Постанова

від 19.10.2023 по справі 522/11518/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3761/23

Справа № 522/11518/22

Головуючий у першій інстанції Ярема Х.С.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

суддів колегії: Громіка Р.Д., Сегеди С.М.,

при секретарі: Узун Н.Д.,

переглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Лоза Дмитро Олексійович на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласмак» про захист честі, гідності та ділової репутації, -

В С Т А Н О В И В:

01 вересня 2022 року ОСОБА_2 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Ласмак» про захист честі, гідності та ділової репутації.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30 серпня 2022 ОСОБА_1 на своїй сторінці в мережі «Facebook» поширив інформацію наступного змісту: « ОСОБА_3 и ОСОБА_4 . ОСОБА_5 и брат народного депутата ОСОБА_6 пересекли границу в пункте пропуска «Краковец» 9 марта в 23.46 без декларирования материальных ценностей, автомобиле Toyota Land Сruiser AA8853XK. При этом заехали в Польшу ввезя 1.3 млн $, 5 часов, коллекцию икон и три шубы. Теперь к 88 народным депутатам, которые содрогаясь ждут публикации своих иностранных паспортов, добавится несколько десятков парламентариев и чиновников которым вскоре предстоит прочитать о вывезенных ими в Польшу миллионах».

Зазначену інформацію позивач вважає недостовірною та такою, що спрямована на приниження її честі, гідності та ділової репутації, як члена політичної партії «Слуга народу», народного депутата України. Недостовірність інформації полягає в тому, що позивач немає брата ОСОБА_7 , члени її родини, зокрема, чоловік чи брат не вивозили в Польщу матеріальні цінності. Тобто, дані твердження, поширені ОСОБА_8 є непідтвердженими, не можуть розцінюватись як його оціночні судження, оскільки викладені та сприймаються як факти.

Далі ця недостовірна інформація була поширена на веб-сайті інтернет газети «Страна.ua», власником якого є ТОВ «ЛАСМАК». Додатково ТОВ «ЛАСМАК» опублікувало статтю фактично аналогічного змісту, надавши власний заголовок статті « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Зазначена інформація поширена необмеженому колу осіб, не має обмежень щодо її перегляду. Зокрема, публікацію ОСОБА_1 було поширено 255 разів та 3300 разів інформацію відзначено як таку, що подобається користувачами мережі «Facebook».

На підставі вищевикладеного ОСОБА_2 просила суд:

- визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 о 17:36 год. ОСОБА_1 на його особистій сторінці у соціальній мережі «Facebook» (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 а саме: « ОСОБА_3 и ОСОБА_4 . Муж и брат народного депутата ОСОБА_6 пересекли границу в пункте пропуска «Краковец» 9 марта в 23.46 без декларирования материальных ценностей, автомобиле Toyota Land cruiser AA8853XK. При этом заехали в Польшу ввезя 1.3 млн $, 5 часов, коллекцию икон и три шубы. Теперь к 88 народным депутатам, которые содрогаясь ждут публикации своих иностранных паспортов, добавится несколько десятков парламентариев и чиновников которым вскоре предстоит прочитать о вывезенных ими в Польшу миллионах»;

- визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 о 18:44 на веб-сайті інтернет газети «Страна.ua» у статті під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 а саме: « ІНФОРМАЦІЯ_1 » выехали из Украины в марте. Муж и брат народного депутата и главы партии «Слуга народа» ОСОБА_6 пересекли границу в пункте пропуска «Краковец» 9 марта в 23:46. Об этом сообщил в Фейсбуке бизнесмен ОСОБА_9 . По его информации, ОСОБА_10 и ОСОБА_4 выехали на автомобиле Toyota Land Сruiser AA8853XK без декларирования материальных ценностей. При этом они заехали в Польшу, ввезя 1,3 миллиона долларов, пять наручных часов, коллекцию икон и три шубы, сообщает ОСОБА_11 »;

- зобов`язати ОСОБА_1 протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію поширену на його особистій сторінці у соціальній мережі «Facebook» ІНФОРМАЦІЯ_2 о 17:36 год. за посиланнями https://www.facebook.com/100066658773852/posts/pfbid026buUaxmQPe1eortX5vTptcpBWTpT1jLS84NqEccfVQPRL4hqRaSc78KYiD1GLHL2l/?d=n шляхом розміщення на власній сторінці соціальної мережі Facebook за адресою https://www.facebook.com/seyar.kurshutov повного тексту рішення суду (без знеособлення учасників справи) у цій справі таким самим шрифтом, як і спростована інформація, не допускаючи при цьому власних коментарів, із забезпеченням вільного доступу до спростування без вимоги внесення паролів та/або кодів, тощо, під заголовком «Спростування»;

- зобов`язати ОСОБА_1 протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили видалити недостовірну інформацію поширену на його особистій сторінці у соціальній мережі «Facebook» 30.08.2022 о 17:36 год. за посиланнями https://www.facebook.com/100066658773852/posts/pfbid026buUaxmQPe1eortX5vTptcpBWTpT1jLS84NqEccfVQPRL4hqRaSc78KYiD1GLHL2l/?d=n.;

- зобов`язати ТОВ «ЛАСМАК» протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 о 18:44, на веб-сайті інтернет газети «Страна.ua» у статті під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 шляхом розміщення на веб-сайті інтернет газети «Страна.ua» за адресою https://strana.today/ повного тексту рішення суду (без знеособлення учасників справи) у цій справі таким самим шрифтом, як і спростована інформація, не допускаючи при цьому власних коментарів, із забезпеченням вільного доступу до спростування без вимоги внесення паролів та/або кодів, тощо, під заголовком «Спростування»;

- зобов`язати ТОВ «ЛАСМАК» протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили видалити недостовірну інформацію поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 о 18:44, на веб-сайті інтернет газети «Страна.ua» у статті під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 2977 гривень.

У апеляційній скарзі адвокат Лоза Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2022 року та направити справу для розгляду до Шевченківського районного суду м. Києва за встановленою підсудністю, посилаючись на порушення норм процесуального права. Крім того, просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги.

Відповідачі ОСОБА_1 та представник ТОВ «Ласмак» в судове засідання до апеляційного суду не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином та завчасно. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

ТОВ «Ласмак» отримало судову повістку-повідомлення про судове засідання апеляційного суду засобами поштового зв`язку рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представнику ОСОБА_1 адвокату Лозі Д.О. судова повістка-повідомлення про судове засідання апеляційного суду була направлена в його електронний кабінет у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Так, згідно із ч. ч. 4-5 ст. 14 ЦПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до приписів ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2020 року по справі №361/8331/18 висловився, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. З врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Таким чином, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, усвідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів керуючись вимогами ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачів, які належним чином повідомлені про дату судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача та представника ОСОБА_2 адвоката Мусієнка О.І., який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та просив її залишити без задоволення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та відзиві на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за наступних підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).

Частиною 1 ст.4ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 8Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Водночас відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку (пункт 1 постанови Пленуму Верховного Суду України 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

Статтею 201 ЦК України передбачено, що, зокрема, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно із частинами першою, четвертою, шостою та сьомою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі (стаття 297 ЦК України).

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням (пункт 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

Тягар доведеності достовірності інформації, поширеної про іншу особу, лежить на тому, хто поширив таку інформацію, позивач лише доводить сам факт її поширення.

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 о 17:36 год. у соціальній мережі інтернет на веб-сайті Facebook на сторінці, яка належить « ОСОБА_9 » за посиланням: https://www.facebook.com/100066658773852/posts/pfbid026buUaxmQPe1eortX5vTptcpBWTpT1jLS84NqEccfVQPRL4hqRaSc78KYiD1GLHL2l/?d=n було опубліковано текст такого змісту: «По моей информации. ОСОБА_3 и ОСОБА_4 . Муж и брат народного депутата ОСОБА_6 пересекли границу в пункте пропуска «Краковец» 9 марта в 23.46 без декларирования материальных ценностей, автомобиле Toyota Land cruiser AA8853XK. При этом заехали в Польшу ввезя 1.3 млн $, 5 часов, коллекцию икон и три шубы. Теперь к 88 народным депутатам, которые содрогаясь ждут публикации своих иностранных паспортов, добавится несколько десятков парламентариев и чиновников которым вскоре предстоит прочитать о вывезенных ими в Польшу миллионах. Жму руку. Обнимаю» (т. 1 а.с. 83-93).

ІНФОРМАЦІЯ_2 о 18:44 год. у мережі інтернет на веб-сайті інтернет-газети « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ( ІНФОРМАЦІЯ_7 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 було опубліковано статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Стаття містить такий текст: « ІНФОРМАЦІЯ_8 » ОСОБА_6 пересекли границу в пункте пропуска «Краковец» 9 марта в 23:46. Об этом сообщил в Фейсбуке бизнесмен ОСОБА_9 . По его информации, ОСОБА_10 и ОСОБА_4 выехали на автомобиле Toyota Land Сruiser AA8853XK без декларирования материальных ценностей. При этом они заехали в Польшу, ввезя 1,3 миллиона долларов, пять наручных часов, коллекцию икон и три шубы, сообщает ОСОБА_11 » (т. 1 а.с 12-25).

Відповідно до Звіту за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет, складеного 14.09.2022 ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адресів» було проведено фіксацію і дослідження змісту веб-сторінок https://www.facebook.com/seyar.kurshutov та https://www.facebook.com/100066658773852/posts/ pfbid026buUaxmQPe1eortX5vTptcpBWTpT1jLS84NqEccfVQPRL4hqRaSc78KYiD1GLHL2l/?d=n, та вбачається що володільцем (власником) сторінки на веб-сайті соціальній мережі в Інтернет «Facebook» зазначено ОСОБА_9 із зображенням його фотографії (т. 1 а.с. 83).

За інформацією, що міститься у мережі Інтернет на веб-сайті «Страна.ua» ( ІНФОРМАЦІЯ_7 засновником інтернет-видання веб-сайту «Страна.ua» ( ІНФОРМАЦІЯ_7 є ТОВ «Ласмак» (т. 1 а.с 12-27).

З огляду веб-сторінок https://www.facebook.com/seyar.kurshutov та ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, що поширена ОСОБА_12 інформація є загальнопоширеною інформацією, оскільки нею поділились 311 разів, прокоментовано 141, відзначено 3,5 тис. (т. 1 а.с. 86).

Доступ до Інтернет на веб-сайту «Страна.ua» є відкритим, без обмежень.

До статті з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », поширеної на веб-сайті «Страна.ua» додано фото на якому зображено ОСОБА_2 . В судовому засіданні суду першої інстанції позивач особисто підтвердила, що на цьому фото зображена вона, що додатково підтверджує, що інформація стосується її особистості (т. 1 а.с. 13).

Також зміст поширеної інформації, а саме зазначення в текстах про «народного депутата и главы партии «Слуга народа» Елены Шуляк» свідчить, що така стосується безпосередньо позивача - ОСОБА_2 , яка є народним депутатом України, обрана від політичної партії «Слуга Народу» та є керівником цієї політичної партії (т. 1 а.с. 28-29).

На підтвердження позовних вимог також наданий Висновок Київської незалежної судово-експертної установи №3232 за результатами проведеної семантико-текстуальної експертизи за заявою адвоката Мусієнка О.І., складеного 19.09.2022. Відповідно до висновків якого встановлено: 1 (2) фрагменти тексту публікації, розміщеною для невизначеного кола осіб, які зафіксовані на знімку екрану (скріншоті) публікації на сторінці Facebook ОСОБА_1 (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 ): « ОСОБА_3 и ОСОБА_4 . Муж и брат народного депутата ОСОБА_6 пересекли границу в пункте пропуска «Краковец» 9 марта в 23.46 без декларирования материальных ценностей, автомобиле Toyota Land Сruiser AA8853XK. При этом заехали в Польшу ввезя 1.3 млн $, 5 часов, коллекцию икон и три шубы. Теперь к 88 народным депутатам, которые содрогаясь ждут публикации своих иностранных паспортов, добавится несколько десятков парламентариев и чиновников которым вскоре предстоит прочитать о вывезенных ими в Польшу миллионах» містить інформацію негативного характеру щодо особи ОСОБА_2 .

2 (4) фрагменти тексту публікації. Розміщеної для невизначеного кола осіб за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 : « ІНФОРМАЦІЯ_1 » выехали из Украины в марте. Муж и брат народного депутата и главы партии «Слуга народа» ОСОБА_6 пересекли границу в пункте пропуска «Краковец» 9 марта в 23:46. Об этом сообщил в Фейсбуке бизнесмен Сеяр Куршутов. По его информации, ОСОБА_10 и ОСОБА_4 выехали на автомобиле Toyota Land Сruiser AA8853XK без декларирования материальных ценностей. При этом они заехали в Польшу, ввезя 1,3 миллиона долларов, пять наручных часов, коллекцию икон и три шубы, сообщает ОСОБА_11 » містить інформацію негативного характеру щодо особи ОСОБА_2 .

2 (1, 3) Висловлювання, наведені у п.п. 1, 2 Висновків, викладені у формі фактичних тверджень (т. 1 а.с. 95-106).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 судом першої інстанції вірно зазначено, що оскаржуваний текст публікацій ОСОБА_1 та ТОВ «ЛАСМАК» не є оціночними судженнями, оскільки не містять мовно-стилістичні засоби (вживання гіпербол, алегорій, сатири), а також спеціальних вставних конструкцій та прислівників, що виражають оцінність, невпевненість, підкреслюють вірогідність повідомлюваного і вказували б на те, що висловлюване загалом є суб`єктивною думкою та поглядом автора тексту на події, його суб`єктивною оцінкою того, що відбувалось або відбувається, а отже відбивають його особисту точку зору та ставлення до описуваних подій. Отже оскаржувана інформація зроблена у стверджувальній формі, її можна витлумачити, як таку, що містять фактичні дані.

Змістовне навантаження зроблених відповідачами публікацій для читача буде беззаперечно свідчити про вчинення позивачем аморальних вчинків, тим більше в період військової агресії проти України, не кажучи вже про етику або правовий статус діяльності народного депутата України. Поширенням зазначеної недостовірної інформації відповідачі заподіяли шкоду особистим немайновим правам позивача, зокрема праву на недоторканності честі, гідності та ділової репутації. Відповідачі шляхом поширення недостовірної інформації сформували зв`язок між діями та поведінкою позивача та загальноприйнятними в аудиторії уявленнями про порушення законодавства, принципів моралі, тощо. В аспекті поширеної інформації відповідачі продемонстрували позивача як людину, котра як народний депутат України задіяна в схемах по ухиленню від декларування майна, сформували зв`язок між діями і поведінкою позивача та її родичів (чого не було в реальному житті). Це в свою чергу викликає у позивача необхідність виправдовуватись та обґрунтовувати недостовірність всіх обставин, які поширили відповідачі в оскаржуваних публікаціях.

Проаналізувавши характер висловлювань, суд дійшов вірного висновку, що інформація поширена її автором «з явним злим умислом», тобто з нехтуванням питання про її правдивість чи неправдивість, що було вчинено не з метою викриття злочину, а з метою дискредитації позивача на підставі штучно змодельованої ситуації причетності позивача до протиправних дій членів сім`ї.

Колегія суддів апеляційного суду в повній мірі погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов законного та справедливого висновку про те, що позивачем доведено те, що розповсюджена відповідачами інформація дискредитує його, перешкоджає здійсненню його особистого немайнового права та призвела до негативних наслідків.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Лоза Д.О. не оспорює обставини справи, які встановленні судом першої інстанції, а посилається лише на порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності) та порушення судом норм процесуального права.

Так, щодо доводів апеляційної скарги про те, що даний спір підсудний Шевченківському районному суду м. Києва, слід зазначити наступне.

Статтями 124-125Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Частиною першою статті 27ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із ч. ч. 9, 15 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Дана стаття встановлює випадки альтернативної підсудності, за якої позов за вибором позивача може бути пред`явлений в одному з двох і більше судів.

Суд не має право обмежувати вибір позивача для розгляду справи у конкретному суді.

Відповідно до розпорядження Верховного Суду України №36/0/9-22 від 05.07.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (суди Автономної Республіки Крим та м. Севастополя)» змінено територіальну підсудність судових справ (окрім кримінальних проваджень) Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим та визначено територіальну підсудність справ Приморському районному суду м. Одеси.

Звертаючись до Приморського районного суду м. Одеси із даним позовом ОСОБА_2 зазначила, що останнє відоме їй місце реєстрації відповідача ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .

Представник позивача також пояснив, що інформації про вказане місце реєстрації відповідача була взята з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема відомо що ОСОБА_1 є співзасновником Приватного закладу інституту Харківська школа архітектури, де зазначеного адресу ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 134).

Таким чином, Приморський районний суд м. Одеси у відповідності до вимог ст. 27 та ч. ч. 9, 15 ст. 28 ЦПК України прийняв позов ОСОБА_2 , жодних підстав для відмови у прийняті даного позову та направленні справи за підсудності до іншого суду не було.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що до апеляційної скарги представником ОСОБА_1 додана копія довідки від 19.12.2018 №3010-5000001286 про взяття на облік внутрішньо переміщеною особи, відповідно до даних якої зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 дійсно є АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 204).

Тому, незважаючи на те, що фактичне місце перебування ОСОБА_1 є АДРЕСА_3 , позивач ОСОБА_2 скористалась своїм правом передбаченим положеннями частин 9, 15 ст. 28 ЦПК України та звернулась із вказаним позовом за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання одного із відповідачів.

Відносно посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не звернувся до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 та відразу відкрив провадження у справі, слід зазначити наступне.

Відповідно до абзацу 2 частини першої та дев`ятої статті 187 ЦПК України, якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Частиною десятою статті 187 ЦПК України передбачено, що якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, у разі встановлення того, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає її за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, а у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі.

Так, матеріалами справи встановлено, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 вересня 2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ТОВ «Ласмак» про захист честі, гідності та ділової репутації (т. 1 а.с. 44).

Відповідь на запит щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_1 від Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, згідно якої останній в м. Одесі та Одеській області не значиться, надійшла до суду 13 вересня 2022 року (т. 1 а.с. 67).

Отже, встановлено, що інформація із Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_1 , згідно якої останній в м. Одесі та Одеській області не значиться, дійсно надійшла до суду після прийняття та відкриття провадження в даній справі.

Однак оскільки встановлено, що дана справі підсудна саме Приморському районну суду м. Одеси, з метою недопущення надмірного формалізму та порушення принципу доступу до правосуддя, вищезазначене не може визнатись колегією суддів підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.

Право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці та бути ефективним» (рішення ЄСПЛ у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року, заява №23805/94). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення ЄСПЛ у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року, заява №23805/94, та «Нун`єш Діаш проти Португалії» від 10 квітня 2003 року, №2672/03 і 69829/01).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права на звернення до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваниллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява №28090/95).

Формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами певних визначених законом процедур, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», заява №28090/95; від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», заява №38366/97; від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України», заява №24003/07).

Застосування судом правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, повинно відбуватися із урахуванням обставин конкретної справи та із забезпеченням ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень може призвести до порушення права особи на справедливий судовий розгляд. Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, потрібно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист (постанова Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №520/11358/15-ц (провадження №61-1397св19)).

Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Під час перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції, колегією суддів апеляційного суду не встановлено законних підстав для направлення даної цивільної справи до Шевченківського районного суду м. Києва за встановленою підсудністю.

Таким чином, твердження в апеляційній скарзі про те, що розгляд Приморським районним судом м. Одеси даної справи порушує не тільки норми ЦПК України, а й положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є безпідставним та ґрунтується лише на власному неправильному тлумаченні норм процесуального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що його та відповідача ТОВ «Ласмак» не було належним чином повідомлено про розгляд справи в результаті чого він був позбавлений права наводити свої аргументи, доводи заперечення проти позовних вимог та надати на підтвердження своїх заперечень відповідні докази, брати участь у судових засіданнях, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду і заперечення проти заяв, клопотань, доводів інших осіб, що призвело до однобічного, несправедливого та незаконного розгляду справи. Однак апеляційний суд не погоджується із такими твердження відповідача та вважає за необхідне зазначити наступне.

Главою 7 ЦПК України визначено порядок сповіщення сторін про розгляд справи.

Згідно норм ЦПК України судові виклики здійснюються повістками, що надсилаються особам, які беруть участь у справі. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно. Суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені судової повістки.

Частинами 1, 2 статті 211 ЦПК України передбачено, що розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно із частинами 1-6 статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (частина 11 статті 128 ЦПК України).

Встановлено, що єдина відома суду адреса місця проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 була: АДРЕСА_1 , куди згідно інформації УДППЗ «Укрпошта» тимчасово з 27.03.2014 поштові відправлення не приймаються (т. 1 а.с. 107).

У зв`язку із чим відповідач ОСОБА_1 , на підставі вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України, повідомлявся про розгляд справи в суді першої інстанції через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (т. 1 а.с. 47, 63).

Також слід зазначити, що ОСОБА_1 стверджує, що він був позбавлений права наводити свої аргументи, доводи заперечення проти позовних вимог та надати на підтвердження своїх заперечень відповідні докази, брати участь у судових засіданнях, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду і заперечення проти заяв, клопотань, доводів інших осіб, що призвело до однобічного, несправедливого та незаконного розгляду справи, однак відповідач в разі необхідності та достатньої зацікавленості мав можливість скористатись даними процесуальними права в повній мірі під час апеляційного перегляду справи, однак до суду апеляційної інстанції ні відповідач ОСОБА_1 , ні його адвокат Лоза Д.О. не з`явились.

05 квітня 2023 року та 18 липня 2023 року адвокат Лоза Д.О. надавав клопотання про відкладення розгляду справи. В судове засідання апеляційного суду, призначене на 19 жовтня 2023 року не з`явився, клопотань про відкладення не надходило.

За таких обставин, доводи наведені у апеляційні скарзі суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, та фактично зводяться до незгоди із мотивами судового рішення і трактування норм матеріального права на власний розсуд.

При цьому, в п. 54 Рішення у справі Трофимчук проти України (заява №4241/03) від 28.10.2010, остаточне 28 січня 2011 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що, «беручи до уваги свої висновки за статтею 11 Конвенції (див. вище пункти 42-45), Суд не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявниці про переслідування її роботодавцем, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими. У зв`язку з цим Суд повторює, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (див. рішення у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1)».

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, перевіривши доводи позивача, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності та надавши їм належну оцінку у відповідності до вимог ст. ст. 12, 80-89 ЦПК України, дійшов обґрунтованого та справедливого висновку про задоволення позовних вимог.

У зв`язку із залишення без задоволення апеляційної скарги, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Лоза Дмитро Олексійович залишити без задоволення, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено: 30 жовтня 2023 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік

С.М. Сегеда