Ухвала

від 26.10.2023 по справі 758/4455/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/4455/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2023 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді- Якимець О. І.,

за участю секретаря судового засідання Карпишиної К.С.,

учасників справи:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Карпіленко Н.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання відповідача Пенсійного фонду України про закриття провадження у справі ОСОБА_3 до Пенсійного фонду України про визнання незаконними та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася в суд із позовом до Фонду соціального страхування України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський Олександр Олександрович, Пенсійний фонд України, у якому просила суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 27.03.2023 №58-к «Про звільнення ОСОБА_3 »;

- поновити позивача на роботі на посаді начальника відділу інформаційно-аналітичного забезпечення управління організаційної роботи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України;

- стягнути з Фонду соціального страхування України на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 30.03.2023 по день ухвалення рішення по справі з розрахунку 1392,65 гривень за кожен день;

- стягнути з Фонду соціального страхування України на користь позивача 87736,95 грн відшкодування моральної шкоди у зв`язку з незаконним звільненням;

- визнати незаконним та скасувати наказ виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 16.01.2023 №9-ОД «Про скорочення чисельності та штату працівників виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та працівників управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України».

Ухвалою суду від 27.04.2023 у справі №758/4455/23 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

04.07.2023 ухвалою суду, яка внесена до журналу судового засідання, у відповідності до ст. 55 ЦПК України у зв`язку із припиненням юридичної особи Фонду соціального страхування України (припинено 20.06.2023) такий замінено на його правонаступника - Пенсійний фонд України.

26.10.2023 ухвалою суду, яка внесена до журналу судового засідання, задоволено заяву представника позивача про зміну предмета позову та змінено предмет позову, з урахуванням зміни предмета позову позивач просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 27.03.2023 №58-к «Про звільнення ОСОБА_3 »;

- поновити позивача з 30.03.2023 на посаді рівнозначній посаді начальника відділу інформаційно-аналітичного забезпечення у Пенсійному фонді України;

- стягнути з Пенсійного фонду України на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 30.03.2023 по день поновлення на посаді з розрахунку 1392,65 гривень за кожен день без віднімання сум податків та зборів;

- стягнути з Пенсійного фонду України на користь позивача 87736,95 грн відшкодування моральної шкоди у зв`язку з незаконним звільненням.

На адресу суду надійшло клопотання відповідача Пенсійного фонду України про закриття провадження у справі ОСОБА_3 до Пенсійного фонду України про визнання незаконними та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди. Згідно поданого клопотання зазначає, що Пенсійний фонд України є суб`єктом владних повноважень, а відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби регулюються Законом України «Про державну службу» та Кодексом адміністративного судочинства України. Враховуючи, що Фонд соціального страхування України припинено і позивач фактично вимагає поновлення її на посаді в Пенсійному фонді України то для вирішення позовних вимог позивача із суб`єктом владних повноважень, такий публічно-правовий спір віднесено до компетенції адміністративних судів, а тому у відповідності до п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України просить закрити провадження у цій справі.

У судовому засіданні представник відповідача Пенсійного фонду України підтримала подане клопотання та просила клопотання задовольнити. Разом з тим, представником відповідача зазначено, що справи за аналогічними позовами на даний час розглядаються окружними адміністративними судами, а враховуючи, що позивач просить поновити її на посаді в Пенсійному фонді України, що відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України є публічною службою, на даний час між сторонами існує саме публічно-правовий спір.

Представник позивача у судовому засіданні проти клопотання про закриття провадження у справі заперечив, вважає що даний спір має вирішуватися у порядку цивільного судочинства.

Заслухавши думку представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У частині першій статті 1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) указано, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Разом з тим, за приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Поняття публічної служби є широким, оскільки включає в себе державну службу, службу в органах місцевого самоврядування та службу в публічних установах. Під «публічною службою» необхідно розуміти врегульовану виключно Конституцією та законами України професійну публічну діяльність осіб, які заміщують посади в державних органах і органах місцевого самоврядування щодо реалізації завдань і функцій держави та органів місцевого самоврядування. Публічну службу в найширшому розумінні можуть здійснювати працівники усіх організацій публічного сектору: органами державної влади (тобто не лише виконавчої, а й законодавчої та судової); державними підприємствами та установами; органами місцевого самоврядування; комунальними підприємствами та установами.

Юрисдикційність справ за позовами, що стосуються обрання, перебування та звільнення з публічної служби належить до адміністративних правовідносин.

У рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів ст. 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 року у справі №813/1045/18).

У постанові від 31.10.2018 року у справі № 761/33941/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначала, що публічна служба є різновидом трудової діяльності, відносини публічної служби як окремий різновид трудових відносин існують на стику двох галузей права трудового та адміністративного, тому правовідносини, пов`язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, регламентуються нормами як трудового, так і адміністративного законодавства, а спори, які виникають з таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Спір між сторонами виник у зв`язку із виданням Головою комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматським О.О. наказу № 58-к від 27.03.2023 року про звільнення ОСОБА_3 з посади начальника відділу інформаційно-аналітичного забезпечення управління організаційної роботи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування Україниу зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників, згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

3 01 січня 2023 набрав чинності Закон України від 21 вересня 2022 № 2620-IX «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №2620), яким Закон №1105 (далі - Закон № 1105-XIV (в редакції Закону № 2620- IX) викладено в новій редакції та водночас внесені зміни та доповнення до Закону України від 09 липня 2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Частиною 1 статті 4 Закону № 1105-XIV (в редакції Закону № 2620- IX) встановлено, що уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку є Пенсійний фонд України.

Відповідно до п. 2 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону№ 1105-XIV (в редакції Закону № 2620-IX) встановлено припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Кабінету Міністрів України у встановленому порядку вжити заходів, що випливають із цього Закону.

З огляду на те, що Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції фонду реорганізовано, шляхом приєднання до Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України, а також враховуючи те, що позивач просить суд визнати її звільнення незаконним, скасувати наказ про звільнення та поновити її на рівнозначній посаді саме в Пенсійному фонді України, між сторонами існує спір з публічно-правових відносин.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи, що між сторонами у справі виник публічно-правовий спір, який, з врахуванням суб`єктного складу його учасників та правовідносин, що виникли між сторонами, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки вказана позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а відтак клопотання відповідача про закриття провадження у справі задовольнити.

У відповідності до ст. 256 ЦПК України суд роз`яснює позивачу його право звернення до суду із зазначеними вимогами в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 255, ст. ст. 259-261, 353, 354 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

клопотання відповідача Пенсійного фонду України про закриття провадження у справі №758/4455/23 - задовольнити.

Провадження у справі № 758/4455/23 за позовом ОСОБА_3 до Пенсійного фонду України про визнання незаконними та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди - закрити.

Роз`яснити позивачу право звернення до суду із зазначеними вимогами в порядку адміністративного судочинства.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин - з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала проголошена суддею 26 жовтня 2023 року.

Повний текст ухвали складено 31 жовтня 2023 року.

Суддя О. І. Якимець