Ухвала

від 01.11.2023 по справі 910/5239/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

01.11.2023Справа № 910/5239/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»

про видачу дубліката виконавчого документу та поновлення строків для його пред`явлення у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 15)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стеклайн" (61195, м. Харків, вул. Наталії Ужвій, буд. 112, кв. 118)

про стягнення 13 215 348,68 грн.

за участю представників

від позивача (стягувача): не з`явились

від відповідача (боржника): не з`явились

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/5239/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стеклайн" про стягнення 13 215 348,68 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.18 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стеклайн" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни заборгованість по кредиту у розмірі 9 766 731 грн 84 коп.; заборгованість за відсотками до 25.12.2012 року у розмірі 3 443 грн 23 коп.; заборгованість за відсотками з 25.12.2012 по 25.12.2017 року у розмірі 4 956 грн 61 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 198 230 грн 23 коп.

07.08.2018 Господарським судом міста Києва видано наказ на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 у справі №910/5239/18.

25.08.2020 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» надійшла заяв про заміну стягувача за наказом Господарського суду міста Києва від 07.08.2018 у справі №910/5239/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» задоволено повністю, замінено стягувача за наказом Господарського суду міста Києва від 07.08.2018 у справі №910/5239/18 - з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 15; ідентифікаційний код: 20025456) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (49089, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2, офіс 205; ідентифікаційний код: 40696815).

19.10.2023 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» надійшла заява про видачу дубліката виконавчого документу та поновлення строків для його пред`явлення, у якій заявник зазначає про відсутність виконавчого документа у стягувача та в органі виконавчої державної служби. Внаслідок відсутності наказу у стягувача, унеможливлюється виконання рішення суду у справі № 910/5239/18 та порушує права ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про видачу дубліката виконавчого документу та поновлення строків для його пред`явлення, призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 01.11.2023.

У судовому засіданні, призначене на 01.11.2023, представники сторін не з`явились.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», суд дійшов висновку про її задоволення, з огляду на таке.

В обґрунтування своєї заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 по справі №910/5239/18 замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».

Відповідно даних АСВП на виконанні на виконанні у приватного виконавця Володіна Артема Вікторовича перебувало виконавче провадження НОМЕР_1, яке на даний час завершено.

20.06.2023 листом Міністерства юстиції України було надано інформацію, згідно якої наказом Міністерства юстиції України від 27.11.2019 № 3661/5 діяльність приватного виконавця Володіна А.В. зупинена відповідно до пункту 1 частини 1 статті 42 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» на підставі його заяви від 20.11.2019. Також у листі Міністерство юстиції України зазначило про відсутність інформації щодо заміщення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Володіна А.В. іншим приватним виконавцем.

11.07.2023 ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» направило на електронну адресу Володіна А.В. запит щодо передачі виконавчих проваджень, проте відповіді не отримало.

В кредитній справі, яку було передано від ПАТ «КБ «НАДРА» до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», наказ Господарського суду міста Києва по справі №910/5239/18, про стягнення заборгованості з ТОВ «Стеклайн» відсутній.

Згідно відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 60-7812/23 від 05.07.2023 наданої ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» виконавчий лист по справі 910/5239/18 відсутній, оскільки до Фонду даний лист не передавався і від органів Державної виконавчої служби також не надходило.

Заявник зазначає що, вищевикладене свідчить про те що, оригінал виконавчого документу втрачено або залишено в матеріалах виконавчого провадження НОМЕР_1, матеріали якого не передані Володіним А.В. , іншому виконавцю, у зв`язку з чим, ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», як і попередній стягувач, не могли раніше знати про втрату (залишення) оригіналу виконавчого документу та мали законні сподівання, що виконавчий документ отриманий іншим приватним виконавцем, який уповноважений заміщати Володіна А.В., оскільки, стягувачем наказ № 910/5239/18 від 07.08.2018 було направлено до виконання з дотриманням строку його пред`явлення. Стягувачем були обґрунтовані сподівання, що виконавчий документ перебуває на виконанні, оскільки виконавчий лист стягувачу не повертався.

З огляду на зазначене представником ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» зазначається, що наказ Господарського суду міста Києві від 07.08.2018 №910/5239/18 фактично є втраченим.

Частиною 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частиною 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

За змістом ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Частиною 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 замінено стягувача за наказом Господарського суду міста Києва від 07.08.2018 у справі №910/5239/18 - з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», проте останній був позбавлений можливості пред`явити наказ Господарського суду міста Києва від 07.08.2018 № 910/5239/18 до виконання, оскільки його втрачено.

Суд приймає до уваги, що в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Відповідно до змісту ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" від 06.10.2011 зазначено що, існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Доказів повного виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 у справі № 910/5239/18 матеріали справи не містять.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, суд вважає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» в частині поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу у справі №910/5239/18 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, відповідно до пункту 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, законодавцем визначено право стягувача на повторну видачу йому судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, наказу суду (його дубліката) як виконавчого документа, на підставі якого здійснюється примусове виконання судового рішення, прийнятого по суті спору.

З огляду на зазначене вище та додані до заяви докази, судом встановлено, що наказ Господарського суду міста Києва від 07.08.2018 у справі №910/5239/18 фактично є втраченим, а відтак, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» в частині видачі дубліката наказу від 07.08.2018 у справі №910/5239/18 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 234, 235, 329, п.19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про видачу дубліката виконавчого документу та поновлення строків для його пред`явлення у справі № 910/5239/18 задовольнити.

2. Поновити строк для пред`явлення наказу від 07.08.2018, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 у справі №910/5239/18 до виконання.

3. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 07.08.2018 у справі № 910/5239/18.

Ухвала набирає законної сили 01.11.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.Г. Пукшин