Ухвала

від 30.10.2023 по справі 922/1095/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

30 жовтня 2023 року м. ХарківСправа № 922/1095/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Бублик С.І.

розглянувши заяву ПрАТ "Новопокровський ЗЗК" вх. №26934 від 04.10.2023 по справі

за позовом Приватне підприємство "Борохі" до Приватне акціонерне товариство "Новопокровський завод залізобетонних конструкцій" про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.05.2023 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 50 616,00 грн. основної заборгованості, 22 498,22 грн. інфляційних втрат, 3 542,61 грн. 3% річних, 2 680,90 грн. судового збору, 5 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

04.10.2023 до суду надійшла заява відповідача про розстрочення виконання рішення у справі №922/1095/23.

Оскільки матеріали справи були відсутні в Господарському суді Харківської області, судом було відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви відповідача.

16.10.2023 матеріали справи №922/1095/23 були повернуті Східним апеляційним господарським судом.

Таким чином, заяву було призначено до розгляду на 30.10.2023.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Явка учасників справи була визнана судом необов`язковою.

Позивачем подано пояснення на заяву відповідача про розстрочення виконання рішення в яких він заперечує проти розстрочки рішення.

Розглянувши заяву про розстрочку виконання судового рішення на 1 (один рік), всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані до заяви матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Як убачається з матеріалів справи, До Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Борохі» (далі - позивач) про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Новопокровський завод залізобетонних конструкцій» (далі - відповідач) 60 616,00 грн заборгованості за договором №03/04-20 від 03.04.2020 року, 22 498,22 грн інфляційних та 3 642,87 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.05.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Новопокровський завод залізобетонних конструкцій» на користь Приватного підприємства «Борохі» 50 616,00 грн основної заборгованості, 22 498,22 грн інфляційних втрат, 3 542,61 грн 3% річних, 2 680,90 грн судового збору, 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу. В задоволенні позову в частині стягнення 100,26 грн 3% річних відмовлено. Закрито провадження у справі в частині стягнення 10 000,00 грн основної заборгованості. Ухвалено видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2023 року рішення господарського суду Харківської області від 24.05.2023 року змінено, викладено його резолютивну частину в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Новопокровський завод залізобетонних конструкцій» (63523, Харківська область, Чугуївський район, смт. Новопокровка, вул. Островського, 10, код ЄДРПОУ 30614042) на користь Приватного підприємства «Борохі» (61030, м. Харків, вул. Джерельна, 59, код ЄДРПОУ 23323792): - 40 616,00 грн основної заборгованості, - 22 498,22 грн інфляційних втрат, - 3 542,61 грн 3% річних, - 2 330,79 грн судового збору, - 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

В задоволенні позову в частині стягнення 100,26 грн 3% річних відмовити.

Закрити провадження у справі в частині стягнення 10 000,00 грн основної заборгованості.».

Таким чином, рішення суду набрало законної сили 22.09.2023.

19.10.2023 на Господарським судом Харківської області було видано наказ у справі №922/1095/23 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Новопокровський завод залізобетонних конструкцій» (63523, Харківська область, Чугуївський район, смт. Новопокровка, вул. Островського, 10, код ЄДРПОУ 30614042) на користь Приватного підприємства «Борохі» (61030, м. Харків, вул. Джерельна, 59, код ЄДРПОУ 23323792): - 40 616,00 грн основної заборгованості, - 22 498,22 грн інфляційних втрат, - 3 542,61 грн 3% річних, - 2 330,79 грн судового збору, - 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу

Таким чином, Приватне акціонерне товариство «Новопокровський завод залізобетонних конструкцій» має сплатити на користь Приватного підприємства «Борохі» гршові кошти у загальному розмірі 73 987,62 грн.

02.10.2023 відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх. №26632) про розстрочення в якому просив суд розстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 24.05.2023 року, зміненого відповідно до постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2023 року у справі № 922/1095/23 щодо стягнення заборгованості з ПрАТ «Новопокровський завод залізобетонний конструкцій» на користь ПП «Борохі» у загальному розмірі 73 987,62 грн наступним чином: до 31 жовтня 2023 року - 10 000,00 грн; до 30 листопада 2023 року - 10 000,00 грн; до 31 грудня 2023 року - 10 000,00 грн; до 31 січня 2023 року - 10 000,00 грн; до 28 лютого 2023 року - 10 000,00 грн; до 31 березня 2023 року - 10 000,00 грн; до 31 квітня 2023 року - 10 000,00 грн; до 30 травня 2023 року - 3 987,62 грн.

В обґрунтування свого клопотання відповідач зазначає, що внаслідок збройної агресії російської федерації проти України доходи ПрАТ «Новопокровський завод залізобетонний конструкцій» значно зменшились, що призвело до негативного фінансового стану підприємства. На теперішній час підприємство практично не здійсню виробничу діяльність та має фінансові надходження для покриття поточних фінансових витрат лише від здачі в оренду власних нежитлових приміщень. Загальних дохід ПрАТ «Новопокровський завод залізобетонний конструкцій» від орендної плати становить 132 560,00 грн. Водночас, підприємство має обов`язкові щомісячні видатки із заробітної плати та податків, а також є оплати постачання електричної енергії. Відповідно до бухгалтерської довідки загальні щомісячні видатки із заробітної плати становлять 80 520,00 грн., податків близько 45000 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 331 ГПК України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

При цьому, згідно з частиною 5 статті 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Отже частина 5 статті 331 ГПК України містить імперативну норму, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року саме з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно з частиною 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Частиною 2 статті 116 ГПК України встановлено, що строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Судом зазначає, що днем ухвалення судового рішення у цій справі, яке проголошувалось за участю представника боржника, є 24.05.2023, а відтак надання розстрочення виконання такого судового рішення відповідно до імперативних приписів ч. 5 ст. 331 ГПК України було б можливим до 24.05.2024 включно.

Також, суд зазначає, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу.

Відповідно до частин 4, 5, 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини 2 статті 326 Господарського процесуального кодексу України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі № 11-рп/2012зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Суд зазначає, що згідно з частиною 1статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

При цьому, самі лише посилання заявника на те, що останній перебуває у складному фінансовому становищі у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, що істотно ускладнює виконання рішення суду та єдиним законодавчо наявним способом для його виконання є застосування інституту розстрочки виконання судового рішення, у зв`язку з необхідністю безперебійного забезпечення орендарів, в тому числі військову частину приміщеннями з електроживленням в належному стані, що є критично важливим в умовах воєнного стану, не дозволяє виконати рішення суду в повному обсязі відразу, не нашкодивши стабільності своєї діяльності та якості надаваних послуг, а також забезпеченню соціальних гарантій для працівників, якими відповідач обґрунтовує винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, із урахуванням інтересів позивача (стягувача), за зобов`язаннями, які виникли що у 2021 році, без надання належних та допустимих доказів, не може бути безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення.

При цьому, розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 15 березня 2018 року у справі № 910/8153/17).

Європейський суд з прав людини зазначив, що відсутність грошових коштів не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов`язань (Справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява №59498/00), Справа "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року (заява № 18357/91) та інші).

Суд враховує, що рішення суду прийнято ще в травні 2023 року, але у зв`язку з його апеляційним оскарженням, наказ на його виконання видано лише в жовтні 2023, тобто через 6 місяців.

Самі лише посилання відповідача на трудне фінансове становище, не можуть бути підставою для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 р.). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" від 28.07.1999 року (заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V). Тяжке фінансове становище підприємства (на що посилається боржник) не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності та в умовах фінансової кризи в країні носить загальний характер, як для боржника так і для стягувача.

Незадовільний фінансовий стан відповідача та загальна криза у державі не є підставою для розстрочення виконання рішення суду, оскільки сто рони справи перебувають у рівних економічних умовах. Крім того, відповідачем у заяві наведені доходи, що ним отримуються лише від одного з видів діяльності, а саме, здавання нерухомого майна в оренду. Одночасно, не наведено розміру доходів, що отримується від інших видів діяльності підприємства. Також Відповідачем не надано ані відомостей про розрахункові рахунки, що використову ються ним під час здійснення господарської діяльності, ані про залишки грошових коштів, що знаходяться на рахунках на час розгляду господарським судом заяви про розстрочення. Внаслі док чого неможливо встановити дійсний фінансовий стан Відповідача на час розгляду заяви про розстрочення.

При цьому, слід відзначити, що розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем, згідно рі шення господарського суду (73 987,62грн.), є досить невеликою сумою у порівнянні із щомісяч ними витратами Відповідача, наведеними в заяві. Безпідставне надання розстрочки у виконанні судового рішення без дотри мання балансу інтересів стягувача та боржника та порушить основи судового рішення.

Згідно вимог частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд позбавлений права самостійно збирати докази.

У статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладені обставини, та не доведеність відповідачем (боржником) суду у відповідності до вимог статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України належними та допустимими доказами виняткових обставин, що можуть бути підставами для розстрочення виконання рішення суду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви (вх. №26934 від 04.10.2023 року) відповідача про встановлення розстрочки виконання рішення Господарського суду Харківської області від 24.05.2023 року.

Керуючись статтями 232 - 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви (вх. №26934 від 04.10.2023 року) відповідача про встановлення розстрочки виконання рішення Господарського суду Харківської області від 24.05.2023 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення - 30.10.2023 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Ухвала підписана 30.10.2023.

СуддяС.А. Прохоров

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.