Рішення

від 18.10.2023 по справі 910/12935/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.10.2023Справа № 910/12935/18 (910/11264/23)За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС КАПІТАЛ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Різника О.Ю.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікоіл ЛТД"

про визнання недійсним договору позики і повернення коштів

в межах справи № 910/12935/18

Суддя Івченко А.М.

Представники: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/12935/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укройлпродукт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС КАПІТАЛ" про банкрутство.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС КАПІТАЛ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Різника О.Ю. звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікоіл ЛТД" про визнання недійсним договору позики і повернення коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); роз`яснено учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву; запропоновано відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження надати суду: - відзив на позов, складений з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на чинне законодавство та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем; - докази направлення відзиву позивачам; запропоновано позивачу у строк протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу; визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України); зобов`язано сторін негайно повідомити суд у разі сплати (часткової) відповідачем заборгованості, яка є предметом даного спору.

08.08.2023 від відповідача надійшов відзив.

11.08.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив.

29.08.2023 від відповідача надійшли заперечення.

05.09.2023 від позивача надійшли заперечення.

Позивач та відповідач були повідомлені про відкриття провадження у справі відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у процесі витребування документів щодо господарської діяльності банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС КАПІТАЛ" та аналізу руху коштів боржника, ліквідатором виявлено, що між ТОВ «Бізнес Капітал» та ТОВ «Вікоіл ЛТД» укладено договір безпроцентної поворотної позики №16/09-16П від 16.09.2016 за яким ТОВ «Бізнес Капітал» 21.09.2016 перерахувало позикові кошти у розмірі 1 800 000,00 грн., натомість відповідачем не повернуто сум позики.

Позивач зазначає, що колишнє керівництво ТОВ «Бізнес Капітал» документів щодо господарської діяльності товариства не передавало. Ліквідатором витребувано документи у керівника ухвалою суду від 07.10.2020 та вжито заходи для примусового виконання ухвали через органи ДВС про що було відкрито виконавче провадження №63933876. Також ухвалою Господарського суду міста Києві від 07.10.2020 у справі № 910/12935/18 витребувано у ТОВ «Стар Інвестмент Ван» копії документів із кредитної справи АТ «Фортуна Банк».

Так, 13.11.2012 між ТОВ «Бізнес Капітал» та ПАТ «Фортуна - Банк» був укладений договір про надання відкличної відновлюваної кредитної лінії №04КЛ/150/25/1534/ЮР. Згідно додаткових угод № 65, 69 - термін повернення кредиту - 21.02.2017.

Підпунктом кредитного договору 4.3.1 визначено, що позичальник зобов`язаний надати у необхідному обсязі достовірну інформацію та документи для аналізу фінансового стану позичальника.

Підпунктом 4.3.8 кредитного договору визначено, що позичальник зобов`язаний безумовно надати кредитору інформацію про фінансово-господарську діяльність позичальника у тому числі: щоквартально до двадцять п`ятого числа місяця наступного за звітнім кварталом - бухгалтерську та статистичну звітність, баланс (Ф№1), звіт про фінансові результати (Ф№2), декларацію з податку на прибуток, розшифровку дебіторської тат кредиторської заборгованості, а також договори, контракти, рахунки-фактури та інші документи, що стосуються предмету договору, розшифровку основних засобі, документів, що підтверджують їх наявність, довідки із банків, в яких відкрито поточні рахунки, про рух коштів за попередній місяць по рахунках, інформацію про стан та рух застави; щорічно на першу вимогу банку надавати незалежну оцінку предмета іпотеки/застави; а також іншу інформацію, що необхідна для з`ясування фінансово-господарського стану.

Ліквідатором надіслано запит на адресу ТОВ «Стар Інвестмент Ван» про ознайомлення із матеріалами кредитної справи. Під час ознайомлення із матеріалами кредитної справи виявлено документи про укладення договору позики із відповідачем, після чого проаналізовано виписки банкрута та виявлено факт перерахування коштів на користь відповідача за указаним договором. Згідно отриманих ліквідатором виписок кошти від позичальника не повернуто.

Ліквідатор звертався до відповідача із вимогою повернути кошти позики або надати докази повернення. Відповідач листом № 5391 від 16.03.2023 повідомив, що для опрацювання запиту ліквідатора необхідно надати документи про позику. Ліквідатором зібрано наявні документи про позику та 21.03.2023 надіслано запит відповідачу повторно. Запит відповідачем лишився без реагування.

Позивач зазначає, що у ТОВ «Бізнес Капітал», на момент укладення договору позики і переведення коштів за договором позики, існувала заборгованість перед контрагентами, яку товариство не змогло погасити, що призвело до банкрутства боржника.

Так, ТОВ «Бізнес Капітал» не виконало зобов`язання за договором поставки нафтопродуктів №УП-131-2 від 03.06.2015 перед ТОВ «Укройлпродук» та не оплатила коштів за отриманий товар внаслідок чого утворився боргу у розмірі 1 000 000,00 грн. Вказаний борг стягнуто рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2017 у справі № 910/11181/17.

ТОВ «Бізнес Капітал» не виконало зобов`язання за договором поставки №07/10-15УБ від 07.10.2015 перед ТОВ «Укройлпродук» та не поставило товар внаслідок чого утворився боргу у розмірі 17 000 401,00 грн. отриманої передплати за товар. 29.04.2016 між сторонами було укладено додаткову угоду за якою ТОВ «Бізнес Капітал» взяло обов`язок повернути передплату за товар у розмірі 17 000 401,00 грн. Борг у розмірі 120 000,00 грн стягнуто за цим договором рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2018 у справі № 910/20775/17.

Борг став підставою для звернення ТОВ «Укройлпродукт» до суду із заявою про банкрутство ТОВ «Бізнес Капітал».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 у справі № 910/12935/18 порушено справу про банкрутство ТОВ «Бізнес Капітал» та визнано вимоги ініціюючого кредитора ТОВ «Укройлпродукт» у розмірі 1 154 420,00 грн.

Також, у боржника наявна заборгованість перед АТ «Фортуна Банк» за договором про надання відкличної відновлюваної кредитної лінії №04КЛ/150/25/1534/Ю від 13.11.2012.

Згідно розрахунку заборгованість по кредиту у розмірі 60 046 976,00 грн. існувала уже із 26.01.2016. Проценти нараховувалися із 26.01.2016.

Згідно додаткової угоди №68 від 29.12.2016 сторони встановили факт нарахування та несплати процентів ТОВ «Бізнес Капітал» за період грудень 2015 - грудень 2016.

Заборгованість перед банком за кредитом у загальному розмірі 90 125 884,09 грн. та за договором оренди нежитлового приміщення від 23.01.2017 №14ГД/72 у розмірі 20163,62 грн. визнана ухвалою попереднього засідання від 17.01.2019.

Окрім цього, у ТОВ «Бізнес Капітал» виникла заборгованість перед ГУ ДФС у м. Києві із ЄСВ у загальному розмірі 43 611,06 грн., термін сплати якої настав у період 20.02.2017-20.04.2017. Заборгованість визнана ухвалою суду від 17.01.2019 у справі № 910/12935/18.

Позивач вказує на те, що за рахунок коштів позики ТОВ «Бізнес Капітал» могло погасити заборгованість зі сплати ЄСВ перед контролюючим органом у повному обсязі.

Частиною 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 17.01.2019 у справі № 910/12935/18 указані борги включено до реєстру вимог кредиторів банкрута ТОВ «Бізнес Капітал». Загальна сума заборгованості включена в реєстр вимог кредиторів банкрута ТОВ «Бізнес Капітал» - 119 515 265,17 грн.

Відповідно до позовної заяви, після перерахунку коштів позики колишнє керівництво жодних дій для її повернення не вчиняло.

Згідно п. 4.1 договору кінцевий термін повернення позики відповідачем - 31.12.2018. Згідно пп.6.1.1 позичальник (відповідач) взяв на себе обов`язок повернути суму позики. Однак, після отримання коштів ТОВ «Вікоіл ЛТД» будь-яких дій для виконання обов`язку із повернення позики не вчиняло. Ці обставини свідчать про порушення принципів добросовісності ведення господарської діяльності.

Укладення договору позики грубо суперечить п. 2.1 Статуту ТОВ «Бізнес Капітал»: «Товариство створене з метою одержання прибутку внаслідок господарської діяльності та використання його в інтересах учасників».

Подільська РДА надала у матеріали справи про банкрутство № 910/12935/18 копії реєстраційної справи в тому числі статути ТОВ «Бізнес Капітал».

На дату укладення спірного правочину діяв статут ТОВ «Бізнес Капітал» затверджений протоколом №21 від 01.12.2011.

Згідно п. 6.3 Статуту статутний капітал товариства становить 720 000,00 грн.

Згідно п. 8.11 Статуту рішення про укладення фінансових угод на суму, що становить 50% і більше % статутного капіталу товариства відноситься до виключної компетенції загальних зборів учасників.

Згідно п. 9.7 рішення загальних зборів учасників оформляється протоколом та ведеться книга протоколів на товаристві.

Сума оскаржуваного договору позики більша ніж розмір статутного капіталу ТОВ «Бізнес Капітал».

Позивач зазначає, що будь-які загальні збори про укладення оскаржуваного договору не проводилися, відповідно рішення про укладення договору позики загальними зборами учасників товариства не приймалося. Державний реєстратор протоколу зборів про дозвіл на надання відповідачу позики не надав до суду, керівник банкрута ліквідатору відповідного протоколу також не передав із частиною документів, що була передана в рамках виконавчого провадження. Договір позики укладений без рішення загальних зборів учасників ТОВ «Бізнес Капітал», що є порушенням п.8.11 Статуту та доводить наявність підстав для визнання правочину недійним.

Указані положення також включені до Статуту в редакції, що затверджена 13.03.2017 (п. 5.1, пп.8.6.7). Статутний капітал товариства не змінювався та становить 720 тис.грн.

Отже, виходячи із матеріалів справи, договір надання безвідсоткової поворотної позики від 16.09.2016 укладений за два роки перед порушенням провадження у справі про банкрутство ТОВ «Бізнес Капітал» ухвалою суду від 16.10.2018 та за 10 місяців до винесення судового рішення про стягнення боргів на користь контрагента ТОВ «Укройлпродукт» (рішення від 28.07.2017). Такі дії учасників оскаржуваного договору позики від 16.09.2016 із перерахунку коштів, у момент існування боргів у позикодавця які пізніше стали причиною банкрутства, є діями на зменшення розміру активів ТОВ «Бізнес Капітал». Договір позики не має правової і фактичної мети, є неправомірним та недобросовісним для унеможливлення задоволення за рахунок коштів боржника вимог кредиторів. Оскаржена позика укладена «про людське око», а саме з метою виведення активів ТОВ «Бізнес Капітал» для уникнення їх стягнення у рахунок погашення боргів. Відповідач жодних дій із повернення позики не здійснив. Колишнє керівництво жодних дій для стягнення коштів не вчиняло. Указане доводить недобросовісність дій учасників правочину.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, вбачається, що оскаржуваний правочин не відповідає критеріям розумності, добросовісності, справедливості, мав на меті зменшення розміру активів боржника, з метою уникнення стягнення на ці активи кредиторами в рахунок погашення боргів.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

В статті 193 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, й за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України, яка кореспондується з положеннями статті 599 ЦК України, господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням.

Визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за ст. 16 ЦК України, загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені ст. 215 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а згідно із частиною 3 цієї ж статті якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створенні правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Частиною 3 ст. 228 ЦК України визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до правових висновків, викладених судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 24.11.2021 по справі № 905/2030/19 (905/2445/19), фраудаторним може виявитися будь- який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ на підставі пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину, лише на підставі статті 234 ЦК України. У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.

Щодо заперечень поданих відповідачем, то суд зазначає, що поданий відзив та заперечення не спростовують доводи позивача на підставі такого.

Відповідач заперечує проти позовних вимог посилаючись на договори за якими ТОВ «Бізнес-Капітал» відступило право вимоги до відповідача на ТОВ «Укройлпродукт».

Так, відповідач зазначає, що ТОВ «Бізнес Капітал» 28.09.2018 відступило на користь ТОВ «Укройлпродукт» право вимоги до ТОВ «Вікоіл ЛТД» на підставі договору про відступлення права №28/09/18. ТОВ «Вікоіл ЛТД» дізналося про укладення договору уступки на підставі листа ТОВ «Укройлпродукт» №28/09-3 від 28.09.2018.

Відповідач надає копію угоди від 03.01.2019 за якою ТОВ «Вікоіл ЛТД» погасило заборгованість перед новим кредитором ТОВ «Укройлпродукт» шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Проте, вказані доводи відповідача жодним чином не впливає на існування підстав для визнання спірного договору недійсним, оскільки законодавство (стаття 215 ЦК України) визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Тобто недійсність правочину зумовлюється наявністю підстав недійсності на момент вчинення (укладення) правочину.

Відповідачем подано копії витягу із виписки із рахунку про перерахунок на користь ТОВ «Укройлпродукт» коштів у розмірі 1,8 млн. грн. у якості авансу за паливні матеріли згідно договору №2009/16 від 20.09.2016, копію договору №2009/16 від 20.09.2016 про поставку нафтопродуктів, додатку №1 від 20.09.2016 про визначення обсягів і суми поставки ПММ, податкової накладної від 21.09.2016, що виписана продавцем ТОВ «Укройлпродукт» та оборотно-сальдові відомості. Додані копії документів про утворення боргу за договором поставки та зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ «Укройлпродукт» та ТОВ «Вікоіл ЛТД» не спростовують підстави недійсності договору позики №16/09-16П від 16.09.2016 між ТОВ «Бізнес Капітал» та ТОВ «Укройлпродукт».

Позивач зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 відкрито провадження у справі № 910/18966/19 про банкрутство ТОВ «Укройлпродукт» та визнано грошові вимоги ТОВ «Фактор Нафтогаз» до ТОВ «Укройлпродукт» в розмірі 17532204,85 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 у справі № 910/18966/19 припинено ТОВ «Укройлпродукт», ліквідаційну процедуру завершено. В ухвалі встановлено, що у ТОВ «Укройлпродукт» відсутні будь-які активи для погашення вимог кредиторів.

Отже, за наданою відповідачем копією договору про відступлення права вимоги від 28.09.2018, ТОВ «Бізнес Капітал», як первісний кредитор, не має можливості стягувати ціну за відступлене право вимоги у розмірі 1,8 млн. грн. із нового кредитора так як ТОВ «Укройлпродукт» - припинено.

Відповідно до змісту ухвали Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 про відкриття провадження у справі № 910/18966/19 про банкрутство ТОВ «Укройлпродукт» вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2019 у справі № 910/2471/19 стягнуто з ТОВ «Укройлпродукт» на користь ТОВ «Фактор Нафтогаз» заборгованість в сумі 1500000,00 грн та 22500,00 грн судового збору.

Також у відповіді на відзив позивач зазначає про участь ТОВ «Укройлпродукт» у недобросовісних операціях із перерахунків грошових коштів та припинення товариства шляхом банкрутства через існування боргів перед контрагентами, зокрема банківськими виписками по рахунку позивача за період з 21.07.2015 по 20.10.2016 підтверджується здійснення ініціюючим кредитором у справі про банкрутство ТОВ «Укройлпродукт» - ТОВ «Фактор Нафтогаз» передоплати за товар на загальну суму 17506704,85 грн. При цьому матеріали справи містять акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2015 по 12.02.2019, підписаний уповноваженими представниками ТОВ «Фактор Нафтогаз» і ТОВ «Укройлпродукт» та скріплений печатками. Вказаним актом звірки взаєморозрахунків підтверджено, що станом на 12.02.2019 заборгованість ТОВ «Укройлпродукт» перед ТОВ «Фактор Нафтогаз» становить 17506704,85 грн. Позивач вказує у відзиві, що ТОВ «Укройлпродукт» додатково нібито прийняло на себе зобов`язання зі сплати на користь ТОВ «Бізнес Капітал» у розмірі 1,8 млн.грн. за договором відступлення права вимоги від 28.09.2018. За угодою про зарахування зустрічних вимог із ТОВ «Вікоіл ЛТД» від 03.01.2019 фактично відмовилося від отриманих вимог за договором позики.

Усі доводи відповідача надані до суду не спростовують наявність ознак фраудаторності у оскаржуваному договорі позики №16/09-16П від 16.09.2016, не спростовують ознак недійсності договору позики, не доводять погашення заборгованості за оскаржуваним договором позики, є сумнівними, спрямовані на ухилення відобов`язку повернути отримані кошти за оскаржуваним договором позики. Позивачем доведено те, що під час укладення спірного договору у ТОВ «Бізнес Капітал» була заборгованість, яку він не зміг у подальшому погасити, договір укладений за два роки перед порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Бізнес Капітал» та за десять місяців до винесення рішення про стягнення боргів на користь ТОВ «Укройлпродукт», договір порушує Статут ТОВ «Бізнес Капітал», договір укладений без позитивного економічного ефекту, всупереч інтересам ТОВ «Бізнес Капітал» та з метою уникнення розрахунків із кредиторами.

З огляду на викладені обставини, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню заявлені позовні вимоги.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

З огляду на викладені обставини та наведені норми суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог, у зв`язку з чим вважає за доцільне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Крім того, керуючись положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 368,00 грн.

Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 73-74, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір безпроцентної поворотної позики №16/09-16П від 16.09.2016, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Капітал» (код 37175309) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікоіл ЛТД» (код 32308598).

3. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікоіл ЛТД» (адреса 04053, місто Київ, вул. Кудрявський Узвіз, будинок 7, офіс 211, код 32308598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Капітал» (адреса 04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, буд.35-В, код 37175309) грошові кошти у розмірі 1 800 000 грн та судовий збір у розмірі 5 368,00 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити учасникам провадження у справі про банкрутство.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 30.10.2023

Суддя А.М.Івченко