УХВАЛА
31 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №420/7144/21
адміністративне провадження № К/990/29483/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління державної служби з питань праці
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року
у справі № 420/7144/21
за позовом Головного управління Держпраці в Одеській області (правонаступник - Південне міжрегіональне управління державної служби з питань праці)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамаюн Ліфт»
третіх осіб - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Приморська-15», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Приморська-21», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Десанту-12», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Григорівський десант-14», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кондомінімум-16», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Миру-23», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Миру-25», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Т.Г.Шевченко-7»
про застосування заходів реагування,-
ВСТАНОВИВ:
28 квітня 2021 року ГУ Держпраці в Одеській області (правонаступник - Південне міжрегіональне управління державної служби з питань праці) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ «Гамаюн Ліфт», в якому просило суд застосувати до ТОВ «Гамаюн Ліфт» заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію: ліфтів пасажирських облікові №3063, №3064, №3225, №3226, №3411, №3412, що встановлені за адресою: Одеська область, м.Южне, вул.Григорівського Десанту,16 (ОСББ «Десанту-12»); ліфтів пасажирських облікові №3063, №3064, №3225, №3226, №3411, №3412, встановлені за адресою: Одеська область, м.Южне, вул.Григорівського Десанту,14 (ОСББ «Григорівський десант-14»); ліфтів пасажирських облікові №5771, №5270, №5269, №5268, що встановлені за адресою: Одеська область, м.Южне, пр.Миру,16 (ОСББ «Кондомінімум-16»); ліфтів пасажирських облікові №4829, №4830, №4831, що встановлені за адресою: Одеська область, м.Южне, пр.Миру,23 (ОСББ «Миру-23»); ліфтів пасажирських облікові №4485, №4486, №4489, №4162, №4163, №4164, що встановлені за адресою: Одеська область, м.Южне, пр.Миру,25 (ОСББ «Миру-25»); ліфтів пасажирських облікові №4193, №4194, №4195, №4196, встановлені за адресою: Одеська область, м.Южне, вул.Приморська,21 (ОСББ «Приморська-21»); ліфтів пасажирських облікові №6100, №6101, що встановлені за адресою: Одеська область, м.Южне, вул.Приморська,15 (ОСББ «Приморська-15»); ліфтів, що встановлені за адресою: Одеська область, м.Южне, вул.Шевченка,7, а також зупинити роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра, зварювальні роботи; роботи з монтажу, демонтажу, налагодження, ремонту, технічного обслуговування, реконструкції машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, у зв`язку із загрозою життю та здоров`ю людей до усунення порушень, зазначених у п.п.1,3,7-25,33 акту від 01 лютого 2021 року №15/15.1-06/4.1-13/105 (за винятком проведення робіт з усунення вказаних порушень).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року адміністративний позов ГУ Держпраці в Одеській області задоволено частково.
Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду до ТОВ «Гамаюн Ліфт» шляхом зобов`язання його зупинити експлуатацію: ліфтів пасажирських облікові №3063, №3064, №3225, №3226, №3411, №3412 встановлені за адресою: Одеська область, м.Южне, вул.Григорівського Десанту,16 (ОСББ «Десанту-12»); ліфтів пасажирських облікові №3063, №3064, №3225, №3226, №3411, №3412 встановлені за адресою: Одеська область, м.Южне, вул.Григорівського Десанту,14 (ОСББ «Григорівський Десант-14»); ліфтів пасажирських облікові №5771, №5270, №5269, №5268 встановлені за адресою: Одеська область, м.Южне, пр.Миру,16 (ОСББ «Кондомінімум-16»); ліфтів пасажирських облікові №4829, №4830, №4831, встановлені за адресою: Одеська область, м.Южне, пр.Миру,23 (ОСББ «Миру-23»); ліфтів пасажирських облікові №4485, №4486, №4489, №4162, №4163, №4164 встановлені за адресою: Одеська область, м.Южне, пр.Миру,25 (ОСББ «Миру-25»); ліфтів пасажирських облікові №4193, №4194, №4195, №4196, встановлені за адресою: Одеська область, м.Южне, вул.Приморська,21 (ОСББ «Приморська-21»); ліфтів пасажирських облікові №6100, №6101, встановлені за адресою: Одеська область, м.Южне, вул.Приморська,15 (ОСББ «Приморська-15»); ліфтів встановлених за адресою: Одеська область, м.Южне, вул.Шевченка,7, а також шляхом зупинення робіт, що виконуються на висоті понад 1,3 метра, зварювальних робіт; робіт з монтажу, демонтажу, налагодження, ремонту, технічного обслуговування, реконструкції машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, у зв`язку із загрозою життю та здоров`ю людей до усунення порушень, зазначених у п.п.1,3,7-25,33 акту від 01 лютого 2021 року №15/15.1-06/4.1-13/105 (за винятком проведення робіт з усунення вказаних порушень).
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамаюн Ліфт» задоволено.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні адміністративного позову Головного управління Держпраці в Одеській області (правонаступник - Південне міжрегіональне управління державної служби з питань праці) відмовлено у повному обсязі.
Ухвалами Верховного Суду від 07 серпня 2023 року та від 21 серпня 2023 року касаційні скарги Південного міжрегіонального управління державної служби з питань праці на ці самі рішення повернуто особі, яка її подала.
28 серпня 2023 року надійшла третя касаційна скарга до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2023 року вказану касаційну скаргу залишено без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом надання до суду уточненої касаційної, в якій обґрунтувати наявність наведеної підстави касаційного оскарження судових рішень, а також подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.
Залишаючи касаційну скаргу без руху суд встановив, що 07 червня 2023 року П`ятого апеляційного адміністративного суду розглянуто справу та ухвалено постанову. Повний текст судового рішення складено 21 червня 2023 року, тому останній день строку на касаційне оскарження припадав на 21 липня 2023 року, а скаргу подано втретє 24 серпня 2023 року.
В той же час, скаржник не заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Крім того, Суд вказав, що скаржник посилаючись на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень, чітко не вказав на норму права (пункт, частину, статтю), щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, що не може вважатись належним виконанням вимог пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
На виконання цієї ухвали та в межах встановленого у ній строку, скаржник направив до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та касаційну скаргу в новій редакції.
Проаналізувавши касаційну скаргу в новій редакції, Суд прийшов до висновку, що скаржником недоліки касаційної скарги в частині наведення підстав касаційного оскарження не усунуто з огляду на наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Так, залишаючи касаційну скаргу без руху Суд вказав, що посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України є необґрунтованим, оскільки останній не вказав на норму права (пункт, частину, статтю), щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.
Суд надав позивачу можливість належним чином обґрунтувати наявність наведеної підстави касаційного оскарження судових рішень. В свою чергу, скаржником проігноровано зауваження Суду щодо необґрунтованого посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
В уточненій касаційній скарзі, позивач, жодним чином не обґрунтовує своє посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, яке було зазначено в касаційній скарзі.
Отже скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги в частині належного обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень.
Водночас, позивач в уточненій касаційній скарзі підставою касаційного оскарження визначає вже пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України та посилається на постанову Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі №420/3577/19.
Верховний Суд наголошує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку. Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.
Всупереч вищенаведеному, скаржником не зазначено конкретну норму права, яку на його думку, застосовано судом апеляційної інстанції всупереч висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, у взаємозв`язку з посиланням на конкретні постанови Верховного Суду.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження так само, як і норму права, яку на думку скаржника, застосовано всупереч висновкам Верховного Суду, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).
Ураховуючи наведене, Суд уважає недоведеними наявність підстави касаційного оскарження, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Оскільки скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги в частині належного обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, Суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення касаційної скарги.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління державної служби з питань праці на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року у справі № 420/7144/21 - повернути особі, яка її подала.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді А.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко Н.М. Мартинюк
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2023 |
Оприлюднено | 01.11.2023 |
Номер документу | 114562392 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо охорони праці |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Жук А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні