Постанова

від 17.04.2024 по справі 908/1654/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2024 року м.Дніпро Справа № 908/1654/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А.( доповідача),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г.

секретар судового засідання: Ліпинський М.О.

за участю учасників справи

від позивача: Касабов Я.В., директор, наказ №13 від 01.01.2014 , Слєсарь О.В., представник, адвокат, ордер АР №1160050 від 27.02.2024;

від відповідача: Кулик Л.С., голова правління, паспорт СВ №284076 від 12.10.2000, Ніквас В.В., представник, адвокат, ордер АР №1132207 від 13.06.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства ГЛОРІ на рішення господарського суду Запорізької області від 04.10.2023 року (повне рішення складено та підписано 20.10.2023 року, суддя Боєва О.С.) та додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 23.10.2023 (повний текст додаткового рішення складено та підписано 02.11.2023, суддя Боєва О.С.) у справі №908/1654/23

за позовом Приватного підприємства ГЛОРІ, м.Запоріжжя

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний, 143/Я.Новицького 7, м. Запоріжжя

про визнання недійсними рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство ГЛОРІ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний, 143/Я.Новицького 7 про визнання недійсними рішень загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний, 143/Я.Новицького 7, оформлених протоколом № 4 від 30.01.2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний, 143/Я.Новицького 7, результати яких оформлені у протоколі №4 від 30.01.2022 року, скликані та проведені з порушенням вимог ст.ст.6,10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.10.2023 року у даній справі у задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що порушень вимог закону та положень Статуту об`єднання співвласників при процедурі проведення загальних зборів співвласників ОСББ Соборний 143/Я.Новицького 7, які відбулись 30.01.2022 року, а також порушень під час голосування та прийняття рішень судом не встановлено.

Додатковим рішенням господарського суду Запорізької області від 23.10.2023 року заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний, 143/Я.Новицького 7 про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства ГЛОРІ на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний, 143/Я.Новицького 7 8 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення мотивовано тим, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн., які понесені відповідачем, є доведеним, підтвердженим належними доказами та є співмірним, враховуючи обсяг виконаних робіт (наданих послуг) та складність справи.

Не погодившись з вказаними рішенням та додатковим рішенням, Приватне підприємство ГЛОРІ звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- скасувати рішення господарського суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги приватного підприємства ГЛОРІ до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний, 143/Я.Новицького 7 про визнання недійсними рішень загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний, 143/Я.Новицького 7, оформлених протоколом №4 від 30.01.2022 року;

- скасувати додаткове рішення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на наступні обставини:

- внаслідок порушення ініціатором зборів порядку та процедури скликання загальних зборів, позивач був позбавлений можливості реалізувати свої права співвласників на управління спільним майном будинку ОСББ. Вказане є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів;

- належних доказів повідомлення позивача про скликання загальних зборів відповідачем не надано;

- відповідачем не доведено дотримання ним під час проведення загальних зборів вимог ст.ст.6,10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку щодо суб`єкта, який має право скликати загальні збори та затверджувати порядок денний цих зборів; належного повідомлення співвласників про призначені збори та порядок денний зборів; забезпечення права позивача та інших співвласників на прийняття участі у письмовому опитуванні та управлінні ОСББ;

- листки опитування та голосування, які містяться в матеріалах справи, взагалі не містять повної назви правовстановлюючих документів та їх реквізитів;

- із наданих відповідачем доказів неможливо встановити, протягом якого строку проводилось письмове опитування, оскільки дати на бюлетенях письмового опитування в більшості відсутні. В зв`язку з чим неможливо встановити час проведення письмового опитування, й, відповідно, дотримання відповідачем вимог ч.15 ст.10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку щодо строків проведення такого опитування протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів;

- у листках голосування та письмового опитування відсутні відомості про ім`я, по-батькові співвласника, який начеб-то брав участь у голосуванні;

- у протоколі загальних зборів №4 від 30.01.2022 року серед додатків взагалі відсутнє посилання на такі документи, як листи голосування при письмовому опитуванні загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний, 143/Я.Новицького 7 30.01.2022 року, що свідчить про їх відсутність на час складання цього протоколу;

- всупереч ст.13 Закону України Про засади державної мовної політики прізвище, ім`я, по-батькові співвласника, який начеб-то брав участь у голосуванні, у листках голосування та опитування визначені російською мовою, що унеможливлює ідентифікацію власників приміщень згідно з даними відповідних реєстрів;

- відповідач не надав суду першої інстанції належних, допустимих та достовірних доказів того факту, що під час прийняття оскаржуваного рішення у голосуванні загальних зборів приймали участь особи, які мають право власності на квартиру/нежитлове приміщення та, відповідно, мають документ, який це підтверджує;

- надані до матеріалів справи листи голосування не засвідчені і таким чином, є недопустимими доказами.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду залишити без змін.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначає, що:

- ОСББ було докладено максимум зусиль для повідомлення ПП ГЛОРІ про загальні збори;

- факт необізнаності про загальні збори ПП ГЛОРІ є наслідком виключно дій позивача, який в порушення вимог чинного законодавства не перебував за місцем реєстрації та не узгодив із АТ Укрпошта порядок доставки поштових відправлень;

- ОСББ погоджується з висновком суду першої інстанції, що навіть за умови наявності порушення порядку повідомлення співвласника про загальні збори лише самого встановлення цього факту недостатньо для визнання недійсним рішення зборів;

- ПП ГЛОРІ не конкретизовано та не зазначено, яким чином порушені його права оспорюваними рішеннями, прийнятими за результатами проведення загальних зборів, які оформлені протоколом №4 від 30.01.2022 року, та, відповідно, до поновлення яких порушених прав та інтересів позивача призведе задоволення заявленого ним позову;

- позивачем не враховано, що шляхом скасування оспорюваних рішень, ПП ГЛОРІ не поновить своїх прав на управління спільним майном, оскільки саме оспорюваними рішеннями вони не були порушені;

- як станом на час проведення загальних зборів 30.01.2022 року, так і по сьогоднішній день ПП ГЛОРІ жодним чином не приймає участь у житті ОСББ, не ініціює проведення загальних зборів щодо зміни порядку та способу управління спільним майном. Тобто жодним чином не намагається користуватися своїми правами;

- дії ПП ГЛОРІ у цьому судовому провадженні направлені не на захист своїх прав, а навпаки, на блокування діяльності ОСББ, що суперечить природі судового захисту;

- певні недоліки, допущені в оформленні результатів загальних зборів, не є критичними та не можуть бути підставою для визнання недійсними результатів загальних зборів, адже за своїм змістом рішення зборів відповідають волевиявленню співвласників багатоквартирного будинку.

У поясненнях суду апеляційної інстанції позивач вказує, що надані відповідачем до матеріалів справи листи голосування взагалі не засвідчені, тому є недопустимими доказами. Проте суд першої інстанції не звернув увагу на вказану обставину та прийняв рішення за відсутності в матеріалах справи належним чином засвідчених письмових доказів, якими обґрунтовує свої заперечення відповідач.

Відповідач у наданих поясненнях посилається на те, що Закон України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не вимагає співвласників при письмовому опитуванні вписувати особисто дату голосування. Обов`язок дотримання встановлених законом термінів покладається на організатора зборів, голову та секретаря зборів. Дата закінчення письмового опитування вказана на підписах голови та секретаря загальних зборів, які підводили підсумок результатів голосування.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2023 року для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі головуючого судді Верхогляд Т.А., суддів Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.11.2023 року витребувано з господарського суду Запорізької області матеріали справи №908/1654/23; відкладено розгляд питання щодо руху апеляційної скарги Приватного підприємства ГЛОРІ на рішення господарського суду Запорізької області від 04.10.2023 року та додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 23.10.2023 року у справі до надходження матеріалів справи до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2024 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 07.02.2024 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства ГЛОРІ на рішення господарського суду Запорізької області від 04.10.2023 року та додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 23.10.2023 року; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 28.02.2024 року на 14:40 год.

28.02.2024 року у судовому засіданні оголошено перерву до 17.04.2024 до 14:15 годин.

17.04.2024 року в судове засідання з`явилися представники сторін, які надали відповідні пояснення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та надані заперечення, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 09.07.2020 рокудо реєстру внесено запис про державну реєстрацію юридичної особи - Об`єднання співвласників Соборний, 143/Я.Новицького 7 код ЄДРПОУ 43701760, місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний/вул. Якова Новицького, буд. 143/7.

30.01.2022 року відбулись загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний, 143/Я.Новицького 7, оформлені протоколом № 4, з наступним порядком денним:

1. Звіт голови правління про виконану роботу правлінням у 2021 році;

2. Звіт ревізійної комісії;

3. Затвердження кошторису та розміру внесків на утримання будинку у 2022 році;

4. Про зміни у складі правління.

Зміст протоколу № 4 від 30.01.2022 року загальних зборів співвласників ОСББ Соборний, 143/Я.Новицького 7 свідчить про те, що на зборах були присутні співвласники житлових та нежитлових приміщень будинку 37 осіб із загальної кількості співвласників 160 осіб; в письмовому опитуванні взяли участь співвласники у кількості 58 осіб.

За підсумками голосування з урахуванням письмового опитування власників приміщень були прийняті рішення по усім вищезазначеним питанням порядку денного.

Додатками до протоколу вказані листи голосування загальних зборів 30.01.2022 в 1 примірнику на 11 аркушах.

Протокол загальних зборів №4 від 30.01.2022 року підписаний головою зборів Данильчук Т.М. та секретарем загальних зборів ОСОБА_1 .

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Приватне підприємство ГЛОРІ є власником нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

За змістом позову Приватне підприємство ГЛОРІ вважає, що рішення загальних зборів, оформлені протоколом №4 від 30.01.2022 року, постановлені з порушенням вимог чинного законодавства, порушують права позивача на управління будинком як співвласника будинку, що і стало причиною звернення до суду з даним позовом.

Отже, предметом спору у даній справі є вимога позивача про визнання недійсними рішень загальних зборів.

Статтею 385 Цивільного кодексу України встановлено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правовідносини співвласників багатоквартирного будинку регулюються і Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, і Законом України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 916/1542/20).

Закон України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Статтею 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (ч.1 ст.4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку в одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання.

Частинами 1,3 ст.10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку встановлено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Порядок скликання та проведення установчих зборів об`єднання регулюється, зокрема, ст.6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного (ч.4 ст.6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (в редакції, чинній на час проведення загальних зборів).

Повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку (ч.4 ст.10 Закону Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку (в редакції, чинній на час проведення загальних зборів).

Нормою ст.6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення установчих зборів, а нормами ст.10 Закону Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення (шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №910/9672/20, від 02.12.2020 у справі №916/86/20).

Статтею 7 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку встановлено, що статут об`єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. У статуті має бути визначено, зокрема, порядок скликання та проведення загальних зборів.

Відповідно до п. 1.1, п. 1.2 розділу 1 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний, 143/Я.Новицького 7 (далі ОСББ), затвердженого установчими зборами (протокол № 1 від 29.03.2020), ОСББ створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі співвласники) багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 (далі будинок) в місті Запоріжжя відповідно до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Діяльність Об`єднання регулюється Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, Цивільним, Житловим, Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовому актами та цим Статутом.

За змістом пунктів 4.1, 4.2, 4.4. розділу 4 Статуту органами управління об`єднання є загальні збори його співвласників, правління та ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори співвласників. До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, обрання членів правління; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків та платежів співвласників об`єднання.

Відповідно до п. 4.6 розділу 4 Статуту ОСББ Соборний 143/Я.Новицького 7 у загальних зборах мають право брати участь усі співвласники.

Згідно з п.4.5 розділу 4 Статуту загальні збори скликаються і проводяться правлінням або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менш ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розпис або направляє рекомендованим листом на адресу фактичного проживання співвласника, якщо в будинку належить йому квартира або нежитлове приміщення, письмове повідомлення про проведення загальних зборів.

Позивач стверджує, що він жодного повідомлення про проведення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку 30.01.2022року не отримував, ні під розписку, ні шляхом надсилання поштового відправлення рекомендованим листом.

За змістом наданого відповідачем Акту щодо неможливості повідомлення ПП ГЛОРІ про проведення загальних зборів, складеного 15.01.2022 року та підписаного ініціативною групою у складі 6 осіб, вбачається, що:

1. ПП ГЛОРІ в державному реєстрі зареєстровано власником нежитлових приміщень першого поверху та підвалу будинку за адресою: пр. Соборний, 143. Наразі приміщення знаходяться в оренді у третіх осіб.

2. У будинку за місцем реєстрації відсутні будь-які вивіски чи офіси цього ПП. Директор ПП ГЛОРІ на запит голови правління не надав адресу для листування.

Зважаючи на вищенаведене повідомити ПП ГЛОРІ про проведення загальних зборів ОСББ неможливо.

Матеріали справи не містять доказів належного повідомлення позивача про час та місце проведення загальних зборів 30.01.2022, зокрема шляхом надіслання відповідного повідомлення на адресу відповідача рекомендованим листом, як то визначено в п. 4.5 Статуту та ст.6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Разом з тим, судом першої інстанції правомірно враховано, що порушення порядку повідомлення позивача під час скликання та проведення загальних зборів відповідача не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів (такі ж висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №924/1146/21).

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 21.10.2021 у справі №910/15071/20, від 06.09.2021 у справі №916/3074/20, виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.

Розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів (п.43 постанови Верховного Суду від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20).

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Відповідно, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем.

Водночас відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Відповідно до протоколу №4 від 30.01.2022 загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний, 143/Я.Новицького 7 за результатами проведення загальних зборів були прийняті такі рішення: визнано роботу правління за 2021 рік задовільною; прийнято звіт ревізійної комісії до відома; затверджено кошторис на 2022 рік та розмір внесків на утримання будинку 6,90 грн за м.кв квартири або нежитлового приміщення та 5 грн за м.кв. приміщення підвалу; обрано членів правління.

Отже, всі рішення, які були прийняті на установчих зборах, стосувалися питань діяльності ОСББ, як юридичної особи.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає про порушення його права як співвласника на участь в управлінні майном, що є спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, шляхом участі у загальних зборах співвласників, висловлення своєї думки з приводу функціонування ОСББ та прийняття питань на загальних зборах.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що позивачем не конкретизовано, та не зазначено яким чином порушені його права оспорюваними рішеннями, прийнятими за результатами проведення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 143/Я.Новицького 7, які оформлені протоколом № 4 від 30.01.2022, та, відповідно, до поновлення яких порушених прав та інтересів позивача призведе задоволення заявленого ним позову.

Верховний Суд у постанові від 15.06.2022 у справі №908/2289/20 зазначив про те, що інтереси окремого власника можуть не збігатись з інтересами інших співвласників будинку, тому вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та уникати зайвого втручання в питання діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20 також вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні справами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, і які були присутні на загальних зборах, інтересами позивача та досягненням основної мети діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Верховний Суд у постанові від 16.08.2023 у справі №904/1711/22 вказав, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників, в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об`єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.

Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з`ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.

Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.

У позовній заяві позивач вказує, що зазначена у п. 4.8 Статуту ОСББ кількість голосів, яка необхідна для прийняття рішень, суперечить ч. 14 ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку; загальна кількість голосів співвласників, яка зазначена у протоколі становить 160 осіб, тобто 2/3 повинно становити 107 осіб.

Відповідно до ч.12 ст.10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах (ч.13 ст.10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до п. 4.7 розділу 4 Статуту ОСББ Соборний 143/Я.Новицького 7 кожне житлове або нежитлове приміщення, які є у власності в будинку, при голосуванні на загальних зборах у підсумку має один голос. Якщо в житловому (нежитловому) приміщенні є декілька власників, то всі вони голосують від свого приміщення, але в протоколі голосування зараховується голос цього приміщення по більшості голосів власників відданих за чи проти з урахуванням долі власності кожного власника цього приміщення. Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

В пункті п. 4.8 розділу 4 Статуту ОСББ визначено, що рішення вважається прийнятим загальними зборами співвласників, якщо за нього проголосували згідно п.4.7 власники квартир та нежитлових приміщень, кількість яких разом перевищує 50 відсотків від загальної кількості всіх квартир та нежитлових приміщень будинку. Рішення засвідчується особистим підписом кожного, хто голосував, із зазначенням результату його голосування (за чи проти).

Щодо посилання позивача на те, що положення пункту 4.8 Статуту ОСББ Соборний 143/Я.Новицього 7 щодо зазначеної в ньому кількості голосів співвласників, необхідної для прийняття загальними зборами рішень, суперечать положенням ч.14 ст.10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, колегія суддів зазначає наступне:

Згідно з ч.ч.12,13 ст.10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (у редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Тобто, ч.13 ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку надає об`єднанню право встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, ніж встановлений частиною дванадцятою цієї статті.

Верховний Суд у постановах від 16.12.2020 у справі № 910/10463/19, від 16.11.2021 у справі №912/947/20 вказав, що статут є локальним нормативним актом, тому у разі, якщо його положення суперечать закону, слід керуватися саме нормами закону.

Частиною 14 ст.10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Колегія суддів погоджується із місцевим господарським судом, що п.4.8 Статуту, а також весь Статут ОСББ Соборний 143/Я.Новицього 7 в цілому, взагалі не містять положень, які безпосередньо стосуються порядку визначення кількості голосів, необхідних саме для прийняття рішень, перелік яких визначений у ч.14 ст.10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Отже, твердження позивача про те, що п. 4.8 Статуту ОСББ суперечить положенням ч.14 ст.10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є необґрунтованим.

Верховним Судом у постанові від 20.07.2022 у справі № 908/1445/21 наведено наступний правовий висновок: Для встановлення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядку управління та користування спільним майном, передачі у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд судам необхідно, поряд із приписами частини чотирнадцятої статті 10 Закону України Про ОСББ, застосовувати положення статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Тобто, у випадку визначення в статуті кількості голосів, необхідних для прийняття відповідного рішення, така (кількість) повинна відповідати приписам наведених норм (не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників), прийняття відповідних рішень більшістю голосів можливо лише у разі, якщо б статутом взагалі не було передбачено прийняття таких рішень.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20 зазначено, що для визначення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників судам належить, поряд із приписами частини чотирнадцятої статті 10 Закону № 2866-ІІІ, застосовувати положення статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Такі ж правила застосовуються і до рішень про затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території, оскільки кошторис визначає розмір видатків, які мають бути покриті внесками і платежами співвласників.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що статутом ОСББ Соборний 143/Я.Новицього 7 не передбачено прийняття рішень, визначених у ч. 14 ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, тому відповідні рішення приймаються більшістю голосів всіх співвласників, що визначено у вказаній нормі Закону.

Пунктом 4.9 розділу 4 Статуту ОСББ встановлено, якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів за чи проти, встановленої пунктом 4.8 цього розділу, ініціатором зборів проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів за не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 143/Я.Новицього 7, скориставшись своїм правом, передбаченим ч.13 ст.10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, визначило інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, ніж передбачений ч.12 ст. 10 цього Закону.

Зі змісту п. 4.7 Статуту ОСББ вбачається, що при голосуванні на загальних зборах кожне житлове або нежитлове приміщення в будинку у підсумку має один голос. Якщо в житловому (нежитловому) приміщенні є декілька власників, в протоколі голосування зараховується голос цього приміщення по більшості голосів власників відданих за чи проти з урахуванням долі власності кожного власника цього приміщення.

Іншого порядку визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах 30.01.2022, встановлено не було.

Відповідно до протоколу №4 загальних зборів ОСББ Соборний 143/Я.Новицького 7 від 30.01.2022 загальна площа квартир будинку становить 6892,26 кв.м, загальна кількість співвласників 160 осіб. На загальних зборах 30.01.2022 були присутні 37 осіб.

За приписами ч.15 ст.10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів за або проти, встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів за не набрано, рішення вважаються неприйнятими (ч.15 ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку).

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти") (ч. 16 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

У постанові Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 916/3278/21 зазначено, що частинами 15, 16 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що скільки б співвласників не прийшло на загальні збори - загальні збори є правомочними і голосування проводиться, та у разі якщо кількості голосів присутніх співвласників на загальних зборах недостатньо для прийняття рішення "за" або "проти", встановленої частиною 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. При цьому результати голосування з усіх питань порядку денного загальних зборів співвласників визначаються одночасно (за наслідком складення підсумку голосів співвласників, які брали участь в зборах, з тими співвласниками, які проголосували шляхом письмового опитування).

У даному випадку, оскільки встановленої пунктом 4.8 Статуту ОСББ кількості голосів співвласників, які були присутні на загальних зборах 30.01.2022 (37 осіб), було недостатньо для прийняття рішень з порядку денного, згідно з вимогами п. 4.9 Статуту серед співвласників проводилося письмове опитування. Результати голосування з усіх питань порядку денного загальних зборів співвласників визначалися одночасно за наслідком складення підсумку голосів співвласників, які були присутні на зборах, з тими співвласниками, які проголосували шляхом письмового опитування.

Відповідно до протоколу № 4 загальних зборів ОСББ Соборний 143/Я.Новицького 7 від 30.01.2022 за результатами голосування по питанням порядку денного, з урахуванням письмового опитування власників приміщень, були прийняті рішення по усім питанням порядку денного.

Так, в протоколі зазначено, що по першому питанню порядку денного постановили: Визнати роботу правління за 2021р. задовільною. Голосували: за - власники у кількості 89 осіб, що становить 55,63% від загальної кількості співвласників; проти - п`ять, утримався - один. Рішення прийнято.

По другому питанню порядку денного постановили: Прийняти звіт ревізійної комісії до відома. Голосували: за - власники у кількості 94 осіб, що становить 58,75% від загальної кількості співвласників; проти - немає, утримався - один. Рішення прийнято.

По третьому питанню порядку денного постановили: Затвердити кошторис на 2022 рік та розмір внесків на утримання будинку 6,90 грн. за кв.м. квартири або нежитлового приміщення, та 5 грн. за кв.м. приміщення підвалу. Голосували: за - власники у кількості 94 осіб, що становить 58,75% від загальної кількості співвласників; проти - немає, утримався - один. Рішення прийнято.

По четвертому питанню порядку денного постановили: Обрати в правління замість ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 наступних: 1. ОСОБА_7 кв. АДРЕСА_2 , 2. ОСОБА_8 кв. АДРЕСА_3 , 3. ОСОБА_9 кв. АДРЕСА_4 , 4. ОСОБА_10 кв. АДРЕСА_5 , 5. ОСОБА_11 кв. АДРЕСА_6 . Голосували: за - власники у кількості 93 особи, що становить 58,13% від загальної кількості співвласників; проти - немає, утримався - два. Рішення прийнято.

В матеріалах справи наявні копії листів голосування загальних зборів ОСББ Соборний, 143/Я.Новицького 7 30.01.2022 року на 3 аркушах, а також копії листів голосування при письмовому опитуванні загальних борів 30.01.2022 на 8 аркушах (додані до відзиву, а.с. 74-84), всього 11 аркушів листів опитування, що відповідає кількості сторінок зазначених у графі Додатки протоколу (оригінали яких оглянуті судом в судовому засіданні).

На кожному аркуші вказаних листів голосування містяться підписи голови та секретаря загальних зборів, на останньому аркуші листів голосування письмово опитування крім підписів міститься дата 10.02.2022.

Голосування відбувалося засвідченням у відповідній колонці листків голосування особистим підписом кожного співвласника, який голосував, відповідного результату його голосування (за чи проти) з кожного питання порядку денного загальних зборів 30.01.2022 року.

Зі змісту протоколу загальних зборів № 4 від 30.01.2022 року вбачається, що при визначенні результатів за наслідками голосування, підрахунок голосів було здійснено, виходячи з підсумування кількості осіб (співвласників), які приймали участь у голосуванні, та із зазначенням відсоткового співвідношення кількості співвласників, що голосували за до загальної кількості співвласників будинку.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги вказану у протоколі № 4 загальних зборів ОСББ Соборний 143/Я.Новицького 7 від 30.01.2022 кількість осіб (співвласників), які голосували за, кількість голосів цих співвласників є достатньою для прийняття рішень з усіх питань порядку денного загальних зборів, адже кількість таких голосів у будь-якому разі є більшою ніж 50% голосів.

Отже, оскаржуване позивачем рішення прийнято більшістю голосів співвласників з усіх питань порядку денного, що відповідає положенням законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та Статуту ОСББ.

Відповідачем надано (додано до відзиву) копію протоколу від 14.02.2022 про виправлення описок в протоколі загальних зборів співвласників ОСББ Соборний 143/Я.Новицького 7 № 4 від 30.01.2022 року (а.с.73), в якому зазначено, що він є невід`ємною частиною вказаного протоколу загальних зборів № 4 від 30.01.2022 року, отже цей протокол повинен оцінюватись судом у сукупності із оспорюваним рішенням.

У протоколі від 14.02.2022 року про виправлення описок зазначено, що у зв`язку із виявленням описок у протоколі загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 143/Я.Новицького 7 та з метою приведення тексту протоколу до фактичних результатів голосування, що містяться у листках голосування та листках опитування до загальних зборів співвласників, що відбулися 30.01.2022 року, результати голосування з питань порядку денного необхідно читати в редакції цього протоколу.

Відповідно до змісту цього протоколу, по питанням першому, другому та третьому порядку денного, з урахуванням письмового опитування власників приміщень, за проголосували 109 (сто дев`ять) осіб (власників), що становить 68,1% від загальної кількості співвласників; по питанню четвертому порядку денного, з урахуванням письмового опитування власників приміщень, за проголосували 108 (сто вісім) осіб (власників), що становить 67,5 % від загальної кількості співвласників.

Судом першої інстанції при дослідженні та оцінці наданих доказів, встановлено, що фактична кількість співвласників, які приймали участь у голосуванні згідно з листами голосування загальних зборів 30.01.2022 року та листами голосування при письмовому опитуванні загальних борів 30.01.2022 року, дійсно є більшою, ніж зазначена у протоколі № 4 загальних зборів співвласників ОСББ Соборний 143/Я.Новицького 7 від 30.01.2022року.

Внесення виправлень (описок) до протоколу загальних зборів ОСББ через арифметичну помилку при підрахунку кількості власників, які голосували, чинним законодавством не передбачено, проте прямої заборони також не встановлено.

Водночас, місцевим господарським судом правомірно зазначено, що враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначена у протоколі № 4 загальних зборів ОСББ від 30.01.2022 року кількість співвласників, які віддали свої голоси за прийняття рішень перевищує 50 відсотків від загальної кількості всіх квартир та нежитлових приміщень, що згідно з п. 4.8 статуту ОСББ є достатньою кількістю голосів для прийняття рішень з усіх питань порядку денного.

Отже протокол від 14.02.2022 року про виправлення описок, копія якого надана відповідачем, та яким усунуто помилку за результатами підрахунку кількості співвласників (їх підписів), які голосували, в даному випадку не впливає на вищенаведені висновки господарського суду.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повною мірою досліджено матеріали справи та правильно встановлено відсутність порушень вимог закону та положень статуту об`єднання при процедурі скликання та проведення загальних зборів співвласників ОСББ Соборний 143/Я.Новицького 7, які відбулись 30.01.2022 року, а також відсутність порушень під час голосування та прийняття рішень.

Недоліки, які мали місце при оформленні протоколу загальних зборів, листів голосування та письмового опитування є несуттєвими, не призвели до порушення прав позивача та не впливають на законність рішення загальних зборів.

За таких обставин, враховуючи принцип пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні справами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, інтересами позивача та досягненням основної мети діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, приймаючи до уваги недоведеність позивачем порушення його конкретних прав оспорюваними рішеннями, а також встановлену судом відсутність порушень щодо підрахунку голосів (їх необхідної кількості для прийняття рішень), господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника, що надані відповідачем до матеріалів справи листи голосування не засвідчені, тому є недопустимими доказами.

Так, відповідно до ч.6 ст.91 Господарського процесуального кодексу України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції сторони надали пояснення, що судом першої інстанції були досліджені оригінали листів голосування.

Таким чином, місцевим господарським судом правомірно прийнято до уваги надані відповідачем листи голосування як належні та допустимі докази.

Інші доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті.

Щодо оскарження позивачем додаткового рішення суду колегія суддів зазначає наступне:

Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, за змістом ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5, 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.5-7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч.5-7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 107 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач до відзиву на позовну заяву надав попередній розрахунок суми судових витрат, в якому зазначив, що відповідно до вимог ст.ст.123,124 Господарського процесуального кодексу України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат становить 8000,00 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу відповідачем надано копію договору про надання правової допомоги від 29.08.2022року, копію рахунку фактури від 05.10.2023року, копію банківської квитанції про оплату рахунку; копію акту здачі-приймання наданих послуг від 05.10.2023року; оригінал детального опису робіт (наданих послуг).

Судами встановлено, що представництво інтересів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний, 143/Я.Новицького 7 здійснювалось адвокатом Ніквас В.В. на підставі ордеру серія АР № 1132207, виданого 13.06.2023року.

29.08.2022 року між ОСББ Соборний, 143/Я.Новицького 7 (клієнт) та Адвокатським об`єднанням Юридична компанія РАДНИК (Адвокатське об`єднання) укладено договір про надання правової допомоги, за умовами п.1.1 якого предметом договору є надання адвокатським об`єднанням клієнту юридичної допомоги в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар згідно з додатковою домовленістю сторін.

За результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об`єднанням правової допомоги та її вартість (п. 4.2 договору).

29.08.2022 року між клієнтом та адвокатським об`єднанням укладено додатковий договір №1 до договору про надання правової допомоги від 29.08.2022 року, умовами якого сторони, зокрема, узгодили, що гонорар за надання правової (правничої) допомоги формується як сума вартості наданих послуг із наступного розрахунку: правнича допомога у суді першої інстанції фіксована вартість у розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до акту здачі-приймання наданих послуг від 05.10.2023року, за дорученням клієнта, адвокатським об`єднанням в особі призначеного адвоката Ніквас В.В. за договором від 29.08.2022 року в період з 22.05.2023 року по 04.10.2023 року включно були надані послуги з надання правової (правничої) допомоги з питань захисту прав та інтересів клієнта по справі № 908/1654/23 на суму 8000,00 грн.

Наявна в матеріалах справи копія платіжної інструкції № 42652272 від 09.10.2023 року на суму 8000,00 грн свідчить про виконання клієнтом зобов`язання щодо оплати наданих послуг з правничої допомоги у даній справі.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що окрім підготовки та складання відзиву на позовну заяву, адвокатом також було складено заперечення на відповідь на відзив. Крім того, адвокат Ніквас В.В. приймав участь у судових засіданнях.

Позивач у поданій заяві зазначив, що враховуючи складність справи, кількість та тривалість судових засідань, сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн є надто завищеною.

При цьому вказані заперечення не містять посилань та мотивувань щодо зменшення заявленої відповідачем до стягнення суми витрат на правничу допомогу.

Враховуючи викладене, здійснивши оцінку розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, приймаючи до уваги обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, адже цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критеріям реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права під час ухвалення рішення судом апеляційної інстанції не встановлено. В зв`язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції мають бути залишене без змін.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 04.10.2023 року та додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 23.10.2023 у справі №908/1654/23 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Постанова складена у повному обсязі 13.05.2024.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б.Парусніков

Суддя О.Г.Іванов