Постанова

від 30.10.2023 по справі 922/43/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 року м. Харків Справа № 922/43/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу позивача - Головного управління Держгеокадастру у Харківської області, м. Харків (вх. № 1651 Х/2-5) на рішення господарського суду Харківської області від 19.06.23 (ухвалене у приміщенні господарського суду Харківської області суддею Жигалкіним І.Г., повний текст складено 22.06.23 ) у справі № 922/43/23

за позовом Головного управління Держгеокадастру у Харківської області, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД.КОМ", м.Київ

про стягнення 33618,63 грн

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держгеокадастру у Харківської області звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД.КОМ" штрафу у розмірі 7% від вартості ненаданих послуг за Договором від 11.11.2021 №10/11-Д/370 в сумі 33 618,63 грн.

Позов обґрунтовано неповним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД.КОМ" передбачених договором від 11.11.2021 №10/11-Д/370 послуг з розроблення технічної документації з проведення державної інвентаризації земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, строк надання яких закінчився 23.12.21, а саме, надання відповідних послуг лише щодо 6919,46 га земель із визначеного умовами Договору їх загального обсягу щодо 10876,8836 га земель, у зв`язку з чим на підставі п.8.1. Договору нараховано до стягнення штраф в розмірі 7% від вартості ненаданих послуг щодо 3957,4236 га земель.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.06.23 у справі № 922/43/23 в позові відмовлено повністю.

В обґрунтування рішення суд послався на те, що:

- матеріалами справи підтверджується надання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД.КОМ" позивачеві передбачених договором від 11.11.2021 №10/11-Д/370 послуг в повному обсязі, оскільки стосовно площі 6919,4600 га сторонами без зауважень підписано акти приймання-передачі наданих послуг від 24.12.21, №№ 1-3 , а стосовно площі 3 970,2580 га було виготовлено технічні документації, які погоджені постійними землекористувачами та 15.12.2021 передано на затвердження до ХОДА, а 23.12.2021 передано всі земельні ділянки на реєстрацію з подальшим отриманням Витягів з ДЗК про земельні ділянки, і при цьому відсутні докази надання відповідачем неякісних послуг, в тому числі вчинення сторонами дій в порядку встановленої п. 6.4. Договору обов`язкової процедури виявлення та усунення будь-яких недоліків в наданих виконавцем послугах , яка передбачає письмове повідомлення замовником виконавця про їх виявлення із подальшим складенням сторонами Акту з переліком недоліків і строками їх усунення;

- з боку відповідача відсутнє прострочення у наданні після закінчення строку Договору послуг щодо 3957,4236 га земель, з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів виконання позивачем передбаченого пунктом 6.1. та підпунктом 7.1.2. пункту 7.1. Договору обов`язку з передання відповідачу всіх передбачених Технічним завданням вихідних даних, необхідних для надання послуг, отримання яких заперечується відповідачем у відзиві на позов.

Позивач - Головне управління Держгеокадастру у Харківської області подав на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач послався, зокрема, на безпідставність висновку суду першої інстанції щодо відсутності у матеріалах справи доказів виконання позивачем передбаченого пунктом 6.1. Договору обов`язку з передання відповідачу всіх передбачених Технічним завданням вихідних даних, необхідних для надання послуг, оскільки на виконання вказаного пункту Договору листом від 11.11.21 № 32-20-14-8526/0/19-21 позивачем було надано представнику ТОВ «ЛЕНД.КОМ» Дворнікову М.А., який діяв за довіреністю від 11.11.21 № 646, екземпляри договорів про надання послуг та наявні у Головного управління Держгеокадастру у Харківської області вихідні дані за Актами приймання-передачі, про отримання яких вказаний представник власноручно розписався, а в подальшому Головним управлінням Держгеокадастру у Харківської області ТОВ «ЛЕНД.КОМ» було направлено лист від 02.12.21 № 32-20-11,1-8920/0/19-21, в якому зазначено про те, що станом на 02.12.21 екземпляри Актів приймання-передачі вихідних даних, підписаних з боку ТОВ «ЛЕНД.КОМ» не повернуто. При цьому позивач зазначив, що, враховуючи те, що Головне управління Держгеокадастру у Харківської області відповідно до наданих повноважень не веде облік та не зберігає матеріалів земель оборони, останнім з метою належного та своєчасного виконання робіт з проведення державної інвентаризації земель у 2021 році на адресу ТОВ «ЛЕНД.КОМ» було надіслано лист від 22.11.21 № 32-20-11,1-8694/0/19-21, яким повідомлено про можливість безпосереднього звернення до структурних підрозділів, управлінь та відділів Головного управління Держгеокадастру у Харківської області, із зазначенням контактів зв`язку осіб, які будуть надавати як консультативну, так і практичну допомогу щодо узгодження ТОВ «ЛЕНД.КОМ» технічних документацій із землеустрою та інших питань, що виникають під час проведення державної інвентаризації земель.

Крім цього позивач зазначив про безпідставність висновку суду першої інстанції щодо відсутності у матеріалах справи доказів надання відповідачем неякісних послуг за договором, оскільки відповідні докази були надані до відповіді на відзив на позов, яким суд не надав належної оцінки.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 у справі №922/43/23 повернуто апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення господарського суду Харківської області від 19.06.23 у справі №922/43/23.

11.08.23 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 9468), згідно з яким він просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Позивач повторно подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Харківської області від 19.06.23 у справі №922/43/23.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.23 для розгляду справи № 922/43/23 сформовано склад колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.09.23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача-Головного управління Держгеокадастру у Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 19.06.23 у справі № 922/43/23 та ухвалено здійснити її розгляд без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, зважаючи на таке.

З матеріалів справи вбачається, що Харківською обласною державною адміністрацією було прийнято розпорядження від 28.07.21 № 421 про проведення інвентаризації земель оборони та земель лісогосподарського призначення державної власності на території Харківської області, яким надано Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області дозвіл на проведення інвентаризації земель державної власності із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (землі оборони) загальною орієнтовною площею 10876,8836 га, розташованих на території Харківської області (п. 1) та доручено Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області укласти договір про проведення інвентаризації вказаних земель відповідно до чинного законодавства (п. 2).

На виконання вказаного Розпорядження, Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області відповідно до статей 15-1, 77, 79-1, 186 Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій», Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.19 № 476, Порядку ведення земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.12 № 1051, видано Наказ від 04.21 «Про проведення державної інвентаризації земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (землі оборони) державної власності на території Харківської області у 2021 році, яким наказано провести у 2021 році за рахунок коштів Державного бюджету України державну інвентаризацію земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (землі оборони) державної власності на території Харківської області орієнтовною площею 10876,8836 га несформованих земельних ділянок промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (землі оборони) державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, шляхом формування земельних ділянок для наповнення Державного земельного кадастру, а також голові тендерного комітету Управління забезпечити розроблення та затвердження тендерної документації на закупівлю послуг із проведення зазначеної державної інвентаризації земель та оголосити закупівлю зазначених послуг у порядку, передбаченому Законом України «Про публічні закупівлі» .

Між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (замовник) та ТОВ ЛЕНД.КОМ (виконавць) був укладений Договір надання послуг з розроблення технічної документації від 11.11.2021 №10/11-Д/370 (далі Договір), згідно з предметом якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги з розроблення технічної документації з проведенням державної інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Харківської області (ДК 021:2015 71350000-6 Науково-технічні послуги в галузі інженерії) загальною площею відповідно до Технічного завдання, викладеного в Додатку 1, що є невід`ємною частиною цього Договору, а замовник прийняти і оплатити надані виконавцем послуги на умовах, визначених даним Договором. Обсяг надання послуг розроблення відповідної документації щодо 10876,8836 га, який може бути зменшеним залежно від реального фінансування видатків (пункти 1.1., 1.2. Договору).

Положеннями пункту 3.1. Договору передбачено, що вартість послуг за цим Договором відповідно до кошторису з надання послуг складає 1320000,00 грн., в т.ч. ПДВ 220 000,00 грн.

Строки надання послуг з розроблення технічної документації з проведення державної інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Харківської області до 01.12.2021 (пункт 5.2. Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного виконання замовником своїх зобов`язань (пункт 11.1. Договору).

До Договору були погоджені: Технічне завдання додаток №1; технічні, якісні та інші вимоги до послуг додаток №2; кошторис на надання послуг додаток №3; календарний план додаток №4.

Додатковими угодами від 19.11.2021 за №1/10/11-Д/370/383, від 01.12.2021 за №2/10/11-Д/370/416, від 17.12.2021 за №3/10/11-Д/370/440, від 22.12.2021 за №4/10/11-Д/370/455 строки надання послуг з розроблення технічної документації продовжені до 23.12.2021.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що для реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, затвердження технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації земель території адміністративнотериторіальної одиниці або її частини виконавець зобов`язаний скласти два примірники Акту приймання- передачі наданих послуг з відповідного етапу разом із додатками 1, 2, 3,4 до цього Акту у формі згідно з Додатком 5, що є невід`ємною частиною Договору.

Акти приймання-передачі наданих послуг можуть надаватися Замовнику як на увесь обсяг послуг, так і окремо по кожному району або його частини.

Положеннями пункту 6.4. Договору передбачено, що в разі наявності зауважень або виявлення недоліків в наданих послугах, замовник має право відмовитися від підписання Актів приймання-передачі наданих послуг, отриманих від виконавця. В цьому випадку замовник письмово повідомляє виконавця про наявність будь-яких недоліків. Протягом трьох робочих днів з моменту отримання виконавцем повідомлення про виявлені недоліки, сторони зобов`язуються скласти двосторонній Акт з переліком недоліків і строками їх усунення. Протягом строку на усунення недоліків, узгодженого сторонами, виконавець не несе відповідальність, передбачену пунктом 8.1. цього Договору.

Зазначені умови пункту 6.4. Договору свідчать про встановлення обов`язкової процедури виявлення та усунення будь-яких недоліків в наданих виконавцем послугах. У разі їх наявності замовник письмово повідомляє виконавця про їх виявлення, в подальшому замовник та виконавець обов`язково складають Акт з переліком недоліків і строками їх усунення. При цьому, на час усунення виконавцем відповідних недоліків до нього не застосовуються штрафні санкції, передбачені пунктом 8.1. Договору. А отже, відповідальність за неякісно надані послуги настає в тому випадку, якщо замовник у визначений сторонами строк не усуне виявлені замовником відповідні недоліки.

Матеріалами справи підтверджується, що сторонами без зауважень було підписано Акт № 3, Акт № 1 та Акт № 2 приймання-передачі наданих послуг щодо земельних ділянок площею 6919,4600 га на загальну суму послуг 839733,84 грн., а саме: кадастровий № 6325455900:12:000:0004 площею 2193,0224 га; кадастровий № 6325455900:12:000:0002 площею 1654,6369 га; кадастровий № 6310137900:09:005:0041 площею 2,6007 га; кадастровий №6321755600:03:000:0290 площею 3069,2000 га.

Відповідачем (ТОВ ЛЕНД.КОМ) було виготовлено технічні документації на цю площу, кожна з яких була погоджена постійним землекористувачем.

Крім цього, 15.12.2021 відповідачем передано на затвердження до Харківської обласної державної адміністрації (супровідні листи з додатками вих. за №1155 від 15.12.2021 , №1156 від 15.12.2021, №1157 від 15.12.2021, № 1158 від 15.12.2021, № 1159 від 15.12.2021 , №1272/1 від 21.12.2021, №1272/2 від 21.12.2021, №1272/3 від 21.12.2021, №1272/4 від 21.12.2021, №1272/5 від 21.12.2021 та листи про додавання документів № 1292 від 23.12.2021, № 1293 від 23.12.2021) технічні документації стосовно решти передбаченої Договором площі земельних дідялнок - 3970,2580 га які не увійшли до обсягу послуг, зазначених у вищенаведених Актах приймання-передачі, на суму 480266,20 грн., а саме стосовно земельних ділянок:

- кадастровий № 6312090001:67:001:0014 площею 2,7600 га;

- кадастровий № 6312090001:68:001:0011 площею 76,3660 га;

- кадастровий № 6312090001:72:001:0030 площею 74,6044 га;

- кадастровий № 6325455900:12:000:0006 площею 88,1192 га;

- кадастровий № 6325455900:12:000:0007 площею 0,3400 га;

- кадастровий № 6325455900:12:000:0008 площею 5,3487 га;

- кадастровий № 6325455900:04:000:0840 площею 290,8650 га;

- кадастровий № 6325455900:12:000:0003 площею 1239,3601 га;

- кадастровий № 6325455900:04:000:0842 площею 141,9053 га;

- кадастровий № 6325455900:04:000:0841 площею 383,2489 га;

- кадастровий № 6325455900:12:000:0005 площею 1480,4447 га;

- кадастровий № 6325455900:04:000:0844 площею 22,2363 га;

- кадастровий № 6325455900:04:000:0843 площею 141,8657 га;

- кадастровий № 6310137200:03:001:0025 площею 22,7914 га.

Як вбачається з матеріалів справи, стосовно вказаних земельних ділянок площею 3970,2580 га подано заяви щодо їх реєстрації в Державному земельному кадастрі до 23.12.2021 з подальшим отриманням Витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки. Відповідачем внесено уточнення щодо формування про місцезнаходження, повторно додано витяг з ДЗК та повторно направлено Технічну документацію із землеустрою з проведення державної інвентаризації земель та Витяги з ДЗК щодо земельних ділянок площею 3970,2580 га на затвердження до ХОДА з клопотанням вих №44-№52 від 27.01.2022, на яке відповідачем не отримано відповіді, при цьому документи відповідачем підготовлені та проведені реєстрації.

Крім цього розпорядженням Харківської обласної військової адміністрації від 05.04.23 № 138 (т. 2 а.с. 103 на звороті) було затверджено технічні документації із землеустрою щодо державної інвентаризації зазначених земельних ділянок, що також підтверджено Департаментом масових комунікацій та забезпечення доступу до публічної інформації Харківської обласної військової адміністрації в листі від 19.04.23 № 15.01.-12/873 у відповідь на запит Товариства з обмеженою відповідальністюЛЕНД.КОМ про надання публічної інформації від 12.04.23 № 193 (т. 2 а.с. 101).

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в позові, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 174 Господарського кодексу України серед підстав виникнення господарських зобов`язань передбачено господарські договори.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Таким чином стаття 837 Цивільного кодексу України визначає предметом договору підряду роботу та її матеріалізований віддільний від виконавця уречевлений результат (полягає у виникненні речей, їх зміні (в тому числі зміни їх фізичних та/або функціональних характеристик) припиненні існування речей, зміни їх розташування у просторі), який і є ознакою, яка дозволяє кваліфікувати діяльність виконавця саме як роботу.

Натомість статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виходячи зі змісту наведеної статті, послугою на відміну від роботи є корисний ефект від процесу певної діяльності, що не передбачає матеріалізованого результату (але і не виключає його досягнення) і цей ефект є невіддільним від виконавця. Якщо внаслідок надання послуги й створюється матеріальний результат, то він не є окремим, віддільним від послугияк нематеріального блага, об`єктом цивільних прав й окремо від дій виконавця, не споживається замовником як річ, а тому відчуженим бути не може, у зв`язку з чим предмет договору утворює корисний для замовника ефект дій виконавця, які є невіддільними від останнього.

Як зазначено вище, до предмету Договору від 11.11.2021 №10/11-Д/370, виходячи з його змісту, віднесено дії виконавця з розроблення технічної документації з проведенням державної інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Харківської області (ДК 021:2015 71350000-6 Науково-технічні послуги в галузі інженерії) загальною площею 10876,8836 га відповідно до Технічного завдання, викладеного в Додатку 1, що є невід`ємною частиною цього Договору, що включає також затвердження виконавцем відповідної документації в порядку, передбаченому ст.186 Земельного кодексу України, та проведення на підставі відповідної документації державної реєстрації земельних ділянок.

Статтею 181 Земельного кодексу України передбачено, що землеустрій - сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб`єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Статтею 182 Земельного кодексу України передбачено, що мета землеустрою полягає в забезпеченні раціонального використання та охорони земель, створенні сприятливого екологічного середовища та поліпшенні природних ландшафтів.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про землеустрій»:

- землеустрій - сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб`єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил;

- документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель тощо.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Згідно зі статтею 35 Закону України «Про землеустрій» інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Отже, предмет спірного договору утворюють дії виконавця, спрямовані на задоволення потреби замовника в отриманні узгодженої виконавцем технічної документації із землеустрою з проведення державної інвентаризації земель із проведенням на її підставі державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

З наведеного вбачається, що замовником за наслідком дій виконавця, які є невіддільними від нього, за Договором споживається саме корисний, в тому числі юридичний і технічний (інформаційний), тобто нематеріальний ефект від таких дій ( з метою регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних одиниць, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на основі технічних документацій відповідних рішень), а не від виготовлення технічної документації як речі, безвідносно до її нематеріального змісту та без її узгодження у компетентному органі і проведення на її підставі державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадачстрі, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з кваліфікацією спірного Договору судом першої інстанції як договору про надання послуг.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то вонопідлягаєвиконанню у цей строк (термін).

Статтею 538 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Натомість частиною 1 статті 613 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За частиною першою статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша та друга статті 217 ГК України).

За частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК (частина перша статті 199 ГК ),

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини першої статті 546 Цивільного кодексу України є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до умов пункту 8.1. Договору, в разі порушення виконавцем умов зобов`язання щодо якості надання послуг стягується штраф у розмірі 20% від вартості наданих неякісних послуг; за прострочення строків визначених договором щодо надання послуг понад 30 днів додатково до пені стягується штраф у розмірі 7% від вартості ненаданих послуг.

Статтями 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Так, 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Зазначена правова позиція щодо стандарту доказування викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Господарський суд першої інстанції на підставі належної оцінки вищезгаданих наявних у матеріалах справи доказів, дійшов правильного висновку про підтвердження матеріалами справи факту надання відповідачем послуг за Договором в повному обсязі та відсутність прострочення з боку відповідача .

Зокрема, підписаними сторонами без зауважень Актами наданих послуг від 24.12.21, №№ 1-3 підтверджується надання у встановлений Договором строк послуг щодо розроблення технічної документації стосовно земель загальною площею 6919,4600 га, а стосовно решти площі- 3 970,2580 га було виготовлено технічні документації, які погоджені постійними землекористувачами, 15.12.21 їх передано на затвердження до Харківської обласної державної адміністрації, а також до 23.12.21 (до строку закінчення Догвоору) передано всі земельні ділянки на реєстрацію в ДЗК з подальшим отриманням Витягів з ДЗК про земельні ділянки, а розпорядженням Харківської обласної військової адміністрації від 05.04.23 № 138 було затверджено технічні документації із землеустрою щодо державної інвентаризації зазначених земельних ділянок.

Як зазначено вище, положеннями пункту 6.4. Договору передбачено, що в разі наявності зауважень або виявлення недоліків в наданих послугах, замовник має право відмовитися від підписання Актів приймання-передачі наданих послуг, отриманих від виконавця. В цьому випадку замовник письмово повідомляє виконавця про наявність будь-яких недоліків. Протягом трьох робочих днів з моменту отримання виконавцем повідомлення про виявлені недоліки, сторони зобов`язуються скласти двосторонній Акт з переліком недоліків і строками їх усунення. Протягом строку на усунення недоліків, узгодженого сторонами, виконавець не несе відповідальність, передбачену пунктом 8.1. цього Договору.

Умови пункту 6.4. Договору свідчать про встановлення обов`язкової процедури виявлення та усунення будь-яких недоліків в наданих виконавцем послугах. У разі їх наявності замовник письмово повідомляє виконавця про їх виявлення, в подальшому замовник та виконавець обов`язково складають Акт з переліком недоліків і строками їх усунення. При цьому, на час усунення виконавцем відповідних недоліків до нього не застосовуються штрафні санкції, передбачені пунктом 8.1. Договору. А отже, відповідальність за неякісно надані послуги настає в тому випадку, якщо замовник у визначений сторонами строк не усуне виявлені замовником відповідні недоліки.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції, в матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем неякісних послуг, в тому числі вчинення сторонами дій в порядку встановленої п. 6.4. Договору обов`язкової процедури виявлення та усунення будь-яких недоліків в наданих виконавцем послугах, яка передбачає письмове повідомлення замовником виконавця про їх виявлення із подальшим складенням сторонами Акту з переліком недоліків і строками їх усунення. Про наявність таких Актів позивач також не зазначав.

Разом з цим, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності з боку відповідача прострочення у наданні після закінчення строку Договору послуг щодо 3957,4236 га земель, не зазначених у вищенаведених Актах надання послуг, з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів виконання позивачем передбаченого пунктом 6.1. та підпунктом 7.1.2. пункту 7.1. Договору обов`язку з передання відповідачу всіх передбачених Технічним завданням вихідних даних, необхідних для надання послуг, отримання яких заперечується відповідачем у відзиві на позов.

Так, умовами пункту 6.1. Договору передбачено, що для надання послуг за цим Договором замовник, не пізніше 10 календарних днів після укладення цього Договору, надає виконавцю вихідні дані, перелік яких наведено в Технічному завданні (додаток №1) по кожному району або його частини. Факт приймання- передачі даних посвідчується сторонами шляхом складання відповідно акту приймання-передачі документів.

Підпунктом 7.1.2. пункту 7.1. Договору визначено, що замовник зобов`язаний протягом 10 календарних днів після підписання цього Договору, передати виконавцю вихідні дані, передбачені технічним завданням.

З наведного вбачається, що умовою наданя відповідачем послуг з розроблення технічної документації з проведенням державної інвентаризації земель у встановлений строк є виконання позивачем, як замовником, свого обов`язку із надання вихідних даних.

Відповідно до п. 5 Технічного завдання на розроблення технічної документації з проведення державної інвентаризації земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності на території Харківської області, яке є невід`ємною частиною спірного Договору (що відповідає положенням п. 7 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 476) вихідні дані, необхідні виконавцю для надання послуг з проведення державної інвентаризації земель, безоплатно надаються замовником протягом 10 робочих днів з дня реєстрації Договору, та повинні включати:

-текстові та графічні матеріали з Державного фонду документації із землеустрою в електронній формі, відповідно до оприлюднених згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 № 1553 «Про затвердження Положеня про Державний фонд документації із землеустрою»;

- матеріали з Державного фонду документації із землеустрою;

-відомості з Державного земельного кадастру в паперовій та електронній (цифровій) формі, у тому числі Поземельної книги; книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі; електронних документів, що містять відомості про результати робіт із землеустрою на веб-порталі Держгеокадастру, Переліки документації із землеустрою в електроному вигляді, що включені до Державного фонду документації із землеустрою, із зазначенням кодів документації із землеустрою та їх назв;

-відомості з Державного земельного кадастру (в паперовій та електронній формі, в тому числі з Поземельної книги, з Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, файли обміну даними за результатами робіт із землеустрою;

- всі наявні планово-картографічні матеріали в електронній та/або паперовій формі;

- викопіювання з індексно-кадастрової карти з контурами земель та земельних ділянок , які підлягають інвентаризації з їх переліком, площами, угіддіями;

- перелік об`єктів державної інвентаризації (земель та земельних ділянок) з нанесеним на картографічну основу в межах району або сільської, селищної, міської ради в електронній та/або паперовій формах;

- копії документів, які посвідчують речові права на земельну ділянку в електронній та/або паперовій формах;

- відомості та картографічні матеріали щодо наявності розташування на території об`єктів проведення державної інвентаризації або на земельних ділянках, що межують з ними об`єктів культурної спадщини та природних комплексів і об`єктів, що мають природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з меж збереження природного різноманіття ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу, забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища та розміри їх охоронних зон.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що замовник надав виконавцю відповідно до Актів приймання-передачі лише викопіювання з публічної ккадастрової карти з нанесенням на неї місця розташування земельних ділянок, що вбачається з наданих до відзиву Актів приймання-передачі вихідних даних для надання послуг з проведення державної інвентаризації земель та земельних ділянок промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (землі оборони) по Чугуївському району Харківської області (т. 1 а.с. 110,11) та по Харківському району Харківської області (т. 1 а.с. 112,113). Також у відзиві відповідач зазначив про те, що, незважаючи на ненадання позивачем всіх передбачених Технічним завданням вихідних даних, необхідних для надання послуг, відповідач вживав заходів для належного та якісного виконання зобов`язань за Договором, отримавши зі значними зусиллями частину вихідних даних від землекористувачів, здійснивши розроблення технічних документацій в повному обсязі на всю передбачену Договором площу, із погодженням документації постійним землекористувачем із переданням її на затвердження до Харківської обласної державної адміністрації до 23.12.21 та подальшим отриманням витягів з ДЗК на земельні ділянки .

В матеріалах справи наявний лист позивача на адресу відповідача від 11.11.21 № 32-20-14-8526/0/19-21, який додано до відповіді на відзив на позов, і в якому зазначено, що за результатами розгляду листа від 04.11.21 (за вх. № 32-8655/0/18-21 від 08.11.21) щодо проектів договорів про надання послуг із розроблення технічної документації № № 09/11-Д, 10/11-Д, 11/11-Д, надіслано підписані примірники зазначених договорів (т. 2 а.с. 71).

Лист містить розписку Дворникова М.А. про отримання 12.11.21 екземплярів договорів від 11.11.21 та вихідних даних.

Згідно з наявною у матеріалах справи довіреністю від 11.11.21 № 646 Дворников М.А. є уповноваженою відповідачем особою представляти його інтереси в Головному управлінні Держгеокадастру у Харківській області із правом отримання примірників оригіналів договорів, вихідних матеріалів, викопіювання, актів та інших документів що стосуються Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНД.КОМ»(т. 2 а.с 72).

Також в матеріалах справи наявний лист позивача на адресу відповідача від 02.12.21 № 32-20-11,1-8920/0/19-21, в якому зазначено про отримання представником ТОВ «ЛЕНД.КОМ» Дворниковим М.А. 12.11.21 в Головному управлінні екземплярів договорів про надання послуг від 11.11.21 №№ 09/11-Д/371, 10/11-Д/370, 11/11-Д/369 та вихідних даних за відповідними Актами приймання-передачі та про те, що станом на 02.12.21 екземпляри Актів приймання-передачі вихідних даних, підписаних з боку ТОВ «ЛЕНД.КОМ», не повернуто (т. 2 а.с. 73).

З наведених листів не вбачається відомостей щодо того, за якими актами (дата та номер) та які саме вихідні дані отримано відповідачем від позивача.

Разом з цим, як правомірно зазначив суд першої інстанції, у матеріалах справи відсутні складені відповідно до умов п. 6.1 Договору акти приймання-передачі всіх передбачених Технічним завданням вихідних даних, необхідних для надання передбачених Договором послуг.

Також в матеріалах справи наявний лист позивача на адресу відповідача від 22.11.21 № 32-20-11,1-8694/0/19-21, в якому зазначено, зокрема, про те, що Головне управління Держгеокадастру у Харківської області відповідно до наданих повноважень не веде облік та не зберігає матеріалів земель оборони, з урахуванням чого повідомлено відповідача про можливість безпосереднього звернення до структурних підрозділів, управлінь та відділів Головного управління Держгеокадастру у Харківської області, із зазначенням контактів зв`язку осіб, які будуть надавати як консультативну, так і практичну допомогу щодо узгодження ТОВ «ЛЕНД.КОМ» технічних документацій із землеустрою та інших питань, що виникають під час проведення державної інвентаризації земель.

Колегія суддів зазначає, що направлення вказаного листа не є підставою для звільнення позивача від встановленого п. 6.1. Договору обов`язку з передання відповідачу протягом десяти днів з дня реєстрації Договору передбачених Технічним завданням вихідних даних.

З наведаного вбачається, що позивачем допущено прострочення кредитора, яке в свою чергу, виходячи з вищенаведених положень статей 538, 612, 613 Цивільного кодексу України, виключає прострочення з боку відповідача у наданні після закінчення строку Договору послуг щодо 3957,4236 га земель, за допущення якого нараховано до стягнення спірну суму штрафу.

З огляду на наведене, висновок господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову відповідає чинному законодавству.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення ухвалено з дотриманням норм матеріальнго і процесуального права, у зв`язку з чим підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Оскільки за результатами апеляційного перегляду справи апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за останнім.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 126, 129, 269, п. 1 ч.1 ст. 275, ст. 276, ст.ст. 281, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача - Головного управління Держгеокадастру у Харківської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 19.06.23 у справі № 922/43/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль