Рішення

від 16.10.2023 по справі 580/6033/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2023 року справа № 580/6033/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання Глийової В.Г.,

представника позивача Письменна Н.В. (за ордером),

представника відповідача - Харченко С.А. (в порядку самопредставництва),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьміськбуд" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Уманьміськбуд" (далі позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення комісії відповідача з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному ресорі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.07.2023 № 4216;

- зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач отримав від Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі платників податку рішення № 9458 від 10.08.2022 про відповідність платника Податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків. Підстава: «...Платником податків не надано достатню кількість документів для прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості (відсутні документи, які підтверджують реальність проведення операцій з реалізації товарів, а саме видаткові накладні, платіжні доручення та товарно-транспортні накладні). Враховуючи викладене, позивачем були надані пояснення, в яких детально описано специфіку діяльності позивача та копії документів на підтвердження реальної економічної діяльності, достатніх для прийняття рішення про виключення із переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Однак, 04 липня 2023 року відповідачем було прийнято повторне рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку яким, з урахуванням отриманих від платника податку інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, встановлено відповідність позивача критеріям ризиковості пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, в обґрунтування якого податковим органом було вказано: ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку: паспорт якості, сертифікат відповідності, документ щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність), розрахунковий документ, банківська виписка з особових рахунків, первинні документи щодо транспортування, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг. Тип операції - придбання, період - з 04.08.2022 по 05.09.2022. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 10 серпня 2023 року о 09 год 00 хв.

У підготовчому судовому засіданні 10.08.2023 оголошено перерву до 23.08.2023 о 10:30.

Усною ухвалою від 23.08.2023, що занесена до протоколу судового засідання, закрито стадію підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.09.2023 о 10:00.

У судовому засіданні 21.09.2023, на стадії розгляду справи по суті, оголошено перерву до 03.10.2023 о 11:00.

У судовому засіданні 03.10.2023 відкладено розгляд справи по суті на 16.10.2023 о 10:30.

У судовому засіданні 16.10.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідач позов не визнав, надавши відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що підставою прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є те, що згідно з п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку встановлено постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку, а саме: придбання без подальшої реалізації товару за кодом УКТЗЕД 1107 (Солод пивоварний ячмінний 2021 р.). Позивачем було подано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку. Позивачем до повідомлення не додано паспорт якості, сертифікат відповідності, документ щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність), розрахунковий документ, банківську виписку з особових рахунків, первинні документи щодо транспортування, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг. У зв`язку з цим відповідачем прийнято рішення від 04.07.2023 № 4216 про відповідність платника ПДВ (позивача) критеріям ризиковості платника податку. Вважаючи рішення від 04.07.2023 № 4216 таким, що прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

21.08.2023 вх. № 34938/23 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що оскаржуване рішення не містить відомостей про суть та характер наявної у контролюючого органу податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, посилань на конкретні ризикові операції та/або податкові накладні, а також реквізити (дата, номер), суть і зміст документів, що містять відомості про такі вчинені операції. Натомість відповідачем лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків. З огляду на це позивач вважає, що оскаржуване рішення не містить обґрунтованих підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків. Приймаючи оскаржуване рішення відповідач зазначив про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку: паспорт якості, сертифікат відповідності, документ щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність), розрахунковий документ, банківські виписки з особових рахунків, первинні документи щодо транспортування, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, тобто відповідач в оскаржуваному рішенні послався на загальні фрази, без деталізації конкретних операцій. Рішення не містить інформацію про суть, характер, обсяг конкретних вчинених платником податків господарських операцій з конкретними контрагентами, а також про реквізити (дата, номер), суть і зміст документів, що містять відомості про такі вчинені операції (зокрема, податкових накладних), - що на переконання контролюючого органу підпадають під ознаки ризикових. Відповідач не підкреслив, яких саме первинних документів з переліку не надано позивачем, що ставить під сумнів висновки відповідача про неподання таких первинних документів. Таким чином, рішення відповідача не містить чіткої підстави його прийняття, що свідчить про його необґрунтованість.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, дослідивши та об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступне.

ТОВ «УМАНЬМІСЬКБУД» є юридичною особою створеною та зареєстрованою 19.05.2016, юридична адреса: 20301, Черкаська область, Уманський район, місто Умань, вул. Успенська буд. 29 офіс 5. Підприємство зареєстроване як платник податку на додану вартість з 01.07.2016, код ЄДРПОУ - 40494369, індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 404943623052.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «УМАНЬМІСЬКБУД» має наступні види економічної діяльності:

- 68.20. Надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна (основний);

- 16.23. Виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів;

- 23.32. Виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини;

- 23.61. Виготовлення виробів із бетону для будівництва;

- 23.63. Виробництво бетонних розчинів, готових для використання;

- 43.12. Підготовчі роботи на будівельному майданчику;

- 46.76. Оптова торгівля іншими проміжними продуктами;

- 49.41. Вантажний автомобільний транспорт;

- 71.12. Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах;

- 41.10. Організація будівництва будівель;

- 41.20. Будівництво житлових і нежитлових будівель;

- 77.31. Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання;

- 43.99. Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у;

- 46.49. Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення;

- 47.61. Роздрібна торгівля книгами в спеціалізованих магазинах;

- 47.62. Роздрібна торгівля газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах;

- 46.21. Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Позивачу для здійснення господарської діяльності на праві власності належить нерухоме майно, а саме:

- виробнича база загальною площею 4 098,4 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Бутлерова Академіка буд. 4;

- нежитлові приміщення, розміщені на 1 поверсі за адресою: Черкаська область, Уманський район, м. Умань, вул. Незалежності 9/8;

- нежитлові вбудовано-прибудовані приміщення загальною площею 676,8 кв. м, що розташовані за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Європейська буд. 31;

- нежитлові приміщення загальною площею 1 070,6 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська буд. 18/24;

- нежитловий будинок загальною площею 844,20 кв. м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського буд. 83 (літ. Г);

- адміністративно-виробничий комплекс - виробничо-сервісний центр загальною площею 4 085,10 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Ремонтна буд. 6;

- нежила будівля (літ. А) загальною площею 724,40 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Геофізиків 12.

Вищевказане підтверджується договором купівлі-продажу майна від 11.09.2017, договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 16.05.2022, від 20.09.2018, від 23.01.2020, свідоцтвом від 12.06.2018, свідоцтвом від 12.09.2016, свідоцтвом від 25.10.2019, копії відповідних правоустановчих документів додано до позовної заяви.

Крім того для здійснення своєї господарської діяльності позивач орендує:

- частину нежитлових приміщень: 208, 209, 210, 211, 212 (П-будівля, цех сухого яєчного порошку) площею 59,80 кв. м, що знаходиться за адресою: 20300, Черкаська область, м. Умань, провулок Леваневського 4, що підтверджується договором оренди нежитлового приміщення № 01/09/22 від 01.09.2022, актом приймання-передачі майна в оренду від 01.09.2022, актами приймання-передачі наданих послуг від 28.02.2023, від 30.09.2022, від 31.10.2022, від 31.12.2022, від 30.11.2022, від 31.01.2023, від 31.03.2023 та відповідними платіжними документами;

- частину нежитлового приміщення площею 12,7 кв. м, що знаходиться за адресою: 20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Дерев`янка буд. 1 прим. А-3, що підтверджується договором оренди нежитлового приміщення № 01.11.2021 від 01.11.2021, актом приймання-передачі приміщень від 01.11.2021, актами приймання-передачі наданих послуг від 31.01.2022, від 30.04.2022, від 31.05.2022, від 30.06.2022, від 31.07.2022, від 31.08.2022 та відповідними платіжними документами, копії яких містяться в матеріалах справи;

- частину нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: 20351, Черкаська область, Уманський район, смт. Бабанка, що підтверджується договором суборенди нежитлового приміщення № 052022 від 02.05.2022, актом приймання-передачі приміщень від 02.05.2022, актами № 7 від 31.01.2023, № 23 від 28.02.2023, № 36 від 31.03.2023, № 95 від 31.05.2022, № 115 від 30.06.2022, від 31.07.2022 № 147, від 31.08.2022 № 159, від 30.09.2022 № 185, від 30.09.2022 № 186, від 31.10.2022 № 191, від 30.11.2022 № 213 та від 31.12.2022 року № 247, копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно штатного розкладу, що доданий до позовної заяви, на підприємстві працюють: директор, охоронник, машиніст крана (кранівник), бухгалтер, менеджер (управитель) у сфері операцій з нерухомістю для третіх осіб.

10.08.2022 комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН прийнято рішення № 9458 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яке прийнято на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Зазначено про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку (відсутні документи, які підтверджують реальність проведення операцій з реалізації товарів), а саме: видаткові накладні, платіжні доручення та ТТН.

23.06.2023 позивачем надіслано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 23/06/2023 з такими документами: пояснення; копія виписки з ЄДРПОУ; копії нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу майна; копії свідоцтв про право власності на нерухомість; копія свідоцтва про реєстрацію автокрану; копії договорів оренди нежитлових приміщень; копії договорів оренди нерухомого майна; копії видаткових накладних; копії платіжних доручень; копія договору поставки № 26 від 04.05.2022; копії видаткових накладних; копії платіжних доручень; копії ТТН; копії договорів перевезення вантажу; копії ТТН та копію інвентаризаційного опису ТМЦ від 01.06.2023 № 1. Вищезазначене підтверджується відповіддю Головного управління ДПС у Черкаській області від 29.09.2023 № 17267/6/23-00-18-13 на адвокатськийзапит адвоката Письменної Н.В. від 22.09.2023 б/н, яка міститься в матеріалах справи (т. 4 а.с. 167-170).

04.07.2023 комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН прийнято рішення № 4216 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яке прийнято на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Вказано код 14 (код податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення) - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку. Також зазначено таке: тип операції - придбання; період здійснення - 04.08.2022 - 05.09.2022; код УКТЗЕД операції - 1107; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 00377733. Зазначено про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку: паспорт якості, сертифікат відповідності, документ щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність), розрахунковий документ, банківські виписки з особових рахунків, первинні документи щодо транспортування, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг.

Не погоджуючись з рішенням відповідача від 04.07.2023 № 4216 позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється зокрема шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 201.16 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість серед яких п. 8, який сформульований наступним чином: «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку № 1165 затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступний припис: «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.».

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що, положення Порядку № 1165 встановлюють можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ... р. № ... У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з додатком 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення від 04.07.2023 № 4216 не містить відомостей про суть та характер наявної у контролюючого органу податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, посилань на конкретні ризикові операції та/або податкові накладні, а також реквізити (дата, номер), суть і зміст документів, що містять відомості про такі вчинені операції.

Отже, оскаржуване рішення не містить обґрунтованих підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків.

В оскаржуваному рішенні зазначено про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку: паспорт якості, сертифікат відповідності, документ щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність), розрахунковий документ, банківські виписки з особових рахунків, первинні документи щодо транспортування, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг.

Натомість, як вже зазначалося вище, позивачем надано відповідачу повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 23/06/2023 з підтверджуючими документами, що підтверджено відповіддю відповідача на адвокатський запит представника позивача, про яку вже зазначалося судом вище.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18.

За приписами п. 19 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Іншими словами, правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, що не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

У постанові від 16.10.2018 по справі № 9901/415/18 (провадження № 11-531 заі18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що індивідуально-правові акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; вміщують індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише у письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18, від 21.05.2019 у справі № 815/2791/18, від 02.07.2019 у справі № 140/2160/19, від 04 12.2018 у справі № 821/1173/17.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), Mb 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються.

Отже, оскаржуване рішення не містить мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку. Відповідачем документально не доведено обставин наявності у нього податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником податків.

В оскаржуваному рішенні зазначено тип операції - придбання; період здійснення - 04.08.2022 - 05.09.2022; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 00377733.

Так, між ПрАТ «СЛАВУЦЬКИЙ СОЛОДОВИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 00377733) та ТОВ «УМАНЬМІСЬКБУД» укладено Договір поставки № 26 від 04.05.2022 (далі - Договір), відповідно до умов якого ПрАТ «СЛАВУЦЬКИЙ СОЛОДОВИЙ ЗАВОД» поставив, а ТОВ «УМАНЬМІСЬКБУД» прийняв товар - солод пивоварний ячмінний.

Відповідно до п. 2.1. Договору загальна кількість товару, що поставляється орієнтовно складає 1000 тон.

Згідно з п. 3.1. Договору поставка товару здійснюється автомобільним транспортом або в мішках на умовах FCA елеватор Постачальника (с. Крупець, Шепетівський район, Хмельницька область, вул. Богдана Хмельницького 43).

Ціну товару визначено у п. 4.1. Договору, яка складає:

- насипом - 15 167,00 грн, ПДВ - 3 033,40 грн, всього з ПДВ - 18 200,40 грн;

- в мішках - 15 583,35 грн, ПДВ - 3 116,67 грн, всього з ПДВ - 18 700,02 грн.

Згідно з п. 6.1. Договору разом з товаром Постачальник надає Покупцеві такі документи:

- транспортні та супровідні документи;

- сертифікат або посвідчення якості;

- рахунок та видаткову накладну;

- інші документи, необхідність яких встановлена законодавством або цим Договором.

Відповідно до п. 10.2. Договору цей Договір набирає чинності з 04.05.2022 та діє до 30.09.2022 включно.

Прийняття позивачем товару - солоду пивоварного ячмінного за цим Договором підтверджується видатковими накладними (т. 1 а.с. 105-153) та товарно-транспортними накладними (т. 1 а.с. 212-309).

Оплата позивачем товару підтверджується платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 154-211).

Згідно з умовами Договору транспортування товару позивачем здійснювалось самостійно з елеватора Постачальника, що знаходиться за адресою: с. Крупець, Шепетівський район, Хмельницька область, вул. Богдана Хмельницького 43.

У зв`язку з цим позивачем укладено договори перевезення вантажу з різними перевізниками. Також у матеріалах справи містяться акти виконаних робіт/наданих послуг та платіжні доручення за надані послуги перевезення (т. 2 а.с. 1-65).

Придбаний товар було поставлено в приміщення, що орендуються позивачем на підставі договору суборенди нежитлового приміщення № 052022 від 02.05.2022 та № 01/10-21 від 01.10.2021 та оренди нежитлового приміщення № 01/10-21 від 01.10.2021, що підтверджується товарно-транспортними накладними та відповідними договорами, укладеними із перевізниками, що додані до матеріалів справи.

Станом на 01.06.2023 товар знаходиться за адресою: Черкаська область, Уманський район, смт Бабанка, вул. Гагаріна 50, що підтверджується актом інвентаризації (т. 2 а.с. 67).

Отже, позивачем надано відповідачу первинні документи, які у повній мірі відповідають Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV).

Згідно із частиною другою статті 3 Закону № 996-ХІV, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У частині першій та другій статті 9 Закону № 996-ХІV зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Водночас порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, встановлюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 (далі - Положення № 88).

За вимогами п. 1.2 Положення № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2.1 Положення № 88 передбачено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2.4 Положення № 88).

Відповідно до п. 2.5 Положення № 88 документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Згідно із п. 2.13 Положення № 88 керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна.

З урахуванням викладеного, суд відхиляє, як неоґрунтоване посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на відсутність паспортів якості, сертифікатів відповідності та декларацій про відповідність, оскільки ці документи не належать до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік, та не містять відомостей про господарську операцію. Тому навіть ненадання сертифікату якості чи іншого документу щодо якості товару не може бути свідченням безтоварної операції, оскільки поставка неякісного товару за своєю природою є поставкою, і яка в розумінні Податкового Кодексу України не може вважатися фіктивною чи безтоварною лише з цих підстав. Відсутність зазначених документів не може бути достатньою та самостійною підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із постачальником та позбавлення платника податку права на формування податкових вигод, оскільки матеріалами справи підтверджується отримання товару позивачем та його використання у межах господарської діяльності.

Схожі висновки сформульовані Верховним Судом у постанові від 08.04.2021 у справі № 820/4374/16.

Щодо посилань відповідача на придбання позивачем товару, яке не є пов`язаним з його господарською діяльністю, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України однією із засад цивільного законодавства є свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Аналогічну норму містить і ч. 1 ст. 6 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Згідно із ч. 1 ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Основними принципами підприємницької діяльності, зокрема, є: вільний вибір видів підприємницької діяльності; самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежене законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільне розпорядження прибутком, що залишається після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом, комерційний розрахунок та власний комерційний ризик (ст. 44 ГК України).

Відповідно до ст. 43 ГК України принцип свободи підприємницької діяльності полягає в тому, що:

- підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом;

- особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами;

- перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюються виключно законом;

- здійснення підприємницької діяльності забороняється органам державної влади та органам місцевого самоврядування.

Отже, такі посилання відповідача є безпідставними та необґрунтованими.

Також, суд зазначає, що під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення (абзац восьмий пункту 40 Порядку № 1165).

Пунктом 44 Порядку № 1165 визначено, що комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку встановлена додатком 4 до Порядку № 1165.

Аналіз Порядку № 1165 свідчить, що під час вирішення спорів такої категорії, суд повинен досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваження комісії контролюючого органу.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 та від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20.

Суд встановив, що у протоколі № 122 засідання комісії № 1 ГУ ДПС у Черкаській області (т. 2 а.с. 141-142) щодо позивача зазначено наступне: «ТОВ «Уманьміськбуд» (код 40494369) не спростовано відповідність коду податкової інформації: 14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку. ТОВ «Уманьміськбуд» не надано документи щодо підтвердження відповідності продукції, щодо постачання/придбання товарів/послуг, щодо транспортування, розрахункові документи. Ухвалено залишити без змін рішення про відповідність ТОВ «Уманьміськбуд» критеріям ризиковості платника податку в зв`язку з наданням недостатньої кількості документів необхідних для підтвердження можливості проведення господарських операцій.».

Щодо прийняття оскаржуваного рішення на підставі податкової інформації за кодом № 14 Довідника кодів податкової інформації, затвердженого наказом Держаної податкової служби України від 11.01.2023 № 17 (далі - Довідник № 17), то воно не є вмотивованим, оскільки відповідно до виписки з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 19-20) одним із видів діяльності позивача є 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Солод є продуктом штучного пророщування злакових культур таких як жито, ячмінь, овес, пшениця, просо та являє собою частково пророщені зерна із запущеним ферментативним природним ланцюгом перетворень, характерного для періоду проростання (https://uk.wikipedia.org/wiki/Солод).

Отже, солод пивоварний ячмінний є зерном, що узгоджується з видом діяльності 46.21 позивача за КВЕД.

Крім цього, згідно з рішенням відповідача № 4216 від 04.07.2023 (т. 2 а.с. 85-86) у відповідній ризиковій операції з позивачем задіяний платник податків з кодом ЄДРПОУ « 00377733», тобто ПрАТ «СЛАВУЦЬКИЙ СОЛОДОВИЙ ЗАВОД».

Проте, у протоколі № 122 (т. 2 а.с. 141-142) про цю юридичну особу нічого не зазначено. У ньому лише вказано про ненадання позивачем документів щодо підтвердження відповідності продукції, щодо постачання/придбання товарів/послуг, щодо транспортування, розрахункові документи.

Отже, зміст рішення № 4216 від 04.07.2023 не відповідає змісту протоколу № 122 від 04.07.2023, а тому таке рішення є протиправним.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що спірне рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.07.2023 № 4216 є необґрунтованим, тобто прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При цьому, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів належними та допустимими доказами наявність підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

З огляду на вищевказане, рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.07.2023 № 4216 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини (зокрема, постанови у справі «Олссон проти Швеції» від 24.03.1988 (скарга № 10465/83) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг цих повноважень суб`єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування, рішення органу має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дій) суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень (у т. ч. колегіальний орган) прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Абзацом 21 пункту 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Зважаючи, що рішення від 04.07.2023 № 4216, яким позивача визнано таким, що відповідає критерію ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, прийнято неправомірно, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Платіжною інструкцією від 07.07.2023 № 1433 (т. 1 а.с. 15) підтверджується сплата позивачем судового збору у сумі 2 684,00 грн за подачу адміністративного позову. Тому ця сума підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 12, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 255, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Черкаській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.07.2023 № 4216.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 44131663) виключити товариство з обмеженою відповідальністю "Уманьміськбуд" (вул. Успенська 29 оф. 5, м. Умань, Черкаська область, 20301, код ЄДРПОУ 40494369) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 44131663) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьміськбуд" (вул. Успенська 29 оф. 5, м. Умань, Черкаська область, 20301, код ЄДРПОУ 40494369) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 31.10.2023.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ