Рішення

від 27.10.2023 по справі 914/2535/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2023 Справа № 914/2535/23

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. розглянув матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», місто Львів

до відповідачаКооперативного садівничого товариства «Автомобіліст», село Ков`ярі, Львівський район, Львівська область

про стягнення 235 373,52 грн.

Без виклику сторін.

Обставини розгляду справи.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Кооперативного садівничого товариства «Автомобіліст» про стягнення 235 373,52 грн заборгованості за необліковану електричну енергію.

Ухвалою суду від 28.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, постановлено здійснювати розгляд справи без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвала суду від 28.08.2023 про відкриття провадження у справі надсилалась позивачу на його електронну адресу вказану у позовній заяві, а саме: kanc@loe.lviv.ua.

Ухвала суду від 28.08.2023 про відкриття провадження у справі надсилалась відповідачу на офіційну електронну пошту, вказану в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 81138, Львівська область, Пустомитівський район, село Ков`ярі.

Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства «Укрпошта» поштове відправлення за номером 7901415026458 вручене особисто адресату/відповідачу.

Оскільки суд здійснював розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, тобто без можливості для відповідача взяти участь у судовому засіданні і викласти свої заперечення проти задоволення позову, право відповідача надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, передбачене статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, могло бути реалізоване шляхом подання відзиву.

Від відповідача не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотання про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін. Відзив на позов також не подано.

Згідно зі статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку із закінченням строку наданого для вирішення спору, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.

Суть спору та правова позиція учасників справи.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.12.2022 року при перевірці на об`єкті за адресою: селоКов`ярі, Львівського району, Львівської області, який належить КСТ «Автомобіліст», працівниками ПрАТ«Львівобленерго» було виявлене порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії,затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018р (з подальшими змінами тадоповненнями) (далі - ПРРЕЕ), про що на місці складено акт про порушення №036036 від 21.12.2022. Даним Актом зафіксовані порушення: 1) дії споживача, які призвели до зміни показівзасобів вимірювальної техніки (при підключенні навантаження до фази А, В,С індикаціяімпульсів лічильника не проводиться- п. 8.4.2, п.2.3.4, п. 8.2.4, п. 8.2.5, п.5.5.5..); 2) діїспоживача, які призвели до змін показів засобів вимірювальної техніки і пошкодження цілісності захисного кожуха на шпильках силового трансформатора КТП487 - п. 8.4.2, п.2.3.4,п.8.2.5, п.5.5.5). За результатами перевірки складено Акт про порушення № 036036 від 21.12.2022.

Так як в добровільному порядку відповідач вартості необлікованої електроенергії не сплатив, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 235 373,52 грн необлікованої електричної енергії. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 10 400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, повно та об`єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

25.01.2007 між ВАТ «Львівобленерго» (перейменоване у подальшому у ПрАТ «Львівобленерго», п. 1.1. Статуту ПрАТ «Львівобленерго») (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - постачальник) та Кооперативним садівничим товариством «Автомобіліст», в особі голови товариства Наливайко Ігора Васильовича, що діє на підставі Статуту (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №20478, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеного в додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії зазначена в додатку №6 «Однолінійна схема».

Відповідно до пункту 2.1. договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

20.08.2020 Кооперативним садівничим товариством «Автомобіліст» подано заяву-приєднання до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка підписана одним із засновників товариства - Пона Р.С.

В подальшому учасник роздрібного ринку електричної енергії ОСР ПрАТ «Львівобленерго», який діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії повідомив про припинення діяльності постачальника за регульованим тарифом ПрАТ «Львівобленерго» та приєднання споживача з 01.01.2019 до договору споживача про надання послуги з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії/користування електричною енергією за особовим рахунком №2047800.

21.12.2022 працівниками ПрАТ «Львівобленерго» проведено перевірку дотримання споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 (надалі - Правила, ПРРЕЕ), на об`єкті відповідача за адресою: село Ков`ярі Львівського району Львівської області, за результатами якої було складено акт про порушення №036036.

Працівниками ПрАТ «Львівобленерго» було виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, зокрема: 1) дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (при підключенні навантаження до фази А, В,С індикація імпульсів лічильника не проводиться - п. 8.4.2, п.2.3.4, п. 8.2.4, п. 8.2.5, п.5.5.5..); 2) дії споживача, які призвели до змін показів засобів вимірювальної техніки і пошкодження цілісності захисного кожуха на шпильках силового трансформатора КТП487 - п. 8.4.2, п.2.3.4, п.8.2.5, п.5.5.5).

До акта додано схему підключення електроустановки споживача. Акт складено двома представниками ПрАТ «Львівобленерго», а саме: Винар О.С. (інженерГТА, посвідчення №03212) та Скварок О.Б.(інженер ГТА, посвідчення № НОМЕР_1 ) за участю представника споживача(заступник голови товариства) - Андросюк І.А., яка підписалавказаний акт про порушення без зауважень.

Прилад обліку лічильник №0767362 тип МК2301 АПЗ був вилучений, укладений в пакет, опломбований пломбою №А69926 та вилучений представниками оператора системи для подальшого скерування на експертизу.

Примірник акта про порушення №036036 від 21.12.2022,схема підключення електроустановки споживача, направлення на експертизу від 21.12.2022, акт технічної перевірки №438876, акт про пломбування №713351, вимога №120014 були вручені представнику споживача Андросюк І.А. нарочно.

В пункті 11 акта про порушення №036036 від 21.12.2022 вказано, що комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 15.02.2023 о 10:00 год. за адресою: місто Пустомити, вулиця Шкільна, будинок 27.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи акта №47 проведення експертизи засобу обліку від 05.01.2023 - вигоріли внутрішні елементи ІМП 4 шт. №№М11139137, М11139138, М11139139, М11139140. Ознак внутрішнього втручання не виявлено, прилад обліку визнано непридатним для подальшої експлуатації. Акт №47 складено комісією ПрАТ «Львівобленерго» №47 за присутності представника Центрального РЕМ - М. Скаліш.

15.02.2023 відбулося засідання комісії Центрального РЕМ ПрАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення за відсутності споживача, зокрема, щодо акту про порушення №036036 від 21.12.2022.

За результатами засідання, комісією прийнято рішення визначення споживачеві обсягу та вартості необлікованої електричної енергії та суму завданих збитків внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ та провести нарахування за період з дати проведення останнього контрольного огляду засобів обліку, але не більше 6 місяців, виходячи з дозволеної потужності (Рдоз=30кВТ), режиму роботи електрообладнання згідно договору на суму 235 373,52 грн. Розрахований обсяг споживання необлікованої електричної енергії зменшується на обсяг електричної енергії, спожитий споживачем відповідно до даних комерційного обліку електричної енергії. Рішення оформлене протоколом №036036-а від 15.02.2023.

У зв`язку з прийнятим рішенням, споживачу було виставлено до оплати рахунок за необліковану електричну енергію №591002 від 15.02.2023 на суму 235 373,52 грн, з терміном оплати до 17.03.2023.

Протокол засідання комісії Центрального РЕМ ПрАТ «Львівобленерго» №036036-а від 15.02.2023 та розрахунковий документ - рахунок №591002 від 15.02.2023 скеровано відповідачу рекомендованим листом за вих. №746-07-260 від 16.02.2023. Факт надіслання вказаного листа підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштової квитанції №8110007355652 від 21.02.2023.

З огляду на те, що рахунок у визначений в ньому строк оплачений відповідачем не був, ПрАТ «Львівобленерго» просить стягнути з відповідача 235 373,52 грн вартості необлікованої електричної енергії.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 10 400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Висновки суду.

Відносини сторін регулюються спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії (в подальшому - ПРРЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, договором про постачання електричної енергії № 20478 від 25.01.2007, публічним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 №312, яка набрала чинності 19.04.2018, затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ).

Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (п. 1.1.1. ПРРЕЕ).

Згідно Постанови НКРЕКП від 23.11.2018 р. №1479, ПрАТ «Львівобленерго» (код ЄДРПОУ 00131587) видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, яка набуває чинності з 01 січня 2019 року, у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Львівської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) ПрАТ «Львівобленерго», та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно із законодавством).

Отже, позивач є оператором системи розподілу електричної енергії.

Пунктом 2 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження ПРРЕЕ» передбачено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог ПРРЕЕ здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам як послуги оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633,634,641,642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.

Відповідно до пункту 2.1.6 ПРРЕЕ фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії. У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу та має подати оператору системи розподілу письмову заяву про припинення розподілу електричної енергії на його об`єкт. Дане твердження підтверджується і в Постанові Верховного Суду у складі колегії судців Касаційного господарського суду по справі №908/637/19 від 19.05.2020 р.

Відповідно до пункту 4 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу оператора систем розподілу, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до оператора системи розподілу із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо (п. 6 постанови).

25.01.2007 між ВАТ «Львівобленерго» (перейменоване у подальшому у ПрАТ «Львівобленерго», п. 1.1. Статуту ПрАТ «Львівобленерго» тавідповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №20478з додатками, в подальшому учасник роздрібного ринку електричної енергії ОСР ПрАТ «Львівобленерго», який діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії повідомляє про припинення діяльності постачальника за регульованим тарифом ПрАТ «Львівобленерго» та приєднання споживача з 01.01.2019 до договору споживача про надання послуги з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії/користування електричною енергією за особовим рахунком №2047800.

Споживання електричної енергії у відповідності з п.2.1.6 ПРРЕЕ свідчить про приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору).

Відповідно до п. 5.1.1. ПРРЕЕ, оператор системи має право, зокрема, на проведення (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії; на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.

Відповідно до підпунктів 2, 5 пункту 6.2 договору, споживач зобов`язується забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів та забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень), до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого ПРРЕЕ порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору.

За приписами п. 5.5.5. ПРРЕЕ, споживач електричної енергії зобов`язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

Згідно з п. 1.2.1. ПРРЕЕ, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Підпунктом 2.3.3. ПРРЕЕ визначено, що електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами. Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проектних рішень.

Відповідно до підпункту 2пункту 7.1 договору, оператор системи має право на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) доелектричних установок споживача та розрахункових засобів вимірювання електричної енергії дляпроведення технічної перевірки та контрольного огляду вузла вимірювання, контролю за рівнемспоживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричноїенергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точкивимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконаннявідключення та обмеження споживання відповідно до встановленого ПРРЕЕ порядку та умовдоговору, виконання інших робіт відповідно до договору.

Відповідно до п. 2.3.4. ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Відповідно до акта про пломбування №713352 від 21.12.2022, прилад обліку лічильник №0767362 тип МК2301 АПЗ був вилучений, укладений в пакет, опломбований пломбою №А69926 та вилучений представниками оператора системи для подальшого скерування на експертизу.

Згідно з підпунктами 1-5 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень:

1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки);

2) пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії);

3) пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо);

4) фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів);

5) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку.

Підпункт 9 п.5.5.5. ПРРЕЕ передбачає, що споживач електричної енергії зобов`язаний невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання.

Підпункт 26 п.5.5.5. ПРРЕЕ передбачає, що споживач електричної енергії зобов`язаний оперативно повідомляти центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки та охорони праці, електропостачальника та оператора системи, а також тих учасників роздрібного ринку, які зареєструвались в адміністратора комерційного обліку як постачальники послуг комерційного обліку, відповідно до їх повноважень про: порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі автоматизованих систем обліку і розрахункових засобів комерційного обліку, що належать споживачу за ознакою права власності (користування) або встановлені на території споживача.

Положеннями пунктів 2, 4, 13 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; неукладення договорів відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Безобліковий відбір електричної енергії з системи розподілу, а також від технологічних мереж основного споживача не допускається (п.11.9.1. КСР).

Користувач повинен оперативно повідомляти ОСР про виявлення несанкціонованого відбору електричної енергії від мереж системи розподілу, у тому числі від технологічних електричних мереж основного споживача (п. 11.9.2. КСР).

Отже, відповідачем, в межах його обов`язків, порушено п.2.3.4., пп.8 пп.9 п.5.5.5., пп.26 п.5.5.5., п.8.2.4. ПРРЕЕ, а також п.11.9.1., п.11.9.2. КСР.

Пунктом 8.9. договору передбачено, що разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформляється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акту, має право в нести до акту свої зауваження».

Так, згідно з п. 8.2.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формулою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Як встановлено судом, факт порушення споживачем ПРРЕЕ, зокрема: 1) дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (при підключенні навантаження до фази А, В,С індикація імпульсів лічильника не проводиться - п. 8.4.2, п.2.3.4, п. 8.2.4, п. 8.2.5, п.5.5.5..); 2) дії споживача, які призвели до змін показів засобів вимірювальної техніки і пошкодження цілісності захисного кожуха на шпильках силового трансформатора КТП487 - п. 8.4.2, п.2.3.4, п.8.2.5, п.5.5.5), на об`єкті відповідача за адресою: село Ков`ярі, Львівського району, Львівської області, який належить КСТ «Автомобіліст», підтверджується актом про порушення №036036 від 21.12.2022, складеним представниками ПрАТ «Львівобленерго», а саме: Винар О.С. (інженер ГТА, посвідчення № НОМЕР_2 ) та Скварок О.Б. (інженер ГТА, посвідчення № НОМЕР_1 ) за участю представника споживача (заступник голови товариства) - Андросюк І.А., яка підписала вказаний акт про порушення без зауважень.

Таким чином, факт порушення був визнаний представником споживача (Кооперативне садівниче товариство «Автомобіліст») - Андросюк І.А. (заступник голови товариства), а тому порушення ПРРЕЕ зазначені в Акті про порушення №036036 від 21.12.2022 року, мали місце і зафіксовані правомірно.

Примірник акта про порушення №036036 від 21.12.2022, схема підключення електроустановки споживача, направлення на експертизу від 21.12.2022, акт технічної перевірки №438876, акт про пломбування №713351, вимога №120014 були вручені на місці їх складення представнику споживача Андросюк І.А. нарочно.

В пункті 11 акта про порушення №036036 від 21.12.2022 вказано, що комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 15.02.2023 о 10:00 год. за адресою: місто Пустомити, вулиця Шкільна, будинок 27.

Таким чином, Кооперативне садівниче товариство «Автомобіліст» належним чином було повідомлене про місце і дату проведення засідання комісії по розгляду даного акта. Однак, у визначений день представник Кооперативного садівничого товариства «Автомобіліст» не з`явився на засіданні комісії по розгляду акта про порушення.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи акта №47 проведення експертизи засобу обліку від 05.01.2023 - вигоріли внутрішні елементи ІМП 4 шт. №№М11139137, М11139138, М11139139, М11139140. Ознак внутрішнього втручання не виявлено, прилад обліку визнано непридатним для подальшої експлуатації. Акт №47 складено комісією ПрАТ «Львівобленерго» №47 за присутності представника Центрального РЕМ - М. Скаліш.

Положеннями п. 8.2.6. ПРРЕЕ встановлено, зокрема, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

На підставі рішення комісії Центрального РЕМ ПрАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення за відсутності споживача, оформленого протоколом №036036-а від 15.02.2023, Кооперативним садівничим товариством «Автомобіліст» проведено нарахування вартості необлікованої електричної енергії та збитків за період з дати проведення останнього контрольного огляду засобів обліку, але не більше 6 місяців, виходячи з дозволеної потужності (Рдоз=30кВТ), режиму роботи електрообладнання згідно договору у розмірі 235 373,52 грн. Протокол підписаний членами комісії.

Підпункт 9 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ вказує, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеними цими Правилами, у разі виявлення такого порушення як пошкодження або відсутність пломб на засобах вимірювальної техніки, що вимірюють обсяг електричної енергії, розподіленої мережами споживача (основного споживача), пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) зазначених засобів вимірювальної техніки (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб), інші дії споживача, які призвели до зміни показів цих засобів вимірювальної техніки.

Пунктом п. 8.4.11 передбачено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 1-5 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт год), розраховується за формулою:

Wдоб=24 * Рдог * Ксез * Кв, (5)

де Рдог -величина дозволеної потужності для цієї точки комерційного обліку, передбачена договоромміж побутовим споживачем та оператором системи, кВт;

Ксез - коефіцієнт сезонності (приймається рівним 0,8 у період з 01 травня до 30 вересня та рівним 1 на період з 01 жовтня до 30 квітня);

Кв - коефіцієнт використання потужності (додаток 10 до цих Правил).

Таким чином, при розгляді зазначеного акта про порушення комісія Центрального РЕМ ПрАТ «Львівобленерго» керувалась розділом 8.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії «Визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення цих Правил», затвердженими постановою НКРЕ №312 від 14.03.2018 р. (далі - ПРРЕЕ) із змінами та доповненнями. Зокрема, у випадку виявлення у колективного побутового споживача порушень, зазначених в підпунктах 1-5 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ величина розрахункового добового обсягу споживання електроенергії протягом робочого часу згідно пункту 8.4.11. ПРРЕЕ визначається за формулою:

Wдоб=24 *Рдог* Ксез *Кв, (5)

де Рдог - величина дозволеної потужності (кВт) для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договору (технічних умовах) з оператором системи; Ксез - коефіцієнт сезонності (приймається рівним 0,8 у період з 01 травня до 30 вересня та рівним 1 на період з 01 жовтня до 30 квітня); Кв - коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,4).

Згідно проведеного розрахунку обсяг необлікованої електроенергії та завданих збитків - 39578кВт*год на суму 235 373,52 грн.

Згідно з визначенням наведеним у п.1.1.2 ПРРЕЕ, необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом з електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.

У п. 4 протоколу №036036-а від 15.02.2023 зазначено, що нарахована сума повинна бути оплачена протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. Протокол засідання комісії та розрахунковий документ скеровано відповідачу рекомендованим листом за вих. №746-07-260 від 16.02.2023. Факт надіслання вказаного листа підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштової квитанції №8110007355652 від 21.02.2023.

Обов`язок відповідача оплатити кошти за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка передбачений п. 8.2.7 ПРРЕЕ.

Відповідач не оплатив суму недоврахованої електричної енергії за порушення Правил, рішення комісії Центрального РЕМ ПрАТ «Львівобленерго» оформлене протоколом №036036-а про нарахування обсягу та вартості необлікованої електроенергії в розмірі 235 373,52 грн в судовому порядку не оскаржив.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму 3 530,61 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №8719 від 12.06.2023 та №12137 від 09.08.2023.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 530,60 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Слід зазначити, що Кооперативним садівничим товариством «Автомобіліст» не заявлено клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судовими витратами є оплата послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у статтях 4, 13, 14, 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленим у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Як встановлено з матеріалів справи, 14 серпня 2023 року між Адвокатським об`єднанням «ЮрісКонсультус» (надалі - Адвокатське об`єднання) та Приватним акціонерним товариством «Львівобленерго» (надалі - клієнт) укладено договір №23/8-2 про надання правничої допомоги. За умовами цього договору адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання забезпечувати представництво клієнта у суді та надавати інші види правничої допомоги, а клієнт приймає на себе зобов`язання оплачувати надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання доручень клієнта. Попередня інформація по справі: Господарський суд Львівської області, позивач: ПрАТ «Львівобленерго», відповідач: Кооперативне садівниче товариство «Автомобіліст», предмет позову: стягнення 235 373,52 грн.

Відповідно до п. 2.1. договору №23/8-2 Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання, в межах предмету договору: представляти інтереси клієнта в судах, а також інших органах при розгляді правових питань, зі всіма правами, наданими законом стороні, третій особі, заявнику, стягувану, боржнику, іншій особі, що бере участь у судовому процесі; складати процесуальні документи, листи, запити, виконувати необхідні розрахунки тощо; здійснювати самостійний пошук та виявлення документів і речей, які можуть бути доказами у справі; надавати роз`яснення з правових питань, рекомендації з оптимального вирішення справи; інформувати клієнта про перебіг справи, перспективи її вирішення; вживати заходи щодо добровільного вирішення спору і виконання боржником своїх зобов`язань в позасудовому порядку або під час розгляду справи у суді, у тому числі із застосуванням інститутів медіації та врегулювання спору за участю судді.

Пунктами 4.1. та 4.2. договору №23/8-2 передбачено, що вартість правничої допомоги становить: авансова оплата - 10400,00 грн. Оплата здійснюється: авансова оплата - протягом 30 днів з часу підписання цього договору.

На виконання договору №23/8-2 Адвокатським об`єднанням виставлений рахунок на оплату №23/121 від 15.08.2023.

Як вбачається з вказаного рахунку на оплату №23/121 від 15.08.2023, такий містить вказівку: «оплата згідно з пунктом 4.1. договору, ціна 10 400,00 грн».

Представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10 400,00 грн надано: договір №23/8-2 про надання правничої допомоги від 15.08.2023; рахунок на оплату №23/121 від 15.08.2023 на загальну суму 10 400,00 грн; платіжна інструкція в національній валюті №12469 від 17.08.2023 про оплату правничої допомоги згідно рахунку №23/121 від 15.08.2023 на суму 10 400,00 грн.

Повноваження адвоката Левицької Ірини Володимирівни підтверджуються ордером серія ВС №1200615 від 14.08.2023 на надання правничої (правової) допомоги ПрАТ «Львівобленерго»; свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №000860 від 22.01.2018, виданим Головою Ради адвокатів Львівської області Павлишиним Б.Я., відповідно до рішення Ради адвокатів Львівської області від 21.12.2017 №78.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи в будь-якому випадку незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 22/445/19.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України - інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною 5 - частиною 7, частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може відступити від вказаного загального правила та не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, з врахуванням вищенаведених норм, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених відповідачем до стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015р., пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009р., пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006р., пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004р., пункті 268 рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» від 02.06.2014р., заява N 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На думку суду, надані представником позивача докази на підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для їх відшкодування саме в сумі 10 400,00 грн з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 400,00 грн зважаючи на положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд враховує позицію Верховного Суду викладену у постанові по справі №905/1795/18 від 07.11.2019 р, згідно якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2023 у справі № 824/20/23 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності.

Слід зазначити, що саме з вини відповідача спір доведено до суду, його поведінка не сприяла вирішенню спору у позасудовому порядку, у зв`язку з чим позивач змушений був скористатись послугами адвоката. Виконана адвокатом робота повинна бути оплачена. Водночас витрати на професійну правничу допомогу, саме в заявленій представником позивача сумі, не підлягають до задоволення повністю.

Ознайомившись із поданими позивачем документами, суд дійшов висновку, що з Кооперативного садівничого товариства «Автомобіліст» на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн. У задоволенні решти суми витрат слід відмовити.

Наведений висновок суду обґрунтовується тим, що розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та обсягом матеріалів у справі, враховуючи, що справа була призначена у спрощеному провадженні без виклику сторін, засідання у ній не проводились, позивачем не подавались інші процесуальні документи, ніж позовна заява з додатками; є завищеним щодо іншої сторони спору порівняно з ринковими цінами на аналогічні послуги.

При визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи також фінансовий стан обох сторін.

Зменшуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу суд не змінює їх суму та не втручається у правовідносини адвоката та його клієнта, а використовує право на зменшення розміру цих витрат, надане суду частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 30.01.2023 у справі № 910/7032/17.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, частиною 9 статті 165, статтями 236-238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Кооперативного садівничого товариства «Автомобіліст»(81138, Львівська область, Пустомитівський район, село Ков`ярі; ідентифікаційний код юридичної особи 38874335) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, Львівська область, місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 3; ідентифікаційний код юридичної особи 00131587) 235 373,52 грн заборгованості за необліковану електричну енергію, 3 530,60 грн судового збору та 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти суми витрат на надання професійної правової допомоги відмовити.

4. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Суддя Сухович Ю.О.