Ухвала

від 27.10.2023 по справі 2-1093/2010

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1093/2010

Провадження № 2-п/161/126/23

У Х В А Л А

27 жовтня 2023 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Крупінської С.С.

за участю секретаря Лесько Б.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.03.2010 року в цивільній справі № 2-1093/2010 за позовом Відкритого акціонерного товариства «УніКредит Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про скасування заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.03.2010 року у цивільній справі № 2-1093/2010 за позовом Відкритого акціонерного товариства «УніКредит Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Свою заяву обгрунтовує тим, 31.07.2023 року дізнався, що постановою державного виконавця Відділу ДВС Пустомитівського районного управління юстиції від 25.08.2010 року відносно нього було відкрито виконавче провадження та накладено арешт на все майно. Звернувшись до виконавчої служби він дізнався, що арешт був накладений на підставі виконавчого листа виданого Луцьким міськрайонним судом, про стягнення з нього в користь ВАТ «Унікредит Банк» 3460377,27 грн. заборгованості за кредитними договорами, 1700 грн. судового збору, а також 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Звернувшись до Луцького міськрайонного суду, 18.09.2023 року судом було направлено довідку № 05-10/18/23 від 06.09.2023 року про те, що цивільна справа за позовом ВАТ «Унікредит Банк» до ОСОБА_1 знищена за терміном зберігання, тому копію заочного рішення ним отримано 18.09.2023 року.Вказував, що він як відповідач не був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання у спосіб, визначений нормами цивільно-процесуального законодавства, позовної заяви та матеріалів справи не отримував. Також зазначає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення судом цієї справи.

На підставі викладеного просить поновити пропущений ним строк, скасувати заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 березня 2010 року у справі № 2-1093/10за позовом ВАТ «Унікредит Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначити справу до розгляду.

В судовому засіданні заявник заяву підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно ч.1ст.287 ЦПК України- заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Заслухавши пояснення заявника, вивчивши надані документи, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню.

На час ухвалення заочного рішення суду 02 березня 2010 року діяла редакціяЦивільного процесуального кодексу України, яка передбачала, що заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії (стаття 228 ЦПК Українив ред. станом на 12.10.2011).

Із 15.12.2017Цивільний процесуальний кодекс Українидіє в редакціїЗакону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року.

Згідно з вимогамист. 284 ЦПК Українизаочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ч.3ст.287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 02.03.2010 року в цивільній справі № 2-1093/2010, стягнуто з ОСОБА_1 в користь ВАТ «Унікредит Банк» заборгованості за кредитними договорами в розмірі 3460377,27 грн., 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідно до ч.1ст. 288ЦПК Українизаочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 3 ч. 2ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

З довідки Луцького міськрайонного суду від 12.10.2023 року № 05-10/26/2023 вбачається, що цивільна справа № 2-1093/2010 за позовом ВАТ «Унікредит Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , знищена на підставі Інструкції про порядок передання до архіву місцевого та апеляційного суду та архівних відділів міських рад судових справ та управлінської документації суду, затвердженої Наказом ДСА України від 15.12.2011 р.№ 168.

Отже, на даний час матеріали вищевказаної справи відсутні, а тому спростувати або підтвердити пояснення заявника про те, що він був неналежним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи а також те, що не отримував позовну заяву з додатками суд не може встановити.

Крім того, заявником у заяві про перегляд заочного рішення, не наведено будь-якихпосилань на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позовної заяви, та, на які він посилається у заяві, як на підстави скасування заочного рішення, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Наведені відповідачем у заяві про скасування заочного рішення обставини для його скасування не впливають на зміст оскаржуваного судового рішення.

Крім того, у відповідність до ч. 4ст. 10 ЦПК Українисуд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09.06.2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], № 28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосуванняКонвенції про захист прав людини і основоположних свободнаголошує, що термін «строк на оскарження рішення», що є звичайним явищем у національних законодавствах державу часників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення (пункт 570 рішення від 20.09. 2011 року за заявою № 14902/04 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22.10.1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Отже, заявником не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення.

Тобто, наявність одночасно двох умов для скасування заочного рішення судом не встановлена.

За змістомст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Таким чином, заявник не зазначив суду достатніх підстав, які б свідчили про доцільність скасування заочного рішення суду від 02 березня 2010 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з урахуванням наведених відповідачем підстав для скасування заочного рішення, суд вважає за необхідне залишити заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду, яке винесено 02 березня 2010 року у справі № 2-1093/10за позовом Відкритого акціонерного товариства «Унікредит Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Керуючись ст. ст.284,287,288 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.03.2010 року цивільній справі № 2-1093/2010 за позовом Відкритого акціонерного товариства «УніКредит Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - залишити без задоволення.

Роз`яснити сторонам, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області С.С.Крупінська