Ухвала

від 28.10.2024 по справі 120/16287/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

28 жовтня 2024 р.Справа № 120/16287/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши заяву про виправлення помилки у виконавчому листі в справі за позовом керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області до Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, комунального закладу "Центр культури та довкілля Уланівіської сільської ради" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області до Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, комунального закладу "Центр культури та довкілля Уланівіської сільської ради" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 03.06.2024 року адміністративний позов задоволено. Зокрема, зобов`язано Уланівську сільську раду Хмільницького району Вінницької області, комунального закладу "Центр культури та дозвілля Уланівської сільської ради" привести у готовність до використання захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 02451, розташоване по вул. Миру, 2, с. Рогинці, Хмільницького р-ну, Вінницької обл., відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисної споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 року "Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту".

29.07.2024 року судом видано виконавчий лист.

До суду від керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області надійшла заява про виправлення помилки у виконавчому листі.

Вказану заяву ухвалою суду від 23.10.2024 року призначено до розгляду у судовому засіданні.

Разом з тим, від представника комунального закладу "Центру культури та дозвілля Уланівської сільської ради" Хмільницького району Вінницької області надійшла заява про розгляд справи без участі останнього.

Окрім того, від представника Уланівської сільської ради надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Від керівника Хмільницької окружної прокуратури надійшла заява про розгляд заяви в порядку письмового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви в порядку письмового провадження.

Ознайомившись з матеріалами заяви, суд керується таким.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Законом, що визначає сукупність дій органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і які проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, іншими законами та нормативно-правовими актами, які підлягають примусовому виконанню, є Закон України від 02.06.2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі Закон № 1404-VIII).

Статтею 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частинами 1-4 ст. 374 КАС України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Така ухвала підлягає внесенню до Єдиного державного реєстру виконавчих документів не пізніше наступного дня з дня її постановлення. Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Помилка, допущена при видачі виконавчого документа, може стосуватися дефектів його форми чи змісту, зокрема: суд неправильно зазначив інформацію про стягувача чи боржника; резолютивну частину судового рішення перенесено у виконавчий лист з помилками, внаслідок цього обсяг обов`язків, що покладено на боржника, зменшено чи збільшено або й зовсім змінено; немає всіх необхідних реквізитів виконавчого документа. При цьому адміністративний суд наділений компетенцією: виправити таку помилку за заявою стягувача або боржника; визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2023 року у справі № 9901/988/18.

Звертаючись до суду із заявою про виправлення помилки у виконавчому документі керівником Хмільницької окружної прокуратури вказано на те, що всупереч нормам законодавства його як представника юридичної особи зазначено стягувачем.

Водночас, суд зауважує, що в реквізитах стягувача правильно зазначено усі відомості щодо юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 1404-VIII, учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 15 Закону № 1404-VIII, сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення або за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Системний аналіз вказаних правових норм дозволяє зробити висновок, що законом встановлене чітке розмежування між стягувачем у виконавчому провадженні та прокурором як учасником виконавчого провадження.

Крім того, суд наголошує, що законом не передбачене право прокурора у разі звернення до суду в інтересах юридичних осіб користуватися правами сторони виконавчого провадження.

Відтак суд приходить до висновку, що прокурор у виконавчому провадженні є окремим учасником і не наділений правом підміняти стягувача або іншу сторону такого провадження, зокрема, у позові, заявленому в інтересах юридичної особи, що наявне у контексті визначених обставин справи.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що у виконавчому листі виданим Вінницьким окружним адміністративним судом від 29.07.2024 року у справі № 120/16287/23, шляхом зазначення стягувачем Хмільницьку окружну прокуратуру.

Окрім того, суд зауважує, що згідно ч. 2 ст. 3 Закону № 1404-VIII, у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Водночас, суд зауважує, що доводи заявника щодо того, що в розглядуваному виконавчому листі зазначено двох боржників є безпідставними.

Так, у вказаному виконавчому листі визначено лише одного боржника, а саме, Уланівську сільську раду.

Окрім того, суд враховує, що позивач уже звернувся до із заявою про видачу виконавчого листа щодо іншого боржника.

Таким чином, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області про виправлення помилки у виконавчому листі.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 374 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області про виправлення помилки у виконавчому листі задовольнити частково.

Виправити помилку у виконавчому листі від 29.07.2024 року у справі № 120/16287/23, шляхом правильного зазначення стягувача - Хмільницька окружна прокуратура.

У задоволенні решти заяви - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяАльчук Максим Петрович