Ухвала

від 30.10.2023 по справі 911/992/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/992/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Волковицька Н. О., Рогач Л. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ?Лед-Лідер?

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 02.02.2023

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?Лед-Лідер?

до Громадської організації садівниче товариство ?Авгур?,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: 1) Обухівська районна державна адміністрація Київської області;

2) Козинська селищна рада Обухівського району Київської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - 3) ОСОБА_1 ,

про усунення перешкод в користуванні проїздом,

ВСТАНОВИВ:

15.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю ?Лед-Лідер? (далі - Товариство, скаржник) подало безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 (повний текст складено 23.08.2023) та рішення Господарського суду Київської області від 02.02.2023 разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2023 касаційну скаргу залишено без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку з тим, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнано неповажними, тому запропоновано скаржнику навести інші підстави для поновлення строку та надати докази на їх підтвердження; надано скаржнику строк для усунення недоліків.

10.10.2023 представник Товариства - адвокат Мачульний Олександр подав безпосередньо до Суду заяву про усунення недоліків із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова від 18.07.2023 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 25.08.2023, а повний текст оскаржуваної постанови Товариство отримало засобами поштового зв`язку 31.08.2023, а тому строк на подання касаційної скарги скаржником не пропущений.

Перевіривши заяву скаржника про усунення недоліків касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що підстави наведені скаржником у заяві не є поважними, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 288 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв`язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як установлено Судом, згідно з інформацією із автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" (далі - КП "ДСС") як у Господарському суді Київської області, так і в Північному апеляційному господарському суді інтереси Товариства представляв його представник Мачульний Олександр Іванович.

Пунктом 10 Розділу ІІІ рішення Вищої ради правосуддя ?Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи? від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (в редакції станом на подання заяви про усунення недоліків) передбачено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

За змістом частини 1 статті 61 ГПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки

Згідно довідки про доставку документа в кабінет електронного суду: ?За інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", документ в електронному вигляді: ст. 282 ГПК Постанова (повний текст) від 18.07.2023 у справі № 911/992/22 (суддя Михальська Ю. Б.) надіслано в електронний кабінет одержувача: Мачульний Олександр Іванович. Документ доставлено: 23.08.23 13:54?.

Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено особі, яку він представляє (частина 7 статті 242 ГПК України).

Згідно підпункту 6.5 пункту 6 розділу ІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21 відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", процесуального законодавства України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС) забезпечує обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) в електронній формі між судами, іншими органами та установами в системі правосуддя, учасниками судового процесу, а також проведення відеоконференції в режимі реального часу. Відповідно до пункту 37 цього Положення до Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства). Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Таким чином, датою вручення оскаржуваного судового рішення є 23.08.2023, тому передбачений положенням пункту 2 частини 288 ГПК України двадцятиденний строк, який обчислюється з дня вручення скаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення, закінчився 12.09.2023, у той час як касаційну скаргу було подано 15.09.2023.

Крім того, ГПК України не містить положень, які б давали правові підстави обраховувати строк на касаційне оскарження із дня опублікування судового рішення у ЄДРСР.

Згідно Розділу V ?Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень?, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 № 1200/0/15-18, зареєстровані електронні примірники судових рішень протягом трьох робочих днів із дня їх реєстрації в Реєстрі обробляються та знеособлюються в автоматичному режимі в порядку черговості їх надходження. Розділом VІІІ цього Порядку визначено, що образи інформаційних ресурсів Реєстру відкриваються для загального доступу не пізніше наступного робочого дня після завершення оброблення та знеособлення відповідних інформаційних ресурсів Реєстру.

Отже, з моменту надходження до ЄДРСР судових рішень протягом трьох робочих днів із дня їх реєстрації в Реєстрі здійснюється їх обробка та знеособлення, а відкриваються для загального доступу такі рішення не пізніше наступного робочого дня після завершення такого оброблення та знеособлення.

Таким чином доводи скаржника про можливість обраховування строку на касаційне оскарження із дня опублікування судового рішення у ЄДРСР не ґрунтуються на положеннях ГПК України.

Ураховуючи викладене, скаржник не надав належних доказів неможливості звернення у передбачений законом строк з касаційною скаргою.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Отже, враховуючи прецедентну практику Європейського суду з прав людини та імперативні приписи процесуального законодавства, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку. При цьому слід зауважити, що для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 ГПК України, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.

З огляду на те, що скаржником не доведено наявність існування об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали своєчасному зверненню із касаційною скаргою, а самі лише посилання на поважність причин пропуску строку за вказаних вище обставин не можуть бути покладені в основу мотивів для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті касаційного провадження у справі №911/992/22 за касаційною скаргою Товариства на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 ГПК України.

Відповідно до положень частини 6 статті 293 ГПК України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 292, 293 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №911/992/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ?Лед-Лідер? на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 02.02.2023.

2. Копію цієї ухвали та касаційну скаргу разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, іншим учасникам - копію ухвали.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Н. О. Волковицька

Л. І. Рогач