Рішення

від 20.10.2023 по справі 464/5624/22

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/5624/22

пр.№ 2/464/239/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.2023 року Сихівський районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Керницької І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою,

в с т а н о в и в :

міський голова міста Львова Садовий А.І. звернувся в суд із позовом, в якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь Львівської міської ради суму безпідставно збережених коштів у зв`язку з користуванням земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 4610136800:04:004:0038 за адресою АДРЕСА_1 в період з 01.11.2019 по 01.11.2022 без правовстановлюючих документів у розмірі 283 091,96 грн та судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 4 246,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те,що земельна ділянка площею 0,1012 га з кадастровим номером 4610136800:04:004:0038 за адресою: АДРЕСА_1 , яка сформована 11.04.2006, належить позивачу на праві комунальної власності. 21.05.2021 під час обстеження земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 , та суміжних з ними земельних ділянок, встановлено, що вищевказану земельну ділянку фактично використовує відповідачка для обслуговування магазину, який належить їй на праві приватної власності. Доступ до земельної ділянки обмежено шляхом облаштування паркану та воріт з південної та східної частини земельної ділянки. При цьому, фактичне використання земельної ділянки відбувається без вчинення між Львівською міською радою та відповідачкою жодного правочину, який би стосувався права користування цією земельною ділянкою. 07.10.2022 позивачем повторно проведено обстеження, за результатами якого встановлено, що відповідачка продовжує користуватися спірною земельною ділянкою. Окрім цього, ОСОБА_1 обмежила доступ до цієї ділянки шляхом встановлення трьох металевих стовпців та металевого паркувального бар`єру в північній частині земельної ділянки № НОМЕР_1 , а навколо приміщення магазину влаштовано парковку, три флангштоки з рекламою, розміщено вазони з декоративними кущами. Вважає, що відповідачка, як фактичний користувач земельної ділянки, яка без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберігає у себе кошти, які мала заплатити за користування нею, зобов`язана повернути ці кошти позивачу як власнику земельної ділянки, на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України. Сума недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання вказаної земельної ділянки без належної правової підстави складає 283091, 96 грн.

Ухвалою від 21.12.2022 прийнято до розгляду вказаний позов та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 20.03.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідачки про закриття провадження у справі.

Від представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Прасковича І.М. 27.03.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому позов заперечив та просив відмовити у задоволенні такого. Вказав, що справа не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, а віднесена до юрисдикції господарського судочинства, оскільки з 22.11.2005 відповідачка зареєстрована як фізична особа-підприємець та надає в оренду нежитлові приміщення у приміщенні магазину, розташованого на спірній земельній ділянці. Окрім цього, відповідачці належить право власності на нежитлові приміщення магазину, а не на будівлю, що виключає користування земельною ділянкою виключно нею. Зазначив, що позивачем додано хибний розрахунок безпідставно набутих коштів за 2022 рік, так як не додано витяг з нормативно-грошової оцінки за різні роки користування ділянкою. Вказав на відсутність в органів місцевого самоврядування повноважень на здійснення перевірок на момент складення акту обстеження щодо спірної земельної ділянки та належність доказів безпідставного збереження коштів землекористувачем.

28.03.2023 представником позивача ОСОБА_2 до суду подано відповідь на відзив, у якій остання вказала, що наявність у відповідачки статусу ФОП не може бути доказом користування спірною земельною ділянкою саме для здійснення підприємницької діяльності. Зазначила, що позовні вимоги охоплюють період використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів з 01.11.2019 до 01.11.2022, проте відповідачкою надано копію договору оренди нежитлового приміщення площею 20 кв.м від 01.04.2021, а докази здійснення підприємницької діяльності з 01.11.2019 до 01.04.2021 відсутні. Ненадходження коштів зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою для розміщення об`єкта нерухомого майна, що є у власності ОСОБА_1 , перешкоджає належному функціонуванню органу місцевого самоврядування та порушує інтереси місцевого самоврядування. Вважає, що правовідносини з користування земельною ділянкою виникли між фізичною особою і Львівською міською радою не з приводу здійснення фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності на земельній ділянці, а внаслідок розміщення на земельній ділянці об`єкта нерухомого майна, що є у приватній власності відповідачки. Також позивач має право проводити такого роду перевірки на підставі Положення про управління державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконкому від 22.07.2022 №567.

Від представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Прасковича І.М. 03.04.2023 до суду надійшли заперечення у відповідь на відзив, в яких останній вказав, що позивач не встановив належним чином частиною якого внутрішнього об`єму будівлі є приміщення, які належать на праві власності відповідачці, та безпідставно застосував до спірних правовідносин положення ст. 120 Земельного кодексу України. Вказав, що акт обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки складений неналежним складом комісії та не затверджений органом, який цю комісію створив.

04.04.2023 представник позивача ОСОБА_2 подала додаткові пояснення, в яких вказала на відсутність доказів того, що на спірній земельній ділянці розташовані інші об`єкти нерухомого майна або того, що об`єкт нерухомого майна перебуває у спільній власності. Вказала, що Львівська міська рада, як власник земель комунальної власності, уповноважила управління державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради повноваженнями щодо перевірки виконання землевласниками та землекористувачами вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, розміщенням, проектуванням, будівництвом, введенням у дію об`єктів, що негативно впливають на стан земель, експлуатацією тощо.

Ухвалою від 04.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

На запит суду від 04.07.2023 Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» надано інвентаризаційну справу на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала та просила суд такий задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Праскович І.М. у судове засідання не з`явилися, були повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

У зв`язку з неявкою сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали інвентаризаційної справи, суд приходить до такого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, земельна ділянка площею 0,1012 га з кадастровим номером 4610136800:04:004:0038, що заходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить територіальній громаді м. Львова, є комунальною власністю Львівської міської ради, що не оспорюється стороною відповідача.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №50241547 від 18.12.2015, відповідачці з 18.12.2015 на підставі договору дарування, укладеного між Приватним підприємством «ТК «Гранат» та ОСОБА_1 , на праві приватної власності належить приміщення магазину загальною площею 1656,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки №юр2/453 від 14.04.2017, виданої Обласним комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», ОСОБА_1 належить цілісний майновий комплекс (будинок з підвалом та мансардою) за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва № НОМЕР_2 про право власності, виданого Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, згідно з наказом від 22.09.2011 за №1681-НЖ-С. Площа змінилася з 1656,5 кв.м на 1979,1 кв.м., внаслідок знесення перегородок, переобмірів та уточнення площ приміщень. Вищевказані дані також підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №313329221 від 26.10.2022.

Встановлено, що ухвалою Львівської міської ради від 22.03.2018 №3241 відповідачці, як фізичній особі, надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1012 га (у тому числі площею 0,0018 га у межах червоних ліній без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень) на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610136800:04:004:0038) для обслуговування магазину за рахунок земель житлової та громадської забудови.

21.05.2021 відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м.Львові департаменту містобудування Львівської міської ради проведено обстеження земельних ділянок на АДРЕСА_1 та суміжних з ними земельних ділянок, яким, серед іншого, встановлено, що ОСОБА_1 фактично використовує земельну ділянку № НОМЕР_3 площею 0,1012 га (кадастровий номер 4610136800:04:004:0038) на АДРЕСА_1 , для обслуговування належного їй на праві приватної власності магазину за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж вказаної земельної ділянки та надання її в оренду, а також за відсутності документів, що посвідчують право відповідачки користуватися цією ділянкою. За результатами зазначеного обстеження складено акт обстеження земельних ділянок на АДРЕСА_1 та суміжних з ними земельних ділянок №44 від 21.05.2021.

25.01.2022 на адресу відповідачки скеровано вимогу №44 про вжиття заходів щодо оформлення права користування (оренди) вищевказаною земельною ділянкою та проведення оплати всіх належних орендодавцю коштів за користування цією ділянкою в строк до 25.02.2022.

Управлінням державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради 07.10.2022 повторно проведено обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , та встановлено, що ОСОБА_1 продовжує фактично використовувати земельну ділянку площею 0,1012 га (кадастровий номер 4610136800:04:004:0038) для обслуговування приміщення магазину на АДРЕСА_1 за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її надання в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки. За результатами такого обстеження складено акт обстеження земельних ділянок від 07.10.2022 №3.

Враховуючи вищевикладені обставини, відповідачка є фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:04:004:0038 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження відбулось за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Для кондикційних зобов`язань наявність вини набувача (зберігача) майна не є необхідною обставиною. Визначальним є наявність факту неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість, не є заходом відповідальності. Набувач має обов`язок повернути майно, яке він безпідставно набув (зберігав), або його вартість.

Кваліфікація спірних правовідносин, як зобов`язань у зв`язку із набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, означає необхідність застосування норм, передбачених статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України, та правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.

Такі висновки суду відповідають висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, у постановах Верховного Суду від 12.04.2019 у справі №922/981/18, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20.

З огляду на викладене, відповідачка, як фактичний користувач спірної земельної ділянки, без достатньої правової підстави зберігала в себе кошти, які мала заплатити за користування земельною ділянкою її власнику. Такими діями відповідачка порушила право позивача як власника земельної ділянки на отримання вказаних коштів, а тому таке право підлягає захисту в судовому порядку на підставі ст. 1212 Цивільного Кодексу України.

Відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідачки жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які остання мала б сплатити за звичайних умов, як і фактичний добросовісний землекористувач.

Зважаючи на практику вирішення подібних спорів Верховним Судом, для вирішення вказаного спору суду необхідно встановити такі обставини справи як формування земельної ділянки, фактичне, без правових підстав користування відповідачкою земельною ділянкою та правильність нарахування безпідставно збережених коштів у зв`язку з користуванням земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Так, згідно з вимогами ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.09.2022 №НВ-0000999152022, дата державної реєстрації земельної ділянки 11.04.2006, а відтак земельну ділянку сформовано 11.04.2006.

Окрім цього, судом встановлено, що відповідачка користується спірною земельною ділянкою без правових підстав, зокрема, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт укладення між позивачем та відповідачкою правочинів, що надають їй право на користування спірною земельною ділянкою, на якій розташоване належне їй на праві приватної власності нерухоме майно (наприклад, акту про право постійного користування чи договору оренди тощо).

Щодо розміру безпідставно збережених коштів за період з 01.11.2019 до 01.11.2022, суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового Кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 Податкового Кодексу України).

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено приписами підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового Кодексу України.

Згідно з ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково. Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (стаття 18 цього Закону).

Відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються, як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з ч. 3 ст. 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Суд враховує, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

При цьому, чинне законодавство не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, формування такого здійснюється автоматично в режимі реального часу, тобто на час звернення заявника, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула (вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29.05.2020 у справі №922/2843/19).

Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.07.2022 №32-13-0.91-1629/15-22, нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 4610136800:04:004:0038) становить 3366 498, 96 грн., коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2022 році 1.1.

Разом з тим, при здійсненні розрахунку недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів, позивачем враховано розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за період 2019-2022 роки.

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22, за інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2021 рік становив 110,0%. Відповідно значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік становить: для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення 1,1. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у 2019, 2020 році становив 1,0.

Індекс, встановлений у 2019 (1,0), застосовується у 2020 році, індекс, встановлений у 2020 (1,0) у 2021 році, індекс, встановлений у 2021 (1,1) у 2022 році.

Пунктом 7.5.1 Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №1995 від 25.05.2017 встановлено, що річний розмір орендної плати встановлюється у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за винятком земельних ділянок, використання яких вказано у пунктах 7.6-7.16 цього порядку.

Згідно з розрахунком суми збитків недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів, наданого управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради, розмір недоотриманих коштів власником землі за користування відповідачкою земельною ділянкою площею 0,1012 га (кадастровий номер 4610136800:04:004:0038) на АДРЕСА_1 за період з 01.11.2019 до 01.11.2022 становить 283091,96 грн.

Здійснивши перерахунок розміру орендної плати згідно з заявленим позивачем періодом, з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідних коефіцієнтів індексації (1,0 за2019,2020,2021роки,1,1 за2022рік), ставки орендної плати, судом встановлено, що позивачем правильно здійснено відповідні нарахування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів сторін), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені сторонами в заявах по суті справи доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Крім того, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачки в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 4 246,38 грн.

Керуючись статтями 13,81,89,141, 258, 263 - 265 ЦПК України,

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівської міської ради суму безпідставно збережених коштів у зв`язку з користуванням земельною ділянкою комунальної власності за кадастровим номером 4610136800:04:004:0038 за адресою АДРЕСА_1 , в період з 01.11.2019 до 01.11.2022 без правовстановлюючих документів, у розмірі 283091 (двісті вісімдесят три тисячі дев`яносто одна) грн 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівської міської ради судовий збір, сплачений при поданні позову, в сумі 4246 грн 38 коп.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Львівська міська рада, код ЄДРПОУ 04055896, м. Львів, пл. Ринок, 1.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .

Суддя Дмитро ТЕСЛЮК