Постанова

від 31.10.2023 по справі 400/4760/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/4760/21

Головуючий І інстанції: Малих О.В..

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року (м.Миколаїв, дата складання повного тексту рішення - 09.02.2023р.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Братської селищної ради Братського району Миколаївської області, третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю «Український експортний центр по вимірюванню та оцінці», ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішень, визнання недійсними результатів земельних торгів та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

29.06.2021р. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Братської селищної ради, третіх осіб - ТОВ «Український експортний центр по вимірюванню та оцінці» та ОСОБА_5 , в якому просили суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення від 07.04.2021р. №33 сьомої позачергової сесії Братської селищної ради 8-го скликання «Про затвердження переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги» в частині включення у Додатку №1 до рішення земельної ділянки площею 7,817 га за кадастровим номером: 4821484600:01:000:0656, а також рішення від 07.04.2021р. за №40 сьомої позачергової сесії Братської селищної ради восьмого скликання «Про відмову у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність»;

- визнати недійсними результати земельних торгів, проведених 24.06.2021р. о 12.00 год., на право укладення договору оренди строком на сім років щодо земельної ділянки кадастровий номер: 4821484600:01:000:0656 (лот №684449 аукціону №33975);

- зобов`язати Братську селищну раду надати їм дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності орієнтовною площею по 2,00 га кожному з них, шляхом поділу земельної ділянки, яка розташована на території Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області, кадастровий номер: 4821484600:01:000:0656.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийнявши оскаржуване рішення від 07.04.2021р. №33, відповідач фактично створив передбачену ст.136 Земельного кодексу України причину для відмови позивачам у наданні бажаного дозволу і тим самим діяв не на підставі, не у спосіб та не в порядку, визначеному чинним законодавством України, через порушення ч.3 ст.134 Земельного кодексу України, яка забороняє проводити земельні торги в цьому випадку. Позивачі відмову відповідача протиправною та такою, що порушує їх права на отримання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, а результати проведених торгів та укладеного за їх наслідками договору оренди недійсними, через порушення відповідачем вимог Земельного кодексу України.

Відповідач, у свою чергу, надав до суду першої інстанції письмовий відзив, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022р. (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження) позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення від 07.04.2021р. за №33 сьомої позачергової сесії Братської селищної ради восьмого скликання «Про затвердження переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги» в частині включення відповідачем у Додатку №1 до рішення земельної ділянки площею 7,817 га за кадастровим номером: 4821484600:01:000:0656, а також рішення від 07.04.2021р. за №40 сьомої позачергової сесії Братської селищної ради восьмого скликання «Про відмову у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність». Визнано недійсними результатів земельних торгів, проведених 24.06.2021р. о 12.00 год. на право укладення договору оренди строком на сім років щодо спірної земельної ділянки (лот №68449 аукціону №33975). Зобов`язано відповідача повторно розглянути заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 02.04.2021р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного (населених) пункту, яка знаходиться на території Сергіївської сільскої ради Братського району Миколаївської області із земель комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації, кадастровий номер: 4821484600:01:000:0656, з урахуванням висновків, викладених у даному судовому рішенні. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Братської селищної ради на користь кожного позивача судові витрати у сумі 454 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач 31.03.2023р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про те, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення, було порушено норми матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим просив скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.02.2022р. та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

02.04.2021р. позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до відповідача із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного (населених) пункту, яка знаходиться на території Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області, і земель комунальної власності (у межах норм безоплатної приватизації).

До заяв додано: графічні матеріали, копії паспортів громадянина України позивачів, копія довідок про присвоєння ідентифікаційних номерів позивачів.

07.04.2021р. рішенням №40 сьомої позачергової сесії восьмого скликання Братської селищної ради Братського району Миколаївської області вирішено відмовити позивачам у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею до 2,00 га з тих підстав, що бажана земельна ділянка зазначена на графічних матеріалах виставляється на земельні торги для продажу права оренди.

07.04.2021р. рішенням сьомої позачергової сесії восьмого скликання Братської селищної ради за №33 затверджено перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, права на які буде виставлено на земельні торги, у вигляді додатку. Пунктом 1 додатку до вказаного рішення селищної ради від 07.04.2021р. №33 визначено земельну ділянку з кадастровим номером: 4821484600:01:000:0656, площею 7,817 га, цільовим призначенням - 01.01 та місцем розташування земельної ділянки - Сергіївська сільська рада.

Пунктом 1 рішення сьомої позачергової сесії восьмого скликання Братської селищної ради від 07.04.2021р. №35 відповідачем вирішено продати право оренди строком на 7 років на земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності на земельних торгах, яка розташована в межах території Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського призначення площею 7,817 га, кадастровий номер 4821484600:01:000:0656.

Пунктом 2 рішення відповідача встановлено стартову (стартовий розмір річної оренди) у розмірі 5% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки та крок аукціону 0,5% від стартового розміру річної орендної плати.

ТОВ «Український експертний центр по вимірюванню та оцінці», як виконавцем земельних торгів, розміщено на сайті Держгеокадастру оголошення про проведення 24.06.2021р. о 12:00 год. земельних торгів на право укладення договору оренди земельної ділянки терміном на сім років щодо земельної ділянки кадастровий номер: 4821484600:01:000:0656 (лот №68449 аукціону №33975).

Державна реєстрація спірної земельної ділянки була проведена 25.02.2021р., про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права №246579997 від 02.03.2021р.

24.06.2021р. о 12:00 год. проведено вищезазначені земельні торги та визначено переможцем ОСОБА_5 . На підставі протоколу земельних торгів від 24.06.2021р. №51 між відповідачем та ним укладено договір оренди землі б/н від 24.06.2021р. стосовно платного користування строком на 7 років земельною ділянкою площею 7,817 га - багаторічні насадження (сільськогосподарські угіддя), кадастровий номер: 4821484600:01:000:0656, яка розташована за межами населеного пункту в межах території Братської селищної ради Братського району Миколаївської області.

Не погоджуючись з вищезазначеним, позивачі звернулися до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із часткової обґрунтованості позовних вимог та, відповідно, наявності підстав для їх часткового задоволення.

Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, ЗК України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст.3 ЗК України).

Судом першої інстанції встановлено, що право комунальної власності на земельну ділянку за кадастровим номером: 4821484600:01:000:0656, загальною площею - 7,817 га, зареєстровано за Братською селищною радою. Відповідач, виконуючи функції розпорядника земельної ділянки, у 2021р. розпочав процес продажу прав на неї на конкурентних засадах, про що прийняв спірне рішення від 07.04.2021р. №33 «Про затвердження переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги», яким, з-поміж іншого, включив до вказаного переліку (у відповідному додатку) земельну ділянку площею 7,817 га, яку позивачі мали намір отримати у власність в межах норм безоплатної приватизації.

Варто зазначити, що з 03.04.2016р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до ЗК України щодо проведення земельних торгів» від 18.02.2016р. №1012-VІІІ, відповідно до якого з 03.04.2016р. право оренди земельної ділянки, зокрема, для особистого селянського господарства, набувається на конкурентних засадах (земельних торгах), а тому дійсно правові підстави для передачі земельних ділянок без проведення земельних торгів відсутні.

У ст.127 ЗК України регламентовано, що органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або ж прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.

Статтями 134-138 ЗК України визначено процедуру продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах, яка складається з таких етапів: 1) визначення (добір) організатором земельних ділянок державної чи комунальної власності які або права на які виставляються на земельні торги; 2) підготовка організатором лотів до проведення земельних торгів; 3) підготовка виконавцем проведення торгів; 4) проведення земельних торгів; 5) встановлення результатів торгів; 6) оприлюднення результатів земельних торгів.

Відповідно до ч.1 ст.134 ЗК України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.

Згідно з ч.3 ст.134 ЗК України, земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених ст.ст.34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.

При цьому, як передбачено у ст.135 ЗК України, земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки із учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або ж найвищу плату за користування нею, що зафіксована в ході проведення земельних торгів.

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених ч.ч.2 і 3 ст.134 цього Кодексу.

За змістом ч.3 ст.135 ЗК України, що організатором земельних торгів є фізична чи юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

Відповідно до ч.4 ст.135 ЗК України, проведення земельних торгів щодо земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів, у якому зазначаються:

а) перелік земельних ділянок або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами;

б) стартова ціна лота;

в) строк та інші умови користування земельною ділянкою у разі набуття права користування земельною ділянкою на земельних торгах;

г) особа, уповноважена організатором торгів на укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, яка або право на яку виставляється на земельні торги.

Згідно з ч.1 статті 136 ЗК України, організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Положеннями ч.2 ст.136 ЗК України передбачено, що добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом із розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів (ч.4 ст.136 ЗК України).

Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає:

а) виготовлення, погодження та затвердження в установленому законом порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, якщо межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості);

б) державну реєстрацію земельної ділянки;

в) державну реєстрацію речового права на земельну ділянку;

г) отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України «Про оцінку земель» у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї;

ґ) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Закону України «Про оцінку земель», крім випадків продажу на земельних торгах права оренди на неї;

д) встановлення стартової ціни продажу земельної ділянки, яка щодо земель державної та комунальної власності не може бути нижчою за експертну грошову оцінку земельної ділянки;

е) встановлення стартового розміру річної орендної плати, який щодо земель державної та комунальної власності не може бути меншим розміру орендної плати, визначеного Податковим кодексом України;

є) встановлення стартової ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, яка щодо земель державної чи комунальної власності не може бути нижчою за ринкову вартість відповідного права, визначену шляхом проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок;

ж) визначення виконавця земельних торгів, дати та місця проведення земельних торгів.

За приписами ст.25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. №280/97-ВР, сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 34 ч.1 ст.26 цього Закону закріплено, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з ч.1 ст.59 Закону №280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Матеріалами цієї справи підтверджується, що у спірних правовідносинах відповідач виступав організатором земельних торгів відносно земельної ділянки комунальної власності та вживав організаційних заходів щодо проведення земельних торгів, зокрема, здійснив відбір земельних ділянок з метою продажу прав на них на конкурентних засадах, про що було прийнято рішення від 07.04.2021р. №33 «Про затвердження переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги».

При цьому, до ухвалення цього рішення (30.03.2021р.) на засіданні постійної комісії селищної ради з питань планування, бюджету, фінансів та економічної реформи та з питань господарської діяльності, підприємництва, земельних відносин, екології, АПК та соціального розвитку села було вирішено питання про затвердження переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги, винести на розгляд сесії, підготувати проект та рекомендувати затвердити. Тобто, як вірно звернув увагу апелянта, проект рішення та, відповідно, винесення вказаного питання на розгляд сесії було підготовлено до моменту звернення позивачів із клопотанням від 02.04.2021р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів не може погодитися з висновками суду попередньої інстанцій про те, що оскаржуване рішення від 07.04.2021р. №33 прийняте відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства.

При вирішенні справи, колегія суддів враховує раніше викладену Верховним Судом правову позицію щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах (постанова від 29.10.2020р. у справі №820/2005/18 та від 31.08.2022р. у справі №340/2248/19).

Посилання ж позивачів на те, що останніми розпочато процедуру реалізації права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації (що визначає пріоритет застосування тієї чи іншої статті ЗК України) не відповідає дійсності, оскільки позивачі не отримували від Братської селищної ради дозволу на розроблення проекту землеустрою, не замовляли такий проект самостійно в порядку, визначеному 118 ЗК України, а отже не приступили до реалізації вказаного права.

Відтак, позивачі не набули права на спірну земельну ділянку, а їх певна заінтересованість саме в цій ділянці, не може бути підставою для обмеження законних повноважень органу місцевого самоврядування, і, тим більше, для визнання його рішень протиправними саме з цієї підстави.

У той же час, включення земельного масиву до переліку земельних ділянок, права на які підлягають продажу на земельних торгах, не позбавляє позивачів права обрати будь-яку іншу, вільну земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуваним рішенням від 07.04.2021р. за №33 відповідач жодним чином не порушив прав позивачів на отримання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, та не обмежив таке право у протиправний, незаконний спосіб.

Окрім того, правовим питанням у справі є законність відмови відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у зв`язку із включенням земельної ділянки, яку має намір отримати зацікавлена особа у власність, до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності для продажу прав на них на земельних торгах.

Вирішуючи зазначене правове питання, колегія суддів звертає увагу на висновок Верховного Суду, сформований у постанові від 04.09.2020р. у справі №440/1176/19, що підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності може бути невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Своєю чергою, невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів також може полягати у тому, що відповідно до ст.ст.124,134 ЗК України в особи відсутнє право на отримання бажаної земельної ділянки на неконкурентних засадах без проведення земельних торгів.

Верховний Суд неодноразово розглядав справи, де поставало таке ж саме питання, і у постанові від 03.04.2018р. у справі №815/3059/17 дійшов висновку про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

У подальшому, вказана правова позиція була підтримана в інших постановах Верховного Суду, зокрема, від 23.01.2020р. у справі №620/1058/19, від 28.10.2020р. у справі №819/1976/17, від 22.10.2020р. у справі №815/7279/16, від 29.03.2021р. у справі №2040/6485/18, від 13.04.2021р. у справі №818/1470/18, від 29.10.2021р. у справі №340/1039/20, від 29.11.2021р. у справі №340/1037/20, від 15.07.2021р. у справі №520/3930/19, від 25.05.2022р. у справі № 620/1060/21, від 18.01.2023р. у справі №580/1300/22, від 30.01.2023р. у справі №120/1157/22-а, від 29.03.2023р. у справі №120/4279/22 та від 11.10.2023р. у справі №120/814/22-а, і колегія суддів, в свою чергу, не вбачає підстав для відступу від такої правової позиції.

У справі, що розглядається, колегією суддів встановлено, що на час розгляду заяв позивачів про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийняття відповідачем рішення з цього питання, земельна ділянка, якої стосувалася заява, вже була включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які можуть бути продані на земельних торгах. Тому, в силу приписів ч.5 ст.136 ЗК України, це є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Вирішення питання щодо віднесення земельної ділянки (рішення від 07.04.2021р. №33) до переліку земельних ділянок, право на які може бути реалізоване на земельних торгах, передує вирішенню питання про надання позивачам дозволу на розробку землеустрою за їх заявою від 02.04.2021р. (рішення від 07.04.2021р. №40), про що свідчить порядковий номер прийнятих рішень, та, при цьому, логічно слідує з того, що рішення про винесення питання щодо затвердження переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги, на розгляд сесії та підготовку проекту було прийнято 30.03.2021р.

Таким чином, доводи апеляційної скарги у повній мірі знайшли своє підтвердження.

Слід також зазначити про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін у справі, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

У відповідності до ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду 1-ї інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, в обсязі встановлених обставин та враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також у зв`язку із тим, що деякі висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, у відповідності до ч.1 ст.317 КАС України, вважає за необхідне скасувати рішення суду 1-ї інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі,

Керуючись ст.ст.308,311,315,317,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області - задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року - скасувати та прийняти нове, який у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено: 31.10.2023р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: І.П. Косцова

В.О. Скрипченко