Ухвала

від 31.10.2023 по справі 910/15852/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

м. Київ

31.10.2023Справа № 910/15852/23

Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж Ріелті" вул. Інтернаціональна, 76,м. Кропивницький, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н,25009

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропікал Парк» вул. Антонова авіаконструктора, 5, кім. 714-Г, м. Київ, 03186

про стягнення 485 671,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж Ріелті" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропікал Парк" про стягнення 485 671,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань з компенсації позивачу вартості спожитої теплової енергії, постачання якої до будівлі № 5 по вул. Авіаконструктора Антонова м. Києві, співвласником якої є відповідач, забезпечено позивачем згідно укладеного з КП "Київтеплоенерго" Тимчасового на період оренди договором № 1540046 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 21.11.2018 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі.

Дослідивши матеріали позовної заяви, враховуючи, що позовна заява відповідає вимогам, викладеним у ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При цьому за приписами ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно із ч. 1 ст. 249 Господарського процесуального кодексу України клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.

Судом встановлено, що у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 250 ГПК України).

Враховуючи вищенаведені положення Господарського процесуального кодексу України, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування у даній справі, оскільки ціна позову у даній справі не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та враховуючи незначну складність справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи в спрощеному провадженні, та, відповідно, можливість здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного провадження на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, зважаючи на відсутність відповідних клопотань та підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з ініціативи суду, справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Окрім цього, разом в позовній заяві позивачем викладено клопотання про витребування доказів, в якому останній просить суд витребувати від Головного управління ДПС у м. Києві та ДПІ у Солом`янському районі у м. Києві: інформацію щодо відображення у податкових звітах з ПДВ платника податків ТОВ "Тропікал Парк", виданих на його користь позивачем податкових накладних № 17 від 08.11.2021 року, № 26 від 10.11.2021 року, № 43 від 31.01.2022 року, № 44 від 31.01.2022 року, № 45 від 28.02.2022 року, № 45 від 26.11.2021 року, № 49 від 30.12.2021 року; належним чином засвідчених копій податкових накладних з ПДВ з додатками платника податків ТОВ "Тропікал Парк" за період листопад 2021 року - серпень 2022 року.

Суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Так, частиною 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У відповідності до частини 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків тощо.

Наразі, судом також враховано, що за приписами ч.4 ст.74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Отже, суд не збирає доказів на обґрунтування правових позицій сторін, позаяк вказаний обов`язок покладено безпосередньо на сторін. Правові наслідки невиконання зазначеного обов`язку або його неналежного виконання покладено безпосередньо на відповідну сторону спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Наразі, при вирішенні клопотання про витребування доказів суд приймає до уваги те, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (п.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини, які відповідно до законодавства мають бути підтверджені певним засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому з урахуванням предмету та підстав даного позову, серед яких, зокрема, виписані позивачем на користь відповідача податкові накладні, які, за твердженням позивача, є доказом існування між сторонами правочину з відшкодування вартості спожитої теплової енергії, суд зазначає, що визначальною ознакою господарської операції у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальних рух активів, отже суду належить дослідити як обставини оформлення первинних документів, так і наявність або відсутність реального забезпечення позивачем відповідача тепловою енергією та її споживання останнім.

В свою чергу, встановлюючи фактичні обставини справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд зазначає, що у пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи "Щодо якості судових рішень" міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.

Принцип змагальності необхідно розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та принцип ефективної участі.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Пункт 4 ст. 129 Конституції України змагальність сторін прямо пов`язує зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Наразі, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс.

Так, згідно висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18, принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони та одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Разом з тим, саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Враховуючи вищевикладене та оскільки як доказ податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт забезпечення відповідача тепловою енергією та її споживання ним, отже позивачем у поданому клопотанні не наведено належного обґрунтування необхідності витребування зазначених доказів саме в контексті предмету доказування та належності доказів, що витребовуються у даній справі, а також на даному етапі судового розгляду суд не вбачає підстав для задоволення відповідного клопотання позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 81, ч. 2 ст. 169, ст.ст. 176, 234, ч. 1 ст. 247, ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

3. Визначити відповідачу строк для можливості подання заяв із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

4. В задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовити.

5. Встановити відповідачу строк для подання відзивів на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Відповідачу надати суду докази направлення відзиву та заперечень на адресу позивача.

Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).

Звернути увагу відповідача, що відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

6. Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов (якщо такий буде подано). Позивачу надати суду докази направлення відповіді на відзив на адресу відповідача.

7. Звернути увагу учасників справи на процесуальні права та обов`язки, передбачені ст. 46 ГПК України, зокрема в частині строків подання до суду заяв про збільшення/зменшення позовних вимог, зміни предмету або підстави позову та доказів направлення копій таких заяв та доданих до них документів іншим учасникам справи, а також щодо наслідків неподання таких доказів суду (ч.ч. 2, 3, 5 ст. 46 ГПК України).

8. Попередити учасників судового процесу про неприпустимість зловживання процесуальними правами, визначеного ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, а також невиконання процесуальних обов`язків та створення протиправних перешкод у здійсненні судочинства, та, відповідно, можливість застосування заходів процесуального примусу з підстав та в порядку, визначеному главою 9 ГПК України.

9. Повідомити учасників справи, що додаткові письмові докази, висновки експертів, клопотання, заяви, пояснення можуть бути подані до суду у строк до 27.11.2023 року (включно), з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням основних засад (принципів) господарського судочинства, зокрема, змагальності та рівності всіх учасників процесу перед законом та судом.

10. Звернути увагу сторін, що збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ГПК України (ч. 1 ст. 14 ГПК України).

11. Також суд наголошує на необхідності дотримання вимог частини 6 статті 6 ГПК України в частині обов`язкової реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та можливості ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами, а також зазначає про процесуальні наслідки, передбачені ГПК України, невчинення відповідних дій щодо реєстрації електронного кабінету.

12. Сторонам направити на електронну адресу еср_s38_1@kі.arbitr.gov.ua текст позовної заяви/відзивів/пояснень/заяв/клопотань у форматі Word, розрахунки, що містять формули - у форматі Exel.

13. Запропонувати сторонам надати суду актуальні адреси електронної пошти та номери засобів телефонного зв`язку з метою отримання від суду інформації щодо ходу розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Селівон

До відома сторін: ознайомлення з матеріалами справи здійснюється щоп`ятниці з 14.00 до 16.00 год. у приміщенні Господарського суду міста Києва за наявності завчасно (не менш як за добу) поданого через канцелярію суду клопотання. У разі з`явлення представника до суду для ознайомлення з матеріалами справи, останній повинен при собі мати документ, що посвідчує особу та документ, що підтверджує його повноваження (оригінал для огляду та його копію для долучення до матеріалів справи).

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5011/.