Постанова

від 31.10.2023 по справі 201/3582/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7902/23 Справа № 201/3582/22 Суддя у 1-й інстанції - Соловйов І.М. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.

за участю секретаря Піменової М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Друга Кам`янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про встановлення фату проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу, визнання права власності на частку в спільній сумісній власності подружжя та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

-за апеляційною скаргою адвоката Гапонець Анни Антонівни в інтересах ОСОБА_1

на рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2023 року, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

15.06.2022 року адвокат Гапонець А.А.и в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Петриківського районного суду Дніпропетровської області з зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.11.2020 року позивачка уклала юридичний шлюб з ОСОБА_4 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Але фактично проживати однією сім`єю позивачка та ОСОБА_4 почали з січня 2019 року.

Саме у цей час вони з чоловіком придбали певну кількість майна, тому позивачка вимушена звернутись до суду з зазначеним позовом.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Друга Кам`янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу, про визнання права власності на частку в спільній сумісній власності подружжя та визнання права власності в порядку спадкування за законом відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

02.08.2023 року від адвоката ГапонецьАнни Антонівнив інтересах ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга в якій ставиться питання про скасування рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2023 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що в середині 2018 року позивачка познайомилась зі своїм чоловіком, та з січня 2019 року вони почали проживати разом в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже вже з квітня 2019 року вони з чоловіком, спільною працею, та в інтересах сім`ї, набували у власність майно та майнові права.

В подальшому, після весілля вони з чоловіком переїхали до новозбудованого будинку, де й проживали до смерті чоловіка.

Рішення суду першої інстанції ухвалена з порушенням процесуального та матеріального права.

Порушення процесуального права були в неналежному повідомленні сторін. Так повідомлення було на 04.07.2023 року, а рішення було ухвалене 05.07.2023 року.

Суд першої інстанції не надав належної юридичної оцінки доказам: так до матеріалів справи долучені фото, які підтверджують спільне проживання, спільний побут та дозвілля позивача та ОСОБА_4 за період часу з 01.01.2019 року по 11.11.2020 року, будівництво за спільні кошти будинку на земельній ділянці 10, 4016 га, надання позивачем ОСОБА_4 грошових коштів для розвитку аграрного бізнесу.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Від представникавідповідача ОСОБА_2 адвоката МаркковоїЮ.В.надійшов відзивна апеляційнускаргу,в якомузазначено,що позивачкоюне наданодоказів назадоволення позовнихвимог,а томурішення судупершої інстанціїє законнимта обґрунтованимне підлягаєскасуванню задоводами апеляційноїскарги.

В АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ

Позивачка та її представник адвокат Сидоренко О.І. у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Маркова Ю.В. у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Казанцев С.В. у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Від завідуючої Другої Кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність їх представника (т.3 а.с.102).

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідьсудді-доповідача,вислухавши поясненнясторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та винести нове рішення з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено.

11.11.2019 року ОСОБА_5 уклав церковний шлюб з (повінчався) з ОСОБА_6 (т.3 а.с.25-26).

11.11.2020 ОСОБА_4 уклав юридичний шлюб з позивачкою, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 11.11.2020 (т.1 а.с.11), й позивачка змінила прізвище з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 05.05.2021 (т.1 а.с.10).

Проаналізувавши докази, що були надані до суду першої інстанції та додатково надані до суду апеляційної інстанції колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга та позов підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, відео файлами, що містяться на флеш-карті (т.3 а.с.27), підтверджується факт того, що позивачка та ОСОБА_4 почали спілкуватись з літка 2018 року, а в листопаді 2019 року повінчалися та стали проживати разом однією сім`єю.

Свідок ОСОБА_9 , яка була допитана у судовому засіданні. Пояснила, що її взяли на роботу для допомоги позивачці. Вона вбирала у них в будинку. Вона бачила, що позивачка та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю, як дружина та чоловік. З їхніх слів, коли вони спілкувались, свідку відомо, що проживати разом вони почали на квартирі позивачки, а як закінчили будівництво будинку, переїхали до будинку. Також свідок повідомила, що вона знає, що у ОСОБА_4 раніше були стосунки з ОСОБА_10 , але на той час він вже проживав з позивачкою.

З копії трудової книжки свідка ОСОБА_9 (т.3 а.с.56-58) вбачається, що свідок з 04.08.2020 року по 11.01.2021 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 була прийнята на роботу робітником з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями.

На сайті ставропігійної парафії Православної Церкви України в Києві, у Ліко-граді, міститься роз`яснення що таке вінчання.

Таїнство шлюбу, яке частіше за все називають просто вінчанням, це благословення нареченого та нареченої (чоловіка і дружини) за їх добровільною згодою на подружнє життя, де подається благодать ОСОБА_11 для взаємної допомоги та однодушності, а також для благословенного народження та християнського виховання дітей. Вступаючи у шлюб, чоловік і жінка перед ОСОБА_12 обіцяють одне одному любов, вірність та чесність подружню впродовж усього життя.

Тобто обряд вінчання, це обряд утворення сімейного союзу чоловіка та жінки.

Матеріали цивільної справи не містять беззаперечних доказів про початок проживання позивачки та ОСОБА_4 з 01.01.2019 року.

Колегією суддів апеляційного суду вважає доведеним факт проживання разом однією сім`єю позивачки з ОСОБА_4 , з моменту вінчання, тобто з 11.11.2019 року до укладання юридичного шлюбу, тобто до 10.11.2020 року.

Згідно із статтею 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Тобто при застосуванні статті 74 СК України слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Крім того, для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім`єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов`язків.

Як вбачається з копії відповіді заступника начальника Головного сервісного центру МВС (т.1 а.с.23) за період сумісного проживання, тобто в період часу з 11.11.2019 року по 10.11.2020 року ОСОБА_4 були придбані наступні транспортні засоби:

-22.02.2020р. автомобіль ЗАЗ 1102, 1998 року випуску, № кузова НОМЕР_3 ,

-23.06.2020р. автомобіль TOYOTA LAND CRUISER, 2008 року випуску, № кузова НОМЕР_4 .

Враховуючи, що вказані автомобілі були придбані під час знаходження ОСОБА_4 у фактичних шлюбних відносинах, право власності на частину підлягає визнанню за позивачкою.

Інші транспортні засоби (М 2140 та Рено Логан) були придбані раніше (30.09.1997 та 20.04.2019 відповідно) а тому не є майном, що набуте подружжям.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про оренду землі», право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогамЗемельного кодексу Українита цього Закону.

При цьому слід зауважити, що право на оренду не підлягає розподілу (як майно подружжя), на нього не визначається частка.

Тобто Законом передбачений перехід прав та обов`язків лише при оформленні спадщини, а спадщина у даній справі сторонами ще не оформлена.

При таких підставах апеляційна скарга та позовні вимоги підлягають задоволенню частко.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи, в оскаржуваному рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Гапонець Анни Антонівни в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2023 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Друга Кам`янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про встановлення фату проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу, визнання права власності на частку в спільній сумісній власності подружжя та визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім`єю з 11.11.2019 року по 10.11.2020 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину:

-автомобілю ЗАЗ 1102, 1998 року випуску, № кузова НОМЕР_3 ,

-автомобілю TOYOTA LAND CRUISER, 2008 року випуску, № кузова НОМЕР_4 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 31.10.2023 року.

Судді: