Постанова

від 13.11.2007 по справі 17/496

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/496

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "13" листопада 2007 р.       Справа №  17/496

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Таран С.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні 13.11.2007 року о 14 год. 40 хв. при секретарі Патлаченко А.Л. матеріали справи № 17/496

за позовом: Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Кіровоград

до відповідача: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Манжурка”, с. Семидуби Голованівського району Кіровоградської області

про стягнення 5555,37 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Поліщук О.М., довіреність №04-04/20  від 11.01.07р., представник;

від відповідача - участі не брали.

Кіровоградським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів подано позов про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Манжурка” 5272,55 грн.  штрафних санкцій за  невиконання нормативу по створенню робочих місць для забезпечення працевлаштування  інвалідів  у 2006 році та 282,82 грн. пені.

Відповідач участі в судовому засіданні не брав, причини неявки в суд не повідомив, хоча належним чином сповіщений про час та місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №2275597 від 23.10.2007р. (а.с. 12); витребувані господарським документи та заперечення на позов не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський  суд встановив наступне.

Згідно Положення про Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального  захисту інвалідів, затвердженого наказом Директора Фонду соціального захисту інвалідів №16 від 01.03.2007р., Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом  Фонду соціального захисту інвалідів і має статус юридичної особи. Відповідно до покладених на нього завдань здійснює в установленому порядку виконання загальнодержавних програм соціального захисту інвалідів та фінансування заходів соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів; приймає участь у межах своєї компетенції в реалізації на території  області державної політики у сфері соціального захисту інвалідів, а також здійснює на території області контроль за додержанням підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності і господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" від 05.07.01р. всім підприємствам (об'єднанням), установам і організаціям незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік у кількості одного робочого місця. У разі незабезпечення зазначених нормативів підприємства  (об'єднання), установи чи організації зобов'язані щороку сплачувати штрафні санкції до Фонду соціального захисту інвалідів.

Статтею 20 вказаного Закону  передбачено, що адміністративно-господарські санкції    розраховуються     та сплачуються  підприємствами,  установами,  організаціями,  у  тому числі  підприємствами,   організаціями   громадських   організацій інвалідів,  фізичними  особами,  зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в  якому  відбулося  порушення  нормативу,  встановленого частиною першою статті 19 цього  Закону.

Пунктом 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і  організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. №1767 (зі змінами та доповненнями), встановлено, що підприємства, на яких працює 8 і більше чоловік, реєструється у відділеннях Фонду за своїм місцезнаходженням і щороку   не   пізніше   1   лютого подають   до   відділень    звіт про зайнятість  та працевлаштування інвалідів за формою, що затверджується  Держкомстатом. Підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша від установленої  нормативом, сплачують самостійно штрафні санкції до 15 квітня року, що настає за звітним. Штрафні санкції сплачуються підприємствами відповідно до законодавства за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів  (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства в порядку, передбаченому законом.

Відповідач своєчасно подав звіт, але до 15.04.07 року самостійно не сплатив штрафні  санкції; на даний момент за ним рахується заборгованість по сплаті штрафних санкцій до відділення на загальну  суму 5272,55 грн.

Як вбачається зі звіту "Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік" (а.с.6), наданого відповідачем до відділення,  середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 102 особи. Виходячи з нормативу, передбаченого статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів", на підприємстві мали бути працевлаштованими 4 інваліди, але фактично працювало 3 інваліда. Таким чином, кількість не зайнятих інвалідами робочих місць у відповідача в 2006 році склала 1 місце.

Сума штрафних санкцій визначається у розмірі середньої річної заробітної плати  на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно звіту відповідача фонд оплати праці штатних працівників за рік становить 537,8 тис. грн. (код рядка 04), при цьому на підприємстві середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складає 102 особи (код рядка 01), тому середньорічна заробітна плата штатного працівника дорівнює  5272,55 грн.

Будь-яких доказів, які свідчили б про вжиття заходів сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Манжурка”, щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2006 році, до суду відповідачем не надано.

Відповідач  фактично не створив  робочі  місця  для  інвалідів і повинен  нести відповідальність, передбачену ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" від  21.03.91р. (з подальшими змінами та доповненнями), оскільки робоче  місце  інваліда, згідно з п.1 Положення про робоче місце  інваліда і про  порядок працевлаштування  інвалідів (далі-Положення), затвердженого постановою Кабінету  Міністрів України від 03.05.05 р. №314 зі  змінами  та  доповненнями,  внесеними постановою Кабінету  Міністрів  України від 10.01.2002 року №19, це окреме робоче  місце,  або  ділянка виробничої  площі на  підприємстві (об'єднанні),  в  установі  та  організації,  незалежно від  форм власності  та  господарювання,  де  створено необхідні  умови для праці  інваліда. Робоче  місце  інваліда  вважається  створеним, якщо  воно відповідає  встановленим  вимогам робочого  місця для  інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною  комісією підприємства за  участю  представників МСЕК,  органів  Держнаглядохоронпраці, громадських  організацій   інвалідів і  введено в  дію шляхом  працевлаштування  на  ньому  інваліда. Підприємства  розробляють  заходи щодо  створення робочих  місць для  інвалідів і  включають  їх до колективного  договору.  Таким чином, створеним  робочим місцем є те, яке  введено в дію шляхом  працевлаштування  інваліда.  Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" зобов'язує відповідача, відповідно до 4-відсоткового  нормативу,  створити робочі  місця  для праці  інвалідів, зазначити  їх у  колективному  договорі і  інформувати центри  зайнятості, місцеві  органи  соціального  захисту населення  та відділення  соціального  захисту  інвалідів,  а органи  працевлаштування - підібрати робоче  місце і  працевлаштувати  інваліда.

Відповідач  вказані вимоги  закону  не виконав, будь-яких  документів про  створення  робочих  місць  для  працевлаштування  інвалідів  суду  не  надав.

Не подано відповідачем господарському суду також наступні матеріали: визначення видів виробництв, цехів та дільниць, де доцільно використовувати працю інвалідів; чи створені за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів у межах визначеного законом нормативу; чи розроблена і затверджена інструкція про робоче місце інваліда; чи інформував відповідач державну службу зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та позивача (відділення Фонду соціального захисту інвалідів) про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів; чи інформував відповідач державну службу зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може застосовуватись праця інвалідів.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, що підтверджують сплату штрафних санкцій в сумі 5272,55грн., позовні вимоги в цій частині заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України №223 від  15.05.2007 року, порушення строку сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, розмір якої обчислюється виходячи із 120 відсотків  річних облікової ставки Національного банку України, що діє на момент подання позовної заяви.

Господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем строку сплати адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2006 р. Згідно обґрунтованого розрахунку позивача відповідачу нараховано пеню  в розмірі 282,82 грн.  за період з 16.04. 2007 р. по 11.10.2007 року, яка також підлягає стягненню.

Керуючись статтями 160, 162, 163, частинами 1-4 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 6 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

                                                ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Манжурка” (26521, Кіровоградська область, Голованівський район, с.Семидуби, р/р №26005052900503, МФО 323583, код ЄДРПОУ 05530702) на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів (25009, м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 7а, р/р №31214230700111 в Управлінні державного казначейства в Голованіському районі, Банк: Головне управління Держказначейства в Кіровоградській області, МФО 823016, код ЄДРПОУ 23228680) – 5272,55 грн. штрафних санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006 році та 282,82 грн. пені за  несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили  після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Кіровоградської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі  відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня  складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 15.11.2007 р.       

Суддя

  С.В. Таран