Справа № 453/1231/20 Головуючий у 1 інстанції: Ясінський Ю.Є.
Провадження № 22-ц/811/2361/23 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Мікуш Ю.Р.,
суддів: Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В.,
секретар Іванова О.О.
з участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача АТ «Державний ощадний банк України-адвоката Комаровського С.З.
розглянувши у відкритомусудовому засіданнів м.Львові цивільнусправу №453/1231/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сколівського районного суду Львівської областівід 30 листопада 2022 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ Державний ощадний банк України, ПАТ Державний ощадний банк України філії Запорізьке обласне управління, ПАТ Державний ощадний банк України Сколівського відділення 10013/0179 філії- Львівського обласного управління, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області,- про визнання права власності на вклади у банку в порядку спадкування за заповітом
в с т а н о в и в:
02 жовтня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд із позовною заявою, яку 01 лютого 2021 року уточнила (вх. №524 від 01 лютого 2021 року)до ПАТ Державний ощадний банк України, ПАТ Державний ощадний банк України філії Запорізьке обласне управління, ПАТ Державний ощадний банк України Сколівського відділення 10013/0179 філії Львівського обласного управління,- про визнання права власності на вклади у банку в порядку спадкування за заповітом.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . 05.08.2009 року ОСОБА_2 склав на її користь заповіт, посвідчений секретарем виконкому Мельник С.Б.Верхньосиньовидненської селищної ради. Після смерті батька відкрилася спадщина на все майно, де б воно не було із чого б воно не складалося. Спадщину позивач прийняла згідно рішення Сколівського районного суду Львівської області від 23 березня 2012 року. У жовтні 2016 року їй стало відомо про грошові вклади на двох рахунках її покійного батька в ПАТ «Ощадбанк» філія Запорізьке обласне управління. На підтвердження даного факту позивач отримала в Сколівському РЦЗ лист з роздруківкою від 09 листопада 2016 року №725 з ознаками ПФУ ВПО -94. Дана роздруківка походить із Пенсійного фонду в Сколівському районі. Однак працівники ПФУ у Сколівському районі не повідомили її про наявність грошових вкладів на ім`я її покійного батька в ОСОБА_3 . На її неодноразові запити надавали недостовірну, неповну інформацію, яка не відповідала запитуваній інформації про грошові вклади її батька. З відповідними запитами позивач неодноразово зверталася до Запорізьського обласного управління №1007, Львівського обласного управління ДОБ України та Сколівського відділення 10013/0179 ДОБ України, проте отримувала постійні відписки і відмови з недостовірною інформацією. Відтак, відповідачами у справі було порушено норми матеріального права, її конституційні права та законні інтереси, позбавлено права на отримання батьківських коштів з Німечинни, як спадкового майна, та завдано моральної шкоди її здоров`ю як особі з інвалідністю, заподіяно стресові ситуації внаслідок їх протиправних дій. Просила позовні вимоги задовольнити.
Рішенням Сколівського районного суду Львівської областівід 30 листопада 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на вклади у банку в порядку спадкування за заповітом -відмовлено.
Рішення суду оскаржила позивач ОСОБА_1 ..
В апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення необґрунтованим, необ`єктивним та таким, що грубо порушує права людини. Зазначає, що суд не витребував жодних доказів, не взяв до уваги документи надані позивачем, а надав перевагу фальшивим і неправдивим поясненням відповідача. Стверджує, що ухваливши рішення про відмову у задоволенні цього позову, суд позбавляє її права на спадщину. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове.
20.10.2023 року через канцелярію суду представником відповідача ОСОБА_4 надано відзив на апеляційну скаргу, який долучений до матеріалів справи. Враховуючи те, що відзив поданий з порушенням строків визначених в ухвалі Львівського апеляційного суду від 28 серпня 2023 року, не підписаний представником відповідача, не надісланий позивачу по справі, колегія суддів не приймає такий до уваги.
Відповідно до ч.3 ст.360 Цивільного процесуального кодексу України ( далі по тексту ЦПК) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_4 , вивчивши матеріали цивільної справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга позивачки ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст.5 ЦПК здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За положеннями ст.12 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК).
Матеріалами справи та судом встановлено, що позивачка по справі ОСОБА_1 є спадкоємцем по заповіту після смерті свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт.Верхнє Синьовидне Сколівського району ( на даний час Стрийського району) Львівської області.
05.08.2009 року ОСОБА_2 склав заповіт на свою дочку ОСОБА_1 , який посвідчений секретарем виконкому Верхньосиньовидненської селищної ради Сколівського району Львівської області Мельник С.Б., реєстровий номер №80 ( дублікат заповіту виданий 02.02.2017 року секретарем виконкому Верхньосиновидненської селищної ради Сколівського району Львівської області, реєстровий номер №3).
Спадщину на нерухоме майно позивачка ОСОБА_1 прийняла на підставі рішення Сколівського районного суду Львівської області від 23.03.2012 року.
13.02.2017 року ОСОБА_1 звернулася у Сколівську державну нотаріальну контору ( далі по тексту ДНК) Львівської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом батька ОСОБА_2 на рухоме майно, а саме: грошові вклади з відповідними процентами та компенсаціями, залишки коштів на депозитах, які знаходяться в філії Запорізьке обласне управління ПАТ «Ощадбанк».
13.02.2017 року Сколівською ДНК Львівської області за вихідним номером №100/-01-16 та № 101/01-16 були направлені запити в АТ «Ощадбанк» м.Києва та Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» м.Запоріжжя про надання інформації про наявність залишків коштів на депозитах у вищевказаних банках.
23.03.2017 року за вих..№46-07/91-214БТ від 16.03.2017 року надійшла відповідь з ПАТ «Ощадбанк» м.Києва про наявність коштів на спеціальному компенсаційному рахунку КВ № НОМЕР_1 (сума залишку коштів становить 3344,05 грн.).
28.03.2017 року за вих..№107.17/4-406/722 від 14.03.2017 року надійшла відповідь з філії Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» про відсутність рахунків на ім`я померлого ОСОБА_2 .
15.06.2018 року ОСОБА_1 повторно звернулася в Сколівську ДНК Львівської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на рухоме майно, а саме: грошові вклади з відповідними процентами та компенсаціями, залишки коштів на депозитах, які знаходяться в філії- Запорізьке обласне управління «Ощадбанк».
18.06.2018 року за вих..№ 504/02-31/229 нотаріусом Сколівської ДНК Львівської області було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії на рухоме майно у зв`язку з відсутністю рахунків на ім`я померлого ОСОБА_2
07 березня 2017 року державним нотаріусом Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області Батлюк В.І. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії на нерухоме і рухоме майно (а.с.85т.2).
У зазначеній постанові щодо грошових вкладів з відповідними відсотками, відповідно до п.2 статті 49 Закону України «Про нотаріат» зазначено, що нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину у зв`язку з відсутністю відомостей ( інформації) та документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій.
На момент звернення спадкоємця ОСОБА_1 до Сколівської ДНК Львівської області, з питань видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на рухоме та нерухоме майно, були відсутні оригінали правовстановлюючих документів. (а.с.85 зворот т.2).
Листи- відповіді на Сколівську ДНК від ПАТ «ДОБ» України, від ПАТ «ДОБ» філія-Запорізьке обласне управління долучено до матеріалів справи (а.с.86, 87 т.2).
Позивачка по справі ОСОБА_1 постанову державного нотаріуса Сколівської ДНК не оскаржувала в суд, однак звернулася в суд з позовними вимогами до ПАТ «ДОБ» України, ПАТ «ДОБ» філії-Запорізьке обласне управління, ПАТ «ДОБ» України Сколівського відділення 10013/0179 філії Львівського обласного управління про визнання права власності на грошові вклади у банку в порядку спадкування за заповітом. Вважає, що у відповідачів на рахунках знаходяться грошові кошти на ім`я її покійного батька ОСОБА_2 ,спадкоємцем по заповіту яких є вона, які переслані із Німеччини як компенсація батькові за перебування його у малолітньому віці на примусових роботах у Німеччині.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прописав, що предметом спору у даній справі є правовідносини, що виникають із спадкових прав та регулюються нормами цивільного законодавства, передбаченого книгою шостою Цивільного кодексу України. Відповідачами у зазначених справах є інші спадкоємці, а при відсутності таких за законом і за заповітом є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1ст. 367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу України (далі по тексту ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217ЦК).
Згідно ст.1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч.1 ст. 1223 ЦК).
Із заповіту, посвідченого секретарем виконкому Мельник С.Б. Верхньосиновидненської селищної ради Сколівського району Львівської області від 05.08.2009 року, реєстровий номер 80 (дублікат заповіту виданий 02.02.2017 року секретарем виконкому Заревичем Р.С. Верхньосиньовидненської селищної ради Сколівського району Львівської області, реєстровий номер №3) спадкоємцем всього майна ОСОБА_2 , де б воно не було і з чого б не складалося є його дочка ОСОБА_1 - позивачка по справі.
За змістом ч.2ст.1228 ЦК право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.
Звертаючись в суд про визнання права на грошові кошти в порядку спадкування, позивачкою не надано доказів, які саме грошові кошти, в якій сумі та в якому відділенні АТ «ДОБ» такі знаходяться та належали на праві власності її покійному батькові. Позивачкою не надано суду ощадних книжок із відповідними записами, відсутні листи-повідомлення із Німеччини про перерахунок грошових коштів на ім`я ОСОБА_2 як компенсація за період перебування його на примусових роботах у Німеччині, відсутні відкриті рахунки на яких мали б зберігатися грошові кошти.
Посилання позивачки на інформаційний лист Пенсійного фонду України про отримання пенсії в період перебування на обліку у державній службі зайнятості із зазначенням ВПО-94 (вимушено переселена особа) не є доказом знаходження грошових коштів у ПФУ Запорізького обласного управління. Листами філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» від 10.09.2018 року № 107.22-06/799-4369/2018-07 вих. на звернення ОСОБА_1 , листом філією Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» повторно на звернення ОСОБА_1 від 19 жовтня 2018 року № 107.22-14/903-5007/2018-07/е прописано, що відкритих рахунків на ім`я ОСОБА_2 в установах АТ «Ощадбанк» немає. ( а.с.112-116 т.1).
Відтак, звертаючись в суд про визнання права власності на грошові кошти спадкодавця ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом, позивачкою ОСОБА_1 не надано належних, допустимих, достовірних доказів про рахунки, суми коштів та установу їх знаходження. Позивачка припускає, що кошти знаходяться в одному із філій АТ «ДОБ» України, однак згідно листів на її звернення, на запити державного нотаріуса Сколівської ДНК Львівської області зазначене не підтверджено. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачка звернулася до неналежного відповідача.
Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Однак, і при зверненні до належного відповідача, позивачка повинна надати достовірні докази, якими підтверджено наявність обставин (фактів) приналежності спадкового майна на праві власності спадкодавцю ОСОБА_2 .
Як судом першої інстанції так і при розгляді апеляційної скарги встановлено, що в Банку відсутні рахунки спадкодавця ОСОБА_2 , відсутнє розпорядження ОСОБА_2 щодо належних йому коштів на випадок смерті, відсутній перелік осіб із зазначенням прізвища ОСОБА_1 , які мають право розпоряджатися належними йому коштами.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Посилання позивачки ОСОБА_1 про те, що у резолютивній частині рішення суду першої інстанції, де серед учасників справи, зазначено її позивачем, невірно вказано РНОКПП, не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду, а відповідно до ст. 269 ЦПК за заявою позивачки чи з власної ініціативи суд, який допустив помилку, може таку виправити.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.374 ч.1п.1; 375; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 30 листопада 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 30 жовтня 2023 року.
Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш
Судді: Т.І.Приколота
Р.В.Савуляк
Суд | Львівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2023 |
Оприлюднено | 02.11.2023 |
Номер документу | 114562647 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них |
Цивільне
Львівський апеляційний суд
Мікуш Ю. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні