Ухвала

від 14.12.2023 по справі 200/12490/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 грудня 2023 року

м. Київ

справа №200/12490/21

адміністративне провадження №К/990/41115/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті

на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року

та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року

у справі № 200/12490/21

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову №283693 від 17 серпня 2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 3 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року, позов задоволено.

Не погоджуючись із оскаржуваними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалами Верховного Суду від 25 вересня 2023 року, від 31 жовтня 2023 року та від 17 листопада 2023 року касаційні скарги Державної служби України з безпеки на транспорті повернуто скаржнику.

Скаржник вчетверте звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень 14 серпня 2023 року Першим апеляційним адміністративним судом розглянуто справу та ухвалено постанову. Повний текст судового рішення складено того ж дня, тому останній день строку на касаційне оскарження припадав на13 вересня2023 року, а скаргу подано вчетверте 04 грудня 2023 року.

Частиною п`ятою статті 251 КАС України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

У касаційній скарзі позивач посилається на те, що вперше звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою з додержанням встановленого законом строку. Проте, ухвалою Верховного

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що, вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду на час подачі первісної касаційної скарги, а також з врахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків.

Верховний Суд також зазначає, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження і обставини, за яких Верховний Суд вже повертав попередню касаційну скаргу, безпосередньо пов`язані саме з діями скаржника щодо неналежного оформлення касаційної скарги.

Як встановлено судом з відомостей автоматизованої системи документообігу суду, вперше з касаційною скаргою відповідач звернувся 11 вересня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2023 року первісна касаційна скарга повернута скаржнику, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

12 жовтня 2023 року скаржник вдруге звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, яку ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2023 року також було повернуто заявнику, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2023 року повернуто касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті від 07 листопада 2023 року.

З відомостей автоматизованої системи документообігу суду вбачається, що копію ухвали Верховного Суду від 17 листопада 2023 року було надіслано до електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд». Документ доставлено до електронного кабінету 19 листопада 2023 року та відповідно до абзацу другого частини шостої статті 251 КАС України вважається врученим 20 листопада 2023 року.

Крім того, 24 листопада 2023 року скаржником отримано копію ухвали Верховного Суду від 17 листопада 2023 року засобами поштового зв`язку.

Водночас, маючи Електронний кабінет з повторною касаційною скаргою відповідач звернувся лише 04 грудня 2023 року. Клопотання про поновлення строку не містить обґрунтувань щодо наявності об`єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротший термін.

Суд звертає увагу скаржника, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Неодноразове невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Суд звертає увагу скаржника, що чинне законодавство України не передбачає зупинення процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою та повернення такої касаційної скарги.

При цьому, Суд наголошує, що належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження, є направлення повторної касаційної скарги скаржником у найкоротший строк.

Разом з тим, значний проміжок часу з моменту отримання ухвали Суду про повернення касаційної скарги та повторним поданням касаційної скарги, вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника у касаційному перегляді судових рішень у даній справі.

Скаржником не наведено об?єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротші терміни.

Крім того, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Тому, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання касаційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

Водночас, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Проте неодноразове подання заявником касаційних скарг схожого змісту свідчить про формальний підхід при реалізації ним права на касаційне оскарження.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених позивачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.

Керуючись статтями 169, 248, 329, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними, зазначені Державною службою України з безпеки на транспорті, підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.

2. Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року у справі № 200/12490/21 - залишити без руху.

3. Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними або відсутністю клопотання про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко

Н.М. Мартинюк ,

Судді Верховного Суду