Рішення

від 01.11.2023 по справі 925/1074/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 року м. Черкаси Справа № 925/1074/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Епірок Україна"</a>,

до відповідача - Фізичної особи-підприємця Кравченка Тараса Сергійовича,

про стягнення 58 052,08 грн,

До Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Епірок Україна"</a> з вимогою стягнути з Фізичної особи-підприємця Кравченка Тараса Сергійовича суму попередньої оплати за Договором поставки № 21022023 від 21.02.2023 в розмірі 46 800 грн, неустойку в розмірі 9 834,41 грн та інфляційні збитки в розмірі 1 417,67 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 21022023 від 21.02.2023 в частині непоставки оплаченого товару.

Ухвалою від 04.09.2023 господарський суд відкрив провадження у справі № 925/1074/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами. Постановив розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін 03.10.2023. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. відповідач копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав 08.09.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Отже, строк для подання відзиву у справі сплив 25.09.2023.

27.09.2023 відповідач особисто ознайомився із матеріалами справи.

02.10.2023 від відповідача надійшов відзив, в якому він частково заперечує проти позовних вимог.

Господарський суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 116 ГПК України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Відзив надійшов до суду засобами поштового зв`язку. На поштовому конверті зазначено дату відправлення - 29.09.2023.

Отже, відповідачем пропущено строк для подання відзиву у справі.

Ухвалою від 03.10.2023 господарський суд за власною ініціативою продовжив ФОП Кравченку Т. С. строк для подання відзиву на позов до дати його фактичного подання та зазначив, що позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення на відповідь на відзив у строки, визначені в ухвалі від 04.09.2023.

По суті позовних вимог відповідач зазначає, що 21.02.2023 він діючи як фізична особа-підприємець уклав договір поставки № 21022023 технічної олії в кількості 3 900 кг на суму 93 600 грн без ПДВ з ТОВ "Епірок Україна". 23.02.2023 ТОВ "Епірок Україна" перерахувало кошти в сумі 46 800 грн для отримання першої партії товару (технічної олії) по ціні 24 грн без ПДВ в кількості 1 950 кг. Відповідач стверджує, що 24.02.2023 він зважив 600 кг технічної олії та виписав на неї накладну № 18/1 від 24.02.2023 на суму 14 400 грн. 25.02.2023, на виконання вимог п. 2.1. договору поставки Кравченко Сергій Іванович, батько відповідача, завантажив 600 кг олії на загальну суму 14 400 грн та відправив товар двома посилками в м. Кривий Ріг покупцю ТОВ "Епірок Україна". Відповідач зазначає, що в одній посилці знаходилось 200 кг олії, оформленої експрес-накладною № 59000934221951 від 25.02.2023, в іншій посилці знаходилось 400 кг олії, оформленої експрес-накладною № 59000934220056 від 25.02.2023. Відповідач стверджує, що обидві посилки отримані покупцем 28.02.2023. Отже, на думку відповідача, сума його невиконаних зобов`язань станом на 01.03.2023 становить 32 400 грн, а не 46 800 грн, як це вказано в позовній заяві. Крім того, відповідач зазначає, що перерахуванню також підлягає неустойка та інфляційні втрати, які загалом мають становити 7 789,90 грн.

03.10.2023 господарський суд розпочав розгляд справи по суті.

Господарський суд зазначає, що в ухвалі від 04.09.2023 для позивача установлено строк - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву для надання відповіді на відзив.

Відповідно до витягу з сайту "Укрпошта" за трек-номером 2020206025032, позивач відзив на позов отримав 18.10.2023.

Отже, строк для подання відповіді на відзив позивачем сплив 23.10.2023, проте позивач своїм правом не скористався, відповідь на відзив суду не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, господарський суд встановив таке.

21.02.2023 ФОП Кравченко Тарас Сергійович (Продавець) та ТОВ "Епірок Україна" (Покупець) підписали Договір поставки № 21022023. (далі - Договір)

Відповідно до п. 1.1. Договору, Продавець зобов`язується поставити, а Покупець зобов`язується отримати хімічну продукцію, далі по тексту - "Товар", за відсутності будь-якого примусу, за договірною ціною, зафіксованою у видатковій накладній, і сплатити за нього на визначених дійсним Договором умовах.

Товар за дійсним Договором передається партіями будь яким поштовим оператором або приватним перевізником. Умови поставки - склад "Продавця" (Україна, 20220, Черкаська обл., Звенигородський район, село Хлипнівка, вул. Набережна, буд 108), якщо інше не обумовлено Сторонами і не зафіксовано в додатковій угоді до Договору на обумовлену партію Товару. (п. 2.1. Договору)

Строк відвантаження - відповідно із домовленістю Сторін. (п. 2.2. Договору)

Ціна на Товар та кількість Товару, який є предметом дійсного Договору, - відповідно із домовленістю Сторін. Загальна кількість Товару за дійсним Договором визначається сумарною кількістю, вказаною у видаткових накладних. (п. 3.1. Договору)

Загальна сума Договору визначається сумарною кількістю загальних сум видаткових накладних. (п. 3.3. Договору)

Покупець зобов`язаний здійснити 100 % передоплату за кожну партію Товару. Можлива оплата за домовленістю сторін. (п. 4.1. Договору)

Продавець зобов`язується відвантажити Покупцю Товар протягом 5-7 днів після заявки покупця, але не пізніше 3 днів після отримання на свій розрахунковий рахунок 100 % передоплати за партію Товару. (п. 4.2. Договору)

Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Розрахунки між Сторонами ведуться по кожній конкретній поставці. Валютою розрахунків є національна валюта України. (п. 4.3. Договору)

У пп. 5.4.2. п. 5.4. Договору передбачено, що у разі порушення термінів постачання Продавець оплачує неустойку у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно з пп. 5.4.3. п. 5.4. Договору, у разі невиконання умов Договору Продавець повертає авансовий платіж Покупцю та відшкодовує підтверджені збитки Покупця.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2023 року, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх обов`язків. (п. 8.3. Договору)

21.02.2023 Продавцем виставлено рахунок-фактуру № РФ-2302/01 щодо олії технічної у кількості 3 900 кг на загальну суму з ПДВ 93 600 грн.

Відповідно до Платіжної інструкції від 23.02.2023 № 25023, позивач перерахував на рахунок відповідача 46 800 грн із зазначенням призначення платежу: "передоплата 50 % за олію технічну зг. рах. № РФ-2302/01 від 21.02.23р. без ПДВ."

З наданих відповідачем Експрес-накладних від 25.02.2023 № 59000934221951 та № 59000934220056, відповідач направив на адресу позивача (м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородина, 17, до відділення нової пошти № 2) відправлення по 200 кг і 400 кг відповідно.

Згідно з наданими відповідачем доказами отримання, позивач отримав відправлення 28.02.2023.

Таке направлення відповідає умовам Договору, а саме п. 2.1., де передбачено, що товар передається партіями будь яким поштовим оператором або приватним перевізником.

22.05.2023 позивач звернувся до відповідача з Претензією, в якій зазначив, що ТОВ "Епірок Україна" відмовляється від поставки товару за рахунком № РФ-2302/01 від 21.02.23р. та просить ФО-П Кравченко Т.С. протягом 7 календарних днів з дня отримання даної претензії перерахувати суму оплати за Договором поставки № 21022023 від 21.02.2023, яка складає 46 800 грн на рахунок товариства за викладеними реквізитами.

Відповідно до наданих позивачем доказів направлення, відповідач претензію отримав 02.06.2023.

Як стверджує позивач, відповідач зобов`язання за Договором не виконав, попередню оплату не повернув, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Розглядаючи спір суд враховує такі положення чинного законодавства.

Ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Ст. 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Покупець зобов`язаний здійснити 100 % передоплату за кожну партію Товару. Можлива оплата за домовленістю сторін. (п. 4.1. Договору)

Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Розрахунки між Сторонами ведуться по кожній конкретній поставці. Валютою розрахунків є національна валюта України. (п. 4.3. Договору)

21.02.2023 Продавцем виставлено рахунок-фактуру № РФ-2302/01 щодо олії технічної у кількості 3 900 кг на загальну суму з ПДВ 93 600 грн.

Відповідно до Платіжної інструкції від 23.02.2023 № 25023, позивач перерахував на рахунок відповідача 46 800 грн із зазначенням призначення платежу: "передоплата 50 % за олію технічну зг. рах. № РФ-2302/01 від 21.02.23р. без ПДВ."

Як стверджує позивач та проти чого не заперечує відповідач, сплачена позивачем сума 46 800 грн є попередньою оплатою товару, сплачено на виконання п. 4.1. Договору.

Отже, позивачем виконано зобов`язання за Договором щодо сплати 46 800 грн передоплати за олію технічну.

Продавець зобов`язується відвантажити Покупцю Товар протягом 5-7 днів після заявки покупця, але не пізніше 3 днів після отримання на свій розрахунковий рахунок 100 % передоплати за партію Товару. (п. 4.2. Договору)

Товар за дійсним Договором передається партіями будь яким поштовим оператором або приватним перевізником. Умови поставки - склад "Продавця" (Україна, 20220, Черкаська обл., Звенигородський район, село Хлипнівка, вул. Набережна, буд 108), якщо інше не обумовлено Сторонами і не зафіксовано в додатковій угоді до Договору на обумовлену партію Товару. (п. 2.1. Договору)

З умов п. 4.2. Договору випливає, що Товар мав бути поставлений відповідачем до 27.02.2023 включно (відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України оскільки третій день припадає на вихідний (якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.)).

З наданих відповідачем Експрес-накладних від 25.02.2023 № 59000934221951 та № 59000934220056, випливає, що відповідач направив на адресу позивача (м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородина, 17, до відділення нової пошти № 2) відправлення по 200 кг і 400 кг відповідно.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив, що адреса, за якою відповідачем направлено Товар на відділення "Нової пошти", а саме м. Кривий Ріг, є адресою, з якої позивач здійснює листування з судом та адресою, з якої позивачем направлено на адресу відповідача претензію та позовну заяву з додатками.

З викладеного випливає, що зазначена адреса є адресою позивача.

Оскільки ціна за 3 900 кг олії технічної становить 93 600 грн, то ціна за 1 кг - 24 грн, а за 600 кг, відповідно, 14 400 грн.

Отже, відповідачем частково виконано зобов`язання за Договором щодо поставки 600 кг олії технічної на суму 14 400 грн.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. (ч. 2 ст. 693 ЦК України)

Згідно з пп. 5.4.3. п. 5.4. Договору, у разі невиконання умов Договору Продавець повертає авансовий платіж Покупцю та відшкодовує підтверджені збитки Покупця.

22.05.2023 позивач звернувся до відповідача з Претензією, в якій зазначив, що ТОВ "Епірок Україна" відмовляється від поставки товару за рахунком № РФ-2302/01 від 21.02.23р. та просить ФО-П Кравченко Т.С. протягом 7 календарних днів з дня отримання даної претензії перерахувати суму оплати за Договором поставки № 21022023 від 21.02.2023, яка складає 46 800 грн на рахунок товариства за викладеними реквізитами.

Відповідно до наданих позивачем доказів направлення, відповідач претензію отримав 02.06.2023.

Суд враховує, що позивач не підтверджує часткову поставку товару, проте не скористався своїм правом на подання відповіді на відзив для висловлення своїх заперечень щодо отримання такого товару.

Отже, господарський суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення основної заборгованості підлягає частковому задоволенню, а сума основної заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача становить 32 400 грн (46 800 - 14 400).

Також позивачем заявлено до стягнення неустойку в розмірі 9 834,41 грн, що нарахована за непоставку товару вартістю 46 800 грн за період 01.03.2023-01.08.2023 та інфляційні збитки в розмірі 1 417,67 грн нараховані на суму заборгованості 46 800 грн за період березень-липень 2023 року.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно зі ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У пп. 5.4.2. п. 5.4. Договору передбачено, що у разі порушення термінів постачання Продавець оплачує неустойку у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Дослідивши розрахунок неустойки, наданий позивачем, господарський суд встановив, що остання розрахована, виходячи із суми непоставленого товару - 46 800 грн. Проте, як уже встановлено судом, вартість товару, що не поставлено відповідачем складає лише 32 400 грн і, відповідно, лише на таку вартість можливе нарахування неустойки.

Отже, стягненню з відповідача підлягає 6 808,44 грн неустойки за період визначений позивачем 01.03.2023 - 01.08.2023, на вартість непоставленого товару - 32 400 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

Відповідно до встановлених судом обставин справи, за змістом ст. 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума інфляційних втрат від суми попередньої оплати є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Отже, оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання з поставки товару на суму 32 400 грн у строк, визначений договором, тобто до 27.02.2023 включно, позивач правомірно нараховує інфляційні втрати на попередню оплату, за якою не поставлено товар.

Проте, як уже зазначено судом, позивач здійснює нарахування інфляційних втрат на суму заборгованості 46 800 грн, тоді як матеріалами справи підтверджена заборгованість відповідача у сумі 32 400 грн. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 981,46 грн інфляційних втрат за заявлений позивачем період - березень - липень 2023 року.

Підсумовуючи викладене, господарський суд задовольняє позов частково.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 247, 251-252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кравченка Тараса Сергійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Епірок Україна"</a> (ідентифікаційний код 34818882, пр-кт Степана Бандери, буд. 9, корп. 3, м. Київ, 04073) суму попередньої оплати за Договором поставки № 21022023 від 21.03.2023 в розмірі 32 400 грн, неустойку в розмірі 6 808,44 грн та інфляційні збитки в розмірі 981,46 грн, а також 1 858,15 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам.

Повне рішення складено та підписано 01.11.2023.

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА