Ухвала

від 31.10.2023 по справі 741/762/16

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер № 741/762/16

Номер провадження 4-с/741/3/23

УХВАЛА

іменем України

31 жовтня 2023 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

за участі секретаря судового засідання Багмута О.С.,

представника скаржника адвоката Яреська Т.В. (у режимі відеконференцзв`язку),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 , подану представником скаржника адвокатом Яреськом Тарасом Віталійовичем, особа, дії якої оскаржуються: Ніжинський відділ державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувач: акціонерне товариство «Сенс банк», на дії/бездіяльність органу примусового виконання, про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року до Носівського районного суду Чернігівської області надійшла указана скарга.

В обґрунтування вимог скарги скаржник указував на те, що 02 квітня 2023 року ОСОБА_1 в додатку «Дія» розділі «Виконавчі провадження» побачив, що в нього відкрито виконавче провадження № 60372055. Сповіщень, повідомлень чи листів щодо відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 не надходило. Указує, що виконавче провадження № 60372055 було відкрите на підставі виконавчого листа № 741/762/16 від 19 липня 2017 року, стягувачем по якому є АТ «Альфа-Банк». 03 квітня 2023 року представник скаржника на свій запит отримав відповідь від Носівського ВДВС про те, що заява про відкриття провадження від 07 жовтня 2019 року подана акціонерним товариством «Альфа-Банк». Скаржник уважає, що має підстави для звернення до суду за захистом, оскільки вказане виконавче провадження було відкрито з порушенням закону, зокрема, стягувачем, який не володів правом вимоги. Скаржник стверджує, що 21 червня 2016 року відбулась заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги від АТ «Альфа Банк» до ТОВ «Кредитні ініціативи», а отже, починаючи із вказаної дати, АТ «Альфа Банк» не було кредитором щодо ОСОБА_1 .

Після набуття права вимоги згідно з нормами закону ТОВ «Кредитні ініціативи» мало здійснити заміну сторони провадження та звернутись до державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження. Проте в порушення вимог закону АТ «Альфа-Банк» звернулось до виконавця, не маючи права вимоги до ОСОБА_1 та згідно з положеннями закону не являючись кредитором.

Представник скаржника просив суд скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 25 жовтня 2019 року № 60372055 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь АТ «Альфа-Банк», а також стягнути з Носівського відділу ДВС у Ніжинському районі витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. (а.с.191-193 т.1).

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області Крупини А.О. від 11 квітня 2023 року скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним копії ухвали про залишення скарги без руху (а. с. 214-215 т.1).

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області Крупини А.О. від 13 квітня 2023 року скаргу ОСОБА_1 прийнято до розгляду в судовому засіданні, яке призначено на 12 червня 2023 року (а. с. 222 т. 1).

Ухвалою Носівського районного суду від 12 червня 2023 року заяву представника скаржника ОСОБА_1 адвоката Яреська Т.В. задоволено, замінено особу, дії/бездіяльність якої оскаржуються: Носівський відділ державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції правонаступником Ніжинським відділом державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код згідно з ЄДРОПУ 34878928, адреса місцезнаходження: 16600, м. Ніжин, Чернігівської обл., вул. Богуна, буд. 8).

Зобов`язано Ніжинський відділ державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надати до судового засідання, але не пізніше 12 липня 2023 року, належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 60372055.

Одночасно залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код згідно з ЄДРОПУ 36799749, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б).

Запропоновано третій особі протягом 5-ти днів з дня вручення копії цієї ухвали подати до суду письмові пояснення щодо скарги, копії яких разом з доданими до них документами надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) їх до суду, в яких викласти свої аргументи, міркування та відповідні докази на підтримку або заперечення проти скарги (а. с. 20-22 т. 2).

26 липня 2023 року протокольною ухвалою суду розгляд справи було відкладено до 30 жовтня 2023 року та повторно витребувано у Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним чином засвідчені копії матеріалів виконачого провадження № 60372055.

26 жовтня 2023 року на виконаня ухвали Носівського районного суду Чернігівської області від 12 червня 2023 року Ніжинським відділом державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надано копії матеріалів виконачого провадження № 60372055.

У судовому засіданні 30 жовтня 2023 року представник скаржника (боржника) ОСОБА_1 адвокат Яресько Т.В. вимоги скарги підтримав повністю, пояснивши, що на дату звернення до Носівського РВ ДВС ГТУЮ у Чернігівській області із заявою про відкриття виконавчого провадження від 07 жовтня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 490918697 на підставі виконавчого листа від 19 липня 2017 року, стягувач - АТ «Альфа-Банк» не було належним кредитором, оскільки ще 21 червня 2016 року за договором факторингу № 1 відступило право вимоги до ТОВ «Кредитні ініціативи», яке, відповідно, й набуло право вимоги до ОСОБА_1 . Відділ ДВС указану інформацію не перевірив, запитів до АТ «Альфа-Банк» не зробив, унаслідок чого безпідставно відкрив виконавче провадження № 60372055. Привертав увагу суду, що у скарзі не порушується питання про визнання дій чи бездіяльності органу ДВС неправомірними (протиправними), натомість сторона скаржника (відповідача) просить суд лише скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 25 жовтня 2019 року. Інформацією про реальне стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 він не володіє. Також просив стягнути з Ніжинського відділу ДВС у Ніжинському районі витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

У судове засідання 30 жовтня 2023 року скаржник (відповідач) ОСОБА_1 , представники особи, дії якої оскаржуються: Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі, та стягувачів: акціонерного товариства «Сенс банк», товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини невяки суд не повідомили.

Статтею 43 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч. 2 ст. 450 ЦПК України).

Отже, учасники справи на власний розсуд розпорядились своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Суд, вислухавши пояснення представника скаржника (відповідача), дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами та зібрані у справі докази, дійшов до наступного висновку.

Так, згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом установлено, що 8 вересня 2016 року рішенням Носівського районного суду Чернігівської області у справі № 741/762/16 позов АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено. Даним рішенням стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6; МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, рахунок 37396000000004) заборгованість за кредитним договором № 490918697 від 24 червня 2014 року станом на 9 березня 2016 року в сумі 67956 (шістдесят сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) грн. 66 коп. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

21 червня 2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу № 1, відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило, а ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 490918697.

19 липня 2017 року на виконання указаного рішення суду, яке набрало законної сили, Носівським районним судом Чернігівської області було видано відповідний виконавчий лист (а. с. 52, 131, 203).

07 жовтня 2019 року представник АТ «Альфа-Банк» звернувся до Носівського РВ ГТУЮ у Чернігівській області із заявою про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 490918697 у розмірі 67956 грн. 66 коп., додавши оригінал виконачого листа від 19 липня 2017 року, про що свідчить лист № 91406-34-б/б.

25 жовтня 2019 року на підставі указаного виконавчого листа начальником Носівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Гопанчуком В.М. було відкрито виконавче провадження № 60372055, стягувач: АТ «Альфа-Банк».

З 1 грудня 2022 року акціонерне товариство «Альфа-Банк» офіційно змінило назву на АТ «Сенс Банк».

10 березня 2023 року ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області заяву ТОВ «Вердикт Капітал» задоволено, замінено стягувача публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б, за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за кредитним договором № 490918697 від 24 червня 2014 року у виконавчому провадженні по виконанню рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 8 вересня 2016 року в справі № 741/762/16 за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а. с. 187 т. 1).

Зі змісту поданої скарги вбачається, що 02 квітня 2023 року скаржник ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав, коли в додатку «Дія» у розділі: «Виконавчі провадження» побачив, що в нього відкрито виконавче провадження № 60372055.

12 травня 2023 року постановою про прийняття виконавчого провадження головного державного виконавця Пархоменко Є.О. у зв`язку з надходженням до Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято виконаче провадження № 60372055 з примусового виконання виконавчого листа № 741/762/16, виданого 19 липня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» боргу у розмірі 69334 грн. 66 коп.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, із змінами (далі - Закон № 1404).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія (судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових-осіб) (далі - рішення) це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

Так, завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст. 3 цього Закону).

Відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 5 ст. 26 Закону № 1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

З вищенаведеного слідує, що правовою підставою для відкриття виконавчого провадження, зокрема є виконавчий документ, виданий на підставі та на виконання рішення суду.

Водночас, виконавчий документ повинен відповідати вимогам, які визначені у ст. 4 Закону № 1404.

Так, відповідно до ч. 1 вказаної статті, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Судом установлено, що виконавчий лист від 19 липня 2017 року, виданий Носівським районним судом Чернігівської області на виконання рішення суду від 8 вересня 2016 року у справі № 741/762/16 за позовом АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 490918697 відповідає вимогам ч. 1 ст. 4 Закону № 1404; не визнавався таким, що не підлягає виконанню, повністю або частково, з підстав, що його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України; був звернутим до примусового виконання за заявою уповноваженої особи стягувача у межах трьохрічного строку (ст. 12 Закону № 1404).

При цьому суд відхиляє доводи представника скаржника (відповідача) про те, що станом на 07 жовтня 2019 року, тобто дату звернення до Носівського РВ ДВС ГТУЮ у Чернігівській області із заявою про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 490918697 на підставі виконавчого листа від 19 липня 2017 року стягувач - АТ «Альфа-Банк» не було належним кредитором, оскільки 21 червня 2016 року за договором факторингу № 1 відступило право вимоги до ТОВ «Кредитні ініціативи», яке набуло право вимоги до ОСОБА_1 , адже стягувача - АТ «Альфа-Банк» у виконавчому провадженні було замінено на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» лише ухвалою Носівського районного суду від 10 березня 2023 року.

Суд зазначає, що підставою для процесуального правонаступництва у виконавчому провадженні є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття виконавчого провадження. Особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони виконавчого провадження від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Суд наголошує, що особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі їй такого виконавчого документу, і статус стягувача сам по собі не припиняється фактом укладення за її участі договору факторингу.

Сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» за договором факторингу № 1 від 21 червня 2016 року без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечував повної реалізації прав фактора (ТОВ «Кредитні ініціативи») на виконання судового рішення на його користь, адже за указаних обставин лише стягувач (АТ «Альфа-Банк») мав право на отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання.

Отже, у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте у процесуальних відносинах шляхом заміни сторони стягувача його правонаступником правонаступництво не відбулась, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження з указаної підстави відбулось би з порушенням принципу обов`язковості судового рішення, при цьому нівелювалась би правова мета звернення особи до суду, адже завдання цивільного судочинства ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 12 ЦПК). Натомість роль суду зводиться до керування ходом судового процесу; роз`яснення у випадку необхідності учасникам судового процесу їхніх процесуальних прав та обов`язків, наслідків вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК (п.п. 1, 3, 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК).

Законодавцем визначено (ч. 1 ст. 79 ЦПК України), що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, доказуванням є процесуальна і розумова діяльність суб`єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів; докази і доказування виступають процесуальними засобами пізнання в цивільному судочинстві.

Невиконання обов`язку по доказуванню для сторін й інших суб`єктів правового спору матиме матеріально-правові і процесуально-правові наслідки.

За викладених обставин справи та норм законодавства суд приходить до висновку, що скаржник не довів обставини, на які він посилався, оскільки доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях, то невиконання обов`язку по доказуванню для позивача має процесуально-правові наслідки.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд робить висновок про відмову у задоволенні скарги із залишенням оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження в силі.

Щодо вимог заявника про стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Частина 2 статті 452 ЦПК України визначає, що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Ураховуючи ту обставину, що суд повністю відмовив в задоволенні скарг, то відсутні підстави для задоволення заяви в частині відшкодування витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 41, 129 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 23, 76-89, 95, 351, 352, 447-453 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 25 жовтня 2019 року № 60372055 про стягнення з нього заборгованості на користь акціонерного товариства «Альфа-Банк» відмовити.

Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Чернігівського апеляційного суду через Носівський районний суд Чернігівсько області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 31 жовтня 2023 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА