Ухвала

від 31.10.2023 по справі 200/12490/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 200/12490/21

адміністративне провадження № К/990/34222/23

Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е.,

перевіривши касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті

на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 3 березня 2023 року

та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року у справі №200/12490/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №283693 від 17 серпня 2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 3 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року, позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу на суму 34 000,00 грн., відносно ОСОБА_1 за №283693 від 17.08.2021 року, винесену Східним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2023 року касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті повернуто скаржнику.

12 жовтня 2023 року касаційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті повторно надійшла до Верховного Суду.

За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження.

В обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо процедури реалізації Укртрансбезпекою своїх повноважень при вирішенні питання щодо притягнення суб`єктів господарської діяльності до відповідальності відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 закону України «Про автомобільний транспорт» у разі ненадання всіх документів, які можуть підтвердити статус такого суб`єкта, визначені статтею 48 вказаного Закону.

Положеннями статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту викладеної правової норми слідує, що адміністративно-господарський штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" підлягає застосуванню саме в разі відсутності у водія документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Із оскаржуваних судових рішень убачається, що позивач на момент здійснення перевірки не перебував в статусі перевізника та не здійснював перевезення вантажу.

З огляду на вищезазначене, враховуючи те, що на момент проведення відповідачем рейдової перевірки позивач у спірних правовідносинах не виступав автомобільним перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", суди попередній інстанцій дійшли висновку про протиправність постанови за №283693 від 17.08.2021 року про застосування адміністративно- господарського штрафу на суму 34000,00 грн щодо ОСОБА_1 .

Так, наведена скаржником норма права (абзац 3 частини першої статті 60 закону України «Про автомобільний транспорт»») є загальною, а касаційна скарга не містить належних аргументів щодо її неправильного застосування судами попередніх інстанції та необхідності висновку Верховного Суду щодо цієї норми саме у цій справі у контексті установлених судами попередніх інстанцій обставин справи.

З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Відтак, зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги, зокрема, в частині зазначення підстав касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України. Аргументи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування нормативно правових актів, зазначення, що судом апеляційної інстанції судове рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Інші аргументи касаційної скарги зводяться до часткового опису обставин справи, переоцінки доказів, з посиланням на неповне з`ясування обставин справи судами попередніх інстанцій. Суд зазначає, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а відповідач обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Враховуючи, що касаційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження суд не вирішує.

Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 3 березня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року у справі №200/12490/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Е. Мацедонська