Повістка

від 23.10.2023 по справі 908/1654/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/142/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2023 Справа № 908/1654/23

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Приватного підприємства «ГЛОРІ», код ЄДРПОУ 30241228 (69035, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.143)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний, 143/Я.Новицького 7», код ЄДРПОУ 43701760 (69035, м. Запоріжжя, пр.Соборний/вул. Якова Новицького, буд.143/7)

про визнання недійсними рішень

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

УСТАНОВИВ:

За наслідками розгляду справи №908/1654/23 Господарським судом Запорізької області 04.10.2023 ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову Приватного підприємства «ГЛОРІ» до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний, 143/Я.Новицького 7» про визнання недійсними рішень загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний, 143/Я.Новицького 7», оформлених протоколом № 4 від 30.01.2022.

12.10.2023 до господарського суду (через засоби поштового зв`язку) надійшла заява відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі №908/1654/23, а саме: про стягнення з ПП «ГЛОРІ» на користь ОСББ «Соборний, 143/Я.Новицького 7» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Згідно з протоколом передачі від 12.10.2023 заяву передано на розгляд раніше визначеному у судовій справі складу суду головуючому судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 17.10.2023 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний, 143/Я.Новицького 7» про ухвалення додаткового рішення у справі №908/1654/23 прийнято до розгляду. Судове засідання з розгляду заяви призначено на 23.10.2023.

До початку судового засідання 23.10.2023 на електронну адресу суду від ПП «ГЛОРІ» (представника - адвоката Слєсарь О.В.) надійшла заява про розгляд заяви ОСББ «Соборний, 143/Я.Новицького 7» про стягнення судових витрат на правничу допомогу без участі представника позивача.

Представники сторін в судове засідання не з`явились.

Частиною 4 статті 244 ГПК України встановлено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду заяви за відсутності сторін.

Частинами 1-3 статті 244 ГПК України встановлено: суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

З положень статті 123 ГПК України слідує, що до складу судових витрат, крім судового збору, входять також витрати, пов`язані з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній орієнтовний розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч.ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд, зокрема, вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи № 908/1654/23 слідує, що відповідач до відзиву на позов додав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, а саме - витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

В судовому засіданні 12.09.2023 представник відповідача в усній формі заявив, що докази понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі, що відображено в протоколі судового засідання від 12.09.2023.

На підставі вказаних норм процесуального права, враховуючи надходження від відповідача відповідної заяви та надання ним доказів у встановлений законом строк (заява про ухвалення додаткового рішення у справі з відповідними доказами направлена до суду засобами поштового зв`язку 09.10.2023), суд дійшов до висновку про ухвалення додаткового рішення у справі №908/1654/23 щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу.

До заяви відповідачем додано копію договору про надання правової допомоги від 29.08.2022 з додатками, копію додаткового договору № 1 від 29.08.2022, копію рахунку-фактури від 05.10.2023, копію платіжної інструкції про оплату рахунку, копію акту здачі-приймання наданих послуг від 05.10.2023, оригінал детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 05.10.2023.

Згідно з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги розмір витрат на професійну правову допомогу становить 8000,00 грн.

Позивач у своїй заяві, що надійшла на електронну адресу суду 23.10.2023, зокрема, зазначив, що жодних належних та допустимих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн відповідач суду не надав, справа не є складною. Враховуючи складність справи, кількість та тривалість судових засідань, заявлена відповідачем сума судових витрат на правничу допомогу є надто завищеною.

Розглянувши заяву ОСББ «Соборний, 143/Я.Новицького 7» про стягнення з позивача суми 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України).

Відповідно до приписів частини 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126).

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В частині 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Матеріали справи № 908/1654/23 свідчать, що представництво інтересів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний, 143/Я.Новицького 7» здійснювалось адвокатом Ніквас В.В. на підставі ордеру серія АР № 1132207, виданого 13.06.2023.

Також суду надана копія Договору про надання правової допомоги від 29.08.2022, укладеного між ОСББ «Соборний, 143/Я.Новицького 7» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Юридична компанія РАДНИК» (Адвокатське об`єднання).

За змістом п. 1.1 Договору про надання правової допомоги від 29.08.2022 його предметом є надання Адвокатським об`єднанням Клієнту юридичної допомоги в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що за надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар згідно з додатковою домовленістю сторін.

За результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується Сторонами. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об`єднанням правової допомоги та її вартість (п. 4.2 договору).

29.08.2022 між Клієнтом та Адвокатським об`єднанням укладено Додатковий договір №1 до договору про надання правової допомоги від 29.08.2022, умовами якого сторони, зокрема, узгодили, що гонорар за надання правової (правничої) допомоги формується як сума вартості наданих послуг із наступного розрахунку: правнича допомога у суді першої інстанції фіксована вартість у розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до Акту здачі-приймання наданих послуг від 05.10.2023, за дорученням Клієнта, Адвокатським об`єднанням в особі призначеного адвоката Ніквас В.В. за договором від 29.08.2022 в період з 22.05.2023 по 04.10.2023 включно були надані послуги з надання правової (правничої) допомоги з питань захисту прав та інтересів Клієнта по справі № 908/1654/23 на суму 8000,00 грн.

Також суду надана копія платіжної інструкції № 42652272 від 09.10.2023 на суму 8000,00 грн, яка свідчить про виконання Клієнтом зобов`язання щодо оплати наданих послуг з правничої допомоги по справі № 908/1654/23.

Як слідує з матеріалів справи, окрім підготовки та складання відзиву на позовну заяву, що в т.ч. включає вивчення документів та аналіз правовідносин, що склались між сторонами, адвокатом також було складено заперечення на відповідь на відзив. Крім того, адвокат Ніквас В.В. приймав участь у судових засіданнях.

Відповідно до правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20), склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Велика Палата вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/WestAllianceLimited проти України, заява N 19336/04, § 268). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд враховує, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до правової позиції висловленої у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постанові Великої Палати Верхового Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21 зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Отже при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Господарський суд враховує, що заявлена відповідачем загальна сума витрат на професійну правничу допомогу не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість, добросовісність, розумність; принципів співмірності та розумності судових витрат, складності справи № 908/1654/23, яка розглядалась за правилами загального позовного провадження, витраченого адвокатом відповідача часу на надання послуг у даній справі, в тому числі на участь в судових засіданнях. Понесення таких витрат стало наслідком звернення позивача з позовом до суду та необхідністю захисту в суді інтересів відповідача та спростування заявлених позивачем вимог.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн, які понесені відповідачем, є доведеним, підтверджений належними доказами та є співмірним, враховуючи обсяг виконаних робіт (наданих послуг) та складність справи.

За змістом ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

На підставі викладеного, суд, приймаючи до уваги положення статті 129 ГПК України, вважає за необхідне задовольнити заяву відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у заявленому відповідачем розмірі, поклавши ці витрати на позивача.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний, 143/Я.Новицького 7» про ухвалення додаткового рішення у справі №908/1654/23 та стягнення з Приватного підприємства «ГЛОРІ» суми 8000,00 грн на професійну правничу допомогу задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «ГЛОРІ», код ЄДРПОУ 30241228 (69035, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.143) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний, 143/Я.Новицького 7», код ЄДРПОУ 43701760 (69035, м. Запоріжжя, пр.Соборний/вул. Якова Новицького, буд.143/7) суму 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 02.11.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.С. Боєва