Ухвала

від 02.02.2024 по справі 453/1231/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 453/1231/20

провадження № 61-16697ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 30 листопада 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 23 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», Філії Запорізьке обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», Сколівського відділення 10013/0179 Філії Львівського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»,

третя особа - Сколівська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права на вклади у банку у порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Сколівського районного суду львівської області від 30 листопада 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 23 жовтня 2023 року.

Верховний Суд ухвалою від 05 грудня 2023 року звільнив ОСОБА_1

від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 30 листопада 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 23 жовтня 2023 року залишив без руху та надав строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявниці надати уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням обов`язкових підстав касаційного оскарження судових рішень, які визначені частиною другою

статті 389 ЦПК України, та додати копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.

У січні 2024 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали суду

від 05 грудня 2023 року від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, до якої додана уточнена касаційна скарга, в якій як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявниця посилається:

- на пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України (суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3

частини другої статті 389 цього Кодексу);

- на пункт 2 частини третьої статті 411 ЦПК України (суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження).

Проте, подана уточнена касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

В уточненій касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявниця посилається на пункт 1 частини третьої

статті 411 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд

є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин,

які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених

у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених

пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Тлумачення вказаних норм ЦПК України дозволяє зробити висновок, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, посилання у касаційній скарзі як на підставу, на якій подається касаційна скарга, на пункт 1 частини третьої

статті 411 ЦПК України (суд не дослідив зібрані у справі докази) має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на пункт 1, 2 або 3 частини другої статті 389 цього Кодексу як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.

Отже, з огляду на наведену норму, обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв`язку із не дослідженням судом апеляційної інстанції зібраних у справі доказів, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження. Тобто, указане порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження судових рішень.

Виконання вищенаведених вимог необхідне для коректного зазначення підстав касаційного оскарження в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.

З огляду на викладене, ураховуючи приписи пункту 1 частини третьої

статті 411 ЦПК України, суд уважає такі обґрунтування недостатніми для відкриття касаційного провадження у цій справі.

У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали, касаційний суд, вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, не врахує як підставу касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.

Крім того, з огляду на зміст касаційної скарги, заявниця посилається

на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, вказуючи, що суд не взяв до уваги клопотання

про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частини третьої

статті 411 ЦПК України).

Проте, в уточненій касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на пункт 2 частини третьої статті 411 ЦПК України (суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження).

Верховний Суд не наділений повноваженнями за заявницю доповнювати касаційну скаргу (уточнену касаційну скаргу) міркуваннями та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, яких не виклав сама заявниця. В іншому випадку вказане б призвело до порушення таких принципів цивільного процесу, як змагальності та диспозитивності.

За таких обставин заявниці необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.

Згідно з частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги та повідомити про це заявницю.

Керуючись статтею 127 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. М. Фаловська