Постанова

від 17.10.2023 по справі 910/4268/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2023 р. Справа № 910/4268/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Євсікова О.О.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Борбуц І.В.

від відповідача: Лев Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної міграційної служби України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 (суддя Ягічева Н.І.)

за заявою Державної міграційної служби України від 10.07.2023

про забезпечення позову

у справі № 910/4268/23 Господарського суду міста Києва

за позовом Державної міграційної служби України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ФЕМОС"

про стягнення 1 242 663,02 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Державна міграційна служба України (позивач, заявник) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ФЕМОС" (далі - ТОВ "Будівельна компанія ФЕМОС", відповідач) про стягнення 712 922,07 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 71 на закупівлю робіт з реконструкції нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно-виробничого), розташованої за адресою: вул. Павлівська, 29, у Шевченківському районі м. Києва в адміністративну будівлю, III черга, код за ДК 021:2015-45454000-4, від 30.11.2020 в частині повного та своєчасного виконання робіт, у зв`язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення 366 362,90 грн пені та 346 559, 17 грн штрафу.

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі за № 910/4268/23.

4. Зі змісту ухвали Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 у даній справі вбачається, що 11.07.2023 Державною міграційною службою України подано до Господарського суду міста Києва заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 896 103,85 грн пені та 346 559,17 грн штрафу.

Короткий зміст і підстави заяви про забезпечення позову

5. 11.07.2023, під час розгляду даної справи № 910/4268/23 у суді першої інстанції, до Господарського суду міста Києва надійшла заява Державної міграційної служби України від 10.07.2023 про забезпечення позову, в якій позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти ТОВ "Будівельна компанія ФЕМОС" в частині, що відповідає сумі ціни позову - 1 242 663,02 грн, та заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження такого майна в частині суми ціни позову.

6. В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач послався на те, що відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань за договором, ігнорує та не надає відповіді на листи і запити Державної міграційної служби України, і, з урахуванням розміру статутного капіталу відповідача та суми позовних вимог, є підстави вважати, що відповідач так само ухилятиметься від виконання судового рішення.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 у справі № 910/4268/23 у задоволенні заяви Державної міграційної служби України від 10.07.2023 про забезпечення позову про стягнення 1 242 663,02 грн штрафних санкцій відмовлено.

8. Відмовляючи у задоволенні заяви Державної міграційної служби України про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку заявник не надав доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову, а його посилання на розмір статутного капіталу відповідача, залишення без відповіді та ігнорування останнім листів і запитів, ухилення від виконання зобов`язань за договором не є тими обставинами, які б свідчили про вчинення відповідачем реальних дій з метою унеможливлення виконання рішення суду.

9. За висновками місцевого господарського суду, обставини, наведені в обґрунтування заяви про забезпечення позову, свідчать про наявність спору між сторонами, зокрема, щодо неналежного виконання умов договору підряду, а не про наявність обставин, які б свідчили про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тоді як питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не може вирішуватися під час розгляду заяви про забезпечення позову.

10. Суд першої інстанції також вказав, що в поданій заяві про забезпечення позову міститься лише посилання на потенційне порушення прав позивача, без доведення необхідності термінового забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти ТОВ "Будівельна компанія ФЕМОС" та заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження такого майна в частині суми ціни позову.

11. Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку, що такі твердження заявника є лише припущеннями, не підтвердженими вірогідними засобами доказування.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

12. Не погодившись з постановленою ухвалою, Державна міграційна служба України звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 у справі № 910/4268/23 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову та прийняти нову, якою заяву позивача від 10.07.2023 задовольнити в повному обсязі.

13. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що:

- оскаржувана ухвала постановлена без урахування всіх обставин справи у справі, є необґрунтованою, висновки суду першої інстанції містять формальне обґрунтування відмови, ухвала постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права;

- судом першої інстанції залишено поза увагою та не надано належної оцінки доводам позивача про вже існуюче порушення його прав, про недобросовісність відповідача, невиконані за договором зобов`язання та те, що розмір статутного капіталу не може гарантувати відшкодування заявленій ціні позову;

- існує документальне підтвердження, що ТОВ "Будівельна компанія ФЕМОС" не перебуває в стані припинення та продовжує вчиняти дії від імені юридичної особи, купує та реєструє право власності на нерухоме майно, проте зобов`язання за договором не виконує, відповіді на листи та запити МНС не надає, а відтак існують обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилятиметься як від виконання зобов`язань перед позивачем, так і від виконання рішення суду;

- з урахуванням викладеного, суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням принципу пропорційності, визначеного ст. 15 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

14. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2023 зазначену апеляційну скаргу Державної міграційної служби України у справі № 910/4268/23 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.

15. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва копії матеріалів справи № 910/4268/23, необхідних для розгляду апеляційної скарги Державної міграційної служби України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2023; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження копій матеріалів з Господарського суду міста Києва.

16. Після надходження копій матеріалів, необхідних для розгляду апеляційної скарги, з Господарського суду міста Києва, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної міграційної служби України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 у справі № 910/4268/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 17.10.2023 о 10:20; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 10.10.2023.

17. У зв`язку з перебуванням судді Владимиренко С.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 № 09.1-08/4149/23 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/4268/23.

18. Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2023 для розгляду апеляційної скарги Державної міграційної служби України визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Євсіков О.О., Ходаківська І.П.

19. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 апеляційну скаргу Державної міграційної служби України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 у справі № 910/4268/23 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді Євсіков О.О., Ходаківська І.П.; постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати за раніше визначеними датою та часом - 17.10.2023 о 10 год. 20 хв.

Позиції учасників справи

20. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач проти апеляційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Явка представників учасників справи

21. У судове засідання, призначене на 17.10.2023, з`явились представники позивача та відповідача.

22. У судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.

23. Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

24. Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, Державна міграційна служба України зазначила, що ТОВ "Будівельна компанія ФЕМОС" ухиляється від виконання своїх зобов`язань за договором та ігнорує листи і запити позивача про стан виконання робіт, у зв`язку з чим для забезпечення порушеного права та створення умов для можливості виконання рішення у майбутньому заявник звернувся із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти та заборони відповідачу вчиняти певні дії. Крім того, заявник послався на ті обставини, що на адресу позивача надійшов лист Національного антикорупційного бюро України від 09.03.2023 № 0423-029/7524 (дозвіл на розголошення інформації надано відповідно до статті 222 Кримінального процесуального кодексу України), яким повідомлено, що в рамках кримінального провадження в ході досудового розслідування встановлено завищення вартості виконаних підрядних робіт за вказаним договором, внаслідок встановлених під час проведення огляду будівлі розбіжностей між наявними на об`єкті та включеними до актів обсягами будівельних робіт, матеріалів і устаткування тощо на загальну суму 43 116 967,68 грн з ПДВ. Національним антикорупційним бюро України також повідомлено, що досудовим розслідуванням встановлено, що одним із активів підрядника є майновий комплекс у місті Києві по вулиці Ремонтній, 12, який придбано відповідачем 10.09.2021 та зареєстровано 15.02.2023 в Державному реєстрі речових прав нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, та який в найближчий час може бути реалізовано на користь третіх осіб. Крім того, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Будівельна компанія ФЕМОС" має статутний капітал 50 000,00 грн.

25. З урахуванням викладеного, а також розміру статутного капіталу та суми позовних вимог, ухилення виконання зобов`язань за договором, позивач стверджує, що є підстави вважати, що ТОВ "Будівельна компанія ФЕМОС" ухилятиметься від виконання рішення суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

26. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

27. Так, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

28. Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.

29. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

30. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

31. Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

32. Таким чином, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

33. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших осіб для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

34. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

35. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

36. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

37. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків вжиття таких заходів.

38. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

39. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

40. Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19 та від 26.10.2020 у справі № 907/477/20.

41. При цьому, згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

42. Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

43. При цьому, під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов`язок з доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому покладається саме на заявника.

44. Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

45. Дослідивши доводи позивача, наведені в обґрунтування заяви про забезпечення позову, та докази, надані в її обґрунтування, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведено наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову.

46. Як слушно зауважив суд першої інстанції, саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для постановлення ухвали про забезпечення позову.

47. Суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, що в даному випадку заявник не надав доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову, а його посилання на розмір статутного капіталу відповідача, залишення без відповіді та ігнорування останнім листів і запитів, ухилення від виконання зобов`язань за договором не є тими обставинами, які б свідчили про вчинення відповідачем реальних дій з метою унеможливлення виконання рішення суду.

48. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про те, що обставини, наведені в обґрунтування заяви про забезпечення позову, свідчать про наявність спору між сторонами, зокрема, щодо неналежного виконання умов договору підряду, а не про наявність обставин, які б свідчили про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тоді як питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не може вирішуватися під час розгляду заяви про забезпечення позову.

49. Доводи апелянта про те, що невиконання відповідачем зобов`язань за договором дає підстави стверджувати про невиконання рішення в майбутньому, колегія суддів апеляційної інстанції вважає недостатніми для визнання встановленими обставин, з якими процесуальний закон пов`язує необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

50. Також не є достатньою підставою для забезпечення позову у спосіб, зазначений заявником, сама по собі наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється наявність або відсутність завищення вартості виконаних підрядних робіт за договором підряду.

51. Щодо листа Національного антикорупційного бюро України від 09.03.2023 № 0423-029/7524, на який послався заявник в обґрунтування заяви про забезпечення позову, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у вказаному листі наведено, що одним з активів, який 10.09.2021 придбано ТОВ "Будівельна компанія ФЕМОС" та який в найближчий час може бути реалізовано на користь третіх осіб, є майновий комплекс у місті Києві, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ремонтна, 12. Разом з тим, у зазначеному листі не наведено, які реальні дії вчиняються відповідачем з метою унеможливлення виконання рішення суду, а отже, вказаний лист сам по собі не є належним доказом на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову.

52. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що твердження заявника про наявність підстав вважати, що ТОВ "Будівельна компанія ФЕМОС" ухилятиметься від виконання рішення суду, є лише припущеннями, не підтвердженими вірогідними засобами доказування.

53. Таким чином, заявником не доведено обставин реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову.

54. За таких обставин, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника щодо залишення поза увагою та ненадання місцевим господарським судом належної правової оцінки доводам позивача, наведеним у заяві про забезпечення позову, оскільки колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставини, що мають значення для розгляду заяви про забезпечення позову, з урахуванням норм матеріального та процесуального права. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення заяви Державної міграційної служби України про забезпечення позову.

55. Враховуючи викладене, встановивши, що заявником не наведено належних та допустимих у розумінні вказаних вище положень ГПК України обґрунтувань наявності обставин та, відповідно, необхідності вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Державної міграційної служби України про забезпечення позову у зв`язку з її необґрунтованістю.

56. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

57. У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

58. Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

59. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

60. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

61. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 у справі № 910/4268/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для її скасування чи зміни не вбачається.

62. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги Державної міграційної служби України відсутні.

Судові витрати

63. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної міграційної служби України залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 у справі № 910/4268/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали оскарження у даній справі повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено 30.10.2023.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді О.О. Євсіков

І.П. Ходаківська