Ухвала

від 17.11.2023 по справі 120/16287/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

17 листопада 2023 р.Справа № 120/16287/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши матеріали справи за позовом керівника Хмільницької окружної прокуратури до Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області та комунального закладу "Центр культури та дозвілля Уланівської сільської ради" про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом керівника Хмільницької окружної прокуратури до Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області та комунального закладу "Центр культури та дозвілля Уланівської сільської ради" про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправною бездіяльністю відповідача щодо невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до використання за призначенням захисної споруди цивільного суду.

Ухвалою суду від 31.10.2023 року позовну заяву було залишено без руху з огляду на неналежність обґрунтування підстав для звернення до суду.

Позивачем до суду надано заяву на виконання вимог ухвали суду. Зокрема, у цій заяві позивач наголошує, що у контексті цієї справи прокурор звертається до суду в інтересах держави до суду як самостійний позивач.

Ознайомившись з вказаною заявою, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності до норм Закону України "Про прокуратуру" прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні інтереси держави, що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, за змістом частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Пунктами 47, 48 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій. Затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 визначено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань перевіряє наявність і готовність до використання в разі виникнення надзвичайних ситуацій промислових засобів захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин, засобів цивільного захисту, стан їх утримання та ведення обліку; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

В свою чергу, в силу положень статті 23 закону України "Про прокуратуру" прокурор може звернутися до суду в особі суб`єкта владних повноважень, зокрема, у випадках коли у суб`єкта владних повноважень відсутнє законне право на звернення до адміністративного суду для захисту порушеного права та в інтересах держави.

Відповідно до матеріалів справи 17.08.2023 року за участі провідного фахівця відділу організації пожежно-профілактичної роботи та заходів ЦЗ Хмільницького РУ ГУ ДСНС України у Вінницькій області було проведено оперативний огляд протирадіаційного укриття № 02451.

За результатами цього огляду було складено акт оперативного огляду, відповідно до висновку якого встановлено неможливість використання об`єкта для укриття населення та визначено його не готовим до використання та надано відповідні вказівки, а саме щодо зняття вказаного укриття з обліку протирадіаційних укриттів.

Суд наголошує, що у контексті вказаної рекомендації, результати визначення потреби фонду захисних споруд оформлюються довідкою щодо потреби в захисній споруді цивільного захисту, складеною за формою, встановленою вимогами щодо визначення критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, оформлення документів, що підтверджують таку неможливість.

З цього приводу суд зазначає, що здійснюючи державний нагляд (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту ДСНС фактично реалізує державну політики у сфері цивільного захисту та зобов`язаний надавати точні та конкретні висновки.

Відтак, суд вважає за доцільне зазначити, що подальше використання захисної споруди здійснюється за умови відповідності матеріалів вимогам законодавства та інших нормативно-правових актів, що діють у сфері цивільного захисту, а також потребам у захисних спорудах.

Таким чином, виникає розбіжність між наміром прокуратури захистити інтереси держави, шляхом приведення укриття у відповідність та висновками уповноваженого органу у цій сфері, у якому закцентовано увагу на необхідність виключення вказаного укриття з обліку.

Вказане свідчить про те, що укриття, яке фактично не може бути приведене у стан придатності для його використання, буде знаходитися на відповідному обліку та буде міститися у інформаційному просторі як найближче укриття, що у свою чергу створює законні сподівання на змогу перейти в укриття.

Суд наголошує, що рекомендація ДСНС щодо зняття укриття свідчить про те, що перебування в такому укритті становить загрозу життю та здоров`ю людини.

Відтак, суд наголошує, що представництво прокурора інтересів держави у випадку неможливості звернення уповноваженого суб`єкта до суду із зобов`язальними вимогами, не може здійснюватися всупереч інтересам та позиції такого суб`єкта.

З огляду на викладене прокурору слід навести належне обґрунтування, у тому числі, нормативно-правове, підстав його звернення до суду із цим позовом, за умови наявності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції щодо контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням із відображенням у них фактичних обставин, або ж уточнити свої позовні вимоги.

Відтак, суд вважає за доцільне продовжити позивачу термін на усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 121, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Продовжити позивачу строк на усунення недоліків на 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяАльчук Максим Петрович