Ухвала

від 31.10.2023 по справі 120/16287/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

31 жовтня 2023 р.Справа № 120/16287/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши матеріали позовної заяви керівника Хмільницької окружної прокуратури до Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області та комунального закладу "Центр культури та дозвілля Уланівської сільської ради" про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Хмільницької окружної прокуратури до Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області та комунального закладу "Центр культури та дозвілля Уланівської сільської ради" про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області до Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити.

Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статей 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п`ятою статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав у сфері публічно-правових відносин. Вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів держави має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

При цьому слід зазначити, що при зверненні суб`єкта владних повноважень, слід обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити необхідне становище та захистити інтереси держави.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушення інтересів держави та можливість їх захисту в обраний спосіб.

З огляду на те, що прохальна частина адміністративного позову містить лише вимоги зобов`язального характеру, а саме зобов`язання відповідачів вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту, що є способом захисту порушеного права, проте не визначає, внаслідок яких та чиїх рішень, дій чи бездіяльності було порушено права позивача, а відтак суд приходить до висновку, що позивачу необхідно уточнити прохальну частину адміністративного позову.

Окрім того, суд вважає за доцільне зазначити, що здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (пункт 12 Порядку № 138).

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 липня 2018 року № 579 (далі - Вимоги).

Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (пункт 1 розділу ІІ Вимог).

Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (пункт 7 розділу ІІ Вимог).

Тобто, у межах спірних правовідносин орган, до повноважень якого віднесено здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням, є Державна служби України з надзвичайних ситуацій, в тому числі, її територіальні підрозділи.

Суд наголошує, що представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб`єкта виконання владних управлінських функцій, а спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб`єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.

Розвиваючи вказане, суд зазначає, що з метою здійснення захисту інтересів держави, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно, або такий орган взагалі відсутній.

При цьому, звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

В той же час, в межах даного позову прокурор взагалі не вказує про існування обставин, які б давали підстави для висновку про неналежне виконання органами ДСНС своїх повноважень щодо контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням.

Так, суд наголошує, що відповідно до матеріалів справи 17.08.2023 року за участі провідного фахівця відділу організації пожежно-профілактичної роботи та заходів ЦЗ Хмільницького РУ ГУ ДСНС України у Вінницькій області було проведено оперативний огляд протирадіаційного укриття № 02451.

За результатами цього огляду було складено акт оперативного огляду, відповідно до висновку якого встановлено можливість використання об`єкта для укриття населення та визначено його не готовим до використання та надано відповідні вказівки, а саме щодо зняття вказаного укриття з обліку протирадіаційних укриттів.

Суд наголошує, що у контексті вказаної рекомендації, результати визначення потреби фонду захисних споруд оформлюються довідкою щодо потреби в захисній споруді цивільного захисту, складеною за формою, встановленою вимогами щодо визначення критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, оформлення документів, що підтверджують таку неможливість.

Відтак, суд вважає за доцільне зазначити, що у цьому контексті подальше використання захисної споруди, зокрема щодо її виключення з фонду захисних споруд, здійснюється за умови відповідності матеріалів вимогам законодавства та інших нормативно-правових актів, що діють у сфері цивільного захисту, а також потребам у захисних спорудах.

З цього приводу суд зазначає, що здійснюючи державний нагляд (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту ДСНС фактично реалізує державну політики у сфері цивільного захисту та зобов`язаний надавати точні та конкретні висновки.

З огляду на викладене прокурору слід навести належне обґрунтування, у тому числі, нормативно-правове, підстав його звернення до суду із цим позовом, за умови наявності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції щодо контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням із відображенням у них фактичних обставин, що вказують на неналежне здійснення ДСНС свої зобов`язань перед державою.

За правилами, визначеними ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене суд зауважує, що вказану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, що наведені у мотивувальній частині цієї ухвали.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву керівника Хмільницької окружної прокуратури до Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області та комунального закладу "Центр культури та дозвілля Уланівської сільської ради" про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяАльчук Максим Петрович