Ухвала

від 01.11.2023 по справі 922/202/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 922/202/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Шевель О.В., Бородіна Л.І., Крестьянінов О.О.

від 19.08.2023

у справі за позовом Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі:

1) Національної академії наук України

2) Інституту радіофізики та електроніки імені О.Я. Усикова Національної академії наук України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі"

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Північно-східний офіс Держаудитслужби

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення безпідставно сплачених коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.05.2023 у справі №922/202/23 задоволено позовні вимоги Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова. Визнано недійсними додаткові угоди №3, №4, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №14, №15, №16 до договору № 25/01/2021 від 21.01.2021, укладеного між Інститутом радіофізики та електроніки імені О.Я. Усикова Національної академії наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" на користь Інституту радіофізики та електроніки імені О.Я. Усикова Національної академії наук України грошові кошти у розмірі 389217, 31 грн, також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір в розмірі 40730,26 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 у справі № 922/202/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" задоволено частково. Рішення Господарського суду Харківської області 31.05.2023 у справі №922/202/23 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов залишити без розгляду. Стягнуто з Харківської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" 48876, 31 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

17 жовтня 2023 року заступник керівника Харківської обласної прокуратури (надалі - Скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 у справі № 922/202/23.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що її слід залишити без руху з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладе-ного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). Cкаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином, процесуальний закон покладає на Скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі Скаржник зазначає "Відповідно до ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції зокрема про залишення позову (заяви) без розгляду. Відповідно до вимог ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права".

Верховний Суд зазначає, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 у справі № 922/202/23 було переглянуто рішення господарського суду Харківської області від 31.05.2023 у справі № 922/202/23. Отже, підставами оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 у справі № 922/202/23 можуть бути підстави передбачені ч. 2 ст. 287 ГПК України, а не ч. 3 ст. 287, як зазначає Скаржник.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки у даній справі позов поданий у 2023 році, для вирахування розміру сплати судового збору застосовується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2 684,00 грн, оскільки статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року встановлений у розмірі 2 684,00 грн.

За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Враховуючи предмет спору та вимоги касаційної скарги, при подачі цієї касаційної скарги Скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 81 460,52 грн.

Проте, Скаржником за платіжною інструкцією №2341 від 03.10.2023 сплачено лише 2 684 грн, тобто на 78 776,52 грн менше від суми судового збору, що підлягає сплаті у цьому випадку.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга Скаржника залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням Скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків, шляхом:

- зазначення конкретної підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 у справі № 922/202/23 з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).;

- надання Суду доказів доплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 у справі №922/202/23 у встановленому законом порядку та розмірі, а саме у сумі 78 776,52 грн;

Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог, встановлених пунктом 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 у справі №922/202/23 залишити без руху.

2. Надати заступнику керівника Харківської обласної прокуратури строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити заступнику керівника Харківської обласної прокуратури, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Г. Вронська