Постанова

від 24.10.2023 по справі 684/491/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 684/491/21

Провадження № 22-ц/4820/1185/23

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,

секретаря: Чебан О.М.

за участю: позивача ОСОБА_1 , її представника адвоката Семенюка К.В.

представника апелянтів адвоката Ксьондзика Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 06 квітня 2023 року та на додаткове рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2023 року (суддя Галиш І.Б.) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Старосинявської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про скасування державної реєстрації земельної ділянки та рішення про державну реєстрацію прав на земельну ділянку,

в с т а н о в и в :

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Старосинявської селищної ради Хмельницького району про скасування державної реєстрації земельної ділянки та рішення про державну реєстрацію прав на земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22 жовтня 2003 року ВАО №442089 належить на праві власності земельна ділянка загальною площею 0,28 га, яка складається із двох земельних ділянок: для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,06 га; для ведення особистого селянського господарства 0,22 га та яка розташована по АДРЕСА_1 .

Право власності на вказану земельну ділянку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку ХМ№056717, виданим 22 жовтня 2003 року на ім`я ОСОБА_1 та зареєстрованим за № 327.

Рішенням сесії Старосинявської селищної ради №3 від 18.09.2015 суміжному землекористувачу відповідачу ОСОБА_3 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,12 га по АДРЕСА_2 вказаної земельної ділянки та координати її меж були внесені до Державного земельного кадастру та земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6824455100:01:007:0566.

З метою відновлення меж своєї земельної ділянки та присвоєння кадастрового номера позивач ОСОБА_1 26.09.2017 звернулася до ліцензійної землевпорядної організації для розроблення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки, однак під час проведення кадастрової зйомки було встановлено, що в межах її земельної ділянки розташована земельна ділянка з кадастровим номером 6824455100:01:007:0566, яка на той час належала ОСОБА_3 , а на даний час належить його дочці ОСОБА_2 . Вказана обставина підтверджується збірним кадастровим планом земельних ділянок позивача та відповідача, що додається до позову, площа накладення складає 0,0264 га. З вказаного збірного кадастрового плану суміжних земельних ділянок вбачається, що на належну ОСОБА_1 з 2003 року земельну ділянку частково накладається земельна ділянка, передана у власність ОСОБА_3 без письмового дозволу ОСОБА_1 та без попередження її.

Зазначає, що формування та державна реєстрація земельної ділянки в системі ведення Державного земельного кадастру з кадастровим номером 6824455100:01:007:0566 була здійснена всупереч вимогам земельного законодавства, принципам добросусідства та з порушенням прав позивача, як власника земельної ділянки, за рахунок частини земельної ділянки, яка належить на праві власності позивачці.

Тому, з метою захисту порушених прав ОСОБА_1 просить визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1167 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки 6824455100:01:007:0566), що належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування, укладеного 02.05.2019 із ОСОБА_3 , у системі ведення ДЗК, одночасно припинивши право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку.

21листопада 2022року позивачем ОСОБА_1 подано позовнузаяву вуточненій редакції,в якійзазначено,що на час відкриття провадження у даній справі у провадженні суду також перебувала справа №684/691/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Старосинявської селищної ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Старосинявської селищної ради, скасування запису про право власності, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 26 липня 2022 року, якою скасовано рішення суду першої інстанції про відмову у позові, задоволено частково позов ОСОБА_1 , а саме скасовано запис номер 13769004 від 16 березня 2016 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 6824455100:01:007:0566 по АДРЕСА_2 , площею 0,1167 га для будівництва та обслуговування житлового будинку; визнано недійсним договір дарування земельної ділянки від 02 травня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Намистюк Л. І. за реєстраційним № 523, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; змінено розподіл судових витрат. Після набрання законної сили судовим рішенням у справі№684/691/18 позивач ОСОБА_1 звернулась до державного кадастрового реєстратора із заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру від 27.10.2022, однак прийнято рішення про відмову у зв`язку з розташуванням в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини, рекомендовано усунути перетин земельних ділянок.

У зв`язку з цим позивач просила суд (т. 2 а. с. 98)

-скасувати державну реєстрацію земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1167 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6824455100:01:007:0566) із скасуванням кадастрового номера земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1167 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки 6824455100:01:007:0566) та стягнути з відповідачів судові витрати.

Рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 06 квітня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1167 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки 6824455100:01:007:0566) із скасуванням кадастрового номера земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 908 грн. в рівних частках, по 454 грн. з кожного.

Додатковим рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2023 року заяву позивача ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 282,68 грн., по 5141,34 грн. з кожного.

Задовольняючи позов в частині скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,1167 га з кадастровим номером 6824455100:01:007:0566 із скасуванням кадастрового номера земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру, суд виходив з того, що формування та державна реєстрація спірної земельної ділянки в системі ведення Державного земельного кадастру була здійснена з порушенням прав позивачки, як власника земельної ділянки, за рахунок частини земельної ділянки, яка належала ОСОБА_1 була незаконно сформована присадибна земельна ділянка з кадастровим номером 6824455100:01:007:0566, яка належала ОСОБА_3 , а в подальшому - ОСОБА_2 .

Оскільки право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6824455100:01:007:0566 по АДРЕСА_2 за відповідачами вже припинено на підставі постанови апеляційного суду від 26 липня 2022 року у справі№684/691/18 та ухвали суду від 30 серпня 2022 року, відомості про що внесено до реєстру державним реєстратором Хмельницької міської ради Овчинникова Н.В., індексний номер рішення 64902653, тому підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

В частині вимог до відповідача Старосинявської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області судом відмовлено, з тих підстав, що надані позивачем та досліджені судом докази не свідчать про порушення, невизнання або оспорювання саме даним відповідачем прав позивача у зазначених правовідносинах, селищна рада у даному випадку не є учасником спірних правовідносин, тому не має відповідати за заявленими вимогами.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що виходячи із умов договору про надання правової допомоги від 11 вересня 2020 року №124/20 та додаткової угоди № 1 до Договору, розрахунку витрат на правову допомогу, підписаного позивачем та адвокатом Семенюком К.В., згідно якого вартість наданих послуг визначена у межах сум гонорару, передбачених додатковою угодою, загальна сума підтверджених витрат позивача ОСОБА_1 на правничу допомогу, надану адвокатом Семенюком К.В., становить 20565,35 грн. При цьому місцевий суд врахував, що позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме задоволено одну із пред`явлених позивачем двох вимог немайнового характеру до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , тому стягнув з останніх судові витрати на правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 10 282,68 грн. (20265,35 /2), в рівних частках по 5141,34 грн. з кожного.

У задоволенні решти вимог заяви позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу суд відмовив за безпідставністю та недоведеністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскаржуючи рішення суду від 06 квітня 2023 року, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення принципу змагальності сторін, просять його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування скарги зазначають, що судом першої інстанції неправильно застосовано норму абз. 5 ч. 10 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» та норму ст. 79-1 ЗК України, як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №310603847 від 23.09.2022 (т.2.а.с.226) та інших інформаційних довідок, на спірну земельну ділянку наявне обтяження нерухомого майна згідно судового рішення. Разом з тим, позовної вимоги про припинення такого обтяження позивачем заявлено не було, а відтак ухвалення рішення про задоволення позову є прямим порушенням положень ЗУ «Про Державний земельний кадастр» та ЗК України.

Крім того, апелянти вважають, що суд першої інстанції задовольнив позов до неналежного відповідача. Позовні вимоги стосуються порядку ведення державного земельного кадастру, а саме правовідносин, які виникають між позивачкою та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин та його структурних підрозділів. Тому з моменту набрання чинності постанови Хмельницького апеляційного суду у справі №684/691/18 подальші відносини з приводу реалізації прав позивачки відбуваються виключно між нею та суб`єктами владних повноважень. Враховуючи факт наявності відмови державного кадастрового реєстратора у вчиненні певних дій, то відповідачами у даній справі мали бути ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області та державний кадастровий реєстратор ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, який надав відмову у вчиненні дій. Таким чином, оскільки позов пред`явлено до неналежних відповідачів суд мав би відмовити у задоволенні позову.

За доводами апеляційної скарги позивач обрала неефективний спосіб захисту. В даному випадку, як вважають апелянти, саме скасування запису в поземельній книзі щодо формування земельної ділянки було б належним та ефективним способом захисту, який дозволив би позивачу доводити порушення своїх прав без залучення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як відповідачів у даній справі.

Щодо порушення принципу змагальності апелянти зазначають, що суд першої інстанції, після з`ясування всіх обставин справи, вислухавши аргументи відповідачів щодо відсутності доказів, які б підтверджували наявність оскаржуваного рішення реєстратора, самостійно зробив витяг з реєстру та зібрав докази замість позивача.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскаржуючи додаткове рішення від 15 травня 2023 року, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неналежність та недопустимість доказів, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просять його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про відшкодування витрат на отримання професійної правничої допомоги у зв`язку з необґрунтованістю понесення нею зазначених витрат.

В обґрунтування скарги зазначають, що судом першої інстанції проігноровано той факт, що позивачем до заяви не додано жодного належного та допустимого доказу, який підтверджує оплату гонорару у даній справі. Так, до заяви долучено, зокрема, договір №124/20 від 11.09.2020 та додаткову угоду до нього. Однак, з даних документів не вбачається, що правова допомога (а не професійна правнича допомога) надавалась саме в рамках даної справи №684/491/21. Квитанція до прибуткового касового ордера №12-3/22 від 18.11.2022 на суму 1500 грн. не містить відбитку печатки, та неможливо зрозуміти, які саме послуги оплатила ОСОБА_1 , та в рамках якої справи, адже акт прийому-передачі наданих послуг по вказаному договору відсутній.

Позивачкою надано ряд платіжних інструкцій, де ОСОБА_4 здійснює ряд платежів з призначенням платежу «перевод личных средств», «переказ власних коштів», «оплата за участь в судових засіданнях». Однак, ОСОБА_4 не є учасником справи, ні від неї, ні від її представника до суду не було подано жодного процесуального документа. Не усі надані послуги та витрати на правову допомогу, наведені у розрахунку, підтверджуються.

Окрім відсутності належних та допустимих доказів, що підтверджують витрати ОСОБА_1 на правничу допомогу, остання подала розрахунок витрат на правову допомогу із явно завищеними цінами, який є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У відзивах на апеляційні скарги на рішення від 06 квітня 2023 року та додаткове рішення від 15 травня 2023 року ОСОБА_1 просить апеляційні скарги залишити без задоволення як необґрунтовані, рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 06 квітня 2023 року та від 15 травня 2023 року залишити без змін як законні.

Зазначає, що суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини, що мають значення для справи, врахував належні та допустимі докази, висновки суду повністю відповідають обставинам справи. Жодних нових доказів суд не збирав, як про це зазначають апелянти, судом отримано актуальний витяг з реєстру, який і так вже містився в матеріалах справи.

Вказані апелянтами підстави щодо неправильного застосування норм матеріального права є безпідставними, оскільки при скасуванні державної реєстрації земельної ділянки також скасовуються наявні обтяження стосовно вказаної земельної ділянки.

Твердження апелянтів про залучення неналежних відповідачів не відповідають дійсності, оскільки позовні вимоги прямо стосуються прав та обов`язків відповідачів, так як на спірній земельній ділянці розташований приватний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який належав ОСОБА_3 , а на даний час належить ОСОБА_2 .

Позивачем обрано ефективний спосіб захисту своїх прав, виконання рішення суду призведе до поновлення прав позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу на додаткове рішення щодо доводів апелянтів про незазначення номеру конкретної цивільної справи та неправильне зазначення предмету договору, ОСОБА_1 зазначає, що жодної вимоги в ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» про зазначення в договорі номеру конкретної справи, в якій надається правова допомога, немає.

Копія квитанції до прибуткового касового ордера №12-3/22 від 18.11.2022 про оплату ОСОБА_1 1500 грн. послуг адвоката Семенюка К.В. заповнена вірно, згідно вимог чинного законодавства.

Твердження апелянтів, що розрахунок витрат на правничу допомогу є явно завищеним та спрямований на необґрунтоване збагачення позивачки, є безпідставним та не відповідає дійсності, оскільки позивачем надано належні, допустимі, достатні та достовірні докази щодо підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.

В судовому засіданні представник апелянтів адвокат Ксьондзик Ю.Ю. апеляційні скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Позивач та її представник адвокат Семенюк К.В. проти апеляційних скарг заперечили, просили їх відхилити.

В судове засідання інші учасники справи не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток.

Згідно з частиною 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позову апелянтами не оскаржується, тому в силу ст. 367 ЦПК України апеляційним судом рішення в цій частині не переглядається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,28 га, яка складається із двох земельних ділянок: для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,06 га; для ведення особистого селянського господарства 0,22 га та яка розташована по АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22 жовтня 2003 року ВАО №442089. Право власності на вказану земельну ділянку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку ХМ№056717, виданим 22 жовтня 2003 року на ім`я ОСОБА_1 та зареєстрованим за № 327 (а.с.15-16 т.1).

Позивач ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Подільський земельний центр» з метою розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж вказаної земельної ділянки в натурі та проведення державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі і присвоєння кадастрового номера, однак листом від 11 листопада 2017 року за № 136 їй повідомлено, що в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, розташована інша земельна ділянка, надано збірний кадастровий план суміжних землевласників та користувачів (земельна ділянка ОСОБА_1 та земельна ділянка ОСОБА_3 6824455100:01:007:0566), згідно якого площа накладення 0,0264 га (а.с.17-19 т.1).

Також судом встановлено, що рішенням сесії 6-го скликання Старосинявської селищної ради № 3 від 18 вересня 2015 року надано дозвіл ОСОБА_3 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), передати у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка знаходиться на території селищної ради в межах АДРЕСА_2 , площею 0,1200 га, та в подальшому передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), площею 0,1167 га з кадастровим номером6824455100:01:007:0566.

Рішенням державного кадастрового реєстратора відділу у Старосинявському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11.09.2020 року № РВ-6800641862020 позивачу ОСОБА_1 відмовлено у внесенні відомостей до ДЗК, рекомендовано привести обмінний файл у відповідність, так як відповідно до висновку щодо перевірки електронного документа встановлено, що з земельною ділянкою з кадастровим номером6824455100:01:007:0566 площа співпадає на 11,6208 % та відсутній підпис власника сусідньої земельної ділянки.(а.с.22-25 т.1).

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 , Старосинявської селищної ради, ОСОБА_2 (справа №684/691/18) про визнання незаконним та скасування рішення Старосинявської селищної ради про затвердження технічної документації та передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1167 га з кадастровим номером6824455100:01:007:0566, скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_3 на дану земельну ділянку, визнання недійсним договору дарування даної земельної ділянки, укладеного 02.05.2019 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

За висновком додаткової земельно-технічної експертизи № 3369/3370/20-26 від 17 серпня 2021 року, проведеної у справі №684/691/18, встановлено, що: фактична площа та конфігурація земельної ділянки ОСОБА_2 з кадастровим номером6824455100:01:007:0566 частково не відповідає конфігурації меж, площа 11,67 га та координатам меж цієї земельної ділянки, що зазначену у землевпорядній документації; фактична площа та конфігурація межземельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,28 га, яка складається з двох земельних ділянок: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0584 га, кадастровий номер 6824455100:01:007:0341 та для ведення особистого селянського господарства площею 0,22 га, які розташовані по АДРЕСА_1 , частково не відповідає конфігурації меж, площі та розташуванню цієї земельної ділянки, що у технічній документації. Експертизою встановлено, що накладення нашарування меж земельної ділянки по фактичному використанні станом на 08.06.2021 рік по АДРЕСА_1 з межами земельної ділянки з кадастровим номером6824455100:01:007:0566відсутнє. Накладення нашарування меж земельної ділянки кадастровий номер 6824455100:01:007:0341 по АДРЕСА_1 з межами земельної ділянки з кадастровим номером6824455100:01:007:0566 по АДРЕСА_2 відсутнє. Одночасно встановлено, що площа накладення (нашарування) меж земельної ділянки площею 0,22 га (згідно технічної документації із землеустрою, розробленої у 2020 році) по АДРЕСА_1 із межами земельної ділянки з кадастровим номером 6824455100:01:007:0566 по АДРЕСА_2 становить 0,0255 га, що відображено у плані співставлення меж (а.с.101-131 т.1).

Рішенням Старосинявського районного суду у справі №684/691/18 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 26 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 14 грудня 2021 року у справі№684/691/18в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування запису про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1167 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, визнання недійсним договору дарування скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.

Скасовано запис номер 13769004 від 16 березня 2016 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 6824455100:01:007:0566 по АДРЕСА_2 , площею 0,1167 га для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки від 02 травня

2019 року, посвідчений 02 травня 2019 року приватним нотаріусом Старосинявського районного нотаріального округу Хмельницької області Намистюк Л. І. за реєстраційним № 523, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по 13255,99 грн. з кожного. (а.с.229-238 т.2).

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 30 серпня 2022 року виправлено описку у постанові від 26 липня 2022 року, ухвалено читати номер запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 16 березня 2016 року номер «13768004», договір дарування за реєстраційним номером «№523».

Після прийняття Хмельницьким апеляційним судом постанови у справі№684/691/1827.10.2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась із заявою до державного кадастрового реєстратора про внесення відомостей до ДЗК.

Рішенням державного кадастрового реєстратора відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 27.10.2022 року №РВ-7100144292022 позивачу ОСОБА_1 відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до ДЗК, оскільки електронний документ не відповідає установленим вимогам, що зазначено у протоколі перевірки електронного документа, розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини, рекомендовано усунути перетин із земельною ділянкою з кадастровим номером 6824455100:01:007:0812, площа співпадає на 0,344 та з земельною ділянкою з кадастровим номером 6824455100:01:007:0566 площа співпадає на 11,6208 (а.с.222-225 т.2).

На підставі постанови Хмельницького апеляційного суду від 26 липня 2022 року у справі№684/691/18 та ухвали суду від 30 серпня 2022 року припинено право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6824455100:01:007:0566 по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1167 га, відомості внесено до реєстру державним реєстратором Хмельницької міської ради Овчинникова Н.В., індексний номер рішення 64902653, про що свідчить Витяг зДержавного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №310603847 від 23.09.2022 (а.с.226 т.2).

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 26 липня 2022 року, яка набрала законної сили, встановлено обставини накладення (нашарування) меж земельної ділянки площею 0,22 га (згідно технічної документації із землеустрою, розробленої у 2020 році) по АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_1 із межами земельної ділянки з кадастровим номером 6824455100:01:007:0566 по АДРЕСА_2 , яка передана ОСОБА_3 , а в подальшому відчужена ОСОБА_2 .

Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до частини другої статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до частин першої та другої статті 55 Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року № 858-IV встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно зі статтею 198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

Погодження меж земельної ділянки є складовою частиною кадастрового плану, який, у свою чергу, є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі земельних ділянок у власність чи в користування. Встановлення меж земельної ділянки по суті зводиться до вирішення питань, чи не належить земельна ділянка іншому власнику чи правомірному користувачеві та чи не накладаються межі земельної ділянки на суміжні земельні ділянки. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер земельної ділянки - це індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки (стаття 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Відповідно до статті 11 вказаного Закону відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Відповідно до частини 13 статті 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Аналогічну норму містить частина 10 статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр».

Встановивши обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд першої інстанції, обґрунтовано виходив із того, що оскільки має місце накладення (нашарування) меж земельної ділянки площею 0,22 га (згідно технічної документації із землеустрою, розробленої у 2020 році) по АДРЕСА_1 із межами земельної ділянки з кадастровим номером 6824455100:01:007:0566 по АДРЕСА_2 їх становить 0,0255 га; постановою Хмельницького апеляційного суду від 26 липня 2022 року у справі №684/691/18 та ухвали суду від 30 серпня 2022 року припинено право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6824455100:01:007:0566 по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1167 га, відомості внесено до реєстру державним реєстратором Хмельницької міської ради Овчинникова Н.В., індексний номер рішення 64902653, про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №310603847 від 23.09.2022, з метою захисту порушених прав позивачки підлягають задоволенню її вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6824455100:01:007:0566 по у Державному земельному реєстрі.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції задовольнив позов до неналежного відповідача, оскільки позовні вимоги стосуються порядку ведення державного земельного кадастру, тому з моменту набрання чинності постанови Хмельницького апеляційного суду у справі №684/691/18 подальші відносини з приводу реалізації прав позивачки відбуваються виключно між нею та суб`єктами владних повноважень, не спростовують висновків суду та підлягають відхиленню. Заявлені позовні вимоги безпосередньо стосуються та зачіпають права ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , тому вони є належними відповідачами по даній справі.

Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо обрання позивачем неефективного способу захисту, оскільки запис в поземельній книзі на спірну земельну ділянку після виконання такого рішення все одно залишиться. Апеляційний суд зазначає, що позивач обрала ефективний спосіб захисту своїх прав, а виконання рішення суду призведе до поновлення прав позивача. Запис в Поземельній кадастровій книзі буде автоматично скасовано кадастровим реєстратором на підставі прийнятого судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) із скасуванням кадастрового номера земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Інші наведені у апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу

Як вбачається із матеріалів справи позивач ОСОБА_1 19 квітня 2023 року звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, яка відправлена поштою 10 квітня 2023 року, про стягнення на її користь з відповідачів понесених витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в загальній сумі 47515,50 грн. (т. 3 а. с. 103).

02 травня 2023 року представник відповідачів подав клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу (т. 3 а. с. 172).

10 травня 2023 року позивачем ОСОБА_1 подано суду заяву про внесення змін до заяви про ухвалення додаткового рішення, у якій позивач виклала свої заперечення на клопотання представника відповідачів про зменшення витрат на правничу допомогу, а також просить врахувати здійснені нею додатково оплати правової допомоги адвоката Семенюка К.В. на суму 3000 грн., додано довіреність від 14.09.2020 року, видану Старосинявським приватним нотаріусом Намистюк Л.І., просить стягнутиіз відповідачів у справі витрати на правову допомогу насуму 50515,50 грн. (т. 3 а. с. 198).

Судом було встановлено, що правнича допомога у справі згідно з договором про надання правової допомоги від 11 вересня 2020 року №124/20 позивачу ОСОБА_1 надавалася адвокатом Семенюком К.В. (т. 3 а. с. 106).

В судовому засіданні при розгляді справи у Старосинявському районному суді інтереси позивача представляв адвокат Семенюк Костянтин Володимирович відповідно до ордеру серії АА №125193, виданого на підставі договору договір про надання правової допомоги від 11 вересня 2020 року №124/20, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Семенюком К.В. (т. 2 а. с. 177).

Відповідно до умов додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги від 11 вересня 2020 року №124/20 послуги, передбачені цим Договором виконавець (адвокат Семенюк К.В.) надає замовнику за гонорар в розмірі, зокрема: надання консультацій, визначення правової позиції по справі 400 (вісімсот) гривень; складання позовної заяви 5000 гривень, складання відзиву на позов або відповіді на відзив або заперечення 3500 грн., участь в одному засіданні в суді першої інстанції 5000 гривень за кожне засідання, складання заяви, пояснення або клопотання від 1000 до 2000 гривень, складання та направлення адвокатського запиту 1000 гривень, складання інших документів у необхідності з розрахунку 500 грн. за 1 годину (т. 3 а. с. 107).

Згідно розрахунку витрат на правову допомогу, підписаного позивачем та адвокатом Семенюком К.В., позивач отримала правову допомогу згідно з договором про надання правової допомоги від 11 вересня 2020 року №124/20, загальна вартість наданих послуг адвокатом складає, як зазначено у розрахунку 37415 грн., хоча фактично шляхом додавання вартості кожної із послуг 31895,39 грн. (т. 3 а. с. 108-110).

Розрахунок містить посилання на реквізити платіжного документа, який свідчить про оплату наданої послуги, а також до розрахунку надані копії платіжних інструкції про переказ коштів адвокату Семенюку К.В. гр. ОСОБА_4 в межах сум, які зазначені у розрахунку витрат на правову допомогу за надані послуги позивачу ОСОБА_1 .

У судовому засіданні адвокат Семенюк К.В. підтвердив отримання ним даних коштів від ОСОБА_4 , яка є донькою ОСОБА_1 , та прийняття їх як оплату за надані послуги з правової допомоги позивачу ОСОБА_1 згідно з договором про надання правової допомоги від 11 вересня 2020 року №124/20.

За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно зі ст.15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частинами 1, 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3-5 ст.137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що вказано у ч. 6 ст. 137 ЦПК України.

Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу. У разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п.4,9,6 ч.1ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.

При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Виходячи із умов договору про надання правової допомоги від 11 вересня 2020 року №124/20 та додаткової угоди № 1 до Договору, розрахунку витрат на правову допомогу, підписаного позивачем та адвокатом Семенюком К.В., згідно якого вартість наданих послуг визначена у межах сум гонорару, передбачених додатковою угодою, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що загальна сума підтверджених витрат позивача ОСОБА_1 на правничу допомогу, надану адвокатом Семенюком К.В., становить 20565,35 грн. При цьому судом першої інстанції правильно враховано, пропорційність задоволених позовних вимог, у зв`язку з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь позивачки стягнув витрати на правову допомогу в рівних частках по 5141,34 грн. з кожного.

Заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, подані представником відповідачів ОСОБА_5 не містило достатніх обґрунтувань та відповідних доказів завищення витрат на послуги адвоката, непропорційності їх складності та надмірності таких витрат для відповідачів.

Розмір витрат на правничу допомогу, надану адвокатом Семенюком К.В. позивачу ОСОБА_1 у суді першої інстанції, не є завищеним та є співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та значенням справи для позивача.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судових рішеннь - без змін.

У зв`язку з тим, що суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишає без задоволення, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 06 квітня 2023 року та додаткове рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набираєзаконної силиз дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 жовтня 2023 року.

Судді Т.О. Янчук

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк