Ухвала

від 30.10.2023 по справі 908/3249/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.10.2023 Справа № 908/3249/23

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРИСТИЧНА КОМПАНІЯ СІЧ ТРЕВЕЛ», (69006, м. Запоріжжя, вул. Лобановського,буд. 19)

відповідача Публічного акціонерного товариства «МОТОР СІЧ», (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 15)

про стягнення 1 477 279,64 грн.

Суддя Зінченко Н.Г.

Без виклику представників сторін

УСТАНОВИВ

24.10.2023 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н, сформована в системі «Електронний суд» 24.10.2023, (вх. № 3560/08-07/23 від 24.10.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРИСТИЧНА КОМПАНІЯ СІЧ ТРЕВЕЛ», м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «МОТОР СІЧ», м. Запоріжжя про стягнення 1 477 279,64 грн. заборгованості, в тому числі 1 370 253,53 грн. основного боргу за надані послуги, 33 630,71 грн. 3 % річних та 73 395,40 грн. інфляційних втрат.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2023 справу № 908/3249/23 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

В пункті першому прохальної частини позовної заяви позивачем заявлено клопотання відстрочити сплату судового збору за подання даної позовної зави до ухвалення судового рішення у справі. Подане клопотання мотивовано тим, що у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням на території України правового режиму воєнного стану позивач, як юридична особа яка є туроператором, зазнає значних збитків у своїй господарській діяльності. Наразі фінансовий стан позивача є скрутним, у зв`язку із чим позивач не має можливості сплатити судовий збір.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРИСТИЧНА КОМПАНІЯ СІЧ ТРЕВЕЛ» про відстрочення сплати судового збору до моменту прийняття судом рішення у справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У відповідності до вимог ГПК України сплата судового збору є обов`язковою.

Частиною 2 цієї ж статті Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до приписів ст., ст. 1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно з ч.1 ст. 3 Закону судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684,00 грн.

Згідно із підпунктами 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн.), а за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (939400,00 грн.).

Позивачем заявлено вимогу майнового характеру про стягнення з відповідача 1 477 279,64 грн. заборгованості, яка повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 22 159,19 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У відповідності до ч. 2 цієї же статті Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним та вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 цієї ж норми можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що приписи пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію.

У даній справі позивачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «ТУРИСТИЧНА КОМПАНІЯ СІЧ ТРЕВЕЛ».

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статті 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні «Креуз проти Польщі» у справі 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Крім того, суд зауважує, що позивачем не надано жодних доказів у підтвердження обставин, якими мотивовано клопотання про відстрочення сплати судового збору, саме лише довідка про стан рахунку позивача в банку не є безумовним доказом неплатоспроможності позивача.

З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», суд не вбачає правових підстав для відстрочення сплати судового збору за подання Товариством з обмеженою відповідальністю «ТУРИСТИЧНА КОМПАНІЯ СІЧ ТРЕВЕЛ» позовної заяви у даній справі, а відтак, у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання позову слід відмовити.

Керуючись ст., ст. 123, 234 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ТУРИСТИЧНА КОМПАНІЯ СІЧ ТРЕВЕЛ», м. Запоріжжя в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до моменту прийняття судом рішення у справі.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Повний текст ухвали складено та підписано 30.10.2023.

3. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Н.Г. Зінченко