Ухвала

від 30.10.2023 по справі 640/7737/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №640/7737/21

адміністративне провадження №К/990/23932/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду - Радишевської О.Р.,

провівши підготовчі дії до касаційного розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним і скасування наказу, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИВ:

05.09.2022 до Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2022.

За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу було передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів ОСОБА_2., Шевцової Н.В.

У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 у відставку (рішення ВРП від 10.08.2023 №815/0/15-23 та обранням судді Шевцової Н.В. до Великої Палати Верховного Суду (рішення зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 18.07.2023) призначено повторний автоматизований розподіл справи №640/7737/21.

За наслідками повторного автоматизованого розподілу касаційну скаргу було передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів Кашпур О.В., Уханенка С.А.

За результатом проведення підготовчих дій відповідно до статті 340 КАС України Суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення справи до касаційного розгляду у судовому засіданні.

Водночас відповідно до частини першої статті 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження врегульовано статтею 262 КАС України, згідно з частиною п`ятою якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Отже, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Судом, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.

У касаційній скарзі позивач наполягає на необхідності розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Проаналізувавши матеріали касаційної скарги, відзивів на неї та зміст судових рішень у справі, беручи до уваги характер спірних правовідносин, Суд не вбачає необхідності надання пояснень сторонами в зазначеній справі в ході її касаційного перегляду, у зв`язку з чим підстави для касаційного розгляду справи за участю представників сторін відсутні.

Бажання учасника справи викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені нею в письмових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року в справі «Аксен проти Німеччини» («Axen v. Germany»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії» («Varela Assalino v. Portugal»), заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник [в одній із зазначених справ] не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Керуючись статтями 12, 262, 263, 340, 344 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Підготовчі дії в справі закінчити.

Відмовити в задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні.

Справу призначити до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами на 31.10.2023, який відбудеться в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя: О.Р. Радишевська