Постанова

від 17.10.2023 по справі 352/1305/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 352/1305/20

Провадження № 22-ц/4808/749/23

Провадження № 22-ц/4808/750/23

Головуючий у 1 інстанції Хоминець М. М.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів Бойчука І.В., Фединяка В.Д.,

секретаря Кузів А.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1 адвоката Легіна В.Б., представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Костіва І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення сільської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Хоминець М.М. 05 квітня 2023 року у м.Івано-Франківську, повний текст якого складено 14 квітня 2023 року, та додаткове рішення цього ж суду, ухвалене суддею Хоминець М.М. 18 квітня 2023 року,

в с т а н о в и в:

У липні 2020 р. ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Березівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення сільської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку,

Заявлені вимоги позивачі обґрунтовували тим, що їм на праві спільної часткової власності належить домоволодіння АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_1 належать 2/3 вказаного домоволодіння, з яких 1/3 згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.08.2011 та 1/3 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.06.2020р., а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належить по 1/6 частині кожному на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 16.03.2020р..

Домоволодіння побудоване їх батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на старому місці на існуючій земельній ділянці. Належна позивачам на праві користування земельна ділянка у встановлених межах визначених твердими межовими знаками огорожами, існує десятки років з часу її забудови батьками. Протягом всього часу земельна ділянка існує в незмінному вигляді (конфігурації) з тими самими суміжними домоволодіннями.

Згідно даних Березівської сільської ради площа земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд становить 0,2500 га, що підтверджується довідками сільської ради від 11.08.2015 б/н, від 13.11.2019 № 884, а також обліковою карткою об`єкта погосподарського обліку.

У вересні-жовтні 2019 року вони, як власники домоволодіння, звернулися до землевпорядної організації щодо виготовлення технічної документації із землеустрою на присадибну земельну ділянку, були проведені відповідні обстеження та обміри земельної ділянки на місцевості. В ході підготовки спеціалісти виявили, що частина присадибної земельної ділянки площею 0,1611 га оформлена на праві власності за відповідачкою ОСОБА_2 , якою отримано державний акт серії ЯМ № 730739 від 29.11.2012р. на право власності на земельну ділянку площею 0,1611 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 2625880101:01:001:0257.

Згідно матеріалів технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на землю ОСОБА_2 відповідачці передано у власність спірну земельну ділянку (0,1611 га). Однак, з наданої архівним відділом Тисменицької РДА копії протоколу сесії Березівської сільської ради від 11.05.2007 вбачається, що заява ОСОБА_2 про приватизацію земельної ділянки на сесії не розглядалася. Адреса спірної земельної ділянки не вказана.

Зазначають, що відповідачка ніколи не користувалася жодною частиною належної позивачам на праві користування земельної ділянки по АДРЕСА_1 і належна їй на праві власності земельна ділянка є частиною присадибної земельної ділянки, якою користуються позивачі. Технічна документація відповідачки затверджена рішенням Березівської сільської ради від 30.12.2010р., на підставі якого вона отримала державний акт від 29.11.2012р., тому зазначені рішення та державний акт є незаконними з наведених підстав.

Просили визнати недійсним рішення Березівської сільської ради від 30.12.2010 «Про затвердження технічної документації», яким ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку площею 0,1611 га для будівництва і обслуговування житлового будинку;

визнати недійсним виданий ОСОБА_2 державний акт серії ЯМ № 730739 від 29.11.2012 на право власності на земельну ділянку площею 0,1611 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 2625880101:01:001:0257 (а.с.1-4,том.1).

Ухвалою від 08.12.2020 року суд замінив первісного відповідача по справі Березівську сільську раду Тисменицького району Івано-Франківської області її правонаступником Івано-Франківською міською радою Івано-Франківської області (а.с.72-72,том.1).

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05 квітня 2023 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення сільської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с.7-16, том.2).

Додатковим рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 18.04.2023 року стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 користь ОСОБА_2 по 5333 (п`ятьтисяч тристатридцять три)грн 34 коп. з кожного судових витрат (а.с.29-32,том.2).

Не погодившись з рішеннями суду ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, у якій посилаються на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, мотивуючи тим, що за даними Березівської сільської ради площа земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель становить 0,2500 га, що підтверджується довідками Березівської сільської ради від 11.08.2015 року без номеру, від 13.11.2019 року №884, а також обліковою карткою об`єкта по господарського обліку. Ні у їхніх батьків, а ні у баби, діда в земельна ділянка чи її частина не вилучалась.

Суд приймає до уваги як належний доказ витяг з погосподарської книги Березівської сільської ради за 1980-1982 роки, відповідно до якого в господарстві була зареєстрована баба відповідачки ОСОБА_7 , після смерті якої головою господарства, що мало статус колгоспного двору, стала ОСОБА_8 , у користуванні господарства була земельна ділянка площею 0,27 га. Однак, у витязі не зазначено, що це є спірна земельна ділянка чи її частина, з врахуванням того, що державний акт на землю відповідачці виданий лише на 0,1611 га і суд не посилається на інші докази, які б цю обставину підтверджували. Не звернув увагу суд і на ту обставину, що у відповідачки чи її батьків, чи її баби взагалі відсутній документ про відведення в натурі будь-якої присадибної ділянки площею 0,1611 га.

В матеріалах справи відсутні будь-які документи,які б підтверджували право власності відповідачки, її батьків, її баби чи її діда на житловий будинок по АДРЕСА_1 . На частині їхньої земельної ділянки, приватизованої відповідачкою, на час такої приватизації відсутні житлові чи господарські будівлі або споруди.

Просить рішення Івано-Франківського міського суду від 05.04.2023 року та додаткове рішення від 18.04.2023 року скасувати. Ухвалити нове рішення,яким позовні вимоги задовольнити. Судові витрати покласти на відповідачку (а.с.36-41,том.2).

Представник ОСОБА_2 адвокат Костів І.Я. подав відзив на апеляційну скаргу.

Вказує, що позивачами не надано обґрунтування незаконності прийняття оскаржуваних рішень, не наведено підстав для скасування рішення, не надано належних та допустимих доказів приналежності їм вказаної земельної ділянки в заявлених розмірах.

У 2007 році відповідач, як землекористувач,який відкрито користується цією земельною ділянкою впродовж багатьох років,що підтверджено свідками та самим позивачем, звернулась до Березівської сільської ради із заявою про передачу безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,16 га для будівництва та обслуговування житлового будинку. Таким чином, відповідачем було дотримано вимоги ч.6 ст.118 ЗК України (в редакції чинній на момент подання заяви). Подана заява була розглянута Березівською сільською радою та 11.05.2007 року прийнято рішення про передачу відповідачу житлового будинку. Вказане рішення Березівської сільської ради позивачі не оспорювали.

Просить рішення суду залишити без змін (а.с.60-63,том.2).

У судове засідання не з`явилися представник Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, про день місце та час розгляду справи повідомлені належним чином шляхом направлення рекомендованої кореспонденції.

Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов`язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому колегія суддів розглянула справу у відсутності представника Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області.

В силу ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_1 адвоката Легіна В.Б., представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Костіва І.Я., дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст.367 ЦПК України законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає її обгрунтованою, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками будинковолодіння АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_1 належать 2/3 будинковолодіння, з яких 1/3 згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.08.2011 та 1/3 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.06.2020 (а.с. 8, 10, т.1); ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належить по 1/6 частині кожному на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 16.03.2020 (а.с. 12, 14, том.1).

Права власності позивачів зареєстровано, що підтверджується витягом Івано-Франківського ОБТІ про державну реєстрацію прав у Реєстрі прав власності на нерухоме майно №30897775 від 08.08.2021 року (т.1, а.с.9) та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 204513031 від 17.03.2020 року,№211887013 від 10.06.2020 року, №204512929 від 17.03.2020 року (а.с. 11, 13, 15, т.1).

Будинковолодіння побудоване батьками позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах УРСР на підставі рішення виконкому Івано-Франківської районної ради депутатів трудящих від 14.09.1973 № 345. Забудівник- ОСОБА_6 . Земельна ділянка під забудову виділена із земель присадибного фонду В цьому ж свідоцтві є План забудови земельної ділянки м-б 1:500. На плані зазначено одну земельну ділянку з одним житловим будинком. Зліва суміжним землекористувачем вказаний ОСОБА_9 . Інших землекористувачів між земельною ділянкою матері ОСОБА_6 і земельною ділянкою ОСОБА_9 немає (а.с.224-228,том.1).

Позивачі посилаються на те, що площа належної їм на праві користування земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) становить 0,2500 га, що підтверджується довідками сільської ради від 11.08.2015 б/н (т.1, а.с.22), від 13.11.2019 № 884 (т.1, а.с.21), обліковою карткою об`єкта погосподарського обліку (т.1, а.с.20) та витягами з погосподарських книг Березівської сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки (т.1, а.с.212-213).

На а.с.37-58том.1 наявна технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на землю ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд н6а території Березівської сільської ради Тисменицького району.

Як зазначено в пояснювальній записці до технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на землю ОСОБА_2 технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на землю ОСОБА_2 розроблена на підставі рішення сільської рада від 11.05.2007 року.Проте, ні площа, ні місцезнаходження земельної ділянки в цьому рішенні не вказано. (а.с.а.с.32-32, 35 том.1).

Для виготовлення документів, що посвідчують право власності на землю ОСОБА_2 спеціалістами інституту землеустрою проведено зйомку земельної ділянки прив`язку до пунктів державної геодезичної мережі. По координатах вирахувано площу земельної ділянки, яка становить 0,1611 га.

У технічній документації наявний висновок Управління держкомзему у Тисменицькому районі від 20.12.2010 року №05-10/3450, генплан забудови ділянки та викопіювання з генплану розташування об`єкту, Кадастровий план земельної ділянки з описом меж земельних ділянок, погоджений начальником Управління держкомзему у Тисменицькому районі, начальником відділу містобудування та архітектури, сільським головою, представником Управління Держкомзему у Тисменицькому районі, землекористувачем та суміжними землекористувачами без заперечень.

Рішенням від 30.12.2010 «Про затвердження технічної документації» Березівська сільська рада Тисменицького району Івано-Франківської області затвердила ОСОБА_2 технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0, 1611 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та передала земельну ділянку відповідачці в приватну власність (а.с.56, т.1).

На підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування ОСОБА_2 отримала державний акт від 29.11.2012 серії ЯМ № 730739 на право власності на земельну ділянку площею 0,1611 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 2625880101:01:001:0257, розташовану на АДРЕСА_1 , який позивачі оспорюють (а.с.230 т.1).

Відповідно до плану забудови земельної ділянки,наявний у Свідоцтві на забудову садиби,відведено земельну ділянку забудівнику ОСОБА_6 для будівництва індивідуального житлового будинку. В цьому ж свідоцтві є План забудови земельної ділянки м-б 1:500. На плані зазначено одну земельну ділянку з одним житловим будинком. Зліва суміжним землекористувачем вказаний ОСОБА_9 . Інших землекористувачів між земельною ділянкою матері ОСОБА_6 і земельною ділянкою ОСОБА_9 немає (а.с.224-228,том.1).

Доказів, які б підтверджували право користування ОСОБА_2 земельною ділянкою площею 0,1611 га в с.Березівка як докази, які б підтверджували б одержання нею такої земельної ділянки із земель запасу Березівської сільської ради позивачкою не надано.

Відомостей про вилучення земельної ділянки у встановленому законом порядку у ОСОБА_6 чи ОСОБА_5 матеріали справи не містять.

На вимогу апеляційного суду Івано-Франківською міською радою направлено засвідчені копії погосподарських книг Черніївської сільської ради с.Березівка за 1974-1984 року щодо господарства за адресою АДРЕСА_1 ; засвідчені копії погосподарських книг с.Березівка за 1986-2007 роки щодо господарства АДРЕСА_1 . (а.с.146-170,том.2).

Відповідно записів у погосподарських книгах Черніївської сільської ради за 1974-1976 роки значиться наступне: домоволодіння за суспільною групою господарств відносилося до категорії "колгоспний двір". Земельна ділянка належала до присадибних земель колгоспу. Голова домогосподарства - ОСОБА_5 ,члени сім`ї- ОСОБА_6 (дружина), ОСОБА_1 (дочка), ОСОБА_10 (дочка), ОСОБА_1 (син), ОСОБА_3 (син) (а.с.147,том.2) Станом на 1976 рік значилось в особистому користуванні 0,20 га землі, в тому числі 0,01 під будівлями .

Згідно даних погосподарської книги №3 за 1974-1976 роки с.Березівка в даному господарстві значились ОСОБА_11 (голова сім`ї, грудень 1905 року народження), ОСОБА_12 (дружина, 1908 року народження) Сім`я ОСОБА_13 вибула під № 1164 (а.с.151-152,том.2).

Згідно даних погосподарської книги № 4 за 1980-1982 роки с.Березівка під « 1252 була зареєстрована ОСОБА_14 , 1898 року народження (баба відповідачки) та ОСОБА_15 (відповідачка). Земельна ділянка виділена 0,27 га, в тому числі під будівлено 0.1 га (а.с.185-189,том.1).

ОСОБА_14 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про свідчить свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_1 (а.с.173,том.2).

Спадкова справа після смерті ОСОБА_14 не заводилась.

Після смерті матері відповідачки ОСОБА_16 свідоцтво про право на спадщину за законом отримала ОСОБА_17 . Відповідачка після смерті матері свідоцтво про право на спадщину не отримувала (а.с.174, 175-176, том.2).

В матеріалах справи наявний висновок експерта від 22.07.2022, виконаного на замовлення представника позивачів, згідно якого межі земельної ділянки з кадастровим номером 2625880101:01:001:0257 накладаються на фактичні межі земельної ділянки, яка розташована на АДРЕСА_1 (а.с.163-172, т.1).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з положень ст.ст.ст. 20, 22 ЗК УРСР 1970 р., ст. 125, 126, 152, 153 ЗК України, встановивши, що станом на 1973 рік мати позивачів ОСОБА_6 отримала дозвіл на забудову земельної ділянки та спорудження нового житлового будинку, на земельній ділянці відповідачки та на земельній ділянці, якою користуються позивачі, був старий будинок на дві сім`ї, в якому проживали батьки позивачів та батьки відповідачки, які користувались присадибною земельною ділянкою в рівних частках. Батьки позивачів розібрали свою частину старого будинку і побудували на своїй половині земельної ділянки новий будинок, співвласниками якого є позивачі, а друга частина старого будинку, яка належала бабі відповідачки ОСОБА_7 , простояла орієнтовно до 1985 р. Відповідачка користувалась належною їй на праві власності земельною ділянкою до 2015 р року (за станом здоров`я). В процесі набуття відповідачкою права власності на спірну земельну ділянку батько позивачів ОСОБА_5 погодив площу та конфігурацію земельної ділянки відповідачки, а також межі її земельної ділянки; ОСОБА_5 (батько позивачів) до своєї смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 )не оспорював законності набуття відповідачкою права власності на спірну земельну ділянку. За наведених обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість і недоведеність заявлених позовних вимог, відмовивши в їх задоволенні.

З такими висновками апеляційний суд не погоджується з огляду на таке.

Згідно ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст.152,153,155 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків,передбачених Земельним кодексом та іншими Законами України. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених Законом, способів. У разі видання права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Захист земельних прав-це передбачені законом способи охорони цих прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Повноваження щодо розпорядження землями,які перебувають у комунальній власності, згідно Конституції

Згідно ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Статтею 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (частина перша статті 126 ЗК України в редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин).

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб.

Відповідно до ст.63 ЗК України кожний колгоспний двір має право на присадибну земельну ділянку,яка надається в порядку і в межах норм, передбачених статутом колгоспу. Присадибна земельна ділянка надається для будівництва житлового будинку,господарських будівель, під город, сад та на інші потреби. До присадибної ділянки входить вся площа, в тому числі і занята будівлями. Присадибна ділянка не може передаватися в користування іншим особам або оброблятися з застосуванням найманої праці. Право колгоспного двору на присадибну ділянку засвідчується записом в земельній шнурованій книзі колгоспу.

Статтями 63, 64 ЗК Української РСР (у редакції Закону від 08 липня 1970 року) передбачено, що кожний колгоспний двір має право на присадибну земельну ділянку, яка надається в порядку і в межах норм, передбачених статутом колгоспу. Присадибна земельна ділянка надається для будівництва житлового будинку, господарських будівель, під город, сад та на інші потреби. До присадибної ділянки входить вся площа, в тому числі і зайнята будівлями.

Відповідно до ч.5 ст.20 ЗК України право землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості, засвідчується записами в земельно-шнурованих книгах сільськогосподарських підприємств і організацій та по господарських книгах сільських Рад.

У технічній документації із землеустрою на ім`я ОСОБА_2 міститься рішення Березівської сільської ради від 11 травня 2007 року «Про приватизацію земельних ділянок», відповідно до якого передана безоплатно у власність ОСОБА_2 земельна ділянка площею 0, 16 га для будівництва і обслуговування житлового будинку. (а.с.42, том 1) Згідно цього рішення органу місцевого самоврядування розроблялась технічна документація на землю, яка затверджена рішенням сільської ради 30.12.2010 року.

Однак, згідно протоколу сьомої сесії п`ятого скликання Березівської сільської ради від 11 травня 2007 року і рішення за результатами цієї сесії (а.с32-36, том 1) питання про передачу у власність відповідачці ОСОБА_2 земельної ділянки взагалі не вирішувалось.

Тобто відсутня правова підстава для набуття земельної ділянки у власність відповідачкою.

Доказів, які б підтверджували користування ОСОБА_2 земельною ділянкою площею 0,1611 га в с.Березівка, а також доказів, які б підтверджували отримання у власність нею такої земельної ділянки із земель запасу Березівської сільської ради у визначеному законом порядку відповідачкою не надано.

З огляду на вказане, передання у власність земельної ділянки ОСОБА_2 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішення Березівської сільської ради від 30.12.2010 «Про затвердження технічної документації» порушує право очікування позивачів на набуття у власність землі, які користувалися закріпленою за будинком земельною ділянкою.

Оскільки рішення органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації не могло бути підставою для набуття права власності на землю, а державний акт на право власності на земельну ділянку виданий без відповідної правової підстави (рішення про передачу у власність земельної ділянки не приймалося органом місцевого самоврядування), тому рішення підлягає скасуванню, а державний акт визнати недійсним.

Враховуючи наведене, рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05 квітня 2023 року та додаткове рішення цього ж суду від 18 квітня 2023 року слід скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 задовольнити. Скасувати рішення Березівської сільської ради від 30.12.2010 «Про затвердження технічної документації», яким ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку площею 0,1611 га для будівництва і обслуговування житлового будинку. Визнати недійсним виданий ОСОБА_2 державний акт серії ЯМ № 730739 від 29.11.2012 на право власності на земельну ділянку площею 0,1611 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 2625880101:01:001:0257.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374,376,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05 квітня 2023 року та додаткове рішення цього ж суду від 18 квітня 2023 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 задовольнити.

Скасувати рішення Березівської сільської ради від 30.12.2010 «Про затвердження технічної документації», яким ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку площею 0,1611 га для будівництва і обслуговування житлового будинку.

Визнати недійсним виданий ОСОБА_2 державний акт серії ЯМ № 730739 від 29.11.2012 на право власності на земельну ділянку площею 0,1611 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 2625880101:01:001:0257.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.О. Максюта

Судді: І.В. Бойчук

В.Д. Фединяк

Повний текст постанови складено 30 жовтня 2023 року.