Ухвала

від 25.10.2023 по справі 932/8206/23

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/8206/23

Провадження № 1-кс/932/3320/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у приміщенні суду в м. Дніпрі клопотання старшого слідчого СВ ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12023041640001135 від 09.09.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12023041640001135 від 09.09.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, в якому останній просить, накласти арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на речі вилучені в ході проведення обшуку за адресою місця проживання гр. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на :

Речі, в яких був одягнений ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 під час вказаного вчинення кримінального правопорушення, а саме: штани чорного кольору з білими цяточками на колінах, кепку чорного кольору з білим візерунком, футболку сірого кольору, кросівки чорно-сірого кольору із написом «Sayota», які в присутності двох понятих було вилучено до спеціального пакету PSP 4122836 ;

Коштовність золотого та сріблястого кольору круглої форми з коштовним камінням у вигляді компасу , яку в присутності двох понятих було вилучено до спеціального пакету PSP 1085486.

В обґрунтування свого клопотання зазначає, що Слідчим відділенням ВП № 7 ДРУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування за кримінальним провадженням №12023041640001135 від 09.09.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що 09.09.2023 до ВП №7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області із заявою звернулась ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає: АДРЕСА_2 , про те що, 09.09.2023 приблизно о 13 год. 05 хв., ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись біля будинку АДРЕСА_3 , відкрито, шляхом ривку, в умовах воєнного стану, заволодів її майном, а саме золотим ланцюжком, на якому знаходилась золотий кулон у вигляді компасу, чим спричинив останній матеріальну шкоду, розмір якої встановлюється

09.09.2023 року на підставі зібраних доказів, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з безпосереднім переслідуванням особи, яка підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, невідкладно, на підставі ч.3 ст.233 КПК України, за адресою місця проживання гр. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук в ході якого було виявлено та вилучено:

Речі, в яких був одягнений ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 під час вказаного вчинення кримінального правопорушення, а саме: штани чорного кольору з білими цяточками на колінах, кепку чорного кольору з білим візерунком, футболку сірого кольору, кросівки чорно-сірого кольору із написом «Sayota», які в присутності двох понятих було вилучено до спеціального пакету PSP 4122836 ;

Коштовність золотого та сріблястого кольору круглої форми з коштовним камінням у вигляді компасу , яку в присутності двох понятих було вилучено до спеціального пакету PSP 1085486.

Вищевказані речі відповідно до положень ст. 98 КПК України, визнано речовими доказами, та направлено на зберігання до камери схову ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

09.09.2023 року ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.

Вищевказані речові докази необхідні в подальшому для доказу причетності ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення, що має суттєве значення для встановлення обставин злочину та підлягає доказуванню.

В разі не застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді заборони користування, розпорядження (відчуження, реалізації) майна та його можливе подальше незаконне відчуження або володіння ним, позбавить орган досудового можливості проведення об`єктивного та всебічного розслідування у даному кримінальному провадженні.

У судове засідання слідчий не з`явився. Про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, вважаю можливим розглянути клопотання за відсутності сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього докази, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Поряд з цим, статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Арешт майна, відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Метою арешту, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Згідно з положеннями ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Слідчим суддею встановлено, що Відділенням поліції № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12023041640001135, відомості про яке внесені до ЄРДР 09.09.2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України за заявою ОСОБА_6 за фактом відкритого заволодіння її майном в умовах воєнного стану.

Даний факт зареєстровано в ЖЄО за № 29361.

Згідно протоколуобшуку від09.09.2023року,проведеного напідставі ч.3ст.233КПК Україниза адресою: АДРЕСА_1 ,в ходіякого виявлено та вилучено речі, які постановою старшого слідчого СВВП №7Дніпровського РУПГУНП вДніпропетровській області ОСОБА_3 від 09.09.2023року визнано речовими доказами, а саме: В разі не застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді заборони користування, розпорядження (відчуження, реалізації) майна та його можливе подальше незаконне відчуження або володіння ним, позбавить орган досудового можливості проведення об`єктивного та всебічного розслідування у даному кримінальному провадженні.

З наведених вище підстав, слідчий суддя вважає, що слідчим доведено, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що зазначене майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та без їх арешту та вилучення існує реальна загроза зміни слідової інформації, яка наявна на них на теперішній час, крім того необхідно провести ряд невідкладних слідчих (розшукових) та процесуальний дій, в тому числі експертних досліджень, для встановлення об`єктивної істини по кримінальному провадженню, у зв`язку з чим, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя вважає за доцільне накласти арешт на майно, вказане у клопотанні.

Слідчий суддя враховує наявність правових підстав для накладання арешту, можливість використання вказаного речового доказу у кримінальному провадженні. Приймаючи до уваги, що вищевказані речі, можуть бути використані, як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, тому з метою збереження цього речового доказу та досягнення дієвості кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання, тому воно підлягає задоволенню.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Оскільки вилучене майно необхідно зберігати в тому вигляді, в якому вони були вилучені, а також для забезпечення дієвості повного та всебічного розслідування злочину та проведення ряду відповідних експертиз, вважаю, що існують підстави для заборони користування, відчуження та розпорядження майном.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 131, 170-173, 309, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя-

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12023041640001135 від 09.09.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на речі вилучені в ході проведення обшуку за адресою місця проживання гр. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на :

Речі, в яких був одягнений ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 під час вказаного вчинення кримінального правопорушення, а саме: штани чорного кольору з білими цяточками на колінах, кепку чорного кольору з білим візерунком, футболку сірого кольору, кросівки чорно-сірого кольору із написом «Sayota», які в присутності двох понятих було вилучено до спеціального пакету PSP 4122836 ;

Коштовність золотого та сріблястого кольору круглої форми з коштовним камінням у вигляді компасу , яку в присутності двох понятих було вилучено до спеціального пакету PSP 1085486.

Копію ухвали направити прокурору, слідчому та власнику майна.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором. Копія ухвали надсилається слідчому, прокурору, підозрюваному, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ігор КОНДРАШОВ