору належним чином реалізувати право на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді в строк, встановлений кримінальним процесуальним кодексом України, а тому подане прокурором клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.10.2023 підлягає задоволенню, а строк апеляційного оскарження поновленню.

При оцінці доводів апеляційної скарги про незаконність судового рішення апеляційний суд бере до уваги приписи таких нормативно - правових актів.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів із метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у

-5-

кримінальному провадженні, зокрема, шляхом витребування необхідної інформації в Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частина 3 статті 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання про арешт майна, слідчий суддя в ухвалі повинен зазначити заборону відчуження, розпорядження або користування та вказівку на таке майно. При цьому заборона використання майна чи заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у тих випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

За приписами до ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Колегія суддів вважає, що прокурором при зверненні з клопотанням про арешт майна, а слідчим суддею при його розгляді вимоги вищевказаних норм Кримінального процесуального кодексу України не були дотримані, що призвело до постановлення незаконного, необґрунтованого та передчасного судового рішення.

Зі змісту поданих прокурором клопотання та апеляційної скарги вбачається, що арешт майна вилученого 03.10.2023 в ході обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема грошових коштів в сумі 13000 доларів США, належних ОСОБА_22 , полягає у збереженні речових доказів у кримінальному провадженні № 12023070000000039, відомості про яке 10.02.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

З доданих до клопотання матеріалів вбачається, що групою осіб організовується незаконне переправлення осіб чоловічої статті, призовного віку, через державний кордон України, шляхом внесення їх до єдиної бази «Шлях» або оформлення догляду за людьми, які мають ознаки інвалідності, за що отримують від них грошову винагороду. Також встановлено, що організатором незаконного переправлення осіб через державний кордон України є ОСОБА_18 , секретар Вільховецької сільської ради, мешканець АДРЕСА_2 . Згідно наявної інформації, ОСОБА_18 за погодженням голови Вільховецької сільської ради ОСОБА_19 та

-6-

керівника Управління соціального захисту населення Вільховецької сільради ОСОБА_20 , виготовляють документи для так званих «клієнтів». Зокрема, ОСОБА_18 підшуковує громадян України, які мають інвалідність та пропонує їм оформити «догляд» за ними. Після надання згоди, ОСОБА_18 спільно з ОСОБА_20 , яка використовуючи своє службове становище, оформляє документи про постійний догляд за інвалідом. Додатково, ОСОБА_18 налагодив оформлення зацікавленим особам фіктивної інвалідності. Після оформлення відповідних документів зацікавлена особа має законні підстави виїхати за межі України. Окрім того, ОСОБА_18 залучив ОСОБА_21 , який підшуковує зацікавлених осіб, які за грошову винагороду мають намір виїхати за межі України. Також отримано інформацію, що до вищевказаної протиправної схеми ОСОБА_21 залучив свого батька ОСОБА_22 , який за грошову винагороду перевозить так званих «клієнтів» до пункту пропуску, через який вони здійснюють виїзд за кордон, а також підшуковує зацікавлених осіб, які мають намір виїхати за кордон.

Як убачається зі змісту клопотання прокурора, у такому не вказується на те, чи відповідає майно, зокрема, грошові кошти в сумі 13000 доларів США, належні ОСОБА_22 та на які він просить накласти арешт, передбаченим ст. 98 КПК України критеріям, у тому числі, не зазначається, які саме сліди чи інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зберегло на собі це майно.

Також до клопотання не додано жодних доказів, які б свідчили про повідомлення зокрема ОСОБА_22 про підозру у вчиненні передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України кримінального правопорушення.

Крім того, з прохальної частини клопотання вбачається, що прокурор, окрім іншого, просить накласти арешт на грошові кошти в сумі 13000 доларів США, належні ОСОБА_22 та які вилучені 03.10.2023 в ході санкціонованого обшуку. Однак, як вбачається з протоколу обшуку в ньому лише вказано про вилучення загальної суми коштів без зазначення всіх ознак (серії, номера, номіналу купюр), необхідних для їх ідентифікації. Такі ознаки також відсутні, як у протоколі обшуку від 03.10.2023, так і в постанові про визнання речовими доказами від 04.10.2023.

Також, як слідує з ухвали від 20.09.2023, слідчим суддею у рамках кримінального провадження № 12023070000000039 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_22 , а саме: АДРЕСА_1 та всіх прилеглих господарських, гаражних приміщень з метою відшукання і вилучення мобільного телефону із карткою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_7 , яким користується ОСОБА_22 ; блокнотів, зошитів, чорнових записів на (в) яких міститься інформація щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України; копій документів осіб (в тому числі паспорти громадян України для виїзду за кордон), яких незаконно переправлено через державний кордон України, в тому числі на ім`я ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , копій посвідчень інвалідів, медичних довідок, які використовувалися для оформлення фіктивних документів, в тому числі на ім`я ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Будь-яких вказівок про відшукання грошових коштів, в тому числі й отриманих ОСОБА_22 внаслідок його протиправної діяльності, ухвала слідчого судді не містить та в цій частині у задоволенні клопотання слідчого про проведення обшуку відмовлено.

Наведені обставини, на переконання колегії суддів, свідчать про те, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, на що не звернув уваги слідчий суддя при його розгляді, у зв`язку із чим, прийшов до передчасного висновку про відмову в задоволенні клопотання в частині накладення арешту на грошові

-6-

кошти, належні ОСОБА_22 , на підставі викладених у мотивувальній частині ухвали обставин, що у свою чергу також свідчить про те, що слідчим суддею в цій частині постановлено судове рішення, яке не можна визнати законним та обґрунтованим.

Вказані недоліки на переконання апеляційного суду також свідчать про невідповідність клопотання вимогам ст. 171 КПК України та, відповідно, тягнуть скасування судового рішення з поверненням клопотання прокурору для усунення недоліків.

З огляду на наведені обставини, ухвала слідчого судді, відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, має бути скасована з постановленням нової ухвали.

З огляду на наведені вище недоліки, положення ч. 3 ст. 172 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне клопотання повернути прокурору для їх усунення, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги про накладення арешту на вилучене під час огляду місця події 03.10.2023 майно, а саме, грошові кошти в сумі 13000 доларів США, не можуть бути задоволені.

Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що в матеріалах судового провадження відсутні докази (документи), які б підтверджували обґрунтованість доводів клопотання про арешт майна та апеляційної скарги, чи могли б істотно вплинути на вищевказані висновки апеляційного суду, на такі не посилався прокурор під час розгляду апеляційної скарги і будь-яких клопотань із цього приводу не заявляв.

Керуючись ст. 172, 404, 405, 407, 412, 415, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 задовольнити, поновити прокурору строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 25.10.2023.

Апеляційну скаргу прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратуризадовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.10.2023 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12023070000000039 від 10.02.2023 скасувати.

Клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури про накладення арешту на тимчасово вилучене майноу кримінальному провадженні № 12023070000000039, відомості про яке 10.02.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, - повернути прокурору відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 для усунення недоліків протягом 72 годин з моменту отримання копії ухвали Закарпатського апеляційного суду.

Копію ухвали надіслати прокурору для відома та виконання.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді