Рішення

від 31.10.2023 по справі 540/1385/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 540/1385/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко О.А.,

секретар судового засідання Іщенко С.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного нотаріусу Лисичанського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Генічеського відділу державної виконавчої служби у Генічеському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 16.03.2021 року ВП №64836170,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 відкрито провадження у справі за адміністративним позовом приватного нотаріусу Лисичанського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Генічеського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 16.03.2021 року ВП №64836170.

Вказаною ухвалою визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

26.04.2021 ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду зупинено провадження у адміністративній справі за позовом приватного нотаріусу Лисичанського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Генічеського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 16.03.2021 року ВП №64836170 до набрання законної сили рішенням Херсонського окружного адміністративного суду у справі № 540/658/21.

Суддя зазначає, що згідно з розпорядженням Верховного Суду №11/0/9-22 від 18.03.2022, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду та визначено її Одеському окружному адміністративному суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справі між суддями від 21.03.2023 справу №540/1385/21 передано для розгляду головуючому судді Вовченко О.А.

22.03.2023 ухвалою прийнято до провадження адміністративну справу №540/1385/21 та визначено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Суд зазначає, що матеріалів справи №540/1385/21 у паперовому вигляді головуючому по справі не передано та електронна копія позовної заяви приватного нотаріусу Лисичанського міського нотаріального округу ОСОБА_1 у програмному забезпеченні «ДСС» відсутня.

Проте, позивачем до суду за вх №20214/23 надано копію позовної заяви з додатками.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №64836170 винесена 16.03.2021 старшим державним виконавцем Генічеського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гайдамакою Оленою Володимирівною є незаконною та підлягає скасуванню оскільки вимога ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1938-54 від 10.02.2020 на суму 25997,30 грн. пред`явлена до виконання стягувачем за межами строку, встановленого ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження». Вказує, що вимогу № Ф-1938-54 від 10.02.2020 позивач не отримував та дізнався про неї з матеріалів виконавчого провадження, а тому така вимога є неузгодженою.

Відповідачу копію ухвали від 22.03.2023 доставлено до електронного кабінету в системі «Електронний суд» 22.03.2023 о 20:59, проте до суду відзив на позов не надано.

31.10.2023 усною ухвалою суду, внесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження у справі.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно.

Дослідивши подані до суду документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі направлено до Генічеського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1938-54 У від 10.02.2020 про стягнення з ОСОБА_1 25997,30 грн заборгованості зі сплати єдиного внеску.

На підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (нинішнє найменування - Генічеський відділ державної виконавчої служби у Генічеському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса)) №Ф-1938-54 від 10.02.2020 старшим державним виконавцем Генічеського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 16.03.2021 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №64836170.

Позивач, не погоджуючись з такою постановою державного виконавця, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд зазначає, що порядок і умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регулюються Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VІІІ, у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Як зазначено у п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Так, з копії вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1938-54 У від 10.02.2020 вбачається, що вона набрала чинності 31.12.2020.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на дату складання вимоги про сплату боргу (недоїмки)) у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Згідно з п.4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції, чинній на дату складання вимоги про сплату боргу (недоїмки)) орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності): вносить вимогу про сплату недоїмки до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред`являє її до виконання в порядку, встановленому законом (після початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів); надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів).

Проте, відповідачем до суду не надано доказів направлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1938-54 У від 10.02.2020 протягом 10 робочих днів з дня набрання нею чинності - 31.12.2020.

В свою чергу, постанова про відкриття виконавчого провадження відповідачем була прийнята лише 16.03.2021, тобто більше ніж через два місяці з дня набрання вимоги чинності.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1938-54 У від 10.02.2020 направлена до примусового виконання з пропуском встановленого законом строку направлення виконавчого документа до виконання, а відтак відповідач повинен був у відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», повернути виконавчий документ стягувачу.

Також суд зазначає таке.

Приватний нотаріус Лисичанського міського нотаріального округу ОСОБА_1. звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2020 року №Ф-1938-54 (справа №540/658/21).

08.05.2023 П`ятим апеляційним адміністративним судом у справі №540/658/21 прийнято постанову, якою: апеляційну скаргу Приватного нотаріусу Лисичанського міського нотаріального округу ОСОБА_1 задоволено; рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року по справі за адміністративним позовом Приватного нотаріусу Лисичанського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2020 року №Ф-1938-54- скасовано; прийнято у справі №540/658/21 нову постанову, якою адміністративний позов Приватного нотаріусу Лисичанського міського нотаріального округу ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 13 листопада 2020 року №Ф-1938-54 про сплату боргу (недоїмки) про зобов`язання ОСОБА_1 сплатити заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 32 292, 60 (тридцять дві тисячі двісті дев`яносто дві гривні 60 коп.) грн.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відтак, на підставі викладеного, зважаючи на те, що виконавчий документ, на підставі якого прийнято оскаржувану постанову скасовано, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та про доцільність їх задоволення.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено 908,00 грн. судового збору.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Генічеського відділу державної виконавчої служби у Генічеському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст.7, 9, 205, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного нотаріусу Лисичанського міського нотаріального округу ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Генічеського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчого провадження від 16.03.2021 ВП №64836170.

Стягнути з Генічеського відділу державної виконавчої служби у Генічеському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь приватного нотаріусу Лисичанського міського нотаріального округу ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Приватний нотаріус Лисичанського міського нотаріального округу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).

Відповідач - Генічеський відділ державної виконавчої служби у Генічеському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Центральна, 6, м. Генічеськ, Генічеський район, Херсонська область, 75500, код ЄДРПОУ 34895524).

Суддя О.А. Вовченко