Постанова

від 24.08.2023 по справі 910/17014/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" серпня 2023 р. Справа№ 910/17014/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Михайленко С.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 24.08.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпіль" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 31.05.2023

у справі №910/17014/21 (суддя Ломака В.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпіль"

до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 1 567 127,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шпіль" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення авансового платежу в розмірі 1 567 127,72 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 року позов Товариства задоволено; стягнуто з Департаменту на користь позивача 1 567 127,72 грн. авансового платежу, а також 23 506,92 грн. витрат по сплаті судового збору.

20.07.2022 року на виконання означеного рішення місцевим господарським судом видано відповідний наказ.

05.08.2022 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства про ухвалення додаткового рішення у цій справі про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн. У цій заяві Товариство вказувало, що понесені ним витрати на оплату професійної правничої допомоги підтверджено копією договору про надання правової допомоги від 20.04.2021 року, ордером на надання правової допомоги, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та довідкою для суду про вартість наданих послуг адвокатом.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 року апеляційну скаргу Департаменту на рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2022 року в справі № 910/17014/21 задоволено, означене рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову Товариства. Крім того, стягнуто з Товариства на користь Департаменту 35 259,00 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, та доручено місцевому господарському суду видати наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Постановою Верховного Суду від 19.04.2023 року в справі № 910/17014/21 касаційну скаргу Товариства задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 року скасовано, а рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2022 року в цій справі змінено та викладено його мотивувальну частину в редакції вказаної постанови. У решті рішення місцевого господарського суду від 22.06.2022 року залишено в силі.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 у справі №910/17014/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпіль" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 910/17014/21 залишено без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що рішення у справі № 910/17014/21 ухвалено господарським судом міста Києва 22.06.2022 року, проте, заява Товариства про ухвалення додаткового рішення у цій справі про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн. надійшла до відділу діловодства господарського суду міста Києва лише 05.08.2022 року, а докази фактичного розміру понесених Товариством витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі № 910/17014/21 (копія додаткового договору від 19.04.2022 року № 1 про внесення змін до договору про надання правової допомоги від 20.04.2021 року, копія акту приймання-передачі наданих послуг від 24.04.2023 року на суму 25 000,00 грн. та копія платіжної інструкції від 25.04.2023 року № 2734 про оплату позивачем вартості послуг професійної правничої допомоги на суму 25 000,00 грн.) були подані суду лише 26.05.2023 року, тобто зі значним пропуском встановленого частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України строку; позивачем клопотання про поновлення строку на подання вищенаведених доказів заявлено не було.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач 15.06.2023 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апелянт не погоджується з оскаржуваною ухвалою, вважає її такою, що прийнята з неповним з`ясуванням обставин справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- до позовної заяви позивачем було долучено копію укладеного 20.04.2021 між ним та адвокатом Пасічніченком Д.О. договору про надання правової допомоги, ордер на надання правової допомоги, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, також до клопотання про приєднання доказів позивачем додано додатковий договір №1 від 19.04.2022 про внесення змін до договору про надання правової допомоги від 20.04.2021, акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 20.04.2021, оригінал платіжної інструкції №2734 від 25.04.2023 про оплату коштів, наведене не враховано Господарським судом міста Києва;

- акт приймання-передачі наданих послуг був складений після повного виконання адвокатом наданих послуг, після результатів розгляду справи у Верховному Суді, та оплачений позивачем;

- вважає витрати на правову допомогу, що були надані адвокатом реальними, та такими, що є співмірними складності справи, та відповідають ринковим цінам.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/17014/21.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпіль" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 31.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/17014/21.

26.06.2023 матеріали справи №910/17014/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 залишено апеляційну скаргу без руху з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та без подання клопотання про його поновлення з обґрунтуванням причин пропуску.

Надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

19.07.2023 апелянтом до суду подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій викладно клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано поданням апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання 06.06.2023 повного тексту оскаржуваної ухвали.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Шпіль" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду м. Києва від 31.05.2023 у справі №910/17014/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпіль" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 31.05.2023 у справі №910/17014/21; призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпіль" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 31.05.2023 у справі №910/17014/21 на 24.08.2023.

Явка представників сторін

В судовому засіданні апеляційної інстанції 24.08.2023 представник позивача підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити.

В судовому засіданні 24.08.2023 представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 24.08.2023 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Місцевим господарським судом зазначено, що до позовної заяви Товариством було долучено лише копію укладеного 20.04.2021 року між ним та адвокатом Пасічніченком Дмитром Олександровичем договору про надання правової допомоги (умовами якого прямо не передбачено надання адвокатом послуг з професійної правничої допомоги саме у даній справі, а також не встановлено розміру чи порядку обчислення гонорару адвоката за надання таких послуг), а також складену одноособово адвокатом Пасічніченком Дмитром Олександровичем довідку про вартість наданих послуг адвокатом (що фактично відповідає змісту та правовій природі попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи).

Судом встановлено, що заява Товариства про ухвалення додаткового рішення у цій справі про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн. надійшла до відділу діловодства Господарського суду міста Києва лише 05.08.2022 року, а докази фактичного розміру понесених Товариством витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі № 910/17014/21 (копія додаткового договору від 19.04.2022 року № 1 про внесення змін до договору про надання правової допомоги від 20.04.2021 року, копія акту приймання-передачі наданих послуг від 24.04.2023 року на суму 25 000,00 грн. та копія платіжної інструкції від 25.04.2023 року № 2734 про оплату позивачем вартості послуг професійної правничої допомоги на суму 25 000,00 грн.) були подані суду лише 26.05.2023 року, тобто зі значним пропуском встановленого частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України строку.

Посилання Товариства у клопотанні від 26.05.2023 року на неможливість надати суду відповідні документи раніше з огляду на положення пункту 3.2 договору про надання правової допомоги від 20.04.2021 року, а також на те, що акт приймання-передачі наданих послуг був підписаний лише нещодавно, не взято судом першої інстанції до уваги з огляду на їх необґрунтованість, а такі твердження не свідчать про поважність причин неподання відповідних доказів понесених Товариством витрат на професійну правничу допомогу в установлений законом строк.

Судом першої інстанції також звернуто увагу на те, що позивачем клопотання про поновлення строку на подання вищенаведених доказів заявлено не було.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 271 ГПК України).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 2, 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем до позовної заяви долучено лише копію укладеного 20.04.2021 року між ним та адвокатом Пасічніченком Дмитром Олександровичем договору про надання правової допомоги (умовами якого прямо не передбачено надання адвокатом послуг з професійної правничої допомоги саме у даній справі, а також не встановлено розміру чи порядку обчислення гонорару адвоката за надання таких послуг), а також складену одноособово адвокатом Пасічніченком Дмитром Олександровичем довідку про вартість наданих послуг адвокатом (що фактично відповідає змісту та правовій природі попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи).

Разом із тим, частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення у справі №910/17014/21 ухвалено Господарським судом міста Києва 22.06.2022 року. Проте, заява Товариства про ухвалення додаткового рішення у цій справі про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн. надійшла до відділу діловодства Господарського суду міста Києва лише 05.08.2022 року, а докази фактичного розміру понесених Товариством витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі № 910/17014/21 (копія додаткового договору від 19.04.2022 року № 1 про внесення змін до договору про надання правової допомоги від 20.04.2021 року, копія акту приймання-передачі наданих послуг від 24.04.2023 року на суму 25 000,00 грн. та копія платіжної інструкції від 25.04.2023 року № 2734 про оплату позивачем вартості послуг професійної правничої допомоги на суму 25 000,00 грн.) були подані суду лише 26.05.2023 року, тобто зі значним пропуском встановленого частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України строку.

Позивачем клопотання про поновлення строку на подання вищенаведених доказів не заявлено.

Встановлене процесуальним законодавством право на відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції про залишення без розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпіль" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 910/17014/21, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Виходячи з правил ч. 4 ст. 11 ГПК України, апеляційний суд застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпіль" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 31.05.2023 у справі №910/17014/21.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпіль" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 31.05.2023 у справі №910/17014/21 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 31.05.2023 у справі №910/17014/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/17014/21 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 01.11.2023.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко