Ухвала

від 01.11.2023 по справі 522/6217/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/2402/23

Справа № 522/6217/21

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1 Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Приморського райсуду м. Одеси від 12.10.2023 якою в межах к/п №12020167500000753 від 19.12.2020, №12020166470000264 від 04.11.2020 відносно:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Селидове Донецької обл., громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

- обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою до 10.12.2023 без визначення захисника

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Оскаржуваною ухвалою Приморського райсуду м. Одеси від 12.10.2023було задоволено клопотання прокурора та застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою до 10.12.2023 із утриманням в ДУ "Одеський слідчий ізолятор" відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України без визначення застави.

Обґрунтовуючи ухвалу, суд 1-ої інстанції врахував тяжкість інкримінованих злочинів, ту обставину, що ОСОБА_6 неодружений, непрацевлаштований, без постійного місця проживання в м. Одесі, зареєстрований в Донецький області, не має міцних соціальних зв`язків, раніше судимий, та констатував наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

Не погодившись із оскаржуваною ухвалою, обвинувачений ОСОБА_6 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій вказує на те, що ухвала суду є необґрунтованою з таких підстав:

- судом не враховано належним чином незадовільний стан його здоров`я та не витребувані відповідні документи;

- обвинувачення грунтується на доказах, отриманих незаконним шляхом, матеріали провадження сформовані із обвинувальним ухилом;

- при його доставці до Портофранківського РВ до нього були застосовані заходи фізичного примусу, що також мало негативні наслідки для його здоров`я, в результаті чого ним була подана відповідна скарга у прокуратуру та до медичного закладу ДУ «ОСІ» та просив подальші процесуальні дії проводити в режимі відеоконференції. Однак судом 1-ої інстанції не були витребувані відповідні документи та вказані обставини судом не були враховані.

За таких обставин, обвинувачений ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу Приморського райсуду м. Одеси від 12.10.2023 та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд у суді 1-ої інстанції.

Окрім того, ОСОБА_6 просив вирішити питання про перегляд вироку Київського райсуду м. Одеси від 04.08.2022 за нововиявленими обставинами.

Захисник ОСОБА_7 направила на адресу апеляційного суду клопотання, в якому просила розглядати за її відсутності, водночас прокурор у судове засідання не з`явився, при цьому обвинувачений ОСОБА_6 не порушував питання про його участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Частиною 4 ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» визначено права кожного, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

На підставі аналізу матеріалів провадження вбачається, що на розгляді в Приморському райсуді м. Одеси перебуває к/п №12020167500000753 від 19.12.2020 та №12020166470000264 від 04.11.2020 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Виходячи з положень п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України судове провадження - це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами, тобто рішення суду першої інстанції, ухвалене до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 ст. 392 КПК України не входять до вказаного переліку, та не передбачають витребування матеріалів провадження.

При цьому, положення ч. 2 ст. 422-1 КПК України встановлюють, що суддя-доповідач у разі необхідності перевірки обставин, які підтверджують наявність ризиків, що стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зміни іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або для продовження строку тримання під вартою, невідкладно витребовує з суду 1-ої інстанції: 1) ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою; 2) клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, подане під час судового провадження в суді 1-ої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Також, зважаючи на те, що приписами ст. 23 КПК України передбачено, що суд досліджує докази безпосередньо та не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, апеляційний суд у даному випадку позбавлений можливості досліджувати докази, які б на даному етапі судового розгляду справи по суті дають підстави суду апеляційної інстанції робити висновки щодо наявності, або відсутності підстав щодо продовження обвинуваченому (-им) запобіжного заходу.

Такі обставини досліджуються безпосередньо судом 1-ої інстанції під час судового провадження та з огляду на перевірені в порядку ст.ст. 89, 94 КПК України докази, які на момент застосування (в тому числі, продовження дії запобіжного заходу) дають підстави суду прийняти рішення відповідно до положень ст. 331 КПК України.

Таким чином, надаючи оцінку доводам обвинуваченого відносно того, що, обвинувачення грунтується на доказах, отриманих незаконним шляхом, матеріали провадження сформовані із обвинувальним ухилом, колегія суддів наголошує, що апеляційний суд, по суті, позбавлений можливості надати правову оцінку обґрунтованості пред`явленого особі обвинувачення, оскільки, окрім як дослідивши клопотання про продовження строку тримання під вартою (у разі його наявності), ухвалу суду щодо продовження запобіжного заходу, а також, в деяких випадках, копію обвинувального акту та журналу судових засідань, не має законних на те підстав для дослідження будь-яких доказів, що можуть бути підставою для продовження або застосування запобіжного заходу у судовому засіданні.

Водночас, зважаючи на можливу міру покарання, яка може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винуватим, зокрема, у вигляді позбавлення на строк до 6 років ту обставину, що обвинувачений постійного джерела доходів не має, не має міцних соціальних зв`язків раніше притягувався до кримінальної відповідальності, колегія суддів вважає, що рішення суду 1-ої інстанції в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законним, обґрунтованим та прийнятим з урахуванням положень ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, оскільки виходячи з цього є підстави вважати, що до теперішнього часу продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування обвинуваченого від суду.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Окрім того, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При встановленні наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - впливу на учасників процесу в даному кримінальному провадженні, апеляційний суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.

Що стосується доводів обвинуваченого відносно незадовільного стану його здоров`я, апеляційний суд зауважує, що вони не підтверджені жодними доводами. В той же час, обвинувачений чи його захисник не позбавлені можливості надати суду відповідні підтверджуючі документи.

Апеляційний суд звертає увагу, що доцільність необхідності подальшого утримання обвинуваченого під вартою буде перевірена через нетривалий час в порядку ст. 331 КПК, а обвинувачений або його захисник не позбавлені можливості надати суду документи які свідчать про нівелювання врахованих раніше ризиків.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що на підставі наданих апеляційному суду матеріалів, судом 1-ої інстанції прийняте обґрунтоване рішення, а стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 на теперішній час неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід, оскільки він не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти наявним ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, які об`єктивно продовжують існувати з огляду на зазначені апеляційним судом обставини.

Що стосується доводів ОСОБА_6 відносно перегляд вироку Київського райсуду м. Одеси від 04.08.2022 за нововиявленими обставинами, колегія зауважує, що предметом апеляційного перегляду є ухвала Приморського райсуду м. Одеси від 12.10.2023 про застосування запобіжного заходу, а перегляд судових рішень за нововиявленими обставинми регламентований Главою 34 КПК України.

В той же час, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на такі обставини.

Приписами ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні у випадках, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.

При цьому, інкриміновані ОСОБА_6 злочини не відносяться до зазначеного вище переліку, окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що прокурор у своєму клопотанні просив визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави в межах, встановлених КПК України.

Натомість, суд 1-ої інстанції, задовольняючи клопотання прокурора у повному обсязі, не визначив розмір застави, що на переконання апеляційного суду є істотним порушенням прав обвинуваченого та вимог криміналного пррцесуального законодавтсва, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Визначаючи розмір застави, апеляційний суд враховує вимоги п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, відповідно до якого розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлюється у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні нетяжкого та тяжкого злочинів, з огляду на обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, який раніше судимий, офіційно не працевлаштований, тобто постійного джерела прибутку не має, не має міцних соціальнхз зв`язків, а також зважаючи на існування зазначених вище ризиків, колегія суддів вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_6 у якості альтернативного запобіжного заходу заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, із покладенням на останнього у разі внесення застави обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

При цьому, ч. 1 ст. 412 КПК України наголошує на тому, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку про існування підстав для часткового задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, скасування ухвали суду із постановленням нової ухвали про задоволення клопотання прокурора, застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 10.12.2023 включно, із визначенням розміру застави в якості альтернативного запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 24, 370, 404, 405, 407, 409, 412, 422-1, 532 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Ухвалу Приморського райсуду м. Одеси від 12.10.2023, якою стосовно ОСОБА_6 обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України КК України застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою до 10.12.2023, без визначення застави - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 та застосувати відносно ОСОБА_6 обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою 10.12.2023 із утриманням в ДУ "Одеський слідчий ізолятор".

Визначити обвинуваченому ОСОБА_6 заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 134 200 (сто тридцять чотири тисячі двісті) грн.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум за наступними реквізитами:

Отримувач: Одеський апеляційний суд; Код отримувача за ЄДРПОУ: 42268321

Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача: 820172

Рахунок отримувача: UA308201720355299001001086720

Призначення платежу: згідно ухвали суду від 01.11.2023, заставна сума за ОСОБА_6 , судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

У разі внесення застави обвинуваченого ОСОБА_6 звільнити з-під варти та покласти на нього строком до 10.12.2023 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду, прокурора за викликом;

- не відлучатись з м. Одеси без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт/паспорти (за наявності) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_6 та заставодавцю наслідки невиконання покладених на них обов`язків, передбачених ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4