Рішення

від 30.10.2023 по справі 120/6155/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 жовтня 2023 р. Справа № 120/6155/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури (пров. Цегельний, 8, м. Вінниця, 21020)

до: Тиврівської селищної ради (вул. Тиверська, 40, смт. Тиврів, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23300)

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ст. смт. Тиврів Тиврівської селищної ради (вул. Тиверська, 20, смт. Тиврів, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23300)

про: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Заступник керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави (далі - позивач) з адміністративним позовом до Тиврівської селищної ради (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних на предмет спору Опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ст. смт. Тиврів Тиврівської селищної ради (далі - третя особа) про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів до оформлення правовстановлюючих документів на будівлю Опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ст. смт. Тиврів Тиврівської селищної ради та розміщену у ньому захисну споруду цивільного захисту № 02312, що розташовані по вул. Тиверській, 20 в смт. Тиврів Вінницького району Вінницької області, та державної реєстрації права комунальної власності на зазначену будівлю; зобов`язання відповідача вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на будівлю Опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ст. смт. Тиврів Тиврівської селищної ради та розміщену у ньому захисну споруду цивільного захисту №02312, що розташовані по вул. Тиверській, 20 в смт. Тиврів Вінницького району Вінницької області, та державної реєстрації права комунальної власності на зазначену будівлю.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що відповідач на підставі рішення 7 сесії 8 скликання Тиврівської селищної ради № 254 від 06.04.2021 року набув право комунальної власності на будівлю Опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ст. смт. Тиврів та розміщену у ньому захисну споруду цивільного захисту №02312. Водночас як вбачається з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право комунальної власності на зазначені будівлі відповідачем не зареєстровано. Отже, використання вказаних об`єктів нерухомого майна здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства , а саме без оформлених правовстановлюючих документів.

Ухвалою суду від 15.05.2023 року позовну заяву Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури до Тиврівської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

За результатами апеляційного перегляду Сьомим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову від 28.06.2023 року, якою ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 15.05.2023 року скасовано, а справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

11.07.2023 року адміністративна справа №120/6155/23 надійшла до Вінницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 17.07.2022 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, вказаною ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ст. смт. Тиврів Тиврівської селищної ради.

Суд зазначає, що ухвала суду про відкриття провадження доставлена через підсистему "Електронний суд" в електронний кабінет відповідача 17.07.2023 року.

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, відтак суд, керуючись приписами КАС України, розглядає справу за наявними матеріалами.

21.07.2023 року за вх.№ 41964/23 до суду позивачем подано заяву про долучення до матеріалів справи необхідних документів.

03.08.2023 року за вх.№ 44988/23 до від третьої особи надійшли пояснення, в яких зазначено про те, що Опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ст. смт. Тиврів Тиврівської селищної ради замовив технічну документацію на будівлю та розміщену в ній споруду цивільного захисту № 02312, після чого буде здійснена державна реєстрація права комунальної власності.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Відповідно до рішення Тиврівської селищної ради №254 від 06.04.2021 року «Про прийняття в комунальну власність Тиврівської селищної територіальної громади майна закладів та установ» та акту приймання-передачі майна віл 06.04.2021 року майно Опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ст. смт. Тиврів прийнято у комунальну власність Тиврівської селищної територіальної громади, в особі Тиврівської селищної ради, та передано на баланс та обслуговування Центру обслуговування закладів і установ Тиврівської селищної ради.

В Опорному закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ст. смт. Тиврів розташована та належить йому захисна споруда цивільного захисту №02312.

За даними державного реєстру речових прав на нерухоме майно право комунальної власності на зазначені будівлі відповідачем не зареєстровано.

Відповідач листом від 22.03.2023 року за вих.02-09/363 повідомив, що після відміни обмежень, встановлених Постановою КМУ від 09.06.2021 року №590, невідкладно буде здійснено дії з технічної інвентаризації майнового комплексу Опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ст. смт. Тиврів та проведено державну реєстрацію права комунальної власності.

Позивач, з метою зобов`язання відповідача вжити заходів щодо оформлення вказаних документів, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд враховує таке.

У відповідності до ч. 3-5 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

В даному випадку, охоронюваний законом інтерес полягає в реалізації гарантованого державою права на здобуття освіти усіма громадянами та доступність освіти. Відповідно, у даному випадку, порушено інтереси держави у соціальній та освітній галузі. Оскільки відсутній орган, уповноважений відповідно до вимог чинного законодавства України звертатися до суду з позовом про зобов`язання селищної ради здійснити вищевказані дії, є підстави для відповідного звернення до суду прокурора в інтересах держави.

Тобто, позивачем в межах даної справи є прокурор, який здійснює представництво в суді законних інтересів держави та здійснює функції держави у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про освіту» юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність. Заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.

Згідно ст. 66 Закону України «Про освіту» селищні ради відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти, забезпечення доступності дошкільної та повної загальної середньої освіти, засновують заклади освіти, а також реорганізовують, перепрофільовують (змінюють тип) та ліквідовують їх з урахуванням спеціальних законів.

Відповідно до ст. 80 Закону України «Про освіту», до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти, належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають вилученню, крім випадків, встановлених законом.

Ч. 2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» (далі - Закон) визначено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтями 328, 331, ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, до яких належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч. 1 ст. 181 ЦК України), обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Ст. 2, 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-ІV) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація прав здійснюється на засадах обов`язковості державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Крім того, ст. 4 Закону №1952-ІV передбачено, що речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, підлягають обов`язковій державній реєстрації.

У Державному реєстрі прав, відповідно до ст. 5 Закону №1952-ІV, реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 182 ЦК України, ухилення від реєстрації права на нерухомість, окрім іншого, можуть бути оскаржені до суду.

Згідно п. 6, 7, 44 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком.

Для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 року, за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт, подаються: технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо такого об`єкта (у разі державної реєстрації права державної власності); документ, що підтверджує факт перебування об`єкта нерухомого майна у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності); документ, що підтверджує факт відсутності перебування об`єкта нерухомого майна у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).

Ст. 13 та 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють від імені Українського народу права власника в межах, визначених Конституцією.

Сільські, селищні, міські ради, згідно ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування», є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, відповідно до п.п. 3 та 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування», є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Права суб`єкта комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють відповідні ради.

Тобто, єдиним органом, уповноваженим управляти комунальним майном, яке знаходиться на території смт. Тиврів є Тиврівська селищна рада.

Враховуючи викладене, відповідач зобов`язаний згідно з вимогами чинного законодавства вжити заходів для оформлення правовстановлюючих документів та державної реєстрації права власності на будівлю Опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ст. смт. Тиврів Тиврівської селищної ради та розміщену у ньому захисну споруду цивільного захисту №02312.

Водночас, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право комунальної власності щодо вказаного нерухомого майна відповідачем не реєструвалось.

Тобто, за наявності підстав та відповідних повноважень відповідачем, як органом місцевого самоврядування, що здійснює від імені та в інтересах територіальної громади, відповідні права власника комунального майна, упродовж більше двох років з моменту прийняття в комунальну власність майна Опорного закладу загальної середньої освіти фактично не здійснено жодних юридично значимих обов`язкових дій щодо оформлення та державної реєстрації права власності на зазначену будівлю.

Вказане свідчить про бездіяльність відповідача, яка полягає у безпідставному зволіканні в оформленні правовстановлюючих документів на майно, що належить територіальній громаді.

В свою чергу безпідставне зволікання з державною реєстрацією права власності може призвести до нецільового використання приміщення або його вибуття з власності громади, що в свою чергу суперечить інтересам держави.

Відтак, за наведених обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки позивач є суб`єктом владних повноважень у відповідності до положень ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають.

Керуючись Конституцією України, Законами України Про прокуратуру, Про освіту, Про місцеве самоврядування в Україні, Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та ст. 2, 6, 53, 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури до Тиврівської селищної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних на предмет спору Опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ст. смт. Тиврів Тиврівської селищної ради, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Тиврівської селищної ради щодо невжиття заходів з оформлення правовстановлюючих на будівлю Опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ст. смт. Тиврів Тиврівської селищної ради та розміщену у ньому захисну споруду цивільного захисту №02312, що розташовані по вул. Тиверській, 20 в смт. Тиврів Вінницького району Вінницької області, та державної реєстрації права комунальної власності на зазначену будівлю.

Зобов`язати Тиврівську селищну раду вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на будівлю Опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ст. смт. Тиврів Тиврівської селищної ради та розміщену у ньому захисну споруду цивільного захисту №02312, що розташовані по вул. Тиверській, 20 в смт. Тиврів Вінницького району Вінницької області, та державної реєстрації права комунальної власності на зазначену будівлю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Заступник керівника Вінницької окружної прокуратури (пров. Цегельний, 8, м. Вінниця, 21020, код ЄДРПОУ 02909909)

Відповідач: Тиврівська селещна рада Вінницького району Вінницької області вул. Тиверська, 40, смт. Тиврів, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23300, код ЄДРПОУ 04326201

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ст. смт. Тиврів Тиврівської селищної ради (вул. Тиверська, 20, смт. Тиврів, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23300, код ЄДРПОУ 21723955)

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 30.10.2023 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна