Постанова

від 23.10.2023 по справі 910/16455/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2023 р. Справа№ 910/16455/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.

за участю представників:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились;

від третьої особи: не з`явились;

за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації"

про розподіл судових витрат

за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 (повний текст складено 02.08.2022)

у справі №910/16455/21 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації"

про витребування майна

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

2. Короткий зміст судових рішень у даній справі

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна відмовлено у повному обсязі.

Північним апеляційним господарським судом 14.02.2023 ухвалено постанову у справі № 910/16455/21 про часткове задоволення апеляційної скарги. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 у справі № 910/16455/21 змінено, шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції постанови від 14.02.2023. В решті апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

3. Надходження заяви на розгляд Північного апеляційного господарського суду

14.02.2023 Північним апеляційним господарським судом було ухвалено постанову за результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2022. Також було заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" про розподіл витрат на професійну правову допомогу призначено до розгляду на 07.03.2023.

07.03.2023 в судовому засіданні було оголошено перерву на 04.04.2023.

31.03.2023 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду витребував з Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/16455/21.

25.07.2023 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалив постанову, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" про ухвалення додаткового рішення задовольнив частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" 10 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу за представництво інтересів в суді касаційної інстанції.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.08.2023 було призначено до розгляду питання розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрат на правничу допомогу), розгляд якої було призначено на 12.09.2023.

У зв`язку з перебуванням судді - Майданевич А.Г. на лікарняному в період з 28.09.2023 до 15.09.2023, розгляд заяви, призначений на 12.09.2023 не відбувся.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) - Коротун О.М. у відпустці в період з 15.09.2023 до 18.09.2023 заява була призначена до розгляду після виходу головуючого судді з відпустки.

19.09.2023 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою призначив до розгляду в судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" про розподіл витрат на професійну правову допомогу поданою за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 у справі №910/16455/21, розгляд заяви було призначено на 02.10.2023.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді (судді-доповідача) - Коротун О.М. на лікарняному в період з 02.10.2023 до 04.10.2023, розгляд заяви, призначений на 02.10.2023 не відбувся. А тому заява була призначена до розгляду в судовому засіданні на 23.10.2023.

17.10.2023 від позивача надійшло клопотання про розгляд заяви без участі позивача. Також в поданому клопотанні сторона просила зменшити розмір витрат ТОВ «УНІ-СЕРТ» на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до 5 000,00 грн.

В судове засідання 23.10.2023 представники сторін не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що від позивача, та від третьої особи надійшли клопотання про розгляд заяви без їх участі, які були задоволені судом апеляційної інстанції. Тоді як ухвала, надіслана на адресу відповідача повернулась на адресу суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023, якою було призначено розгляд заяви, була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 09.10.2023. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. А тому сторона не була позбавлена можливості бути обізнаною про час та дату судового засідання.

Заява була розглянута в розумний строк в розумінні ст. 6 Конвенції з незалежних від суду причин: в тому числі через оскарження постанови суду апеляційної інстанції до Верховного Суду, враховуючи дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" та інші чинники.

4. Мотиви прийняття додаткової постанови

16.11.2022 від третьої особи було подано відзив на апеляційну скаргу у даній справі, в якому учасник зазначив, що очікує понести судові витрати у розмірі 50 000,00 грн за представництво адвокатом інтересів третьої особи в суді апеляційної інстанції.

17.02.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" подало заяву про долучення доказів, що підтверджують розмір понесених ТОВ «УНІ-СЕРТ» судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 110 000,00 грн.

При цьому, учасником було зазначено, що враховуючи обсяг послуг, наданих адвокатом в апеляційному провадженні, ТОВ «УНІ-СЕРТ» та адвокатом Ковригою М.М. було переглянуто розмір винагороди, яка підлягала сплаті адвокату. Так, 15.02.2023 між сторонами було підписано додаткову угоду № 2, пунктом 2 якої сторони узгодили, що винагорода виконавця за супроводження інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції складає 110 000,00 грн, що обґрунтовує додаткову винагороду за досягнутий адвокатом результат у вигляді сприятливого для Товариства рішення у справі (гонорар успіху).

На підтвердження понесення відповідних витрат до заяви від 17.02.2023 було долучено такі документи: копія додаткової угоди №2 від 15.02.2022 до договору № 19/10/2022 про надання юридичних послуг та правової допомоги від 19.10.2022; копію акту наданих послуг № 1 від 15.02.2023; копію рахунку на оплату № 1 від 15.02.2023; копію платіжного доручення № 63 від 15.02.2023 на суму 110 000, 00 грн.

5. Позиція Північного апеляційного господарського суду

Нормою ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом частини третьої статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону).

Водночас, формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами першою та другою статті 30 вказаного Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Як вбачається із поданої заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" вказало детальний опис робіт (наданих послуг), відповідно до якого було надано наступний перелік правової допомоги:

- ознайомлення з матеріалами справи № 910/16455/21 у Північному апеляційному господарському суді;

- дослідження та правовий аналіз апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 року у справі № 910/16455/21, формування правової позиції клієнта щодо апеляційного розгляду;

- підготовка відзиву клієнта на апеляційну скаргу ОСОБА_1, направлення копій відзиву з доданими документами на адреси учасників справи, подання відзиву до суду;

- представництво клієнта в судових засіданнях, призначених у Північному апеляційному господарському суді на 22.11.2022, 08.12.2022, 07.02.2022, 14.02.2022;

- комунікація з клієнтом стосовно правової позиції, надання рекомендацій щодо вчинення окремих процесуальних дій під час розгляду справи;

- підготовка заперечень на клопотання ОСОБА_1 відповідно до ст. 74 ГПІК України (вих. № 2 від 24.08.2022), відповідно до ст. 91 ГПІК України (вих. № 3 від 24.08.2022), відповідно до ст. 213 ГПК України (вих. № 4 від 24.08.2022), направлення заперечень на адреси учасників справи, подання їх до суду.

На підтвердження вказаних виконаних робіт (наданих послуг) учасником апеляційного провадження було долучено рахунок на оплату № 1 від 15.02.2023 на суму 110 000,00 грн, який було оплачено ТОВ «УНІ-СЕРТ», що підтверджується платіжним дорученням № 63 від 15.02.2023.

Таким чином, сторона просила стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 110 00,00 грн, що, фактично, також включає в себе «гонорар успіху», оскільки в первісній заяві про розподіл судових витрат ТОВ «УНІ-СЕРТ» заявляло, що очікує понести витрати в розмірі 50 000,00 грн.

Розглянувши подану заяву, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Об`єднана палата Верховного Суду у справі № 922/445/19 (постанова від 03.10.2019) зробила висновок, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції враховує, що 12.05.2020 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 904/4507/18, в якій підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), та зазначила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Разом з цим, суд апеляційної інстанції частково приймає доводи позивача, викладені у запереченнях на подану заяву, що процесуальні документи, які подавались заявником є ідентичними як у даній справі, так і у справі № 910/16501/21. Однак, суд апеляційної інстанції також вважає за необхідне зазначити, що представник заявника був присутнім на усіх судових засіданнях в суді апеляційної інтанції.

В цій частині суд апеляційної інстанції, проаналізувавши подану заяву, яка містить детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) зазначає, що адвокатом дійсно було подано відзив на апеляційну скаргу, заперечення на подане апелянтом клопотання, а також адвокат був присутнім на усіх судових засіданнях в суді апеляційної інстанції. Однак, заявлений розмір витрат на правову професійну допомогу (110 000,00 грн), за висновком суду апеляційної інстанції не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обґрунтованим розміром витрат на правову допомогу, що підлягає компенсації, є 20 000,00 грн.

Відповідно до ст. 244 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони винести додаткове рішення, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат.

Керуючись статями 86, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" про розподіл судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" (04035, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 7, оф. 320) - 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи № 910/16455/21 в суді апеляційної інстанції. В решті задоволення заяви - відмовити.

2. Видачу наказу доручити суду першої інстанції.

3. Матеріали справи № 910/16455/21 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено 30.10.2023.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім