Ухвала

від 30.10.2023 по справі 120/3454/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

30 жовтня 2023 р.Справа № 120/3454/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НАТАЛКА" до головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "НАТАЛКА" до головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 11.04.2023 залишено без руху у зв`язку із недотриманням позивачем строку звернення до суду. Судом було розглянуто клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду та визнано неповажними причини пропуску такого строку. Запропоновано представнику позивача у 10-ти денний термін з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 08.06.2023 позовну заяву повернуто у зв`язку із тим, що не усунуто у встановлений строк недоліки позовної заяви.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2023 скасовано ухвалу ВОАС від 08.06.2023, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою від 04.09.2023 суддею постановлено ухвалу, якою запропоновано представнику позивача адвокату Міщенко А.Г. усунути недоліки позовної заяви, що встановлені ухвалою від 11.04.2023.

19.09.2023 до суду адвокатом подано заяву про поновлення строків звернення до суду в якій зазначено, що позивач дійсно мав процесуальні права розірвати договір про надання правової допомоги з ОСОБА_1 , в той час, беручи до уваги обсяги документів, необхідних для опрацювання та доручення до матеріалів справи, та враховуючи те, що Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду в своїй постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 дійшов висновку, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, суворе застосування строків стосовно звернення до суду з позовними заявами, апеляційними та касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадські та політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції і позивач, і адвокат мали надію на те, що суд визнає причини пропуску строку звернення до суду поважними.

Крім того, представник позивача послалась на лист Торгово-Промислової палати України "2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено форс-мажорні обставини.

Ухвалою від 29.09.2023 визнано неповажними зазначені представником позивача у заяві причини для поновлення строку звернення до суду, продовжено стороні позивача строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом звернення до суду із заявою, вказавши інші підстави поважності пропуску строку звернення до суду.

На виконання вимог зазначеної вище ухвали представник позивача подала до суду заяву про поновлення строку звернення до суду в якій зазначила, що позивачем не допускалось жодних дій та/або бездіяльності, які б могли вплинути на порушення строків звернення до суду. Фактично порушення строків звернення до суд відбулося з об`єктивних та суб`єктивних підстав, які виникли безпосередньо у представника позивача.

17.10.2023 директор ТОВ "Наталка" подав до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із даним позовом. Вказав, що 06.02.2023 було підписано договір про надання правової допомоги із адвокатом Міщенко А.Г. 10.02.2023 позивачем було направлено адвокату платіжне доручення про сплату судового збору.

Оскільки адвоката Міщенко А.Г. було наділено усіма правами позивача, ТОВ "НАТАЛКА" не втручалося в роботу адвоката, а в телефонному режимі цікавилося ходом виконання умов договору про надання правової допомоги.

16.03.2023 адвокатом подано до суду позов, однак 21.03.2023 ухвалою суду у справі №120/2646/23 позовну заяву повернуто позивачу у зв`язку із відсутністю у ордері адвоката відомостей про її номер посвідчення та про те хто та коли його видав.

Адвокатом Міщенко А.Г. 03.04.2023 повторно поданий подав до Вінницького окружного адміністративного суду.

Також, директор ТОВ "НАТАЛКА" зазначив, що позивач не намагався та не намагається отримати вигоду від ситуації, яка склалася в державі шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі щодо вчасного звернення до суду з адміністративним позовом. Адже, на його думку, позивачем своєчасно у тримісячний строк було підготовлено та направлено документи для підготовки позову адвокату. А вказані дії не були вчинені на початку січня 2023 з тих підстав, що саме у цей період почала зводитися податкова, статистична та інша річна звітність.

Оскільки адвокату Міщенко А.Г. всі необхідні для позову документи для отримано своєчасно, крім того, ані позивач, ані його представник не знали та не могли знати про настання сімейних обставин у адвоката безпосередньо у строк подачі позову, крім того, оскільки позивач не контролює формат генерації ордерів адвоката і не міг знати того, що адвокатом буде надано як підставу представництва ордер, що не містить обов`язкового реквізиту, відтак позивачем не вчинялися дії направлені на порушення процесуальних строків, а вказані сімейні обставини адвоката є незалежними від позивача.

Що стосується впливу військового стану на пропущеннястроків звернення до суду то з цього привожу представник позивача зазначив, що позивач є суб`єктом господарювання, який здійснює зовнішньоекономічну діяльність та з початку військового стану не згортав (призупинив) свою діяльність, а навпаки її веде та сплачує податки у розмірах, встановлених нормами діючого законодавства для підтримки економіки України.

Визначаючись щодо клопотання сторони позивача про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

Так, ч. 5 ст. 160 КАС України містить вимоги до позовної заяви, а стаття 161 передбачає документи, що додаються до позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом пяти днів з дня подання позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Тобто, КАС України передбачено можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч. 2 ст. 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними ч. 4 ст. 122 КАС України.

Так, відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є ст. 56 ПК України із змісту якої встановлено, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Відповідно до п. 56.19 ст. 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Згідно п.п. 56.2, 56.3, 56.17 ст. 56, п. 57.3 ст. 57 ПК України процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених п. 56.17 ст. 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Тобто, норма ст. 56.19 ПК України є спеціальною щодо норми ч. 4 ст. 122 КАС України та має перевагу у застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому прядку податкових повідомлень-рішень за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору. Дана норма визначає строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.11.2020 року у справі № 500/2486/19.

Як видно з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує рішення від 14.11.2022 № 762115065/20119022 комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації, про відмову у реєстрації податкової накладної, складеної позивачем, за №1 від 01.11.2022.

При цьому позивач скористався процедурою адміністративного оскарження відповідного рішення та звернувся зі скаргою до ДПС України.

Рішенням комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації від 06.12.2022 за №69145/20119022/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 14.11.2022 № 762115065/20119022 без змін.

Вперше до суду позов було подано 16.03.2023, тобто з порушенням місячного строку звернення до суду. Крім того, договір про надання правової допомоги з адвокатом укладений 06.02.2023, в той час як строк звернення до суду з позовом сплив 06.01.2023.

Суд зауважує, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18.

Оцінюючи такі доводи позивача суд враховує, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 121 КАС України суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Водночас поважність причин повинен доводити скаржник (див. постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 806/2321/16).

Причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Відтак поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Водночас незвернення до суду з позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 640/12324/19.

суд акцентує увагу представника позивача, що строк звернення до суду із даним позовом становить місяць в дати прийнятті та отримання позивачем рішення за результатами адміністративного оскарження рішення, що є предтом даної справи.

Тобто обставини, зазначені позивачем в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду не свідчать про те, що позивач був обмежений у праві на своєчасне отримання правової допомоги та, як наслідок, вчасного звернення до суду з цим позовом.

Суд звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними (див. правову ухвали Верховного Суду від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відтак наведені представником позивача причини пропуску строку звернення до суду не можуть визнаватися поважними, оскільки не свідчать про об`єктивну неможливість позивача своєчасно звернутися до суду з цим позовом.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду є безпідставним, необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

Згідно з рішенням ЄСПЛ від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до іншої практики ЄСПЛ (справи "Пелевін проти України", № 24402/02, рішення від 20 травня 2010 року, п. 27; "Наталія Михайленко проти України", № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд зазначає, що, незважаючи на залишення позовної заяви без руху та надання позивачу можливості подати клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами на його підтвердження, представник позивача у поданому клопотанні не навів поважних причин, які б унеможливили позивача звернутись до суду в межах встановленого законом строку, а обставини, на які посилається представник, не свідчать про існування об`єктивних перешкод у реалізації права на судовий захист в межах такого строку.

Відповідно до частини першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Наведені норми кореспондуються з положеннями п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, згідно з яким позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.

З огляду на викладене і враховуючи те, що позивач подав позов після закінчення строку, встановленого законом та при цьому не навів поважних причин його пропуску та не надав доказів на їх підтвердження, позовну заяву належить повернути на підставі п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "НАТАЛКА" до головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяКомар Павло Анатолійович