ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
«31» жовтня 2023 року
м. Харків
справа № 953/23624/21
провадження № 22ц/818/1089/23
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),
суддів - Мальованого Ю. М., Яцини В.Б.
за участю секретаря Волобуєва О.О.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ БІОФАРМ», представник відповідача Шатов С. О.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ БІОФАРМ» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 14березня 2023року в складі судді Колесник С.А.
в с т а н о в и в:
У грудні2021року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ БІОФАРМ» про стягнення основної заборгованості та штрафних санкцій за договорами про надання поворотної безоплатної фінансової допомоги, який в подальшому уточнив.
Просив:
об`єднати в одне провадження його вимоги про стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій за договорами про надання поворотної безоплатної фінансової допомоги №06/02/20-1 від 06 лютого 2020 року та №07/12/20 від 07 грудня 2020 року;
стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ БІОФАРМ» на його користь заборгованість за договором про надання поворотної безоплатної фінансової допомоги №06/02/20-1 від 06 лютого 2020 року у розмірі 1667950,39 грн, пеню у розмірі 269666,22 грн, інфляційні втрати у розмірі 147866,61 грн, 3 (три) % річних у розмірі 51700,39 грн, а всього 2137183,61 грн;
стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ БІОФАРМ» на його користь заборгованість за договором про надання поворотної безоплатної фінансової допомоги №07/12/20 від 07 грудня 2020 року у розмірі 1 283 160,00 грн, пеню у розмірі 130 460,46 грн, інфляційні втрати у розмірі 45 440,09 грн, 3 (три) % річних у розмірі 24 467,93 грн, а всього 1 483 528,48 грн;
вирішити питання щодо судових витрат.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 14березня 2023року, в якому ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2023 року виправлено описку, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково;
стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ БІОФАРМ» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання поворотної безоплатної фінансової допомоги №06/02/20-1 від 06 лютого 2020 року у розмірі 1664 790,39 грн, інфляційні втрати у розмірі 105 332,56 грн, 3 (три) % річних у розмірі 49473,31 грн, а всього 1819 596,26 грн;
стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ БІОФАРМ» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання поворотної безоплатної фінансової допомоги №07/12/20 від 07 грудня 2020 року у розмірі 1 283 160,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 56 068,89 грн, 3 (три) % річних у розмірі 24 467,93 грн, а всього 1363 696,82 грн;
стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ БІОФАРМ» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 7233, 36 грн;
у задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ БІОФАРМ» подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким провадження у справі в частині заявленої вимоги про стягнення 1664790,39 грн основного боргу за договором про надання поворотної безоплатної фінансової допомоги № 06/02/20-1 від 06 лютого 2020 року закрити, в частині заявлених вимог ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за договором про надання поворотної безоплатної фінансової допомоги № 06/02/20-1 від 06 лютого 2020 року відмовити; в частині заявлених вимог ОСОБА_1 про стягнення основного боргу, інфляційних втрат та 3 % річних за договором про надання поворотної безоплатної фінансової допомоги № 07/12/20 від 07 грудня 2020 року відмовити.
27 липня 2023 року до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ БІОФАРМ» надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині заявленої вимоги про стягнення 1283160,00 грн основного боргу за договором про надання поворотної безоплатної фінансової допомоги № 07/12/20 від 07 грудня 2020 року.
Клопотання мотивоване тим, що договором про надання поворотної безоплатної фінансової допомоги № 07/12/20 від 07 грудня 2020 року передбачено право достроково повернути суму поворотної фінансової допомоги і він, скориставшись цим правом, у травні червні 2023 року повернув позикодавцю частково надану позику в загальному розмірі 1283160,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями. Отже, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю за відсутністю предмету спору.
Просив провадження у справі в частині заявленої вимоги про стягнення 1283160,00 грн основного боргу за договором про надання поворотної безоплатної фінансової допомоги № 07/12/20 від 07 грудня 2020 року закрити.
У судовому засіданні представник товариства підтримав клопотання та просив його задовольнити.
До суду апеляційної інстанції інші учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з`явилися. Клопотань щодо відкладення розгляду справи від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило. У зв`язку з чим суд апеляційної інстанції уважав за можливе розглянути справу за відсутності інших учасників на підставі частини другої статті 372 ЦПК України.
Вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи клопотання судова колегія вважає, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ БІОФАРМ» необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255ЦПКУкраїни суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124КонституціїУкраїни юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до частини першої статті 2ЦПКУкраїни завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17-ц (провадження № 61-13405св18), 30 січня 2019 року у справі № 326/371/17-ц (провадження № 61-37088св18), 27 лютого 2019 року у справі № 569/12875/16-ц (провадження № 61-41476св18), 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18-ц (провадження № 61-2018св19).
Поряд з цим, за змістом пункту 2 частини першої статті 255ЦПКУкраїни суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову.
Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрито з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема, шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20), від 23 грудня 2020 року у справі № 522/8782/16-ц (провадження № 61-21649св19), від 13 січня 2022 року у справі № 644/1955/20 (провадження № 61-16573св21), від 31 серпня 2023 року у справі № 752/11502/22 (провадження № 61-9119св23).
Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами існує спір, предметом якого є стягнення коштів.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 14березня 2023року, в якому ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2023 року виправлено описку, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
02 травня 2023 року та 07 червня 2023 року, тобто вже після ухвалення рішення суду першої інстанції та під час перегляду справи в апеляційному порядку, Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ БІОФАРМ» переказав на рахунок ОСОБА_1 кошти за договором від 07 грудня 2020 року у розмірі 500000,00 грн та 783160,00 грн відповідно, що підтверджується копіями платіжних інструкцій.
Проте, факт часткового виконання судового рішення товариством на стадії апеляційного провадження не свідчить про відсутність предмету спору.
Відповідно до частини 1 статті 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Відповідних заяв від ОСОБА_1 , зокрема, про відмову від частини або повністю від позовних вимог до суду апеляційної інстанції не надходило, що свідчить про бажання позивача про захист своїх прав та інтересів.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що підстав для закриття провадження у справі не вбачається, у зв`язку з чим клопотання товариства задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст.255, 367, 373, 368,381-384, 389 ЦПК України
у х в а л и в:
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ БІОФАРМ» про закриття провадження у справі залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий І.В. Бурлака
Судді Ю. М. Мальований
В.Б. Яцина
Повний текст ухвали складено 02 листопада 2023 року.
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2023 |
Оприлюднено | 03.11.2023 |
Номер документу | 114613808 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них інших видів кредиту |
Цивільне
Харківський апеляційний суд
Бурлака І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні