Ухвала

від 31.10.2023 по справі 160/137/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 160/137/20

адміністративне провадження № К/990/35378/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Бізнес» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.08.2023 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Бізнес» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт-Бізнес» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 вересня 2019 року № 0026041419 в частині нарахування грошового зобов`язання в сумі 622 252,88 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб, а також штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 155 563,22 грн.

Заявою від 03.03.2020 позивачем змінено предмет позову та подано новий позов, предметом якого є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 січня 2020 року № 001191419 про визначення грошового зобов`язання в сумі 622 252,88 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб, а також штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 155 563,22 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.08.2023 в задоволенні позову відмовлено.

23.10.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Бізнес» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.08.2023 у справі 3 160/137/20, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та направити справу на новий розгляд.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Позивач в касаційній скарзі посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 з одночасним посиланням на пункт 4 частини другої статті 353 КАС України, підпункти а) та б) пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, як на підстави відкриття касаційного провадження.

При оскарженні судових рішень на підставі пункту 4 частини четвертої статі 328 КАС України, скаржник повинен навести порушені судами норми процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи в сукупності з обґрунтуванням підстав, передбачених частинами другою та третьою статті 353 КАС України.

Так, відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Таким чином, частина другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність цих доводів виключно за умови попередньо зробленого судом висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Враховуючи те, що скаржником не наведено підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України та належного обґрунтування зазначених підстав касаційного оскарження судових рішень, вказаний позивачем пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України не підлягає перевірці.

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

Окрім цього, довід позивача зазначений у касаційній скарзі, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики не обґрунтований посиланням на конкретні обставини, які б могли бути підставою для визнання цього доводу об`єктивним.

Також, в обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті "б" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Решта доводів касаційної скарги щодо наявності підстав касаційного оскарження наведено без взаємозв`язку із підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині четвертій статті 328 КАС України.

Таким чином, пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 248, 328, 332, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Бізнес» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.08.2023 у справі № 160/137/20 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддяВ.П. Юрченко