Рішення

від 26.10.2023 по справі 906/498/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/498/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І. В.,

секретар судового засідання: Воробйова І. Г.

за участю представників сторін:

- від позивача: Демчик Н. О., ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АМ №1038527 від 15.03.2023

- від відповідача 1): Вірьовкін О. І., ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АМ №1054752 від 23.05.2023

- від відповідача 2): не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом ОСОБА_1

до 1) ОСОБА_2

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Нірол"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі

У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення господарського суду та повідомлено дату складення повного рішення відповідно до ст. 238 ГПК України.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ТОВ "Нірол" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Нірол", а також стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач та відповідач 1) 28.02.2019 уклали фіктивний договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Нірол" з метою забезпечення зобов`язань за договором позики, який мав укладатися в майбутньому.

Ухвалою від 08.05.2023 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання суду (а. с. 98).

25.05.2023 до суду від відповідача 1) надійшли такі документи: відзив на позовну заяву від 24.05.2023 (а. с. 102 - 107); зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 про визнання недійсним корпоративного договору від 28.02.2019 (а. с. 108 -117).

Відповідними ухвалами від 29.05.2023 господарський суд відмовив фізичній особі ОСОБА_2 у прийнятті зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом у справі №906/498/23 з підстав, у ній викладених (а. с. 119, 120); відклав підготовче засідання на 28.06.2023 о 10:00 (а. с. 126).

28.06.2023 до суду від відповідача 1) надійшло клопотання про зупинення розгляду справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №906/739/23, яка розглядається Господарським судом Житомирської області (а. с. 132).

Ухвалою від 28.06.2023 господарський суд продовжив термін підготовчого провадження у справі по 07.08.2023; призначив підготовче засідання для розгляду справи та клопотання відповідача 1) про зупинення розгляду справи (а. с. 136).

Ухвалою від 11.07.2023 господарський суд призначив підготовче засідання для розгляду справи та заяви відповідача 1) про зупинення розгляду справи на 03.08.2023 о 16:30; витребував у позивача письмовий відзив на клопотання про зупинення розгляду справи з доказами його направлення відповідачу 1) (а. с. 145).

03.08.2023 до суду від позивача надійшов відзив на клопотання про зупинення провадження у справі, у якому зазначено, що визнання недійсним корпоративного договору від 28.02.2019 не вплине на розгляд даної справи (а. с. 146 - 153).

Ухвалою від 03.08.2023 господарський суд призначив підготовче засідання для розгляду справи та клопотання відповідача 1) про зупинення її розгляду на 07.08.2023 о 10:30 (а. с. 157).

07.08.2023 до суду від відповідача 1) надійшла заява про застосування строків позовної давності у справі (а. с. 159, 160).

Ухвалою від 07.08.2023 господарський суд відмовив в задоволенні заяви відповідача 1) про зупинення розгляду справи №906/498/23 до набрання законної сили рішенням господарського суду у справі №906/739/23 (а. с. 162, 163).

Іншою ухвалою від 07.08.2023 господарський суд закрив підготовче провадження, призначив справу до судового розгляду по суті; постановив оглянути в засіданні суду матеріали справи №906/92/21 (а. с. 165).

Ухвалою від 28.09.2023 господарський суд розгляд справи по суті відклав на 26.10.2023 о 15:30 (а. с. 187).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному об`ємі відповідно до поданої позовної заяви.

У засіданні суду представник відповідача 1) проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача 1), з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Згідно з протоколом №1/18 установчих зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нірол" від 27.09.2018 зборами було прийнято рішення про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Нірол"; затверджено статут та статутний капітал в розмірі 255055,71 грн; визначено розподіл часток учасників в статутному капіталі: ОСОБА_3 - 70%; ОСОБА_1 - 30%; призначено директором ТОВ "Нірол" ОСОБА_4 (а. с. 27).

27.12.2018 між вищезазначеними учасниками ТОВ "Нірол" укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі, відповідно до п. 1 якого ОСОБА_3 передає у власність ОСОБА_1 частку в статутному капіталі ТОВ "Нірол" у розмірі 70%, а остання приймає вказану частку та зобов`язується сплатити її вартість на умовах, встановлених цим договором (а. с. 83).

27.12.2018 між зазначеними сторонами договору підписано акт приймання -передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Нірол" (а. с. 84).

Загальними зборами учасників ТОВ "Нірол" (код ЄДРПОУ 42502156) 27.12.2018 затверджено склад учасників та їх часток у статутному капіталі: частка учасника ОСОБА_1 складає 255055,71 грн (100% статутного капіталу товариства), що підтверджується відповідним протоколом №3/18 (а. с. 85).

28.02.2019 між ОСОБА_1 (позивач/продавець) та ОСОБА_2 (відповідач 1)/ покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі (далі - договір купівлі-продажу), за п.1 якого продавець, що є власником частки в статутному капіталі ТОВ "Нірол" в розмірі 100%, сплаченої нею в сумі 255055,71 грн, передає у власність (продає), а покупець приймає у власність (купує) частку в розмірі 90% в сумі 229550,14 грн і зобов`язується сплатити її вартість на умовах, встановлених цим договором (а. с. 11).

Відповідно до п. 5 договору купівлі-продажу сторони оцінюють вартість частки, що продається за цим договором, в сумі 229550,14 грн, які покупець сплатив продавцю до підписання даного договору, що продавець підтверджує своїм підписом даного договору. Зміна ціни частки після підписання цього договору не допускається.

Згідно з п. 6 договору купівлі-продажу після державної реєстрації змін до статуту ТОВ "Нірол" до покупця від продавця переходять корпоративні права останнього, емітовані товариством, включаючи право на участь в управлінні товариством, отримання прибутку (дивідендів) та інші правомочності, передбачені законодавством України та установчими документами товариства пропорційно придбаній частці.

За п. 7 договору купівлі-продажу з моменту укладання цього договору покупець стає по відношенню до ТОВ "Нірол" його єдиним учасником.

Відповідно до п. 10 договору купівлі-продажу сторони підтвердили, що договір не носить характеру удаваного уявного правочину, сторони розуміють зміст договору, який прочитаний ними самостійно, усвідомлюють правові наслідки укладання цього договору, дії сторін відповідають їх намірам створити для себе юридичні наслідки, ствердили, що не визнані у встановленому порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, повністю або частково, і підписанням цього договору підтверджують, що дійшли згоди з усіх істотних умов договору, що зафіксовані в його тексті.

28.02.2019 сторони підписали акт приймання-передачі частини частки у статутному капіталі ТОВ "Нірол", за яким ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 прийняла у власність частку у статутному капіталі ТОВ "Нірол" у розмірі 229550,14грн, що становить 90% статутного капіталу (а. с. 14). Зазначений акт посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Ковалевським А. В. та зареєстрований в реєстрі за №№1517, 1518.

Згідно з протоколом №5/19 загальних зборів учасників ТОВ "Нірол" від 28.02.2019 (а. с. 13), на зборах вирішено:

- прийняти ОСОБА_2 до складу учасників ТОВ "Нірол" (п. 1);

- ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 прийняла у власність частку у статному капіталі ТОВ "Нірол" у розмірі 229550,14 грн, що становить 90% статутного капіталу (п. 2);

- затвердити такий склад учасників та їх часток у статутному капіталі: ОСОБА_2 - 90%; ОСОБА_1 - 10% (п. 3);

- надати повноваження ОСОБА_1 на подання відповідних документів для проведення реєстрації щодо зміни учасника товариства (п. 4).

У цей же день - 28.02.2019 між позивачем та відповідачем 1) було підписано корпоративний договір, за умовами п. 1 якого сторони є учасниками ТОВ "Нірол" і відповідно до положень Статуту та даних, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських організацій, володіють такими частками у статутному капіталі вказаного товариства:

- ОСОБА_1 - 10%, ОСОБА_2 - 90% (а. с. 12).

У п. 4 корпоративного договору вказано, що сторони підтверджують, що продаж частини корпоративних прав від учасника-1 ( ОСОБА_1 ) учаснику-2 ( ОСОБА_2 ) в розмірі 90% статутного капіталу, а також цей договір укладається в забезпечення поруки учасника-1 перед учасником-2 за виконання договору позики, який був укладений між учасником-2 та фізичної особою - ОСОБА_4 .

За п. 5 корпоративного договору на час виконання обов`язків ОСОБА_4 перед учасником-2 стосовно повернення суми позики у повному обсязі, учасник-2 набув право власності на частку в статутному капіталі товариства.

Пунктом 7 корпоративного договору сторони погодили, що учасник-2, як власник контрольного пакету голосів на загальних зборах учасників, до моменту повернення йому ОСОБА_4 у повному обсязі суми позики, зобов`язується не приймати рішень стосовно відчуження нерухомого майна, яке є власністю товариства, а також рішень щодо обтяження цього майна шляхом передачі його у платне користування або іпотеку третім особам.

Згідно п. 8 корпоративного договору після повернення ОСОБА_4 позики учаснику-2, останній протягом 10-ти днів зобов`язується продати 100% частку належних йому у товаристві корпоративних прав учаснику-1 по їх номінальній вартості, за яку вартість ці корпоративні права були йому продані учасником-1.

Учасник-2 не має право провести відчуження належних йому у товаристві корпоративних прав третій особі у випадку виконання ОСОБА_4 перед ним зобов`язань по поверненню суми позики у повному обсязі (п. 9 корпоративного договору).

Відповідно до п. 10 корпоративного договору у випадку невиконання ОСОБА_4 перед учасником-2 зобов`язань по поверненню у повному обсязі суми позики у строки, передбачені договором позики, учасник-1 зобов`язаний укласти з учасником-2 договір купівлі-продажу належної йому частини корпоративних прав по їх номінальній вартості в 10-ти денний строк після такого невиконання і вийти зі складу учасників ТОВ "Нірол".

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 зазначена у переліку засновників (учасників) юридичної особи ТОВ "Нірол", розмір внеску до статутного капіталу становить 229 550,14 грн (а. с. 30 - 32).

Позивач зазначає, що з вони з ОСОБА_4 неодноразово зверталися до ОСОБА_2 з вимогою підписати договір позики або повернути 90% частки статутного капіталу ТОВ "Нірол", на підтвердження чого надає копії заяв від 16.04.2019, 03.07.2019, 12.09.2019, 12.10.2020, 19.10.2020 (а. с. 34-35, 36-37, 38-39, 40-41, 42).

ОСОБА_2 у листі без дати та номеру, адресованому ОСОБА_4 , вказала, що корпоративний договір від 28.02.2019 був укладений в забезпечення поруки ОСОБА_1 за виконання договору позики, який був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у 2018 році на суму 115000 доларів США; повідомила, що 90% частки статутного капіталу буде повернено ОСОБА_1 після погашення цієї позики (а. с. 43).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 18.11.2020 (а. с. 44).

Вищевикладені обставини були встановлені судами під час розгляду справи №906/92/21.

Зокрема, в провадженні Господарського суду Житомирської області перебувала справа №906/92/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ТОВ "Нірол" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 28.02.2019, яка оглядалась в засіданні суду 28.09.2023 (а. с. 172 - 184).

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 26.07.2021 у справі № 906/92/21, яке залишене без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №906/92/21 рішення Господарського суду Житомирської області від 26.07.2021 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.06.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду згідно п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

У справі №906/498/23 ОСОБА_1 , посилаючись на норми ч. 4 ст. 226 ГПК України, повторно звернулась до суду та заявила аналогічні позовні вимоги до відповідачів, які були предметом розгляду у справі №906/92/21.

Позовні вимоги мотивовані таким:

- оспорюваний договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі між сторонами спору був укладений для приховування договору застави, який насправді був вчинений з метою забезпечення виконання зобов`язань за укладеним в майбутньому договором позики між відповідачем 1) та ОСОБА_4 (на той час директора ТОВ "Нірол"), а не з метою продажу частки у статутному капіталі;

- корпоративний договір від 28.02.2019 не є самостійним правочином, умови його укладення впливають на дійсність оспорюваного договору (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 19.01.2022 у справі №906/92/21);

- грошових коштів за договором позивач не отримувала і не планувала отримати; ОСОБА_1 не мала наміру продавати частку в статутному капіталі товариства, тим більше за вказану у спірному договорі ціну, оскільки вона значно менша вартості нерухомого майна товариства;

- оскільки ОСОБА_2 грошових коштів ОСОБА_4 не надала, ухилялася від укладення договору позики, то договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі, який укладався у його забезпечення, є недійсним.

У відзиві на позовну заяву від 24.05.2023 відповідач 1) заперечила проти позовних вимог, з таких підстав:

- оспорюваний договір не суперечить законодавству, був спрямований на реальне настання правових наслідків, що підтверджується підписанням між сторонами договору акту приймання-передачі частини частки у статутному капіталі ТОВ "Нірол", який посвідчено нотаріально, проведенням загальних зборів учасників товариства, прийняттям рішення про включення ОСОБА_2 до складу учасників товариства, підписанням корпоративного договору, в якому визначили умови корпоративних відносин між учасниками;

- відповідач 1) стверджує, що, відповідно до п. 5 договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 28.02.2019, оплатила вартість частки;

- у оспорюваному договорі відсутні посилання на те, що він укладається з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_4 перед ОСОБА_2 ;

- позивач не надала доказів того, що кошти за продаж 90% частки у статутному капіталі ТОВ "Нірол" нею не отримані;

- ОСОБА_1 не вказано позовних вимог до ТОВ "Нірол" (а. с. 102-107).

2. Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору від 28.02.2019 купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Нірол" та норми права, які застосував господарський суд під час розгляду позову.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За положеннями ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Специфіка удаваного правочину полягає в тому, що він, існуючи "в парі" з іншим правочином, який ним прикривається, є завжди таким, що не відповідає положенням Цивільного кодексу України, тобто є удаваним. Другий же правочин (прихований) може бути як дійсним, так і не дійсним, залежно від того, наскільки він відповідає вимогам правочинів, що містяться в ст. 203 ЦК України.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 925/1199/18.

Тобто, удаваний правочин вчиняється для прикриття іншого правочину, внаслідок чого в наявності два правочини - прихований і удаваний - такий, що прикриває перший правочин. Удаваний правочин, на відміну від прихованого, сторонами не виконується. Відповідні права і обов`язки сторонами не реалізуються. Сторони правочину виконують тільки ті обов`язки та реалізують ті права, що випливають із прихованого правочину. З учиненням удаваного правочину сторони навмисно виражають не ту внутрішню волю, що насправді має місце.

Позивач доводить, що договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 28.02.2019 між сторонами спору був укладений для приховування договору застави, який насправді був вчинений з метою забезпечення виконання зобов`язань за укладеним в майбутньому договором позики між відповідачем 1) та ОСОБА_4 (на той час директора ТОВ "Нірол"), а не з метою продажу частки у статутному капіталі.

У оспорюваному договорі відсутні умови, які б свідчили, що даний правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Однак, положення корпоративного договору від 28.02.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , підтверджують удаваність договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 28.02.2019.

У постанові від 19.01.2022 по справі №906/92/21 Верховний Суд дійшов висновку, що корпоративний договір від 28.02.2019 не є окремим самостійним правочином, умови укладення якого не впливають на дійсність оспорюваного договору.

Зокрема, у п. 4 корпоративного договору вказано, що сторони підтверджують, що продаж частини корпоративних прав від учасника-1 ( ОСОБА_1 ) учаснику-2 ( ОСОБА_2 ) в розмірі 90% статутного капіталу, а також цей договір укладається в забезпечення поруки учасника-1 перед учасником-2 за виконання договору позики, який був укладений між учасником-2 та фізичної особою - ОСОБА_4 .

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з умов оспорюваного договору та враховуючи те, що сторони у п. 4 корпоративного договору хоча і визначили, що продаж ОСОБА_1 частини корпоративних прав ОСОБА_2 в розмірі 90% статутного капіталу ТОВ "Нірол" було здійснено для забезпечення договору поруки, однак, фактично, договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 28.02.2019 є договором застави.

У силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ч. 1 ст. 572 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 573 ЦК України заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому.

Матеріали справи не містять доказів укладення між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 договору позики, у забезпечення виконання якого було укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 28.02.2019.

Відповідач 1) доводить, що укладений договір не є удаваним, а також зазначає, що, відповідно до п. 5 договору купівлі-продажу, оплатила вартість частки, разом з тим, доказів такої сплати до суду не надано.

Крім того, у матеріалах справи є лист ОСОБА_2 , адресований ОСОБА_4 , у якому зазначила, що корпоративний договір від 28.02.2019 був укладений в забезпечення поруки ОСОБА_1 за виконання договору позики, який був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у 2018 році на суму 115000 доларів США, а також те, що 90% частки статутного капіталу буде повернено ОСОБА_1 після погашення цієї позики (а. с. 43).

Зміст вищезазначеного листа спростовує доводи відповідача 1), викладені у відзиві на позовну заяву, та, враховуючи недоведеність ОСОБА_2 факту укладення договору позиви між нею та ОСОБА_4 на суму 115000 доларів США, суд дійшов висновку, що договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 28.02.2019 був укладений для забезпечення договору позики, який мав бути укладений в майбутньому між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Суд визнає недійсним договір застави, який був укладений в забезпечення виконання основного договору, за умови, якщо основний договір так і не був укладений (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 29.05.2018 у справі №305/1180/15-ц).

Беручи до уваги відсутність доказів укладення договору позики між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , у забезпечення виконання якого укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 28.02.2019 (фактично - договір застави), суд вважає позовну вимогу про визнання його недійсним обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позову до ТОВ "Нірол" суд зазначає, що позивачем не вказано якими діями або бездіяльністю ТОВ "Нірол" порушено його права чи інтереси, не обгрунтовано підстав зазначення товариства відповідачем у справі.

3. Щодо заяви відповідача 1) про застосування строків позовної давності від 07.08.2023.

За ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц та від 14.11.2018 у справі №183/1617/16).

Заява ОСОБА_2 про застосування строків позовної давності у справі обгрунтовано тим, що про порушення прав позивачу було відомо ще у 2019 році, але з даним позовом ОСОБА_1 звернулась тільки у 2023 році без подання клопотання про поновлення строків позовної давності.

Проте, як зазначалось раніше, в провадженні Господарського суду Житомирської області перебувала справа №906/92/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ТОВ "Нірол" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 28.02.2019.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 26.07.2021 по справі №906/92/21, яке залишене без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021, у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 19.01.2022 по справі №906/92/21 рішення Господарського суду Житомирської області від 26.07.2021 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області (а. с. 173-184).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.06.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду згідно п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

07.04.2023 ОСОБА_1 , посилаючись на норми ч. 4 ст. 226 ГПК України, повторно звернулась до суду та заявила аналогічні позовні вимоги до відповідачів, які були предметом розгляду у справі №906/92/21.

Тому, враховуючи приписи ст. 257 ЦК України щодо загальної позовної давності тривалістю у три роки, суд прийшов до висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності, тому дана заява про застосування судом строків позовної давності задоволенню не підлягає.

4. Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, ч. 9 ст. 129 ГПК України унормовано, що, зокрема, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на іншу сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 є стороною договору, дійсність якого було оскаржено нею у судовому порядку, суд покладає судовий збір на позивача.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 28.02.2019, укладений між ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 31.10.23

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу на електронну адресу представника: ІНФОРМАЦІЯ_2

3 - ОСОБА_2 на ел. пошту представника: ІНФОРМАЦІЯ_3

4 - ТОВ "Нірол" на адресу: 10004, м. Житомир, вул. Миру, буд. 83-а код ЄДРПОУ: 42502156