Ухвала

від 02.11.2023 по справі 343/2565/23

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/2565/23

Провадження №: 2-з/0343/14/23

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

02 листопада 2023 року м. Долина

Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Монташевич С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за її позовом до Вигодської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради і скасування реєстрації права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Старомізунської сільської ради від 29.03.2007 № 242-5/2007 та рішення Старомізунської сільської ради від 03.04.2008 № 466-11/2008, якими передано ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у спільну сумісну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та погосподарських споруд кадастровий номер 2622086201:01:005:0473; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , проведену 18.12.2009 відділом Івано-Франківська РФ ДП ЦДЗК за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, площею 0,0528 га, кадастровий номер 2622086201:01:005:0473.

Ухвалою суду від 13.10.2023 відкрито провадження за даним позовом.

31 жовтня 2023 року позивачкою подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просить заборонити Вигодській сеоищній раді Івано-Франківської області приймати будь-які рішення відносно земельної ділянки з кадастровим № 2622086201:01:005:0473 та суміжних земельних ділянок, які перебувають у власності чи користуванні ОСОБА_2 , який проживає по АДРЕСА_2 , та ОСОБА_4 , який проживає по АДРЕСА_2 до набрання законної сили рішення суду в справі № 343/2565/23.

Свою позицію мотивує тим, що їй стало відомо, що ОСОБА_2 розпочав приватизацію земельної ділянки, яка межує з земельною ділянкою щодо якої вона звернулася до суду з вищевказаним позовом. Це в подальшому може вплинути на виконання рішення суду в разі, якщо суд прийде до переконання задовольнити її позовні вимоги, оскільки предметом позову є земельний спір, який стосується визначення меж та площі земельної ділянки, межівником якої є ОСОБА_2 . Невжиття заходів забезпечення позову при наявності спору щодо меж та площі земельної ділянки дасть можливість останньому приватизувати земельну ділянку з безпідставно передбаченим під`їздом до його земельної ділянки через її земельну ділянку. Тобто це порушить її право на володіння, користування та розпорядження належною їй земельною ділянкою та призведе до неможливості реального поновлення її прав та повернення земельної ділянки їй як належному власнику. Вважає, що обраний нею спосіб забезпечення позову є співмірним заявленим вимогам.

Суд, вивчивши доводи заяви, дійшов до такого висновку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із положеннями ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Ключовим завданням при вирішенні необхідності забезпечення позовних вимог є забезпечення в подальшому виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Статтею 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, серед яких є заборона вчиняти певні дії.

Системний аналіз наведених норм права дає можливість зробити висновок, що від заявника вимагається вказати вид (захід) забезпечення позову, визначений статтею 150 ЦПК України, та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову.

Згідно із п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18.

Як вбачається із вищезгаданої позовної заяви, позивачка просить визнати незаконним та скасувати рішення Старомізунської сільської ради від 29.03.2007 № 242-5/2007 та рішення Старомізунської сільської ради від 03.04.2008 № 466-11/2008, якими передано ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у спільну сумісну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та погосподарських споруд кадастровий номер 2622086201:01:005:0473, а також скасувати державну реєстрацію вказаних земельних ділянок за ними.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивачка просить заборонити відповідачу приймати будь-які рішення відносно земельної ділянки з кадастровим № 2622086201:01:005:0473 та суміжних земельних ділянок, які перебувають у власності чи користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , однак вона не доводить, яким саме чином невжиття вказаного заходу забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у справі, де вимоги до сільської ради заявлено тільки в частині скасування рішення органу місцевого самоврядування про передачу їй з чоловіком у власність земельної ділянки.

Крім того позивачкою не надано жодних доказів на підтвердження можливості здійснення відповідачем недобросовісних дій під час розгляду даної справи, які б позбавили її реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на її користь, а також не доведено, яким чином вказаний захід забезпечення позову може сприяти виконанню рішення суду.

Також суд зазначає, що забезпечення позову в заявленій редакції може призвести до невиправданого обмеження прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_2 , який є третьою особою, та ОСОБА_4 , який взагалі не є учасником справи.

З урахуванням викладеного, вважаю, що заява про забезпечення позову не підтверджена жодними доказами та грунтується лише на припущеннях, а посилання заявниці на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду не обґрунтовані та не дають підстав встановити: яким чином приватизація земельних ділянок суміжними землекористовувачами, якщо така взагалі має місце, ускладнить виконання рішення про скасування реєстрації земельної ділянки, належної позивачці, якщо таке буде прийнято; чи які дії може вживати селищна рада щодо належної їй земельної ділянки без її відома; як і не надано доказів, що взагалі третя особа чи будь-яка інша, чи відповідач вчиняють дії, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулась, тому в задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного ст. 149, 150 ЦПК України, та керуючись ст. 260, 261 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за її позовом до Вигодської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради і скасування реєстрації права власності на земельну ділянку відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Вигодська селищна рада, місцезнаходження: смт Вигода, вул. Д.Галицького, 75 Калуського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04355875.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий.

Суддя: Монташевич С.М.