Рішення

від 14.11.2007 по справі 38/294

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/294

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.11.07 р.                                                                               Справа № 38/294                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Тулаінової І.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Донкерампромсировина” с. Торецьке  Добропільський район Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Промкерам-Фарфор” м. Слов'янськ Донецької області   

про стягнення  3 553грн.00коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Клімов О.А. в.о. нач. юр відділу за дов. № б/н від 01.03.2007р.

від відповідача: не зявився

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Донкерампромсировина”  с. Торецьке  Добропільський район Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Промкерам-Фарфор” м. Слов'янськ Донецької області про стягнення заборгованості за отриманий товар у сумі 3 288грн., пені у сумі 265грн, а всього 3 553грн.00коп.

02.11.2007р. на адресу господарського суду  надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 30.10.2007р. № 22-15/3380, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Промкерам-Фарфор” м. Слов'янськ Донецької області   значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 31586333) та знаходиться за адресою: 84105, Донецька область, м. Словянськ, вул. Карла Маркса, 77.

Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та  залучений до матеріалів справи.

07.11.2007р. позивач надіслав до суду клопотання в порядку ст.22 ГПК України, в якому уточнив період нарахування пені, а саме: з 01.05.2007р. по 09.10.2007р. та сума пені складає 265грн., яке судом розглянуте, прийняте до уваги та залучене до матеріалів справи.

Відповідач до судових засідань 07.11.2007р., 14.11.2007р. не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, хоча був належним чином повідомлений про час дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відмітками канцелярії суду та повернутим на адресу господарського суду поштовим повідомленням №796340 з відміткою “вручено 29.10.2007р. уповноваженої Антонової”, але незважаючи на це, відповідач про причину неявки суд не повідомив, матеріали, витребувані судом в ухвалах суду та відзив на позовну заяву не надав, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог ст. 75 ГПК України

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача  було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

13.01.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма „Донкерампромсировина”  с. Торецьке  Добропільський район Донецької області (за договором – продавець, далі – позивач ) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Промкерам-Фарфор” м. Слов'янськ Донецької області ( за договором – покупець, далі – відповідач)  було укладено договір купівлі-продажу №1/15-6 ( далі – договір), згідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю товар (глину ТК-27), а  покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього грошову суму.

Розділом 2 договору передбачені умови, ціна та порядок оплати товару, а саме: п. 2.1  передбачає умову поставки товару, яка визначається заявкою покупця: самовивіз, або доставка до станції Слов'янськ. Ціна за  товар встановлюється у національній валюті України (п.2.2). Порядок оплати протягом трьох календарних днів з моменту прийомки товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п.2.4).

Розділом 3 договору передбачений строк передачі товару, а саме: товар поставляється партіями відповідно з заявками покупця протягом 10 днів з моменту отримання продавцем заявки.

Пунктом 4.1 сторони передбачили за прострочку в оплаті товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

          На виконання вимог договору  позивачем був поставлений відповідачу товар, що підтверджується  накладними від 16.03.2006р. № 6 на суму 2 376грн.  та від 22.03.2006р.№7 на суму 912грн., а всього на суму 3 288грн., що підтверджується довіреністю серії ЯЛП № 693436 віл 15.03.2006р.

          Відповідно до п. 2.4 договору відповідач повинен був оплатити поставлений товар на протязі 3 календарних днів з моменту прийомки товару, але у встановлений договором строк відповідач не розрахувався за поставлений товар.

07.07.2006р. на адресу відповідача позивачем був направлений лист за № 491/122, в якому останній  пропонував відповідачу у добровільному порядку сплатити суму заборгованості у розмірі 3 288грн. Крім того, позивач у своєму листі звертав увагу, що пунктом 4.1 передбачена відповідальність за прострочку виконання грошового зобов'язання у вигляді сплати пені,  відповідач залишив його без розгляду та реагування.

Оскільки  до теперішнього часу відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар на суму 3 288грн. позивач просить суд стягнути її з відповідача.  

Відповідно до п. 4.1 договору за прострочку строку оплати товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

У зв”язку з цим позивачем нарахована пеня у розмірі 265грн., яку він також просить стягнути.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір  купівлі-продажу № 1/15-6 від 13.01.2006р., накладні №6 від 16.03.2006р., №7 від 22.03.2006р., довіреність на отримання товару серії ЯЛП №693436 від 15.03.2006р., копію листа-вимоги №491/122 від 06.07.06р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов”язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов”язання одна особа (боржник) зобов”язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК передбачений строк (термін) виконання зобов'язання, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договором передбачений певний порядок оплати на протязі 3 календарних днів з моменту прийомки товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця ( п.2.4 договору).

Позивач звернувся до відповідача із листом-вимогою від 06.07.2006р. за №491/122, в якому пропонував сплатити заборгованість у розмірі 3 288грн., який був залишений відповідачем без задоволення та реагування.

Згідно вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов”язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався за поставлений товар на суму 3 288грн.,  то вимоги позивача щодо стягнення заборгованості є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом п. 4.2 договору передбачено, що за прострочення оплати поставленої продукції, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

Отже, відповідачу обґрунтовано нарахована пеня у сумі 265грн.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються жодним доказом відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись 174, 193 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 509, 526, 530, 692  ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 90 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

                                                                ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Донкерампромсировина”  с. Торецьке  Добропільський район Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Промкерам-Фарфор” м. Слов'янськ Донецької області про стягнення заборгованості за отриманий товар у сумі 3 288грн., пені у сумі 265грн, а всього 3 553грн.00коп., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Промкерам-Фарфор” (84105, Донецька область, м. Слов”янськ, вул.К.Маркса,77, р/р 26009301661724 в Промінвестбанку м.Слов”янська, код банку 334561, р/р 26008270039160 в Краматорської філії м.Дружківки, МФО 334486, ЄДРПОУ 315863333) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Донкерампромсировина”  (юридична адреса: 85050, Донецька область, Добропільський район, с.Торецьке, вул.Степна,2, поштова адреса: 83114, м.Донецьк, вул..Рози Люксембург, 82а/8, р/р 26006150120981 в ДОФ Укрсоцбанк м. Донецьк, МФО 334011, ЄДРПОУ 30074511) заборгованість за отриманий товар у сумі        3 288грн., пеню у сумі 265грн, а всього 3 553грн.00коп., держмито у сумі 102грн. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

У адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Промкерам-Фарфор” м. Слов'янськ Донецької області винести окрему ухвалу.

Рішення оголошено у судовому засіданні 14.11.2007року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Радіонова О.О.                               

Надруковано 4 примірника:

1 – до справи

3—сторонам у справі