Ухвала

від 15.02.2024 по справі 758/4455/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 758/4455/23

провадження № 61-2136ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу Пенсійного фонду України на постанову Київського апеляційного суду від24 січня 2024 рокуу цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський Олександр Олександрович, про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Пенсійного фонду України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський О. О., про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2023 року провадження у цій справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Ухвала мотивована тим, що Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції фонду реорганізовано шляхом приєднання до Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України, а також враховуючи, що позивачка просить суд визнати її звільнення незаконним, скасувати наказ про звільнення та поновити

її на рівнозначній посаді саме в Пенсійному фонді України, між сторонами існує спір з публічно-правових відносин, який підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись з ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2023 року, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного суду від 24 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Скасовуючи ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 26 жовтня

2023 року, апеляційний суд виходив з того, що предметом спору є визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди. Перебування позивачки на посаді та звільнення з Фонду соціального страхування України не може розглядатись судом як перебування на публічній службі. Спір між сторонами виник з трудових відносин.

13 лютого 2024 року Пенсійний фонд України через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від24 січня 2024 року та залишити

в силі ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2023 року, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права,що призвело до ухвалення незаконного судового рішення про скасування ухвали суду першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частини перша та третя статті 3 ЦПК України).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Спір у цій справі виник з трудових правовідносин. На момент звільнення ОСОБА_1 працювала на посаді начальника відділу інформаційно-аналітичного забезпечення управління організаційної роботи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України і не була державним службовцем.

Статтею 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції до 01 січня 2023 року) визначено, що Фонд соціального страхування України є некомерційною самоврядною організацією. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням.

Пунктом 2 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105 визначено припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Кабінету Міністрів України у встановленому порядку вжити заходів, що випливають із цього Закону.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 , перебуваючи у трудових відносинах з виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування України, не була державним службовцем, займана нею посада не належить до посад публічної служби, відтак вона не здійснювала службову діяльність і не була звільнена з публічної служби у розумінні статті 19 КАС України.

Спір між сторонами виник у трудових правовідносинах, не пов`язаних з проходженням публічної служби, отже є приватноправовим незалежно від участі у ньому суб`єкта публічного права та має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов правильного висновку щодо скасування ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у цивільній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 22 листопада 2023 року в справі № 188/741/23.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції. Правильність застосування судом апеляційної інстанції статтей 3, 19, пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України не викликає розумних сумнівів.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Таким чином, за результатами оцінки доводів касаційної скарги Пенсійного фонду України та змісту постанови суду апеляційної інстанції, якою розгляд справи не завершено, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга на постанову Київського апеляційного суду від 24 січня 2024 року, якою скасовано ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2023 року про закриття провадження у справі та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, є необґрунтованою.

Подібних висновків дійшов суд касаційної інстанції в ухвалі від 15 серпня 2023 року, відмовивши у відкритті касаційного провадження у справі № 760/4638/23 за касаційною скаргою Пенсійного фонду України на постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2023 року.

Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Пенсійного фонду України на постанову Київського апеляційного суду від24 січня 2024 рокуу цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський Олександр Олександрович, про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович