Рішення

від 18.10.2023 по справі 755/8032/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/8032/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Арапіної Н.Є.

з секретарем Гриценком О.І.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Валпрім» про поділ спільного сумісного майна подружжя,

в с т а н о в и в:

позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Валпрім» про поділ спільного сумісного майна подружжя. Свої вимоги мотивувала тим, що з 22 березня 2014 року по 22 травня 2015 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. 08 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Валпрім» та позивачем укладено попередній договір купівлі-продажу квартири (зі змінами та доповненнями) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,1 кв.м (житловий комплекс « Комфорт Таун »). Позивачем на підставі договору купівлі-продажу облігацій № БВ-105/13-4 від 10 червня 2013 року до реєстрації шлюбу та після розірвання шлюбу 22 травня 2015 року на підставі попереднього договору купівлі-продажу від 08 квітня 2014 року квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,1 кв.м (житловий комплекс « Комфорт Таун »), починаючи з 08 червня 2015 року по 12 грудня 2019 року, здійснено сплату платежів на загальну суму 1 193 485,01грн., що становить 92/100 майнових прав. На підставі попереднього договору від 08 квітня 2014 року купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,1 кв.м (житловий комплекс « Комфорт Таун ») позивачем в період шлюбу з 22 березня 2014 року по 22 травня 2015 року здійснено сплату платежів на загальну суму 105 592,06 грн., що становить 8/100 майнових прав на квартиру. Частина яка відповідатиме вкладові відповідача є частина квартири площею 1,67 кв.м, яку неможливо виділити у користування. Згідно звіту оцінки майнового права на однокімнатну квартиру, загальною площею 41.1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (житловий комплекс « Комфорт Таун ») ринкова вартість майнового права на квартиру становить у розмірі 1 874 818, 00 грн, в тому числі частка профінансована під час перебування у шлюбі у розмірі 152 423,00 грн. Позивачем внесено грошову компенсацію за 4/100 майнових прав на придбання шляхом укладення у майбутньому договору купівлі-продажу квартири у розмірі 76 211 (сімдесят шість тисяч двісті одинадцять) грн. 50 коп., які знаходяться на депозитному рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві. З урахуванням уточнення позовних вимог позивач просила про визнання за нею особистою приватною власністю 92/100 майнових прав на придбання шляхом укладення у майбутньому договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,1 кв.м (житловий комплекс « Комфорт Таун »); про визнання спільним сумісним майном подружжя 8/100 майнових прав на придбання шляхом укладення у майбутньому договорі купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,1 кв.м (житловий комплекс « Комфорт Таун »); провести між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поділ 8/100 майнових прав на придбання шляхом укладення у майбутньому договорі купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,1 кв.м (житловий комплекс « Комфорт Таун »), визнавши за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на 8/100 майнових прав на придбання шляхом укладення у майбутньому договору купівлі-продажу квартири, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , грошову компенсацію за 4/100 майнових прав на придбання шляхом укладення у майбутньому договору купівлі-продажу квартири у розмірі 76211 (сімдесят шість тисяч двісті одинадцять) грн. 50 коп., які знаходяться на депозитному рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві.

19 червня 2023 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.

05 вересня 2023 року протокольною ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

18 жовтня 2023 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення по суті вимог.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представництво інтересів здійснював ОСОБА_3 .

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з оголошенням карантину.

Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Валпрім» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява, в якій зазначив про здійснення позивачем в повному обсязі розрахунку за договором купівлі-продажу облігацій № БВ-105/13-4 від 10 червня 2013 року, за попереднім договором купівлі-продажу квартири від 08 квітня 2014 року, номер в реєстрі 1352. Просив про розгляд справи за його відсутності.

За наведених обставин та у відповідності до вимог ст. 2 ст. 210, ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вирішив справу на підставі наявних доказів з урахуванням розумного строку розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

З 22 березня 2014 року по 22 травня 2015 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 30,31).

08 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Валпрім» та позивачем укладено попередній договір купівлі-продажу квартири (зі змінами та доповненнями) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,1 кв.м (житловий комплекс « Комфорт Таун ») ( а.с.16-19,20-21,22-26).

Позивач просила про визнання особистою приватною власністю 92/100 майнових прав на придбання шляхом укладення у майбутньому договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,1 кв.м (житловий комплекс « Комфорт Таун »).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на здійснення платежів на підставі Договору купівлі-продажу облігацій№ БВ-105/13-4 від 10 червня 2013 року до реєстрації шлюбу та на підставі попереднього договору купівлі-продажу квартири після розірвання шлюбу.

На підтвердження надано довідку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Валпрім» про виконання позивачем фінансових зобов`язань за попереднім договором купівлі-продажу квартири від 08 квітня 2014 року, номер в реєстрі 1352, за період з 06 травня 2014 року по 12 грудня 2019 року у повному обсязі у розмірі 1 299 077,07 грн.(а.с.13-15).

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 ЦПК України.

Між сторонами виник спір з приводу сімейних правовідносин, предметом доказування є доведення, що грошові кошти на придбання спірного майна є спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права власності.

Відповідно до частини першої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Належність майна до об`єктів права спільної сумісної власності визначено статтею 61 СК України, згідно з частиною третьою якої передбачено, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно із ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Як роз`яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання.

Відповідно до абз. 2 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов`язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них. Що стосується премії, нагороди, одержаних за особисті заслуги, суд може визнати за другим з подружжя право на їх частку, якщо буде встановлено, що він своїми діями сприяв її одержанню.

Згідно ч. 1, 2 ст. 183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності або спеціального майнового права на нього відповідно до закону.

Водночас відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.

Майнові права на нерухомість - об`єкт будівництва (інвестування) не вважаються речовими правами на чуже майно, оскільки об`єктом цих прав є не чуже майно, а також не вважаються правом власності, оскільки об`єкт будівництва (інвестування) не існує на момент розгляду справи, а тому не може існувати й право власності на нього.

Майнове право, що є предметом договору купівлі-продажу, - це обумовлене право набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні й достатні для набуття речового права.

Майновими визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивачем на підставі договору купівлі-продажу облігацій № БВ-105/13-4 від 10 червня 2013 року до реєстрації шлюбу та після розірвання шлюбу 22 травня 2015 року на підставі попереднього договору купівлі-продажу від 08 квітня 2014 року квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,1 кв.м (житловий комплекс « Комфорт Таун »), починаючи з 08 червня 2015 року по 12 грудня 2019 року, здійснено сплату платежів на загальну суму 1 193 485,01грн., що становить 92/100 майнових прав (1 193 485,01:1 299 077,07*100%).

Будь-яких належних та допустимих доказів на спростуваннях цих обставин відповідачем не надано.

Тому позовні вимоги про визнання особистою приватною власністю позивача 92/100 майнових прав підлягають задоволенню повністю: визнати особистою приватною власністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , 92/100 майнових прав на придбання шляхом укладення у майбутньому договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,1 кв.м (житловий комплекс «Комфорт Таун»).

Також, позивач просила визнати спільним сумісним майном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , 8/100 майнових прав на придбання шляхом укладення у майбутньому договорі купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,1 кв. м (житловий комплекс « Комфорт Таун »).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на придбання спірного майна під час перебування у шлюбі.

На підтвердження надано довідку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Валпрім» про виконання позивачем фінансових зобов`язань за попереднім договором купівлі-продажу квартири від 08 квітня 2014 року, номер в реєстрі 1352, в період шлюбу з 22 березня 2014 року по 22 травня 2015 року на підставі попереднього договору від 08 квітня 2014 року купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,1 кв.м (житловий комплекс « Комфорт Таун ») у розмірі 105 592,06 грн.

Пунктом 5 постанови № 20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" передбачено, що розглядаючи позови, пов`язані з спільною власністю громадян, суди повинні виходити з того, що відповідно до чинного законодавства спільною сумісною власністю є, зокрема, майно, нажите подружжям за час шлюбу.

Згідно ч. 1 ст. 68 цього ж Кодексу, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Судом встановлено, що позивачем в період шлюбу з 22 березня 2014 року по 22 травня 2015 року на підставі попереднього договору від 08 квітня 2014 року купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,1 кв.м (житловий комплекс «Комфорт Таун») здійснено сплату платежів на загальну суму 105 592,06 грн., що становить 8/100 майнових прав (105 592,06:1 299 077,07*100%).

Будь-яких належних та допустимих доказів на спростуваннях цих обставин відповідачем не надано.

Тому позовні вимоги про визнання спільним сумісним майном 8/100 майнових прав слід задовольнити повністю: визнати спільним сумісним майном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , 8/100 майнових прав на придбання шляхом укладення у майбутньому договорі купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,1 кв. м (житловий комплекс «Комфорт Таун»).

Крім того, позивач просить провести між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поділ 8/100 майнових прав на придбання шляхом укладення у майбутньому договорі купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,1 кв.м (житловий комплекс « Комфорт Таун »), визнавши за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на 8/100 майнових прав на придбання шляхом укладення у майбутньому договору купівлі-продажу квартири, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , грошову компенсацію за 4/100 майнових прав на придбання шляхом укладення у майбутньому договору купівлі-продажу квартири у розмірі 76211 (сімдесят шість тисяч двісті одинадцять) грн. 50 коп., які знаходяться на депозитному рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те що частина яка відповідатиме вкладові відповідача є частина квартири площею 1,67 кв.м, яку неможливо виділити у користування.

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентовано статтями 63, 65 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. Статтею 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Статтею 71 даного Закону передбачено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними у натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до статті 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Згідно ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Згідно звіту оцінки майнового права на однокімнатну квартиру, загальною площею 41.1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (житловий комплекс « Комфорт Таун ») ринкова вартість майнового права на квартиру становить у розмірі 1 874 818, 00 грн, в тому числі частка профінансована під час перебування у шлюбі у розмірі 152 423,00 грн (а.с. 32-63).

У постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2565цс16 вказується, що в разі, коли один з подружжя не вчинив передбачених частиною п`ятою статті 71 Сімейного Кодексу України дій щодо попереднього внесення відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між сторонами відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Позивачем внесено грошову компенсацію за 4/100 майнових прав на придбання шляхом укладення у майбутньому договору купівлі-продажу квартири у розмірі 76 211 (сімдесят шість тисяч двісті одинадцять) грн. 50 коп., які знаходяться на депозитному рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві (а.с.12).

З урахуванням викладеного, засад рівності часток сторін при поділі спірного майна подружжя, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог в частині поділу майна подружжя повністю: провести між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поділ 8/100 майнових прав на придбання шляхом укладення у майбутньому договорі купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,1 кв.м (житловий комплекс « Комфорт Таун »), визнавши за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на 8/100 майнових прав на придбання шляхом укладення у майбутньому договору купівлі-продажу квартири, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , грошову компенсацію за 4/100 майнових прав на придбання шляхом укладення у майбутньому договору купівлі-продажу квартири у розмірі 76211 (сімдесят шість тисяч двісті одинадцять) грн. 50 коп., які знаходяться на депозитному рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві № UA128201720355259002001012089, внесені ОСОБА_1 25 травня 2023 року згідно квитанції № HT94-9PEP-4236-014M.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір за подання до суду позовної заяви у розмірі 13 420 грн (а.с. 9). Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачені витрати на проведення екпертної оцінки квартири у розмірі 4 500 грн (а.с. 65).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

У відповідності до ст. ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 13 420 грн та витрати на проведення екпертної оцінки квартири у розмірі 4 500 грн.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 57, 60, 63, 69, 70, 71 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 16, 183, 190, 331, 365, 368 ЦК України, п.п. 23,24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», п. 5 постанови № 20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Валпрім» про поділ спільного сумісного майна подружжя задовольнити повністю.

Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , 92/100 майнових прав на придбання шляхом укладення у майбутньому договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,1 кв.м (житловий комплекс «Комфорт Таун»).

Визнати спільним сумісним майном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , 8/100 майнових прав на придбання шляхом укладення у майбутньому договорі купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,1 кв.м (житловий комплекс «Комфорт Таун»).

Провести між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поділ 8/100 майнових прав на придбання шляхом укладення у майбутньому договорі купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,1 кв.м (житловий комплекс « Комфорт Таун »), визнавши за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на 8/100 майнових прав на придбання шляхом укладення у майбутньому договору купівлі-продажу квартири, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , грошову компенсацію за 4/100 майнових прав на придбання шляхом укладення у майбутньому договору купівлі-продажу квартири у розмірі 76211 (сімдесят шість тисяч двісті одинадцять) грн. 50 коп., які знаходяться на депозитному рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві № UA128201720355259002001012089, внесені ОСОБА_1 25 травня 2023 року згідно квитанції № HT94-9PEP-4236-014M.

Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , витрати на проведення екпертної оцінки майна у розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , витрати зі сплати судового збору у розмірі 13 420 (тринадцять тисяч чотириста двадцать) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27 жовтня 2023 року.

Суддя Н.Є.Арапіна